Новини

Клим Чурюмов – видатний науковець Астрономічної обсерваторії КНУ	19.02.2020
Всього : Фотографія : *19 лютого 2020 року* виповнюється 83 роки від дати народження Клима Чурюмова (1937–2016 рр.) – видатного науковця й дослідника, працівника кафедри астрономії й Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Життя Клима Чурюмова – приклад цілеспрямованості, успішності й самореалізації, що нерозривно пов’язані з Шевченковим Університетом. Це шлях від закоханого в зоряне небо студента-фізика до вченого світового рівня, ім’ям якого названо декілька малих тіл Сонячної системи. Присвятивши себе науці, видатний учений і талановитий викладач започаткував традиції, які зберігає його наукова школа та продовжують колеги, вихованці й послідовники в усьому світі. Клим Іванович навчався в Шевченковому університеті за спеціальністю «фізика-астрономія» (фізичний факультет, 1955–1960 роки), згодом вступив на навчання до аспірантури й опановував «астрофізику» під керівництвом Сергія Всехсвятського. По завершенні ж студентських і аспірантських років Клим Чурюмов залишається в Університеті й працює науковим співробітником кафедри астрономії, а пізніше – Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За роки своєї професійної діяльності Клим Іванович провів безліч наукових спостережень і досліджень, здійснив важливі астрономічні відкриття, опублікував низку досліджень, став професором КНУ імені Тараса Шевченка (від 1998 року), займався науковою й викладацькою діяльністю, здобув визнання як учений-астроном світового рівня, а пам’ять про нього та його родину навіть увічнено в назвах кількох малих планет! Вивченням астрономічних явищ і процесів Клим Чурюмов займався зі студентських років: у 1960 році в бухті Тіксі Якутської АРСР на полярній геофізичній станції юний науковець вивчав полярні сяйва, земні струми та іоносферу; у 1969 році досліджував періодичні комети в Алма-Аті, на базі Астрофізичного інституту. У вересні 1969 року Клим Іванович разом із аспіранткою Світланою Герасименко здійснював спостереження за кометою Комас-Сола і завдяки вдало зробленим фотознімкам виявив не відому раніше комету, названу в подальшому за іменами першовідкривачів – комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko). У 1986 році Клим Чурюмов і Валентин Солодовников (Астрофізичний інститут імені В. Г. Фесенкова, Казахстан) відкрили довгоперіодичну комету, яку було названо кометою Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov). За результатами постійних спостережень і досліджень Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень» (1972 рік), а за двадцять років потому – докторську дисертацію «Еволюційні фізичні процеси в кометах» (1993 рік). Цікаво, що й дата народження Клима Чурюмова збігається із появою на світ славетного польського астронома Миколи Коперника, учителем якого був видатний українець, Юрій Дрогобич-Котермак, обраний у 1481 році ректором Болонського університету медицини і вільних мистецтв. Біографія астронома багата на заслужені нагороди й звання, здобуті за результатами наукової діяльності та високоморальної громадянської позиції. Зокрема, у 2003 році Клима Івановича було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня, у 2005 році за колективний цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» Клима Чурюмова у складі колективу науковців було відзначено премією НАН України імені М. П. Барабашова, а вже в 2009 році громадянські заслуги Клима Івановича було відзначено орденом «За заслуги» II ступеня. Окрім того, за життя науковець став членом Міжнародного астрономічного союзу (від 1979 року), представником Європейського астрономічного союзу (від 1992 року), учасником Української астрономічної асоціації (від 1992 року), дійсним членом Нью-йоркської академії наук і заслуженим працівником народної освіти України (від 1998 року). Упродовж свого життя Клим Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, серед яких і монографії, і навчальні посібники. Окрім того, дослідник був науковим консультантом із астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії. Як голова низки наукових товариств Клим Іванович організував і провів 15 міжнародних астрономічних конференцій, також під його керівництвом було захищено 11 кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії. Однією із найцінніших для України і найбільш принциповою ініціативою Клима Чурюмова стала його пропозиція для Міжнародного астрономічного союзу, згідно з якою деякі малі планети було названо українськими іменами-символами. Зокрема, «2427 Кобзар» – на честь Тараса Шевченка, «2428 Каменяр» – на честь Івана Франка, «2431 Сковорода» – на честь українського філософа Григорія Сковороди і навіть «4868 Кнушевія» – на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка! Короткоперіодичну комету, відкриту Климом Чурюмовим, упродовж 2014–2016 років досліджував європейський міжпланетний зонд «Rozetta». Місія «Rozetta» завершилася 30 вересня 2016 року, а за 2 тижні потому серце великого й невтомного першовідкривача, астронома, науковця й дослідника Клима Чурюмова зупинилося. Тож світла пам’ять астрономові, більша частина професійного життя якого промайнула в його alma mater – КНУ імені Тараса Шевченка. Нехай тисячі молодих українських науковців беруть за взірець особисті якості й науково-дослідницькі здобутки Клима Чурюмова й завзято вдосконалюють наш світ! Центр комунікацій

Клим Чурюмов – видатний науковець Астрономічної обсерваторії КНУ

19.02.2020

Всього : Фотографія :

19 лютого 2020 року виповнюється 83 роки від дати народження Клима Чурюмова (1937–2016 рр.) – видатного науковця й дослідника, працівника кафедри астрономії й Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Життя Клима Чурюмова – приклад цілеспрямованості, успішності й самореалізації, що нерозривно пов’язані з Шевченковим Університетом. Це шлях від закоханого в зоряне небо студента-фізика до вченого світового рівня, ім’ям якого названо декілька малих тіл Сонячної системи. Присвятивши себе науці, видатний учений і талановитий викладач започаткував традиції, які зберігає його наукова школа та продовжують колеги, вихованці й послідовники в усьому світі.

Клим Іванович навчався в Шевченковому університеті за спеціальністю «фізика-астрономія» (фізичний факультет, 1955–1960 роки), згодом вступив на навчання до аспірантури й опановував «астрофізику» під керівництвом Сергія Всехсвятського. По завершенні ж студентських і аспірантських років Клим Чурюмов залишається в Університеті й працює науковим співробітником кафедри астрономії, а пізніше – Астрономічної обсерваторії Київського національного університету імені Тараса Шевченка. За роки своєї професійної діяльності Клим Іванович провів безліч наукових спостережень і досліджень, здійснив важливі астрономічні відкриття, опублікував низку досліджень, став професором КНУ імені Тараса Шевченка (від 1998 року), займався науковою й викладацькою діяльністю, здобув визнання як учений-астроном світового рівня, а пам’ять про нього та його родину навіть увічнено в назвах кількох малих планет!

Вивченням астрономічних явищ і процесів Клим Чурюмов займався зі студентських років: у 1960 році в бухті Тіксі Якутської АРСР на полярній геофізичній станції юний науковець вивчав полярні сяйва, земні струми та іоносферу; у 1969 році досліджував періодичні комети в Алма-Аті, на базі Астрофізичного інституту. У вересні 1969 року Клим Іванович разом із аспіранткою Світланою Герасименко здійснював спостереження за кометою Комас-Сола і завдяки вдало зробленим фотознімкам виявив не відому раніше комету, названу в подальшому за іменами першовідкривачів – комета Чурюмова-Герасименко (67P/Churyumov-Gerasimenko). У 1986 році Клим Чурюмов і Валентин Солодовников (Астрофізичний інститут імені В. Г. Фесенкова, Казахстан) відкрили довгоперіодичну комету, яку було названо кометою Чурюмова-Солодовникова (C/1986 N1 Churyumov-Solodovnikov). За результатами постійних спостережень і досліджень Клим Іванович захистив кандидатську дисертацію «Дослідження комет Ікейя-Секі (1967n), Хонда (1968с), Таго-Сато-Косака (1969ІХ) і нової короткоперіодичної комети Чурюмова-Герасименко на основі фотографічних спостережень» (1972 рік), а за двадцять років потому – докторську дисертацію «Еволюційні фізичні процеси в кометах» (1993 рік).

Цікаво, що й дата народження Клима Чурюмова збігається із появою на світ славетного польського астронома Миколи Коперника, учителем якого був видатний українець, Юрій Дрогобич-Котермак, обраний у 1481 році ректором Болонського університету медицини і вільних мистецтв.

Біографія астронома багата на заслужені нагороди й звання, здобуті за результатами наукової діяльності та високоморальної громадянської позиції. Зокрема, у 2003 році Клима Івановича було нагороджено орденом «За заслуги» III ступеня, у 2005 році за колективний цикл робіт «Спектральні дослідження зір та комет» Клима Чурюмова у складі колективу науковців було відзначено премією НАН України імені М. П. Барабашова, а вже в 2009 році громадянські заслуги Клима Івановича було відзначено орденом «За заслуги» II ступеня. Окрім того, за життя науковець став членом Міжнародного астрономічного союзу (від 1979 року), представником Європейського астрономічного союзу (від 1992 року), учасником Української астрономічної асоціації (від 1992 року), дійсним членом Нью-йоркської академії наук і заслуженим працівником народної освіти України (від 1998 року).

Упродовж свого життя Клим Чурюмов опублікував понад 800 наукових робіт, серед яких і монографії, і навчальні посібники. Окрім того, дослідник був науковим консультантом із астрономії під час другого видання Української радянської енциклопедії. Як голова низки наукових товариств Клим Іванович організував і провів 15 міжнародних астрономічних конференцій, також під його керівництвом було захищено 11 кандидатських дисертацій із фізики комет і теорії та методики викладання астрономії.

Однією із найцінніших для України і найбільш принциповою ініціативою Клима Чурюмова стала його пропозиція для Міжнародного астрономічного союзу, згідно з якою деякі малі планети було названо українськими іменами-символами. Зокрема, «2427 Кобзар» – на честь Тараса Шевченка, «2428 Каменяр» – на честь Івана Франка, «2431 Сковорода» – на честь українського філософа Григорія Сковороди і навіть «4868 Кнушевія» – на честь Київського національного університету імені Тараса Шевченка!

Короткоперіодичну комету, відкриту Климом Чурюмовим, упродовж 2014–2016 років досліджував європейський міжпланетний зонд «Rozetta». Місія «Rozetta» завершилася 30 вересня 2016 року, а за 2 тижні потому серце великого й невтомного першовідкривача, астронома, науковця й дослідника Клима Чурюмова зупинилося.

Тож світла пам’ять астрономові, більша частина професійного життя якого промайнула в його alma mater – КНУ імені Тараса Шевченка. Нехай тисячі молодих українських науковців беруть за взірець особисті якості й науково-дослідницькі здобутки Клима Чурюмова й завзято вдосконалюють наш світ!

Центр комунікацій