Новини

Всього : Фотографія :

МАКАРА ВОЛОДИМИР АРСЕНІЙОВИЧ, проректор з наукової роботи Університету у 1990-1997 рр., член-кореспондент НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор, завідувач кафедри фізики металів фізичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Автор понад 350 наукових праць, серед них шість колективних монографій. Підготував 5 докторів та 24 кандидати фізико-математичних наук. Засновник наукової школи «Фізичне матеріалознавство неоднорідних систем». Лауреат Державної премії України у галузі науки і техніки, Заслужений діяч науки і техніки України, Заслужений професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Яким був Ваш перший наказ на посаді проректора з наукової роботи?

Яким був самий перший мій наказ по Університету, на жаль, не пам’ятаю. Але одним з перших був наказ щодо заходів, необхідних для посилення розвитку наукової діяльності на гуманітарних факультетах.

Який найскладніший вибір Ви зробили під час роботи проректором з наукової роботи?

В умовах різкого спаду фінансування госпдоговірних робіт та затримок виплати зарплати в 1993-1996 роках основним питанням, яке виникало, був альтернативний вибір шляху подолання кризи – або скорочення числа наукових співробітників, або пошук нових джерел фінансування заради збереження наукового потенціалу Університету. Було обрано саме другий шлях. Наступні роки діяльності Університету в галузі науки показали, що шлях був вибраний вірно.

У нинішньому столітті Університет відзначить свій перший тисячолітній ювілей. Чи буде відзначено двох тисячолітній ювілей Університету?  

Для нашого народу, як і для інших народів світу, університети  – національне  надбання. В цьому сенсі наш Університет є вічним. У зв’язку з цим відзначу, що в світі існують університети, що вже відзначили свій 1000-літній ювілей.

Що ще не пізно зробити у сфері організації й управління науковою діяльністю в Україні?

Що стосується розвитку у сфері організації та управління науковою діяльністю в Україні, то, на мою думку:

– Просити Уряд виробити, нарешті, чітку стратегію розвитку України у сфері науки і освіти.

– Доцільно вимагати, щоб розпорядник бюджетного фінансування виділяв університетам кошти на наукові дослідження вже поділені на базову компоненту та таку, що може бути виграна за конкурсами наукових проєктів.

Що стосується нашого Університету:

           – Поновити статус Університету, як дослідницького.

–  Посилити прикладну та дослідно-прикладну компоненту в науковій тематиці Університету, що з часом дозволить отримати додаткове і потужне джерело фінансування. Для цього необхідно розвивати можливі інноваційні структури, зокрема, Науковий парк Університету.

–  Сприяти подальшому розвитку міжкафедральної та міжфакультетcької тематики, що дозволить повною мірою реалізувати переваги Університету, як єдиної дослідницької організації, що природним чином може розвивати міждисциплінарні дослідження.

           –  Розвивати подальшу координацію та інтеграцію досліджень з інститутами НАН України.

          –  Доцільно було б організувати зустрічі проректора з наукової роботи з провідними науковцями Університету для обговорення                критичних питань розвитку наукових досліджень.

На яке питання Ви хочете отримати відповідь від діючого проректора з наукової роботи?

У мене є достатньо велике коло питань. І щоб обмежити це коло, я просив би Вас оприлюднити Ваше бачення стратегії розвитку Університету на найближчі роки.

Проректор з наукової роботи, професор Жилінська О. І.

Пресцентр