Новини

Всього : Фотографія :

Під такою назвою до дня народження Великого Кобзаря побачила світ енциклопедія – «Шевченкіана університету», упорядкував яку знаний дослідник життєпису українського пророка – Віктор Жадько.

Постать Тараса Шевченка – символ боротьби за свободу. У дні, коли український народ, ціною сотень життів змушений відстоювати власну землю, волю, демократію, дослідження творчої спадщини Великого Кобзаря – особливо актуальне.

Енциклопедія «Шевченкіана університету» – це видання, яке не тільки висвітлює діяльність Тараса Шевченка в Київському Університеті  (в археографічній комісії, участь у Кирило-Мефодіївському братстві, намаганні стати викладачем образотворчого мистецтва тощо), а й, за словами упорядника, розглядає спадщину Кобзаря в цілісному контексті історико-культурного розвитку Києва та України. «Видання ґрунтується на досвіді вивчення різних аспектів шевченкіани науковцями за багато років, і в першу чергу – в університеті, а також включає дослідження маловідомих сторін наукової, краєзнавчої та публіцистично-документальної шевченкіани» – зазначено в книзі.

В енциклопедії вміщено інформацію:

• про випускників, колишніх і теперішніх  співробітників, почесних осіб Університету, які досліджували життя і творчість Тараса Шевченка – від початку заснування освітнього закладу до сьогодні;
• про постать Тараса Шевченка  (праці та дослідження, оточення, вулиці та історичні місця, пов’язані з Кобзарем).

У першому розділі книги йдеться про віхи становлення Університету, його заснування і науково-освітянську та просвітницьку діяльність. Особливий акцент  зроблений на долі Тараса Шевченка, бажаннях і проблемах, з якими зіткнувся поет та художник під час призначення на посаду вчителя малювання.

«Шевченкіана» університету св. Володимира і Національного університету імені Тараса Шевченка тісно пов’язані суспільно- науковими та політичними характеристиками і подіями держави. До цієї теми вітчизняної історії та літературознавства звертається не одне покоління дослідників.

Матеріали другого розділу «Енциклопедії» в окремих випадках надруковані без скорочень,  адже автор дотримується думки, що це не стільки академічне чи публіцистично-документальне видання, а більш літературно-мистецьке. За задумом упорядника метою цього розділу є розміщення інформації не лише про тих, хто навчався, працював (працює) в Університеті, його почесних осіб, тих, хто досліджував життя і творчість поета – від початку заснування Університету святого Володимира до сьогодні, а  й вмістити максимум інформації про Тараса Шевченка. Саме так упорядник вбачає «Шевченкіану» університету, який носить ім’я Кобзаря.

У книзі зібрано чимало фотографій та малюнків. Зокрема  використані світлини: Віктора Воюцького, Віктора Жадька, Віталія Туренка, фотоматеріали з сайту газети «Київський університет» та малюнки як самого Тараса Шевченка, так і Михайла Сажина, Володимира Слєпченка, Надії Нікіфорової, Миколи Устияновича та ін.

Упорядник зазначає, що зібраний в енциклопедії перелік дослідників КНУ, які вивчали й вивчають життя і творчість Тараса Шевченка не є повним, але стане поштовхом до подальших, ґрунтовніших видань. Адже в КНУ імені Тараса Шевченка свято бережуть пам'ять про Великого Кобзаря, вивчають, досліджують, актуалізують пророчі істини його творчості.

Видання буде корисне науковцям – філологам, історикам, краєзнавцям; студентам, учням шкіл, журналістам, небайдужим до історико-культурної діяльності університету і постаті Тараса Шевченка.

Центр комунікацій