Новини

Всього : Фотографія :

2024 рік – ювілейний для Університету, що належить до когорти найвідоміших у світі. 190 років він поєднує традиції й інновації, якісну освіту й сучасну науку. Його обирають достойні й талановиті, яким Університет дає можливість стати лідерами у професії та суспільному житті, які формують інтелектуальну еліту не лише України, а й світу. Шевченків Університет є вагомим явищем у культурному, суспільному й громадському житті країни, а гасло «Utilitas, Honor et Gloria» – «Користь, Гідність і Слава» засвідчує його невід’ємну та унікальну роль.

Саме початку ювілейного року КНУ та особливостям його відзначення і був присвячений Круглий стіл «Університет 1834: 190 років успіху», що відбувся 21 листопада у Головному корпусі.

Захід зібрав широке коло університетських експертів: істориків, філологів, медійників, комунікаційників, книгознавців, митців та видавців. Учасники суголосні в тому, що 190 років славетної історії варті масштабного відзначення та гідного вшанування. Проте, останні десять років Україна живе в умовах війни, розв’язаної агресивним сусідом – російською федерацією, що приносить болючі людські втрати нашому суспільству, суттєво гальмує економічний розвиток держави. З огляду на ці обставини, комплекс заходів заплановано з урахуванням режиму фінансової економії, правового режиму воєнного стану та заходів безпеки.

Перша дата, якою й розпочинається ювілейний рік, є 21 листопада, адже саме 190 років тому було ухвалено рішення про реорганізацію перенесеного до Києва Кременецького ліцею в Університет Св. Володимира. Як слушно зауважив ректор КНУ Володимир Бугров у своєму інспіраційному зверненні, дуже «символічно, що нині ця дата збігається з річницею Революції Гідності. Адже Університет, який задумувався як опора монархії, став постійним джерелом неспокою, інтелектуального та політичного спротиву, генератором революційних ідей. Згадайте, що саме тут у 1845 році з’явилося Кирило-Мефодіївське братство, а три революції нашого часу у 1990, 2004 і 2013 починалися від Червоного корпусу Університету».

Перший проректор КНУ Володимир Ільченко зауважив, що відзначення 190-річчя Університету має показати й те, яким є його сучасність, охопити наукові досягнення та інновації.

Проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська презентувала учасникам Круглого столу дорожню карту відзначення 190-річчя, зосередившись на найважливіших датах, які стануть опорними для ювілейного року. Також святкування має охопити всі цільові аудиторії: студенти, співробітники, випускники. Наскрізне об’єднання всіх цільових аудиторій навколо ідеї вдячної пам’яті, історії, успіху, поступу посилить Університет, сприятиме його консолідації. За словами проректорки, 190-річчя Університету має стати брендом, якісним товаром, що викликатиме приємні спогади та щирі почуття.

Виконувач обов’язків декана історичного факультету Тарас Пшеничний презентував видання, які готує факультет до ювілейного року. Мова йде про три книги: «Радянські репресії проти викладачів Київського державного університету ім. Т.Г.Шевченка. Збірник документів», «Викладачі юридичного факультету університету Святого Володимира у Києві», «Історико-філологічний факультет університету святого Володимира. Історичний нарис».

Презентуючи напрацювання кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості ННІ філології КНУ, завідувачка Оксана Сліпушко наголосила на важливому історичному факті: «1831 рік. Гоголь пише листа Максимовичу: "Знаю, що є ідея університету. Візьми мене туди, я хочу повернутися у Київ, у наш древній Київ". Кінець 18 століття: українська шляхта ходить із петиціями "Створіть університети або хоча б школи у трикутнику Чернігів-Батурин-Київ". Створений у 1834 році Університет одразу починає притягувати українську ідею, український дух. Сюди мріє приїхати Гоголь, сюди відправляють Максимовича як випускника московського університету, думаючи, що він лояльний. Але він лояльний до української ідеї. Сюди мріє приїхати Шевченко. І зреалізував би свою мрію, якби не арешт. Тому українська ідея університету – в людях. Носії цієї ідеї були, є і будуть».

У 2024 році також відзначатимуть і 210-річчя Тараса Шевченка та 85-річчя з часу присвоєння університету імені Шевченка. Дмитро Чистяк, професор КНУ, заступник голови Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка повідомив, що Комітет уже активно співпрацює з ННІ філології щодо проведення Шевченківських днів, та зауважив, що «Національна премія Шевченка, яка присуджується з 1961 року, має першим лавреатом  Олеся Гончара, музей якого є в нашому Інституті. А ще Павло Тичина. А найновіший лавреат – доцент нашого Інституту Михайло Назаренко. Провідні діячі нашої культури – лавреати Шевченківської премії».

Після активного обговорення учасники Круглого столу зійшлися на думці, що приурочені до 190-річчя Університету освітні, наукові, культурні, художньо-мистецькі та спортивно-масові заходи, що триватимуть упродовж усього 2024 року, покликані об’єднати навколо традицій Університету широку громадськість.

Центр комунікацій