Новини

Всього : Фотографія :

2 березня 2020 року в Головному корпусі КНУ відбулася презентація та перегляд документального фільму «Три Івани. Історії українців у Казахстані», що висвітлює історію українців, депортованих в 1947 р. у карагандинські табори в ході операції «Захід».

Стрічка перемогла у конкурсі кінопроектів патріотичного спрямування Міністерства культури України у 2018 році та вперше була презентована публіці восени 2019 року. У широкому прокаті, Інтернеті чи на телебаченні фільму ще немає, тож учасники заходу мали можливість побачити його одними з перших та поспілкуватися з його режисеркою Мариною Ткачук. Скористалися цією можливістю студенти-сходознавці та викладачі історичного факультету.

Показ фільму організовано кафедрою нової та новітньої історії зарубіжних країн в рамках курсу з історії української діаспори. Фільм представили модераторка заходу доц. Ольга Сухобокова, завідувач кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн проф. Олег Машевський та режисерка фільму Марина Ткачук.

Вони підкреслили, що українська діаспора в Казахстані належить до п’яти найчисельніших у світі (лише за офіційною статистикою там мешкає понад 300 тисяч українців, а насправді значно більше) і вже майже півтора століття є однією з основних етнічних груп країни. Однак ми в Україні практично нічого не знаємо про українців у Казахстані. Тому поява таких фільмів є надзвичайно важливою для розширення уявлення про українців за кордоном і для формування національної самосвідомості та патріотизму.

Фільм на прикладі життєвих історій трьох Іванів, що потрапили у жорнова сталінських репресій і опинилися у таборах в Казахстані, показує трагедію усіх жертв примусового переселення під час операції «Захід». Так, лише за одну добу тоді у товарних вагонах було вивезено 80 тисяч українців із Західної України за звинуваченнями у приналежності до ОУН та пропаганді націоналістичних чи самостійницьких ідей. Дві третини з них становили жінки і діти, які так само, як і чоловіки, потрапили тут в нелюдські умови – голод, холод, приниження, надважка фізична робота на шахтах, лісозаготівлі, будівництві, шкідливих підприємствах. Так було зруйновано сотні тисяч доль та родин. І хоча у фільмі навмисне не акцентується увага на деталях тих жахів, які випали українцям у казахських «філіалах» ГУЛАГу, однак навіть невеликі побіжні згадки про них ніби пронизують струмом.

Після перегляду документального стрічки, його режисерка Мариною Ткачук відповіла на запитання аудиторії та розповіла про зйомки фільму (робота над ним тривала майже рік),  про те, як зараз живуть українці в Казахстані та як їх там сприймають. Вона також поділилася враженнями про суспільно-політичну ситуацію в Казахстані, виділивши спільні для казахів та українців проблеми.

Поза сумнівом, перегляд подібних документальних фільмів студентами у стінах Університету та їхнє обговорення сприяють не лише кращому засвоєнню інформації, а й виконують важливу роль у формуванні національної і патріотичної позиції. А це за сучасних обставин, в яких опинилося українське суспільство, надзвичайно важливо.

Ольга Сухобокова,

доцент кафедри нової та новітньої історії зарубіжних країн

Фото Тетяни Василик

Прес-центр