Новини

Всього : Фотографія :

Створення Спеціального трибуналу, реінтеграція Криму та всіх тимчасово окупованих територій, відповідальність за воєнні злочини і налагодження компенсаційного механізму постійно на порядку денному нашої академічної спільноти. 15 грудня ННІ міжнародних відносин КНУ імені Тараса Шевченка, за підтримки Офісу Президента України, провів Міжнародну науково-практичну конференцію, яка об’єднала фахівців різних напрямів юридичної галузі, представників дипломатичного корпусу, державної влади й громадськості, академічну спільноту й студентство навколо цих тем. Упродовж п’яти годин у залі Інституту тривали панельні дискусії, в онлайн-форматі до них долучалися спікери з різних країн світу, наприкінці кожної панелі учасники заходу мали змогу поставити свої запитання спікерам.

Вітаючи з початком важливого заходу, присвяченого відновленню справедливості, ректор Володимир Бугров відзначив символічність його проведення у День працівників суду України: «Переконаний, що завдяки справедливому суду ми покараємо зло. У цій залі ви бачите керівників дипломатичних місій в Україні, українських високопосадовців, університетських викладачів і студентів». Ректор охарактеризував три важливі площини питання. Теоретична – справедливе правосуддя потребує висококласних фахівців міжнародного гатунку. Тому конференція має наукове підґрунтя. Практична площина: «Я невипадково наголосив на студентах і студентках. Чому ми наполягаємо, щоб в Україні існувала спеціальність Міжнародне право? А тому, що втілювати цю теорію у практику належить саме тим, хто на цьому спеціалізується. І дуже важливо, що молоде покоління наших юристів-міжнародників та з інших закладів бере участь у цьому заході. Адже всі ми чудово розуміємо, що правосуддя – це не на один рік, але воно обов’язково має бути, бо зло має бути покаране». Третя площина – світоглядна. Це дискусії насамперед про цінності. Про те, що будь-які норми права чи будь-які дії у цій царині мають суб’єкти, ними є люди, а це вкрай важливо.

«Як сказав великий українець, не можна здолати ідею, час якої настав. Те, що ми робимо сьогодні – у тому числі про ідею, час якої настав:  Україна – це Європа, а Європа – це Україна. І все має бути вирішено не лише на полі бою, а й у Спеціальному трибуналі. Щира вдячність нашим захисникам, завдяки щоденному подвигу яких ми сьогодні маємо можливість перебувати й працювати тут».

Учасників конференції привітав її господар, директор ННІ міжнародних відносин Валерій Копійка: «Захід важливий тому, що саме науковці приєднуються до колосально важливої роботи, пов’язаної з розробкою нових принципів, підходів міжнародного права, які передбачають покарання тих, хто топче ці норми. Мета заходу – обговорювати ці речі, залучаючи не тільки практиків, а й науковців».

Вітання від Офісу Президента України передала керівниця управління стратегічних комунікацій ОП Олена Ковальська: «Сам факт присутності тут уже демонструє підтримку ідеї створення Трибуналу. Справедливість – один із принципів Формули миру Президента України. Це дуже важлива запорука миру у майбутньому і дуже сильний урок всім диктаторам».

Церемонію відкриття завершив виступ Головного рабина України Моше Реувен Асмана: «За війною в Україні та Ізраїлі стоїть один бенефіціар – рф. Росія та Іран сьогодні партнери. Україна нині захищає і рятує не тільки себе, а й увесь цивілізований світ. Україна та Ізраїль на стороні добра, яке переможе. Коли маленький вогник заносять у темну кімнату – вона стає світлою. Тому світло переможе темряву!»

Учасники конференції продовжили роботу у тематичних панелях. Модератором першої – під назвою «Спеціальний трибунал» –закономірно став посол з особливих доручень МЗС України, архітектор майбутнього Трибуналу і за сумісництвом викладач кафедри міжнародного права Інституту Антон Кориневич. На його запитання «Чому відповідальність така важлива, зокрема для нашого наукового академічного середовища?» першим відповідав завідувач кафедри порівняльного і європейського права Іван Білас.

Антон Кориневич переконаний, що наявного інструментарію міжнародних механізмів недостатньо і треба закривати прогалини у системі відповідальності, адже без цього вся система міжнародного права буде поставлена під питання. Одна з ключових прогалин – відсутність дієвого механізму відповідальності за злочин агресії: «Саме тому ведемо активну роботу щодо створення Спеціального трибуналу, який матиме змогу переслідувати за злочин агресії».

Усі крапки над «і» розставив суддя від України в ЄСПЛ Микола Гнатовський: «Робота зі створення Спеціального Трибуналу є справді визначальною для того, щоб ми зрозуміли контури міжнародного правопорядку, міжнародного права – якими вони будуть після Перемоги України. Зрештою, це є способом відновлення міжнародного правопорядку. Він не має перспектив без адекватної відповіді агресору. Акт агресії як міжнародно протиправний акт держави, злочин агресії конкретних індивідів найвищого керівництва держави проти міжнародного правопорядку обов’язково потребує покарання, належної оцінки.

Коли така оцінка здійснюється, міжнародна судова установа діє не лише як та, що просто досягає справедливості. Є й інша функція, як на мене, не менш важлива – закріплення історичного уроку, який визначає і те, як буде розвиватися далі світ у цілому  – не лише міжнародне право».

На підтвердження тези про те, що тема дискусії – питання не лише юридичне, а й політичне, до неї долучилися Голова Верховного суду Станіслав Кравченко та народний депутат Олександр Качура.

Учасники другої панелі – «Реінтеграція Криму та всіх т.о. територій» – розпочали диспут з виступу ректора Володимира Бугрова на тему «Якою ви бачите Перемогу?»

«Я бачу її насамперед як деокупацію Криму, коли я приїду на набережну в Ялту або випити кави біля Бахчисарайського палацу, –  задав тон дискусії ректор КНУ. – Питання юридичної, моральної та іншої відповідальності треба вирішувати вже зараз. Людей, які опинилися в окупації, ми не маємо записувати автоматично в колаборанти».

Постійна представниця Президента України в АРК Таміла Ташева розповіла про ключові напрями роботи Представництва щодо розробки визначальних кроків держави після деокупації Криму. Наголосила на першочергових завданнях, над якими потрібно буде працювати після деокупації, які пов’язані із відновленням органів публічної адміністрації, пошуком кадрових ресурсів, забезпеченням відновлення правосуддя на території Кримського півострова, гуманітарною реінтеграцією та когнітивною деокупацією. Пані Таміла розповіла і про вже реалізовані кроки, зокрема про запуск програми кадрового резерву для роботи у державних органах на деокупованій території, на яку вже подалося понад 2000 осіб, впровадження онлайн курсу “ProKrym: державна політика реінтеграції Криму” для державних службовців, працівників органів місцевого самоврядування і політиків, освітніх програм “Постконфліктне врядування” та “Урядування на повоєнних територіях” на базі КНУ імені Тараса Шевченка. «Адже важливо, щоб після деокупації Криму відбувся швидкий поступовий розвиток півострова у всіх сферах та його економічне зростання», – підкреслила Постійна представниця.  

Про те, якою бачить роль кримських татар у відновленні Криму Голова Меджлісу кримськотатарського народу говорив Рефат Чубаров: «Справедливість є запорукою миру, але справедливість – це не лише очевидна істина, яку ми маємо реалізовувати назовні України. Це й те, що маємо робити всередині країни – і особливо у тих сферах, де ми не спромоглися до початку російсько-української війни».

Учасники ІІІ панелі говорили про воєнні злочини. Дискусія об’єднала представників академічної спільноти України та закордону, представників прокурорського корпусу і громадського сектору.

Учасники четвертої, завершальної панелі насиченого дня – Компенсаційний механізм – зосередилися на питанні комплексної відповідальності за злочин агресії. Зокрема, про створення міжнародного Реєстру збитків, завданих агресією, розповів його директор Маркіян Ключковський.

За висловом модераторки, проректорки КНУ з міжнародної співпраці Ксенії Смирнової, ця панель стала кульмінацією всіх аспектів, про які говорили учасники попередніх дискусій дня. «Винний завжди має бути покараний, – підсумувала Ксенія Смирнова. – Але покараний справедливо, прозоро, на підставі рівних, однакових правил і на законних підставах. Законними підставами на сьогодні є норми міжнародного права, які адаптуються, формуються, якими створюється новий міжнародно-правовий порядок».

Центр комунікацій