Новини

Всього : Фотографія :

На відкритті виставки живопису «Як це назвати? XXI століття» автор Валерій Франчук поспілкувався зі студентами Інституту філології, поділився своїми життєвими й творчими принципами, дав мотиваційні поради юним слухачам. 

Експозиція відкрилася в ННІФ 25 вересня і триватиме до 15 жовтня.  

Валерій Франчук – народний художник України, лавреат Національної премії імені Тараса Шевченка. У його творчому доробку 10 циклів картин, 280 полотен та 210 виставок.

Зустріч знаного українського художника, графіка та скульптора в Інституті філології модерувала професорка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості ННІФ Оксана Сліпушко.   

«Кожне полотно пана Валерія має свою емоційну виразність, воно до нас промовляє», – зауважила завідувачка кафедри, подякувавши художнику за щирість і відкритість. За словами Оксани Сліпушко, для неї ім’я Валерія Франчука асоціюється передусім з художньою шевченкіаною, що відображає глибоке розуміння живописцем генія поета.

Співпраця ННІФ з художником триває давно: Інститут не вперше організовує його виставки, а до відкриття Музею-кімнати Олеся Гончара була видана подарункова книжечка-метелик поезій, обкладинку якої прикрасила одна з картин Валерія Франчука. Про це розповіла директорка Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства КНУ Богдана Сахно.

Разом із автором виставки до Інституту філології завітала його дружина – Аполлінарія Франчук, теж художниця, членкиня Спілки архітекторів України. Митець не має права бути відірваним від сьогодення, особливо в часи великих потрясінь, підкреслила подруга і однодумниця художника. Цим принципом керується Валерій Франчук, створюючи полотна, просякнуті глибоким драматизмом. «Маємо подякувати українським воїнам за можливість продовжувати творити», – сказала Аполлінарія Франчук.

Своїми враженнями від творчості пана Франчука поділилися Оксана Оверчук, доцентка кафедри фольклористики Інституту філології; Василь Кушерець, член-кореспондент Національної академії педагогічних наук України, голова правління Товариства «Знання» України; Тарас Марусик, журналіст, фахівець із мовної політики, перекладач. Промовці відзначали неймовірну колористику полотен художника, закарбований у картинах власний духовний досвід митця, багатогранність його особистості. 

Відповідаючи на численні запитання студентів, Валерій Франчук рекомендував «споглядати живопис серцем». Художник зізнався, що йому сняться кольори, ненаписані картини та цілі майбутні виставки. Інколи посеред ночі він схоплюється, щоб встигнути зробити замальовки, навіяні снами. Водночас митець керується у своїй роботі самодисципліною і сумлінністю, зазначає, що все слід робити якісно й не гнатися за кількістю.

Колектив Інституту філології вдячний Валерію Франчуку за безцінну можливість ознайомитися з його мистецтвом, за мотивацію молодого покоління до збагачення української культури. 

За інформацією Олесі Гончарук, співробітниці Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства КНУ

Центр комунікацій