Новини

У Києві відбувся перший "Форум усної історії України"	13.10.2023
Всього : Фотографія : Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно з Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Асоціацією усної історії (History Association) та Американським Інститутом візуальної історії та освіти USC Shoah Foundation виступили партнерами Форуму усної історії України, що відбувся 10 жовтня 2023 року. Міждисциплінарний діалог організовано за ініціативи Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова задля об’єднання зусиль українських та міжнародних експертів щодо спільнодії та об’єднання документальних ініціатив про російсько-українську війну. Під час відкриття заходу, директорка з комунікацій System Capital Management Наталія Ємченко підкреслила що усна історія – один з найпотужніших інструментів заповнення білих плям та повернення здатності пам’ятати. «Без цього ми несемо з собою у майбутнє травми, живемо у чужих міфах, чужих наративах. Що є абсолютною окупацією нашої пам’яті та історії», – зауважила Наталія Ємченко. Актуальним і надважливим назвав проведення такого заходу ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, який наголосив: «Є три сфери суспільного регулювання: політика, право і мораль. Цей проєкт – про мораль. Наш ворог свого часу узурпував трактування історії Другої світової війни. Але мій дід, старший сержант Семен Базилюк, пройшов від Волги до Праги, воюючи з нацизмом, і моральна правота на стороні мого та наших із вами дідів. Ворожа узурпація привела до того, що коли ми тут говорили «ніколи знову», ворог пропагував гасло: «можем повторить». Сьогодні за допомогою усної історії ми маємо транслювати і в Україні, і за її межами правду, маємо показати ось цю моральну правоту всім, щоб досягти справедливого миру й якомога швидшої перемоги!». Директор Центру Східної Європи університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Валентин Балюк привітав учасників Форуму та передав слова підтримки від польських колег. Захід об’єднав три панельні дискусії: «Коли досвіди стають знанням», «Усна історія: завдання, ролі, проблематика», «Документація злочинів під час війни і майбутнє». Серед спікерів Форуму були директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, директор Державного музею Аушвіц-Біркенау і президент Фундації Аушвіц-Біркенау (Польща) Пйотр Цивінський, докторка історичних наук, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко, Нобелівська лауреатка миру Олександра Матвійчук, керівниця Вишеградської групи Інституту Центральної Європи у Любліні Агата Татаренко, доктор філософії, історик, професор Бейлорського університету в Техасі, виконавчий директор Oral History Association (США) Стівен Слоун, воєнна кореспондентка, письменниця, співзасновниця та виконавча директорка The Reckoning Project, що документує російські воєнні злочини в Україні Жанін ді Джованні та інші. Від Шевченкового Університету модераторкою першої дискусійної панелі була професорка філософського факультету, культурологиня Наталія Кривда. Вона наголосила, що у пам’яті спільноти зберігається не тільки героїчне минуле, великі люди та слава, а й численні жертви, смуток та жалі. Вони консолідують суспільство, зміцнюють позитивне уявлення нації про саму себе та визначають візії майбутнього цієї нації. Спікеркою цієї ж панелі виступила проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, яка підкреслила, що сама легітимізація усної історії можлива тільки в демократичному суспільстві. Вона зазначила: «Мати бажання почути та мати можливість сказати можна тільки там, де поважають людину. Сьогодні ми бачимо, що наш ворог не цінує навіть життя людини, не кажучи вже про її голос». Проректорка розповіла про те, як з початком повномасштабного вторгнення був створений проєкт «Віртуальний меморіал пам’яті полеглих шевченківців» та як у підготовці матеріалів колеги опитують викладачів, однокурсників, родичів загиблих героїв та створюють базу усних історій Університету. До обговорення особливостей документування свідчень про події російсько-української війни, формування наративів про війну та роль у цьому процесі держави, суспільства, незалежних інституцій доєдналися представники освітніх, державних і комерційних установ, музеїв історії та національної пам’яті, а також професійні документалісти, які постраждали внаслідок бойових дій під час виконання професійних обов’язків. Центр комунікацій

У Києві відбувся перший "Форум усної історії України"

13.10.2023

Всього : Фотографія :

Київський національний університет імені Тараса Шевченка спільно з Університетом Марії Кюрі-Склодовської (Люблін), Асоціацією усної історії (History Association) та Американським Інститутом візуальної історії та освіти USC Shoah Foundation виступили партнерами Форуму усної історії України, що відбувся 10 жовтня 2023 року.

Міждисциплінарний діалог організовано за ініціативи Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова задля об’єднання зусиль українських та міжнародних експертів щодо спільнодії та об’єднання документальних ініціатив про російсько-українську війну.

Під час відкриття заходу, директорка з комунікацій System Capital Management Наталія Ємченко підкреслила що усна історія – один з найпотужніших інструментів заповнення білих плям та повернення здатності пам’ятати. «Без цього ми несемо з собою у майбутнє травми, живемо у чужих міфах, чужих наративах. Що є абсолютною окупацією нашої пам’яті та історії», – зауважила Наталія Ємченко.

Актуальним і надважливим назвав проведення такого заходу ректор КНУ імені Тараса Шевченка Володимир Бугров, який наголосив: «Є три сфери суспільного регулювання: політика, право і мораль. Цей проєкт – про мораль. Наш ворог свого часу узурпував трактування історії Другої світової війни. Але мій дід, старший сержант Семен Базилюк, пройшов від Волги до Праги, воюючи з нацизмом, і моральна правота на стороні мого та наших із вами дідів. Ворожа узурпація привела до того, що коли ми тут говорили «ніколи знову», ворог пропагував гасло: «можем повторить». Сьогодні за допомогою усної історії ми маємо транслювати і в Україні, і за її межами правду, маємо показати ось цю моральну правоту всім, щоб досягти справедливого миру й якомога швидшої перемоги!».

Директор Центру Східної Європи університету Марії Кюрі-Склодовської у Любліні Валентин Балюк привітав учасників Форуму та передав слова підтримки від польських колег.

Захід об’єднав три панельні дискусії: «Коли досвіди стають знанням», «Усна історія: завдання, ролі, проблематика», «Документація злочинів під час війни і майбутнє».

Серед спікерів Форуму були директор Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович, директор Державного музею Аушвіц-Біркенау і президент Фундації Аушвіц-Біркенау (Польща) Пйотр Цивінський, докторка історичних наук, голова Української асоціації усної історії Гелінада Грінченко, Нобелівська лауреатка миру Олександра Матвійчук, керівниця Вишеградської групи Інституту Центральної Європи у Любліні Агата Татаренко, доктор філософії, історик, професор Бейлорського університету в Техасі, виконавчий директор Oral History Association (США) Стівен Слоун, воєнна кореспондентка, письменниця, співзасновниця та виконавча директорка The Reckoning Project, що документує російські воєнні злочини в Україні Жанін ді Джованні та інші.

Від Шевченкового Університету модераторкою першої дискусійної панелі була професорка філософського факультету, культурологиня Наталія Кривда. Вона наголосила, що у пам’яті спільноти зберігається не тільки героїчне минуле, великі люди та слава, а й численні жертви, смуток та жалі. Вони консолідують суспільство, зміцнюють позитивне уявлення нації про саму себе та визначають візії майбутнього цієї нації.

Спікеркою цієї ж панелі виступила проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, яка підкреслила, що сама легітимізація усної історії можлива тільки в демократичному суспільстві. Вона зазначила: «Мати бажання почути та мати можливість сказати можна тільки там, де поважають людину. Сьогодні ми бачимо, що наш ворог не цінує навіть життя людини, не кажучи вже про її голос». Проректорка розповіла про те, як з початком повномасштабного вторгнення був створений проєкт «Віртуальний меморіал пам’яті полеглих шевченківців» та як у підготовці матеріалів колеги опитують викладачів, однокурсників, родичів загиблих героїв та створюють базу усних історій Університету.

До обговорення особливостей документування свідчень про події російсько-української війни, формування наративів про війну та роль у цьому процесі держави, суспільства, незалежних інституцій доєдналися представники освітніх, державних і комерційних установ, музеїв історії та національної пам’яті, а також професійні документалісти, які постраждали внаслідок бойових дій під час виконання професійних обов’язків.

Центр комунікацій