Новини

Всього : Фотографія :

Однією з інноваційних локацій на Загальноуніверситетському дні відкритих дверей стала платформа «Кримський вектор КНУ».

Шевченків університет як лідер вищої освіти України об’єднує широке коло експертів, здатних знаходити ефективні рішення складних питань сучасного світу. Таким питанням є і реінтеграція деокупованих територій після перемоги України, зокрема Криму. На сьогодні Університет пропонує мультидисциплінарне вирішення через підготовку фахівців різних галузей, яких потребуватиме Україна на шляху до реінтеграції.

Платформа «Кримський вектор КНУ» зафіксувала напрацювання Університету та стала дискусійним майданчиком для обговорення подальших кроків і перспектив розширення освітньо-наукової діяльності за цим напрямом.

До роботи платформи долучилися науковці та здобувачі університету, представники дипломатичного корпусу – Посол Азербайджану в Україні Сеймур Мардалієв, координатор Програм Турецького агенства зі співробітництва та координації (ТІКА) в Україні Ях’я Кемаль Тунджа.

Діяльність КНУ була презентована за 4 напрямами: публічне управління, історія, філологія, неформальна освіта.

Лариса Комаха: «Крим потребуватиме понад 50 тисяч управлінців різного рівня»

ННІ публічного управління та державної служби з 2022 року провадить підготовку кадрів для деокупованого Криму. Так за ініціативи Таміли Ташевої, постійної представниці Президента України в АР Крим, було розроблено магістерські програми КНУ «Постконфліктне врядування», «Урядування на повоєнних територіях (для державних службовців за замовленням Національного агентства України з питань державної служби)».

Як зауважила директорка ННІ ПУДС КНУ Лариса Комаха, Крим із 2014 року не знає, що таке місцеве самоврядування. За нинішніми оцінками він потребуватиме понад 50 тисяч управлінців різного рівня.

«Програми КНУ готують управлінців майбутнього, які після завершення війни відновлюватимуть життя територіальних громад, у тому числі тих, що певний час перебували поза межами правового поля України».

Під час навчання студенти обов’язково вивчають: історію та культуру кримськотатарського народу; публічне управління територіями АР Крим та м. Севастополь у постконфліктний період; міжнародне співробітництво у сфері деокупації та реінтеграції АР Крим та м. Севастополь; міжнародне гуманітарне право; ресурси розвитку територій та місцеву економіку.

Серед дисциплін на вибір у цих програмах: інструменти відбудови та розвитку деокупованих територій; організація сервісної діяльності у громадах АР Крим та м. Севастополь; організація сервісної діяльності у громадах реінтегрованих територій Донецької та Луганської областей; міжнародний досвід повоєнного врядування.

Нині на денній формі освітньо-наукової програми «Постконфліктне врядування» навчаються студенти з 10 областей, зокрема – Волинської, Донецької, Луганської, Одеської, Чернігівської. На заочній формі освітньо-професійної програми «Урядування на повоєнних територіях (для державних службовців за замовленням Національного агентства України з питань державної служби)» – студенти з 6 областей, зокрема – Донецької, Миколаївської, Харківської, Херсонської.

«Наші викладачі – не тільки науковці з великим освітнім досвідом. Залучаємо також і практиків, що дають такі знання, яких у підручнику не прочитаєш», – підсумувала Лариса Григорівна.

Тарас Пшеничний: «Крим у полі зору істориків КНУ від початку 90-х років»

Сьогодні світ лише починає розуміти процеси, які відбуваються в Україні, та їх наслідки. Проте, на думку в.о. декана Історичного факультету Тараса Пшеничного, «ми спізнилися, і нині бачимо, як рф перейшла усі червоні лінії, про які дуже популярно говорити. Одна з червоних ліній, яку вона перейшла вже давно, – це викривлення історії – не тільки України, а усіх тих корінних народів, які проживали й проживають на території України».

Крим у полі зору істориків КНУ від початку 90-х років. У 2018 р на факультеті почали діяти 2 освітні програми «Сходознавство» – для бакалаврів і магістрів. Того ж року за підтримки Турецького агентства зі співробітництва та координації (ТІКА) на факультеті відкрили «Центр досліджень історії турецького та кримськотатарського народів».

За словами Тараса Юрійовича, до окупації Криму факультет мав там базові практики. «У нас велика наукова база, побудована на кримській спадщині. Багатий етнологічний архів ще не до кінця опрацьований і досі чекає на своїх науковців. Також на факультеті працює Центр підводної археології. 80 % його артефактів – це кримська колекція. Центр працює на базі унікального Археологічного музею КНУ – єдиного такого серед ЗВО України. Кримська колекція в ньому опрацьована відсотків на 70».

Серйозні виклики стоять перед історика з початком повномасштабного вторгнення – пограбування музеїв, знищення пам’яток, забудовувати військовими об’єктами.

Очільник Історичного факультету розповів, що від початку окупації кафедра археології КНУ спільно з колегами з профільного Інституту НАНУ за ініціативи Міністерства культури та інформаційної політики беруть участь у масштабній національній кампанії щодо фіксації зруйнованих пам’яток археології та культури, у тому числі у Криму.

Історичний факультет пропонує різні можливості вивчення історії кримських татар, тому що «історія України без жодного корінного народу, у тому числі без кримськотатарського, – це не повна історія України. Це та обкрадена, спаплюжена російською федерацією історія, яку маргіналізували у срср, аби показати, що є один великий російський народ без адресу і без вулиці».

Ганна Спотар-Аяр: «10 років вивчення кримськотатарської філології в Шевченковому Університеті формують нові цілі»

Про 10-річний шлях кримськотатарської філології розповідала в.о. завідувача кафедри тюркології ННІ філологі Ганна Спотар-Аяр. За словами Ганни Юріївни, Університет успішно популяризує вивчення кримськотатарської мови та літератури не тільки серед представників корінного народу України, а й серед українців. Зокрема, більшість здобувачів вивчають кримськотатарську мову як іноземну за унікальними методиками, розробленими співробітниками кафедри тюркології Університету.

Також КНУ реалізує низку проєктів, спрямованих на вивчення та популяризації зокрема: представники Університету є членами Національної комісії з питань кримськотатарської мови, комісії з питань розробки правопису кримськотатарської мови, Національного корпусу кримськотатарської мови. Спільно з Міністерством освіти та науки України викладачами кафедри тюркології Університету розроблені підручники з кримськотатарської мови для шкіл.

Пані Спотар-Аяр повідомила, що нині кафедра тюркології розробила проєкт факультативу з кримськотатарської мови, який дозволить забезпечити доступ для вивчення рідної мови представникам корінного народу України, які здобувають освіту в Університеті, та усім охочим.

«Ми фокусуємо увагу на підготовці фахівців у галузі кримськотатарської філології, оскільки після окупації АР Крим відчувається гостра потреба у викладачах, перекладачах, вчителях та науково-педагогічних працівниках, – наголошує Ганна Спотар-Аяр. – Саме тому зараз опрацьовуємо можливість відкриття нової освітньої програми за спеціальністю 014.011 „Вчитель кримськотатарської мови і літератури”». Також у планах кафедри – проведення Всеукраїнської олімпіади з кримськотатарської мови.

Олександр Охріменко: «„Qіrіm: Крим – це ми”: доторкнутися, щоб пізнати; пізнати, щоб повернути»

За словами Олександра Охріменка, к. істор. н., викладач КНУ, співавтор курсу «Qіrіm: Крим – це ми» для платформи Prometheus, освітній курс був спробою подивитися на Кримські студії в КНУ трохи ширше, ніж просто обмежитися одним факультетом, наприклад, мови, політики, літератури чи історії. Він був створений 2021 року з подвійною метою. Перш за все, розширення національної свідомості, включення кримських татар до національної пам’яті і культури України. Тобто вийти за межі традиційного уявлення про Україну як моноетнічну націю і включити набагато ширшу перспективу. «Дуже хотіли зберегти баланс між академічним викладом і популярним курсом. Ми побачили, що Кримські студії – це не тільки історія, політика і філологія, а й економіка та географія. У цей курс було залучено 23 викладачі й кримознавці з абсолютно різних галузей, часом у дуже неочікуваних темах. Це була і журналістика, і публічна комунікація – фактично у всіх сферах, які має КНУ. Ми пішли за міждисциплінарними темами – і цим утримали баланс між академізмом і популярністю курсу», – зауважив Олександр Святославович .

Курс безоплатний та дуже популярний.

У розрізі перспектив і завдань на майбутнє Олександр Охріменко виокремлює такі:

• Вивчення культури, зокрема, видання факсимільних пам’яток. Зокрема, цього року готується до публікації найдавніший Коран, який походить з Криму (ХVI ст.) Пам’ятка буде доступна з відповідними статтями і коментарями, щоб ми могли розуміти цю культуру.
• Розвиток педагогічних студій для шкіл. Для нинішніх школярів війна й окупація були завжди, вони не застали мирний Крим. Старші мають свої уявлення про Крим, але для школярів він міфічний. Подолання нового міфу має відбуватися через послідовне вивчення культури, щоб майбутні поїздки туди після окупації не були шоком чи розчаруванням.
• Курси у науково-популярному викладі, зокрема створення англомовного курсу, аналогічного до «Qіrіm: Крим – це ми». Адже є такі запити від міжнародної авдиторії. Крим віртуальний маємо перетворити на реальний і матеріальний.
• Діаспоральні студії. Кримські татари знову були змушені роз’їхатися по світу, їхня діаспора надзвичайно велика. Робота з кримськотатарською та українською діаспорами дасть можливість залучати майбутніх студентів і науковців.

Презентація-дискусія «Кримський вектор КНУ» відбулася в День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. Підбиваючи підсумки, ректор Володимир Бугров зазначив, що вперше прапор кримськотатарського народу на щоглі КНУ імені Тараса Шевченка був піднятий у 2014 році. З того часу це незмінна традиція Університету. Але це й символ тієї місії, яку взяв на себе КНУ, – зберігати, вивчати та популяризувати кримськотатарську мову й культуру, готувати висококваліфікованих фахівців різних галузей, яких потребуватиме Україна на шляху до реінтеграції деокупованих територій. «Сьогоднішня презентація засвідчує, як багато зроблено й куди далі маємо рухатися. Спогади про жертв депортації не мають лишатися тільки спогадами, а мають спонукати до проєктивних планів діяльності. Маємо гіркий досвід українського та кримськотатарського народів. Але й мрія в нас одна – вільна й незалежна Україна та український Крим!».

Центр комунікацій