Новини

Всього : Фотографія :

 4 вересня студентів ННІ міжнародних відносин КНУ з початком навчального року вітав Міністр закордонних справ України, випускник ІМВ Дмитро Кулеба. На зустрічі у вщерть заповненій актовій залі Інституту були також присутні посли іноземних держав, ректор Володимир Бугров, викладачі і співробітники. Мотивуюча промова Дмитра Івановича, звернена насамперед до майбутніх дипломатів, мала програмний характер.

«Пане ректоре, шановні викладачі, пані та панове посли іноземних держав, і насамперед дорогі студенти! Я щиро вітаю вас з початком цього навчального року. Безумовно, завжди приємно повернутися до alma mater, а ще приємніше бути тут на початку вересня і знати, що попереду в мене особисто, на відміну від вас, немає сесії. Щоправда, маю відверто попередити: після Інституту життя прийматиме у вас заліки й іспити щодня. Воно робить це з кожним із нас, і ви не станете винятком, тому насолоджуйтеся часом, коли сесія лише двічі на рік. Незалежно від того, оберете ви по завершенню навчання дипломатичну службу чи роботу в іншому державному органі, бізнесі чи громадському секторі – всі ви прийдете працювати із докорінно новим світом. І в цьому є особистий виклик, але також безмежні нові можливості для вас. Вам створювати цей новий світ – і вам жити в ньому!», – звернувся до студентів ННІ міжнародних відносин Міністр закордонних справ України.

Говорячи про сучасну українську дипломатію Дмитро Кулеба зазначив: «Сьогодні я хочу поділитися баченням тих тектонічних зсувів, які відбулися у нашій країні, світі і дипломатії. Реальний масштаб цих змін поки складно навіть уявити, бо ми з вами перебуваємо буквально всередині історичного процесу, а зблизька важко побачити велике. Утім, ми спробуємо. І формулювати наше бачення нової України, нового світу, воєнної і поствоєнної дипломатії необхідно вже сьогодні… Сьогоднішня реальність – це ви! Ви ведете війну за реальність і перемогу в ній визначають ваші базові переконання, знання та спроможність їх реалізувати. Але для початку відкиньте запевнення у слабкості і повірте у силу вашої країни. Вогонь війни так чи інакше обпалив кожен український регіон, майже кожну домівку, майже кожну сім’ю. Але цей вогонь також спалив мости з минулим, у ньому згоріли наші меншовартість і комплекс жертви. У цьому вогні згоріло слово «неможливо». Його більше немає у нашому дипломатичному словнику».

Про впевненість у своїх силах та самоповагу, а також вдячність партнерам і вміння налагоджувати зв’язки розповів майбутньому поколінню дипломатів Міністр: «Ми, українці, не сконцентровані лише на собі – ми глибоко і щиро вдячні нашим партнерам за постійну допомогу і підтримку. Багато з них присутні сьогодні у цій залі. Але ми знаємо самі, що потрібно нам і світові. Ми знаємо, що ми потрібні світові. Тому що й у нас, і в ключових столицях є розуміння: поразка України стане поразкою світу, створеного після Другої світової війни. Сьогодні ми будуємо взаємовигідне партнерство, але покладаємося насамперед на власні сили. Ми консолідували безпрецедентну міжнародну коаліцію на підтримку України. Жодній іншій країні, починаючи з другої половини XX століття, не вдалося забезпечити себе фінансовою та політичною солідарністю у таких обсягах та за такий короткий час. Це зробила Україна. Але ми знаємо, що ця підтримка не вирішить усіх наших проблем за нас. Саме тому, наприклад, за кілька тижнів ми привеземо в Київ провідні світові компанії оборонно-промислового комплексу для участі в першому форумі оборонних індустрій. Час масштабувати спільне виробництво та обслуговування зброї, а не лише завозити цю іноземну зброю до України. Це дозволить досягти оборонної незалежності, взаємосумісності з оборонно-промисловим комплексом НАТО і це буде складовою нової принципової зовнішньої політики».

Пан Дмитро також зауважив, що нині динаміку української зовнішньої політики визначає український піхотинець, який повзе по мінному полю в бік російського окопу, щоб звільнити цю смугу української землі від окупанта. Але чи буде так і надалі, залежатиме вже від сьогоднішніх студентів. Від того, що вони робитимуть у житті надалі. Адже задавати темп, мати самоповагу, рішучість, повагу до тих, хто жертвує собою на фронті – буде елементами нашої зовнішньої політики у світі, який зазнає докорінних змін.

«росія багато років системно намагалася фрагментувати міжнародні відносини. Це об’єктивна робота, її об’єктивні зусилля. росія намагалася використати це, керувати цим процесом. Схема їхня була нехитрою: сіяти хаос і дестабілізацію задля того, щоб збільшувати свій вплив і видавати себе за альтернативний полюс світової політики. Класичний метод росії – це створити проблему, а потім запросити інших разом її вирішувати. Чорноморська зернова ініціатива – останній найсвіжіший приклад. Чому росія стала такою? Тому що росії забракло сил та здібностей змінити світ і Україну під себе, граючи за правилами. Тому вона вдалася до корупції й агресії у війні за свою реальність. Це, власне, і є причина, чому все зараз саме так, а не інакше. Не маючи можливості грати за правилами, вона вирішила ламати правила. Професор Мороз на лекції з філософії сказав нам одну фразу, яка тоді закарбувалася, а тепер виринула зі свідомості: росія не змогла стати рівною серед кращих, тому вирішила стати найкращою серед найгірших. І маємо визнати, що багато в чому путіну вдавалося досягти своїх цілей. Станом на 2013 рік у нього все йшло за планом. Його запрошували на всі міжнародні майданчики, ціни на російський газ і нафту зашкалювали, як і залежність країн від росії, ключові європейські еліти та медіа, інтелектуали були щедро вмотивовані фінансово, бізнес ішов чудово, кишені російських олігархів набивалися грішми. І у цьому тріумфальному поході світом вони перечепилися там, де очікували цього найменше – тут, в Україні. У лісах під Києвом, у посадках на Запоріжжі, Донеччині гинуть триста років імперії та сотні мільярдів рублів, витрачених на те, щоб переконати світ, що те, що зупинило путіна, – не існує і не має права на існування. І це ми з вами, українці. Перемога України в цій війні завдасть такого удару по путінській росії, після якого вона не зможе оговтатися. Не всі наші партнери готові прийняти думку, що в цій війні виживе лише один. Але так воно і буде. І це буде Україна», – наголосив пан Кулеба.

Щодо впливу української дипломатії на зміни в дипломатичному світі Міністр висловився так: «Фрагментація міжнародних відносин, якої так прагнула російська федерація, починає давати зворотні для неї результати. Повномасштабна війна підірвала вплив кремля. Тут не треба навіть вдаватися в подробиці – ви все бачите і знаєте. Звісно, не все чорно-біле. Є складні проблеми, і у нас ще багато роботи. І у вас буде багато роботи. І з протидії російському впливу, і з перетягування на наш бік так званого нейтрального табору поза межами Європи та Північної Америки. Але ми вже дали безпрецедентний бій російському впливу на всіх континентах. російська дипломатія до повномасштабної війни нав’язувала динаміку, сьогодні вона нас доганяє. І це важлива зміна. І це, враховуючи, що можливості та ресурси української та російської дипломатії, м’яко кажучи, неспівмірні. Я переконаний, і це не є перебільшенням, що за співвідношенням "ціна-якість" українська дипломатія є найкращою у світі. Тому що наша сила не в нафтодоларах, не в руйнуванні. Вона в правді, в міжнародному праві та інноваційних методах воєнної дипломатії. Україна перевинайшла дипломатію. Першою це публічно сказала в грудні 2022 року моя німецька колега. Згодом багато інших колег повторювали ці слова, коли ми зустрічалися вже за зачиненими дверима. Я буду відвертим: це війна за життя змусила нас діяти, деколи всупереч усім традиціям знаходити нестандартні розв'язання проблем, перед якими не поставала жодна інша країна в новітній історії».

Далі сигнал тривоги перервав виступ Дмитра Кулеби. Однак спілкування продовжилося вже в укритті Інституту, де студенти змогли поставити свої запитання.

Їх цікавило насамперед: чи продовжує працювати міжнародне право в умовах агресивної війни; що насправді лякає путіна; чи стане Україна гарантом безпеки східного фронту НАТО; розвиток дипломатичних відносин з країнами Африки, Азії та Південної Америки тощо.

Наприкінці зустрічі Дмитро Кулеба оголосив про заснування стипендії для магістрів, які будуть отримувати грошову винагороду раз на рік за вирішення конкретного завдання, над яким працює МЗС.

Прощаючись зі студентами в укритті Інституту, Міністр закликав: «Ніколи не мрійте посадами й грошима. Мрійте суперскладними завданнями, які ви вирішите. Мрійте особливими місіями, в які ви будете залучені та в яких ви себе проявите. Мрійте своєю здатністю захистити ті принципи, в які ви вірите».

Центр комунікацій