Новини

Всього : Фотографія :

 Про спільне вивчення національної історичної спадщини українців і казахів, що допоможе їм краще зрозуміти одне одного, йшлося під час зустрічі ректора КНУ імені Тараса Шевченка Володимира Бугрова з Надзвичайним і Повноважним Послом Республіки Казахстан в Україні Дарханом Калетаєвим. 

Зустріч відбулася 6 листопада і була присвячена обговоренню питань співпраці в руслі культурно-гуманітарної політики Республіки Казахстан та України.

«Час диктує свої умови. Війна в Україні певною мірою обмежила наше співробітництво. Але якщо ми мислимо категоріями «до війни – після війни», то нашим завданням є не зупинятися зараз, а консолідувати зусилля заради розвитку перспективних двосторонніх відносин. Збереження пам’яті, як відомо, є найкращим підґрунтям для майбутнього», – сказав Надзвичайний і Повноважний Посол Республіки Казахстан в Україні.

Пан Дархан Калетаєв виступив з ініціативою академічного співробітництва за низкою напрямів. Насамперед йдеться про спільні дослідження голодомору в Казахстані у 1932–1933 роках та культурного взаємовпливу українців і тюркських народів.

Історія голодомору казахів майже нічим не відрізняється від історії Голодомору-геноциду українців. Усі жахіття, які відбувалися в той період в Україні, мали місце і під час казахського голоду. Схожими були й довготермінові наслідки: казахи стали меншістю на власній землі. Понад два десятиліття від здобуття Казахстаном незалежності Ашаршилик, тобто «масовий голод», був мало присутній у публічному житті країни, та наразі є запит на вивчення цієї сторінки історії. Напрацювання українських учених у дослідженні Голодомору буде дуже цінним, зауважив пан Посол.

«Українці та казахи не тільки пережили спільне лихо – ми єдині в оцінці тих подій як геноциду та етноциду», – підкреслив ректор Володимир Бугров і підтвердив, що КНУ, з його сильною історичною школою, може бути майданчиком для обміну науковими знаннями.

Ще одна тема, дослідження якої досі ускладнює радянська спадщина, є довготривала взаємодія українського й тюркського етносів і, відповідно, її взаємовплив на сучасний стан національних культур. У цьому сенсі успішний розвиток українсько-кримськотатарських відносин переконує, що є всі передумови для позитивного діалогу між науковцями України та Казахстану. 

Окрім того, пан Дархан Калетаєв підняв тему вивчення історії Туркестанського регіону в період Другої світової війни – з огляду на значний досвід українських істориків у дослідженнях контроверсійних питань, подій і постатей минулого, а також на кількість архівних документів, які відкриті й доступні в Україні.

Сторони домовилися про підготовку конкретних пропозицій щодо обговорених тем і формату спільних наукових заходів у режимі онлайн.

У зустрічі також взяли участь проректорка з науково-педагогічної  роботи (міжнародне співробітництво) КНУ Ксенія Смирнова, заступник декана Історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний. Від Посольства Республіки Казахстан в Україні були присутні радник Даурен Сатибалдін, провідний науковий співробітник Рустем Жангожа.

Довідково:

Дархан Калетаєв – історик за освітою, обіймав різні посади у Міністерстві освіти і культури Казахстану, Міністерстві культури, інформації та суспільної злагоди Казахстану, тривалий час працював у Адміністрації президента Республіки Казахстан. Був призначений на посаду посла в Україні у 2020 році. Особисто брав участь в евакуації казахстанців після початку повномасштабної російської агресії в Україні.

Казахстан відкрито не засудив повномасштабне вторгнення росії до України. При цьому Астана заявляє, що підтримує територіальну цілісність України. В ООН Казахстан зазвичай утримується від голосування щодо резолюцій, які засуджують російське вторгнення.

Центр комунікацій