Новини

Focus on Ukraine: допомога академічному середовищу України	06.04.2023
Всього : Фотографія : Делегація Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з ректором Володимиром Бугровим стала учасником другої конференції, присвяченій підтримці України, Focus on Ukraine, організованій Національним агентством академічних обмінів Польщі (NAWA) спільно з Гданським університетом. 3-4 квітня ректори, науковці, міністри, військові, представники наукових центрів і студенти говорили про допомогу Україні. «Майже рік тому ми організували першу конференцію «Солідарні з Україною», де говорили про те, як допомогти Україні. Цього разу ми збагатилися досвідом минулого року, протягом якого ведеться ця невиправдана війна, – наголосив ректор Гданського університету Пьотр Степновський, відкриваючи захід. – Проте, зміцнівши, ми разом прагнемо включити Україну в європейський простір досліджень і європейський простір вищої освіти». Директор Польського національного агентства академічних обмінів Давід Костецький розповів про те, що перша конференція «Солідарні з Україною» була адресована індивідуальним заявникам – студентам і докторантам. «Але ця допомога повинна змінитися», – сказав він. Серед нових ініціатив директор NAWA назвав програму «Солідарні з Україною – європейські університети» та «Інтервенційні гранти NAWA», призначені для інституційної допомоги. Під час конференції Міністерство освіти і науки Польщі представляв Державний секретар Міністерства освіти і науки Томаш Ржимковський. «Ця війна є продовженням російського імперіалізму, агресії та звірства, що суперечить цінностям нашої цивілізації. Одним із найбільших плодів цієї цивілізації є академічний світ, університети», – сказав урядовий уповноважений з питань розвитку та інтернаціоналізації освіти і науки, який також наголосив, що метою польської допомоги Україні є не відтік мізків, а підтримка у відбудові країни. Першу панель «Міжнародне університетське співробітництво як інструмент протидії суспільним кризам» провів Єжи Ліс, ректор Академії гірництва і металургії у Кракові, який підкреслив, що ми всі перебуваємо в глибокій, незвичайній та жорстокій кризі. Про те, як подолати цю драматичну ситуацію, говорили учасники панелі – представники керівництва польських та українських університетів. «Допомога, яку надає Польща від початку війни, зокрема Асоціація польських ректорів університетів, є неоціненною. Хочу зауважити, що Польща найбільше розуміє Україну, так само, як країни Балтії, Чехія, Словаччина. Бо вони теж були під окупацією Радянського Союзу. Ми усвідомлюємо, що зараз головним нашим завданням є позитивний тиск на політичні влади світових держав. І заслуга Асоціації польських ректорів якраз у тому, що можна назвати здоровим лобізмом на міжнародних майданчиках. Війна – це геополітичний виклик, це зміна іміджу всього світу, а не лише України. Таке життя, як до 24 лютого, більше не буде можливим, – зауважив Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, віце-президент Спілки ректорів університетів України. Він також процитував розмову з мером міста Ізюм, який сказав, що в його місті не варто наразі відбудовувати корпуси університету, бо люди туди не повернуться. «В Україні сьогодні відбувається переосмислення світогляду на всіх рівнях. Індустріальна сила Сходу України зруйнована, поля Миколаївщини, Херсонщини, Запорізького регіону всіяні мінами, і на розмінування піде щонайменше 20 років. Тому освіта, наука, технології, IT-потенціал будуть тією основою, на якій поставатиме нова Україна», – наголосив Володимир Бугров. Наступна панель стосувалася складної проблеми визнання освіти студентів в еміграції з точки зору війни. Усі учасники дискусії поділилися ситуаціями, коли біженці приносили неповні документи, а Самір Гечо з Ради Європи розповів про потенційне рішення у формі Європейського кваліфікаційного паспорта для біженців (EQPR) і оголосив про розширення цього проєкту на країни, які не мають його. Йоанна Нига з Офісу визнання NAWA представила статистику людей, які звернулися до її підрозділу, та процес впровадження європейського кваліфікаційного паспорта для біженців. «До війни заяви про визнання українських документів становили 30% усіх заяв, зараз ця частка зросла майже до 55%», – зазначила Йоанна Нига. Під час панельної дискусії «Інституційна та державна підтримка українських біженців», представники іноземних інституцій, пов’язаних з наукою, розповіли про ситуацію у своїх країнах. Маджія Айрас, керівниця відділу міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти Національного агентства освіти Фінляндії (EDUFI), підкреслила, що українці не так охоче обирають Фінляндію через її віддаленість і те, що вона межує з Росією. Водночас вона перерахувала ініціативи, призначені для тих біженців, які вирішили приїхати, зокрема: безкоштовні курси, стипендії Erasmus+ та гранти для докторантів. Анета Сержант, керівниця проєкту «Навчання в Чехії» Чеського національного агентства міжнародної освіти (DZS), вказала на елементи процесу прийому нових студентів з України, які були легшими для її країни. Серед них, визнання дипломів, яке, завдяки чеському законодавству, простіше, ніж, наприклад, у Польщі. Вона також розповіла про дуже позитивні відгуки українських студентів, які перебувають у Чехії. У перерві між панелями двоє українських військових представили спеціальну виставку «Крізь війну». Олексій Олексюк, засновник фонду «Безпечна країна», розповів про рішення у вигляді дронів, які рятують багато життів, і про платформу психологічної підтримки для ветеранів та бійців української армії. «Мета цієї виставки – показати громадськості воєнні злочини, які щодня відбуваються в нашій країні. РФ знищує все українське. Ми хочемо не лякати нікого, а показати, що відбувається, коли в демократичну країну заходить агресор і хоче нав’язати свої правила», – зазначив Олексій Олексюк. Далі під час панелі «Європейські університети як приклад інтернаціоналізації вищої освіти: виклики та сфери співпраці» модератор Томаш Петржиковскі, проректор з міжнародної та внутрішньої співпраці Сілезького університету в Катовіце, голова ради NAWA, окреслив намір Європейської комісії, яка хоче, щоб Європейський університет був лабораторією рішень для просування розвитку науки та освіти в Європі. Водночас це може бути мостом для українських університетів до Європейського Союзу. «Зараз ми бачимо якісний зсув в інтернаціоналізації. Ми вже не говоримо лише про кількість іноземних студентів чи контракти. Ми по-іншому дивимося на нас і на наші кампуси, у розбудові яких задіяна вся академічна спільнота, – продовжила розмову проректорка Гданського університету з питань міжнародного співробітництва Анна Юрковська-Зейдлер, – Також 44 ректори європейських університетів у Брюсселі почули, що побудова альянсу знизу важливіша за участь ректорів». Інші учасники дискусії розповіли про ініціативи, які були створені в їхніх європейських університетах. «Щодо об’єднання університетів, то це французька ініціатива, яка поширилася на цілу Європу. Цей експеримент символізує єдність, – зазначила проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова. – Наш університет теж долучається до європейських університетських альянсів. Але в Україні це нове починання, ми робимо лише перші кроки на цьому шляху. Звісно, у цьому процесі є дві сторони медалі. З одного боку, це цікава опція для українських закладів вищої освіти, з іншого – виникає чимало проблем із питанням фінансування у плані того, як стати повноцінним партнером. Наразі ми використовуємо різні способи зближення з європейськими університетами – як класичні, так і інноваційні. Але для нас це є одним із стратегічних пріоритетів у рамках інтернаціоналізації. Це вияв того, що Україна йде в бік євроінтеграції». Остання панель першого дня стосувалася цифрового майбутнього України. Дискусію вів Вальдемар Сівіньський , засновник освітнього фонду «Перспективи», який зазначив, що у випадку цифрового розвитку не тільки Польща може допомогти Україні, але й Україна може допомогти Польщі. До війни наші східні сусіди йшли краще в багатьох сферах, пов’язаних із цифровізацією. Другий день конференції був не менш насичений. Відкрив дискусію Олександр Плодистий, Генеральний консул України в Польщі: «Життя триває, війна теж. Протягом цього року 59 українських університетів постраждали від війни та були частково зруйновані. Багато українських студентів і науковців не мають можливості працювати та навчатись. Українська освіта потребує вашої допомоги. Я б хотів, щоб цього не було, але, на жаль, мушу сказати: вона нам усе ще потрібна». Під час дискусій було обговорено ініціативи місцевого самоврядування для підтримки біженців, а також академічні та наукові перспективи для студентів і науковців з України. «Сьогодні ми сказали, що було зроблено, а також те, що ми хочемо бачити в майбутньому. Я думаю, що кожну нашу заяву, кожну нашу панель супроводжувала виправдана надія на те, що незабаром ми будемо говорити про вільну та незалежну Україну», – наголосив наприкінці другого дня конференції Focus on Ukraine ректор Гданського університету Пьотр Степновський. За матеріалами Гданського університету Фото: Alan Stocki / UG Центр комунікацій

Focus on Ukraine: допомога академічному середовищу України

06.04.2023

Всього : Фотографія :

Делегація Київського національного університету імені Тараса Шевченка на чолі з ректором Володимиром Бугровим стала учасником другої конференції, присвяченій підтримці України, Focus on Ukraine, організованій Національним агентством академічних обмінів Польщі (NAWA) спільно з Гданським університетом. 3-4 квітня ректори, науковці, міністри, військові, представники наукових центрів і студенти говорили про допомогу Україні.

«Майже рік тому ми організували першу конференцію «Солідарні з Україною», де говорили про те, як допомогти Україні. Цього разу ми збагатилися досвідом минулого року, протягом якого ведеться ця невиправдана війна, – наголосив ректор Гданського університету Пьотр Степновський, відкриваючи захід. – Проте, зміцнівши, ми разом прагнемо включити Україну в європейський простір досліджень і європейський простір вищої освіти».

Директор Польського національного агентства академічних обмінів Давід Костецький розповів про те, що перша конференція «Солідарні з Україною» була адресована індивідуальним заявникам – студентам і докторантам. «Але ця допомога повинна змінитися», – сказав він. Серед нових ініціатив директор NAWA назвав програму «Солідарні з Україною – європейські університети» та «Інтервенційні гранти NAWA», призначені для інституційної допомоги.

Під час конференції Міністерство освіти і науки Польщі представляв Державний секретар Міністерства освіти і науки Томаш Ржимковський. «Ця війна є продовженням російського імперіалізму, агресії та звірства, що суперечить цінностям нашої цивілізації. Одним із найбільших плодів цієї цивілізації є академічний світ, університети», – сказав урядовий уповноважений з питань розвитку та інтернаціоналізації освіти і науки, який також наголосив, що метою польської допомоги Україні є не відтік мізків, а підтримка у відбудові країни.

Першу панель «Міжнародне університетське співробітництво як інструмент протидії суспільним кризам» провів Єжи Ліс, ректор Академії гірництва і металургії у Кракові, який підкреслив, що ми всі перебуваємо в глибокій, незвичайній та жорстокій кризі.

Про те, як подолати цю драматичну ситуацію, говорили учасники панелі – представники керівництва польських та українських університетів.

«Допомога, яку надає Польща від початку війни, зокрема Асоціація польських ректорів університетів, є неоціненною. Хочу зауважити, що Польща найбільше розуміє Україну, так само, як країни Балтії, Чехія, Словаччина. Бо вони теж були під окупацією Радянського Союзу. Ми усвідомлюємо, що зараз головним нашим завданням є позитивний тиск на політичні влади світових держав. І заслуга Асоціації польських ректорів якраз у тому, що можна назвати здоровим лобізмом на міжнародних майданчиках. Війна – це геополітичний виклик, це зміна іміджу всього світу, а не лише України. Таке життя, як до 24 лютого, більше не буде можливим, – зауважив Володимир Бугров, ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка, віце-президент Спілки ректорів університетів України. Він також процитував розмову з мером міста Ізюм, який сказав, що в його місті не варто наразі відбудовувати корпуси університету, бо люди туди не повернуться. «В Україні сьогодні відбувається переосмислення світогляду на всіх рівнях. Індустріальна сила Сходу України зруйнована, поля Миколаївщини, Херсонщини, Запорізького регіону всіяні мінами, і на розмінування піде щонайменше 20 років. Тому освіта, наука, технології, IT-потенціал будуть тією основою, на якій поставатиме нова Україна», – наголосив Володимир Бугров.

Наступна панель стосувалася складної проблеми визнання освіти студентів в еміграції з точки зору війни. Усі учасники дискусії поділилися ситуаціями, коли біженці приносили неповні документи, а Самір Гечо з Ради Європи розповів про потенційне рішення у формі Європейського кваліфікаційного паспорта для біженців (EQPR) і оголосив про розширення цього проєкту на країни, які не мають його.

Йоанна Нига з Офісу визнання NAWA представила статистику людей, які звернулися до її підрозділу, та процес впровадження європейського кваліфікаційного паспорта для біженців. «До війни заяви про визнання українських документів становили 30% усіх заяв, зараз ця частка зросла майже до 55%», – зазначила Йоанна Нига.

Під час панельної дискусії «Інституційна та державна підтримка українських біженців», представники іноземних інституцій, пов’язаних з наукою, розповіли про ситуацію у своїх країнах. Маджія Айрас, керівниця відділу міжнародного співробітництва у сфері вищої освіти Національного агентства освіти Фінляндії (EDUFI), підкреслила, що українці не так охоче обирають Фінляндію через її віддаленість і те, що вона межує з Росією. Водночас вона перерахувала ініціативи, призначені для тих біженців, які вирішили приїхати, зокрема: безкоштовні курси, стипендії Erasmus+ та гранти для докторантів.

Анета Сержант, керівниця проєкту «Навчання в Чехії» Чеського національного агентства міжнародної освіти (DZS), вказала на елементи процесу прийому нових студентів з України, які були легшими для її країни. Серед них, визнання дипломів, яке, завдяки чеському законодавству, простіше, ніж, наприклад, у Польщі. Вона також розповіла про дуже позитивні відгуки українських студентів, які перебувають у Чехії.

У перерві між панелями двоє українських військових представили спеціальну виставку «Крізь війну». Олексій Олексюк, засновник фонду «Безпечна країна», розповів про рішення у вигляді дронів, які рятують багато життів, і про платформу психологічної підтримки для ветеранів та бійців української армії.

«Мета цієї виставки – показати громадськості воєнні злочини, які щодня відбуваються в нашій країні. РФ знищує все українське. Ми хочемо не лякати нікого, а показати, що відбувається, коли в демократичну країну заходить агресор і хоче нав’язати свої правила», – зазначив Олексій Олексюк.

Далі під час панелі «Європейські університети як приклад інтернаціоналізації вищої освіти: виклики та сфери співпраці» модератор Томаш Петржиковскі, проректор з міжнародної та внутрішньої співпраці Сілезького університету в Катовіце, голова ради NAWA, окреслив намір Європейської комісії, яка хоче, щоб Європейський університет був лабораторією рішень для просування розвитку науки та освіти в Європі. Водночас це може бути мостом для українських університетів до Європейського Союзу.

«Зараз ми бачимо якісний зсув в інтернаціоналізації. Ми вже не говоримо лише про кількість іноземних студентів чи контракти. Ми по-іншому дивимося на нас і на наші кампуси, у розбудові яких задіяна вся академічна спільнота, – продовжила розмову проректорка Гданського університету з питань міжнародного співробітництва Анна Юрковська-Зейдлер, – Також 44 ректори європейських університетів у Брюсселі почули, що побудова альянсу знизу важливіша за участь ректорів».

Інші учасники дискусії розповіли про ініціативи, які були створені в їхніх європейських університетах.

«Щодо об’єднання університетів, то це французька ініціатива, яка поширилася на цілу Європу. Цей експеримент символізує єдність, – зазначила проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова. – Наш університет теж долучається до європейських університетських альянсів. Але в Україні це нове починання, ми робимо лише перші кроки на цьому шляху. Звісно, у цьому процесі є дві сторони медалі. З одного боку, це цікава опція для українських закладів вищої освіти, з іншого – виникає чимало проблем із питанням фінансування у плані того, як стати повноцінним партнером. Наразі ми використовуємо різні способи зближення з європейськими університетами – як класичні, так і інноваційні. Але для нас це є одним із стратегічних пріоритетів у рамках інтернаціоналізації. Це вияв того, що Україна йде в бік євроінтеграції».

Остання панель першого дня стосувалася цифрового майбутнього України. Дискусію вів Вальдемар Сівіньський , засновник освітнього фонду «Перспективи», який зазначив, що у випадку цифрового розвитку не тільки Польща може допомогти Україні, але й Україна може допомогти Польщі. До війни наші східні сусіди йшли краще в багатьох сферах, пов’язаних із цифровізацією.

Другий день конференції був не менш насичений. Відкрив дискусію Олександр Плодистий, Генеральний консул України в Польщі: «Життя триває, війна теж. Протягом цього року 59 українських університетів постраждали від війни та були частково зруйновані. Багато українських студентів і науковців не мають можливості працювати та навчатись. Українська освіта потребує вашої допомоги. Я б хотів, щоб цього не було, але, на жаль, мушу сказати: вона нам усе ще потрібна».

Під час дискусій було обговорено ініціативи місцевого самоврядування для підтримки біженців, а також академічні та наукові перспективи для студентів і науковців з України.

«Сьогодні ми сказали, що було зроблено, а також те, що ми хочемо бачити в майбутньому. Я думаю, що кожну нашу заяву, кожну нашу панель супроводжувала виправдана надія на те, що незабаром ми будемо говорити про вільну та незалежну Україну», – наголосив наприкінці другого дня конференції Focus on Ukraine ректор Гданського університету Пьотр Степновський.

За матеріалами Гданського університету

Фото: Alan Stocki / UG

Центр комунікацій