НОВИЦЬКИЙ
|
Орест Маркович Новицький народився 25 січня 1806 р. у с. Пилинах Новгород-Волинського повіту Волинської губернії в родині священика, який належав до дворянського стану. Батько Ореста Новицького був освіченою людиною свого часу, знав латину. Родом він був із Подільської губернії. Але після випадку, коли священик Марко Новицький дав ляпаса поляку, який зверхньо ставився до українців, він змушений був залишити рідні краї та виїхати до Волинської губернії. Тут він одружився з донькою священика Василя Сциславського Марією. На той час дівчатам не давали освіти. Мати Ореста була неписьменною, проте мала чутливу і допитливу, ліричну душу. Від неї майбутній філософ і перейняв захоплення світом природи та людей.
Початкову освіту Орест здобув удома з допомогою батька і старших братів-семінаристів. Ще змалку батько помітив неординарні здібності сина й вирішив, що він досягне більшого в житті, ніж його брати.
У 10 років Орест вступив до духовного училища у м. Острозі. Під час навчання він був першим учнем. 1821 p., коли О. Новицький вчився в семінарії, помер батько і виховання хлопця лягло на плечі його старшого брата.
1827 р. О.М. Новицький закінчив семінарію з високими оцінками. Його направили навчатися до Київської духовної академії, саме там Новицький написав працю "Про духоборців", яку згодом було надруковано окремою брошурою, а відгук про неї з'явився у "Московском телеграфе".
1831 р. Орест Новицький закінчив навчання в Київській духовній академії першим студентом зі ступенем магістра богослов'я та словесних наук, і його призначили професором філософії у Полтавську семінарію. Згодом Новицького переводять до Переяслава, а 1833 р. - до Києва бакалавром польської мови Київської духовної академії. 1834 p., крім польської мови, він читає ще й філософію.
Послухавши лекції з філософії Ореста Новицького, попечитель Київського навчального округу Є.Ф. фон Брадке рекомендував його на посаду викладача філософії у щойно відкритий (15 липня 1834 р.) університет Св. Володимира. Таким чином із жовтня 1834 р. О.М. Новицький почав читати лекції з філософії не лише в духовній академії, а й у Київському університеті Св. Володимира. На той час викладачами університету були в основному німці. З росіян (а ними на той час вважали й українців) було три професори - Максимович, Скворцов і Цих. Новицький став четвертим викладачем не німецького походження.
19 жовтня 1835 р. його призначили екстраординарним професором на кафедрі філософії Київського університету Св. Володимира, а 29 січня 1837 р. - ординарним.
1837 р. Орест Маркович написав і надрукував своє дослідження "О первоначальном переводе св. Писания на славянский язык". Того ж року Новицького призначили також цензором з польської мови.
О.М. Новицький був нагороджений орденом Св. Анни 3-го ст. Однак 1850 р. у зв'язку із розпорядженням про заборону викладання філософії в університетах Росії його звільнено з університету Св. Володимира, хоча впродовж багатьох років він викладав тут психологію, логіку та історію філософії.
Помер Орест Новицький 1884 р.
Матеріали взяті з книги Київський національний університет імені Тараса Шевченка : Незабутні постаті / [Авт.-упор. О. Матвійчук, Н. Струк ; Ред. кол.: В.В. Скопенко, О.В. Третяк, Л.В. Губерський, О.К. Закусило, В.І. Андрейцев, В.Ф. Колесник, В.В. Різун та ін.]. - Київ : Світ Успіху, 2005. - С. 386.
© Всі права захищені 1995-2024