Новини

Всього : Фотографія :

РІЗУН Володимир Володимирович – випускник філологічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Нині доктор філологічних наук, професор, директор Інституту журналістики Київського національ­но­го університету імені Тараса Шевченка. 

Завідувач кафедри журналістської майстерності та редак­цій­но-видавничої справи (1997–2002) (видавничої справи і редагування (з 2000 р.). Організував кафедру теорії масо­вої ко­му­нікації (2002) (нова назва – соці­аль­них ко­муні­кацій).

Автор підручника з літературного редагування для журналістів, підручника з теорії масової комунікації. Автор близько 200 наукових та науково-методичних робіт. Був науковим консультантом 21 докторської дисертації, 10 кандидатських.

Нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України, відзнакою третього ступеня Державного комітету телебачення і радіомовлення України за заслуги в рoзвитку інформаційної сфери, орденом «За заслуги» 3 ступеня. Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Якій проблематиці було присвячено Вашу першу наукову доповідь, і коли вона відбулася?

Мої перші наукові доповіді – це славний час студентських років. Зараз уже й не можу пригадати свій перший виступ, але це точно було під час занять з філософії на першому курсі, коли обговорювали питання мови, чи може бути вона у тварин та чи є у них свідомість. У студентські роки я був активним учасником різних студентських конференцій, і не тільки у рідному університеті, їздив на студентські конференції й до більшості класичних університетів колишнього СРСР.

Яку наукову подію Вашого життя  Ви найчастіше згадуєте?

Є ланцюжок подій більш важливий для наукового становлення, події вже зрілого наукового періоду, події, пов'язані з участю у науковому менеджменті і т.п. Безперечно виділяю період зацікавлення наукою у студентські роки, і це було мовознавство та теорія художнього перекладу. Пізніше великий шмат життя було віддано становленню як молодого вченого у галузі журналістикознавства. Це і задоволення власних наукових інтересів, і участь у керівництві молодіжною наукою на факультеті журналістики. Ну і звісно – період наукової зрілості, коли власні наукові інтереси переплетені тісно з зацікавленнями твоїх колег.

Який жарт та з якої галузі знань Ви найбільше цитуєте?  

Не до жартів, особливо у нинішній час. Більше тривоги та неспокою за долю молодих учених.

До життєпису якого відомого дослідника Ви апелюєте, коли наводите мотивуючий приклад для молодих учених?

Найчастіше я згадую вислів фізіолога Павлова про факти як повітря для крил птаха, коли пояснюю молодим науковцям необхідність збирати факти, бо без них немає науки.

Ваше наукове кредо.

Кредо – то віра. Вір у те, чим займаєшся, – і матимеш успіх!

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр