Новини

Всього : Фотографія :

У КНУ імені Тараса Шевченка 7 листопада відбулася XІII Міжнародна науково-практична конференція «Європейська інтеграція вищої освіти України в контексті Болонського процесу», цьогоріч із підтемою «Цифровізація та забезпечення якості вищої освіти для забезпечення рівного доступу до якісної вищої освіти». 

Болонська конференція, за усталеною традицією, відбувається на початку листопада.

«Це не просто календар – це час підсумків нашої роботи за рік і своєрідне звіряння годинників, яке має показати, чи справді ми робимо все для інтернаціоналізації вітчизняної вищої освіти в контексті європейської інтеграції України. А іншого шляху, ніж інтернаціоналізація, ми сьогодні не бачимо, – звернувся до учасників Конференції ректор КНУ Володимир Бугров. – Збираючись і обговорюючи актуальні проблеми, ми стаємо сильнішими. І це теж уже традиція».

Захід організував Національний Еразмус+ офіс в Україні спільно з Міністерством освіти і науки України, Національною академією педагогічних наук України, Інститутом вищої освіти НАПН України, Національним агентством із забезпечення якості вищої освіти, Спілкою ректорів закладів вищої освіти України, командою Національних експертів з реформування вищої освіти Програми ЄС Еразмус+ (HERE team). Робота тривала у змішаному режимі. 

Співорганізатором і господарем зібрання виступив Київський національний університет імені Тараса Шевченка. І це ще одна традиція.  

«Хочу подякувати КНУ, який упродовж багатьох років приймає у себе учасників Конференції, – сказав заступник Міністра МОН України Михайло Винницький. – Нам важливо зустрічатися. Щоразу це цікава дискусія і можливість подивитися, куди і як ми рухаємося. І треба відзначити, що українська освіта рухається курсом євроінтеграції дуже швидко. У нещодавно опублікованому Єврокомісією Звіті про розширення ЄС щодо України як країни-кандидатки за 2024 рік сфера освіти отримала гарні оцінки за ті «предмети», які потрібно засвоїти нашій країні, щоб стати повноцінним членом Євросоюзу. Європейські колеги відкрито це визнають».

У своїх вітальних словах представники установ – організаторів зібрання високо оцінили багаторічний внесок Конференції та її значення для реалізації Болонського процесу в Україні, поінформували учасників заходу про пріоритетні завдання та перспективні напрями для співпраці.

«Єврокомісія незмінно підтримує Україну, і в 2025 році матимемо ще більшу допомогу, – анонсувала координаторка Національного Еразмус+ офісу в Україні Світлана Шитікова. – Уже найближчим часом будуть оголошені нові конкурси з фокусом на підтримку українців – і тих, які перебувають за кордоном, і які залишаються в Україні».

Голова Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти Андрій Бутенко назвав Програми Еразмус+ «вікном у міжнародний освітній простір» для багатьох українців. «Водночас участь у програмах ЄС є можливістю оцінити, де нам потрібно наздогнати європейські університети, а в чому ми попереду. Адже в Україні давно втілюються європейські принципи формування системи освіти», – зауважив спікер і побажав учасникам Конференції плідно дискутувати, обмінюватися думками та досвідом заради пошуку нових рішень.

Робота Конференції складалася із чотирьох сесій:

• Цифровий перехід у сфері вищої освіти та забезпечення якості в ЄПВО (Європейський простір вищої освіти) та Україні;
• Розвиток зовнішнього та внутрішнього забезпечення якості;
• Покращення та оцінювання якості цифрової вищої освіти;
• Цифрова вища освіта у галузі охорони здоров’я: можливості та перепони для забезпечення якості. 

Виступи та дискусії мали на меті з’ясувати фактичний вплив цифровізації на розвиток, якість та інклюзію в ЄПВО та Україні, зрозуміти особливості забезпечення якості цифрової вищої освіти в умовах криз/надзвичайних ситуацій (пандемія, масштабна війна), розвинути компетентності для впровадження цифрових освітніх програм тощо.

На основі узагальнених результатів заходу було розроблено відповідні рекомендації.

Центр комунікацій