Новини

Всього : Фотографія :

27 вересня 2023 року науковий центр КЕК (Японія) відвідав Надзвичайний і Повноважний посол України в Японії Сергій Корсунський у супроводі секретаря посольства Юлії Заморської. Мета візиту – ближче познайомитися із фундаментальними дослідженнями, які тут проводять українські науковці КНУ імені Тараса Шевченка в галузі фізики високих енергій та елементарних частинок.

Дослідження веде група фізиків кафедри ядерної фізики і високих енергій Фізичного факультету КНУ в рамках участі в експерименті Belle II. Експеримент належить до п’ятірки найбільш пріоритетних національних проєктів фундаментальних досліджень Японії. До того ж, на першому етапі досліджень на цьому експериментальному обладнанні одержано результати, які було оцінено Нобелівською премією 2008 року за внесок у розв'язання проблеми асиметрії матерії й антиматерії в природі. А нині, після модернізації колайдера і детектора, колаборація має світовий рекорд досягнутої інтенсивності взаємодій і успішно конкурує з ВАК (Великий адронний колайдер) у ЦЕРН.

Внесок у дослідження, який робить група фізиків КНУ, презентував директор наукового центру КЕК професор Масанорі Ямаучі. Пан Посол зауважив, що приємно вражений активністю українських фізиків. «Така діяльність дає можливість говорити про розвиток співпраці в науці загалом і в рамках конкретного проєкту зокрема, адже реальні результати очевидні», – сказав Сергій Корсунський.

Оскільки пан Посол є випускником Механіко-математичного факультету КНУ, доктором фізико-математичних наук, то під час відвідин експериментальної установки Belle II був природним його інтерес як до технічних деталей експерименту (техніка прискорення електронних і позитронних пучків, детектування елементарних частинок по їх розпадах, роль методів штучного інтелекту в комп’ютерній обробці даних, предмету досліджень тощо), так і філософсько-пізнавальних питань на кшталт: чи можна матерію дробити нескінченно на дедалі більш елементарні складові, яка причина домінування матерії над антиматерією й т.ін. 

Науковий центр КЕК (Організація з досліджень на високоенергетичних прискорювачах) – це найбільша в Японії лабораторія і один зі світових лідерів для досліджень у фізиці елементарних частинок, фізиці нейтрино і фотонних науках. КЕК розташований у відносно молодому місті Цукуба, яке проєктувалося як науковий парк (Science City) і освітній центр. У ньому міститься понад півсотні дослідницьких лабораторій, на які виділяється близько половини бюджетних коштів Японії, передбачених на наукові дослідження і розробки. На побудованому в КЕК електрон-позитронному колайдері вперше в світі вже кілька років використовується новітня технологія для зіткнення пучків розміром у мільярдну долю метра. Це надає унікальні можливості в дослідженні рідкісних явищ, що можуть відчинити вікно до Нової фізики, пошуки якої ведуться зараз в усьому світі. ЦЕРН планує перейти на таку технологію не раніше, ніж за 5 років.

Ядро групи КНУ в колаборації Belle II становлять доктори наук Ігор Каденко та Володимир Аушев, а також кандидати наук Юрій Оніщук і Ольга Гогота. Щороку до участі в колаборації долучаються також студенти, які проводять дослідження у межах бакалаврських і магістерських кваліфікаційних робіт. Усі вони набувають гарних навичок у програмуванні, вмінні працювати в команді і спілкуватись із закордонний фахівцями. Зазвичай рівень результатів і кваліфікації випускників кафедри ядерної фізики і високих енергій Фізичного факультету КНУ такий, що вони без проблем вступають в аспірантури престижних університетів Європи або НАНУ. Цього року для досліджень на основі даних Belle II для бакалаврських та магістерських проєктів 2024-2026 років будуть долучені 6 студентів.

Нині серед учасників Belle II також є ще шестеро вчорашніх випускників КЯФВЕ, які навчаються чи працюють у Німеччині, Австрії, Словенії й на Гаваях. Кількох із них було запрошено на зустріч із Сергієм Корсунським. Зокрема, це Дмитро Мелешко та Андрій Наточій.

Одним із кульмінаційних моментів візиту пана Посла було фотографування біля українського прапора в залі, де проводиться експеримент. Цікавою є історія цього прапора: його пошили на одній із фабрик Полтавської області й доправили до Японії з ініціативи та на кошти Андрія Наточія. Попередній прапор України, виготовлений на японській фабриці, мав невиразні й бліді кольори.

Український стяг поряд із прапором США, серед кількох десятків інших прапорів країн – учасників експерименту означає, що Україна робить рівний із колегами внесок у розвиток фундаментальної експериментальної фізики. Це питання престижу держави, а також одна з точок росту після війни, коли потрібно буде відроджувати країну, підіймати науку до світового рівня.

Коло завдань і обов’язків, до яких долучені фізики КЯФВЕ в колаборації.

Упродовж останніх років київська група активно долучалася до підготовки різних детекторних систем експериментальної установки, їх тестування та калібрування. Українські фахівці беруть участь у генерації Монте-Карло даних в мережі GRID для моделювання фізичних процесів, а також у дослідженні можливості подальшого підвищення інтенсивності взаємодій (тут на перший план виходить фактор підвищеного фону, що викликає радіаційне руйнування детекторів). Українці дедалі більше долучаються до використання методів машинного навчання в аналізі експериментальних даних. Але, звичайно, левову частку займає власне фізичний аналіз отриманих даних Belle II. Серед задач: пошуки заряджених бозонів Хіггса (досі в ЦЕРН було відкрито лише один нейтральний бозон Хіггса), спроби зареєструвати серед продуктів реакцій на колайдері магнітні монополі («магнітні заряди» однієї полярності, їх передбачив Дірак ще в 1930-х роках, але досі ніхто не спостерігав), намагання відкриті нові частинки з екзотичним кварковим складом (не таким простим, як у протонів чи нейтронів). Активна участь в експерименті й обробці даних дає змогу команді КНУ мати чимало публікацій у журналах списку Scopus із Q1 та Q2. Зокрема маємо h-index:  І. Каденко – 35, В. Аушев – 38, Ю. Оніщук – 29, O. Гогота – 32.

За інформацією КЯФВЕ Фізичного факультету КНУ

Центр комунікацій