Новини

Професор Ян Куйт: «Це війна за культуру»	18.10.2023
Всього : Фотографія : Якими є першочергові завдання збереження культурної спадщини в умовах війни? Як пом’якшити наслідки руйнування пам’яток, щоб у майбутньому почати відбудову того культурного світу, який був частково знищений ворогом? І найголовніше – як розповісти ці історії, щоб їх сприйняла міжнародна спільнота? Свої пропозиції для українських істориків та археологів виклав професор Університету Нотр-Дам, США (The University of Notre Dame) Ян Куйт під час лекції для студентів КНУ, що відбулася 18 жовтня. Ян Куйт (Ian Kuijt) – доктор філософії, антрополог за освітою, автор багатьох книг про археологічні дослідження. Серед його наукових та викладацьких інтересів – історична археологія, соціальна нерівність, еволюція спільнот, візуальна історія. Працював у Йорданії, Сирії, Ірландії. «Те, що ми бачимо в Україні, – це спроба стерти історію, культуру та спадщину, – вважає Ян Куйт. – Україна – це війна за культуру». Це вже другий приїзд Яна Куйта до України. «Ян належить до унікальних науковців, непосидючих дослідників-екстремалів, які, попри ризики та застороги, готові їхати у воюючу країну, щоб зробити свій внесок у загальну справу заради миру», – сказав, представляючи американського колегу, доцент кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету КНУ Павло Шидловський. Він розповів, що наприкінці 2022 року два професори Університету Нотр-Дам – Ян Куйт і Білл Донарума – взяли участь у Науково-практичному семінарі «Охорона та збереження археологічної спадщини України», співорганізаторами якого виступили Центр палеонтологічних досліджень ім. Хв. Вовка спільно з Історичним факультетом. «Під час конференції американські дослідники висловили бажання відвідати Україну. Ми відраджували, адже тоді країна жила в умовах постійних обстрілів, блекаутів, загрози з Півночі. Однак згодом науковці все ж приїхали, і ми спільно здійснили моніторингові роботи на деокупованих територіях Київської та Чернігівської областей. Ми зафіксували й зафільмували не лише руйнацію об’єктів культурної спадщини, а й загальний масштаб ушкоджень – від церков і музеїв до бібліотек, шкіл і лікарень. Американські науковці були вражені побаченим», – розповів Павло Шидловський. А оскільки війна триває і руйнування не припиняються, Ян Куйт відстоює важливість і далі бути поруч з українцями, щоб придатися своїм науковим баченням управління культурною та археологічною спадщиною в кризових умовах. Студентам КНУ американський професор запропонував відеопрезентацію, що містить певний алгоритм дій, зокрема документування матеріалів на місцях, облік та завчасний початок оцінки завданої шкоди, захист експонатів тощо. Наразі найважливішим завданням, за словами Яна Куйта, є інформування міжнародної спільноти про розкрадання музеїв, знищення культурного шару і загалом злочини, які вчинила росія проти історико-культурної спадщини України. «Викорінюючи українську мову, культуру, історію, навмисне стираючи це, росіяни намагаються відновити радянську епоху, – вважає науковець. – Потрібно повсякчас нагадувати людям, що спадщина має важливе значення». Щоб привернути увагу світу до збереження культурних надбань, професор радить використовувати сучасні символи стійкості та опору, апелювати до сили українського мистецтва, а також до сили народного гумору. Це допоможе підтримати увагу, а отже, залучити більше ресурсів, аби пом’якшити наслідки масштабних руйнувань. «Нова «нормальність» української культури та спадщини переосмислюється», – говорить Ян Куйт. Після презентації професор Університету Нотр-Дам поспілкувався зі студентами. Це була радше розмова про те, як травматичні моменти війни перетворити на механізм стійкості. Заступник декана з науково-педагогічної та навчальної роботи Історичного факультету Тарас Пшеничний подякував американському колезі за лекцію: «Без комунікації важко тримати науку». Дослідження Яна Куйта є важливим і як погляд на ситуацію в Україні зовні, і як внесок до напрацювань, які вже мають у цьому напрямі науковці Історичного факультету КНУ. Нагадаємо, що, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 вересня 2023 року в Україні від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано 835 об’єктів культурної спадщини. Але повну картину втрат можна буде побачити лише після завершення війни, коли для дослідників стануть доступними нині окуповані території, заміновані прифронтові й прикордонні регіони. В Україні створена ініціативна Група моніторингу археологічних ланшафтів, куди входять практикуючі археологи та пам’яткознавці, серед них – наукові співробітники КНУ. Центр комунікацій

Професор Ян Куйт: «Це війна за культуру»

18.10.2023

Всього : Фотографія :

Якими є першочергові завдання збереження культурної спадщини в умовах війни? Як пом’якшити наслідки руйнування пам’яток, щоб у майбутньому почати відбудову того культурного світу, який був частково знищений ворогом? І найголовніше – як розповісти ці історії, щоб їх сприйняла міжнародна спільнота?

Свої пропозиції для українських істориків та археологів виклав професор Університету Нотр-Дам, США (The University of Notre Dame) Ян Куйт під час лекції для студентів КНУ, що відбулася 18 жовтня.

Ян Куйт (Ian Kuijt) – доктор філософії, антрополог за освітою, автор багатьох книг про археологічні дослідження. Серед його наукових та викладацьких інтересів – історична археологія, соціальна нерівність, еволюція спільнот, візуальна історія. Працював у Йорданії, Сирії, Ірландії.

«Те, що ми бачимо в Україні, – це спроба стерти історію, культуру та спадщину, – вважає Ян Куйт. – Україна – це війна за культуру».

Це вже другий приїзд Яна Куйта до України.

«Ян належить до унікальних науковців, непосидючих дослідників-екстремалів, які, попри ризики та застороги, готові їхати у воюючу країну, щоб зробити свій внесок у загальну справу заради миру», – сказав, представляючи американського колегу, доцент кафедри археології та музеєзнавства Історичного факультету КНУ Павло Шидловський. Він розповів, що наприкінці 2022 року два професори Університету Нотр-Дам – Ян Куйт і Білл Донарума – взяли участь у Науково-практичному семінарі «Охорона та збереження археологічної спадщини України», співорганізаторами якого виступили Центр палеонтологічних досліджень ім. Хв. Вовка спільно з Історичним факультетом.

«Під час конференції американські дослідники висловили бажання відвідати Україну. Ми відраджували, адже тоді країна жила в умовах постійних обстрілів, блекаутів, загрози з Півночі. Однак згодом науковці все ж приїхали, і ми спільно здійснили моніторингові роботи на деокупованих територіях Київської та Чернігівської областей. Ми зафіксували й зафільмували не лише руйнацію об’єктів культурної спадщини, а й загальний масштаб ушкоджень – від церков і музеїв до бібліотек, шкіл і лікарень. Американські науковці були вражені побаченим», – розповів Павло Шидловський.

А оскільки війна триває і руйнування не припиняються, Ян Куйт відстоює важливість і далі бути поруч з українцями, щоб придатися своїм науковим баченням управління культурною та археологічною спадщиною в кризових умовах. Студентам КНУ американський професор запропонував відеопрезентацію, що містить певний алгоритм дій, зокрема документування матеріалів на місцях, облік та завчасний початок оцінки завданої шкоди, захист експонатів тощо.

Наразі найважливішим завданням, за словами Яна Куйта, є інформування міжнародної спільноти про розкрадання музеїв, знищення культурного шару і загалом злочини, які вчинила росія проти історико-культурної спадщини України. «Викорінюючи українську мову, культуру, історію, навмисне стираючи це, росіяни намагаються відновити радянську епоху, – вважає науковець. – Потрібно повсякчас нагадувати людям, що спадщина має важливе значення».

Щоб привернути увагу світу до збереження культурних надбань, професор радить використовувати сучасні символи стійкості та опору, апелювати до сили українського мистецтва, а також до сили народного гумору. Це допоможе підтримати увагу, а отже, залучити більше ресурсів, аби пом’якшити наслідки масштабних руйнувань. «Нова «нормальність» української культури та спадщини переосмислюється», – говорить Ян Куйт.

Після презентації професор Університету Нотр-Дам поспілкувався зі студентами. Це була радше розмова про те, як травматичні моменти війни перетворити на механізм стійкості.

Заступник декана з науково-педагогічної та навчальної роботи Історичного факультету Тарас Пшеничний подякував американському колезі за лекцію: «Без комунікації важко тримати науку». Дослідження Яна Куйта є важливим і як погляд на ситуацію в Україні зовні, і як внесок до напрацювань, які вже мають у цьому напрямі науковці Історичного факультету КНУ.

Нагадаємо, що, за даними Міністерства культури та інформаційної політики, станом на 25 вересня 2023 року в Україні від початку повномасштабного вторгнення пошкоджено або зруйновано 835 об’єктів культурної спадщини. Але повну картину втрат можна буде побачити лише після завершення війни, коли для дослідників стануть доступними нині окуповані території, заміновані прифронтові й прикордонні регіони. В Україні створена ініціативна Група моніторингу археологічних ланшафтів, куди входять практикуючі археологи та пам’яткознавці, серед них – наукові співробітники КНУ.

Центр комунікацій