|
МИХАЛЕВИЧ
|
Спеціаліст в галузі теорії оптимальних рішень, чисельних методів оптимізації і системного аналізу. Академік АН УРСР по Відділенню інформатики, обчислювальної техніки та автоматизації з 1973 р., академік АН СРСР по Від¬діленню інформатики, обчислювальної техніки та автоматизації з 1984 р.
Народився 10 березня 1930 р. у м. Чернігові.
1952 р. закінчив Київський державний університет ім. Т. Г. Шевченка і відразу вступив до аспірантури цього ж навчального закладу. Згодом перевівся до аспірантури Московського державного університету, яку закінчив 1955 р. Як учений, Володимир Сергійович спеціалізувався з проблем математичної статистики та теорії оптимальних рішень. Його першим учителем був видатний математик, академік А. М. Колмогоров. Під його керівництвом молодий учений виконав перші серйозні наукові дослідження.
1956 р. В. С. Михалевич успішно захистив кандидатську дисертацію й почав свою трудову діяльність на посаді старшого викладача кафедри математичного аналізу та теорії ймовірностей рідного Київського університету. Через два роки Володимир Сергійович перейшов на роботу до Інституту математики АН УРСР. Упродовж 1959-1962 рр. В. С. Михалевич працював у Обчислювальному центрі АН УРСР, а з 1962 р., коли було створено Інститут кібернетики АН УРСР, став його співробітником. Тут 1968 р. Володимир Сергійович захистив докторську дисертацію.
В. С. Михалевич був найближчим учнем та соратником академіка В. М. Глушкова. Тому після його смерті, 1982 р., очолив Інститут кібернетики АН УРСР, біля витоків якого стояв В. М. Глушков. Крім того, В. С. Михалевич був академіком-секретарем Відділення інформатики, обчислювальної техніки та автоматизації, членом Президії Національної академії наук України.
Учений здобув визнання завдяки своїм працям з теорії оптимальних статистичних рішень, системного аналізу та економічної кібернетики. Основні наукові дослідження В. С. Михалевича були здійснені також у площині розроблення математичного апарату теоретичної та економічної кібернетики і його практичного використання. Володимир Сергійович створив і розвинув методи послідовного аналізу варіантів, необхідних для побудови ефективних вирішуючих процедур у практичних завданнях. Учений вивчав проблеми оптимального управління великими та складними системами, питання розроблення і впровадження автоматизованих систем управління різного рівня. Будучи науковим керівником автоматизованої системи планових розрахунків (АСПР), В. С. Михалевич брав участь у створенні загальнодержавної автоматизованої системи і республіканської автоматизованої системи збору та обробки інформації для потреб планування й управління народним господар¬ством УРСР.
В. С. Михалевич особисто та у співавторстві опублікував понад 200 наукових праць, з них - 20 монографій.
Протягом усієї своєї наукової діяльності Володимир Сергійович приділяв значну увагу підготовці кваліфікованих наукових кадрів, створив авторитетну школу в галузі оптимізації і системного аналізу, активно займався викладацькою діяльністю. Упродовж 1963-1965 рр. працював у Київському інституті народного господарства, а з 1966-го до 1991 р. обіймав посади професора та завідувача кафедри теоретичної кібернетики Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка. З 1969 р. В. С. Михалевич працював також професором Московського фізико-технічного інституту.
Володимир Сергійович за свою багатолітню працю на нелегкій науковій ниві нагороджений багатьма державними нагородами, відзначений Державними преміями СРСР та УРСР.
Життя В. С. Михалевича обірвалося 16 грудня 1994 р. у м. Києві, коли йому виповнилося лише 64 роки, у розквіті творчих сил і можливостей.
Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 232
