Новини

Всього : Фотографія :

Розробити комплексну стратегію підтримки ментального здоров’я членів університетської спільноти запропонували учасники Форуму «Ментальне здоров’я українців під час війни», що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка 25 листопада 2024 року.

У дискусії взяли участь науковці, викладачі та студенти Інституту психіатрії, Факультету психології, ННЦ «Інститут біології та медицини», ННІ філології, Військового інституту КНУ та інших університетських підрозділів, представники Психологічної служби та керівництво університету.

«Протягом найближчих десяти років ми матимемо посутні виклики, пов’язані з ментальним здоров’ям, – зазначив ректор КНУ Володимир Бугров. – Маючи такі ресурси як Факультет психології, Інститут психіатрії, фахівців з військової психології, Психологічну службу КНУ, ми вибудували в Університеті своєрідну екосистему, яка працює на випередження». Така робота включає наукові дослідження, доповнення освітніх програм, регулярні опитування студентів та викладачів з проблем ментального здоров’я, організацію тренінгів з метою навчання техніці психологічної самодопомоги, проведення індивідуального консультування тощо.

Як зазначила проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, найважливішою умовою запровадження програм психологічної підтримки студентів є формування довіри між усіма учасниками освітнього процесу.

«Студенти в цьому контексті є однією із найуразливіших категорій громадян, зокрема й тому, що вони найменше шукають психологічної допомоги», – наголосила директорка Інституту психіатрії КНУ, Президентка Асоціації психіатрів України Ірина Пінчук. Вона розповіла про напрацьовану під час широкомасштабного вторгнення модель захисту і відновлення ментального здоров’я студентів закладів вищої освіти у воєнний і повоєнний періоди. У травні-червні 2022 року та у вересні-листопаді 2023-го університетські фахівці провели два масштабні опитування студентів (останнє фінансувалося в межах гранту НФДУ і охоплювало представників 17-ти університетів країни), а також дослідження у фокус-групах студентів та викладачів для виявлення можливих порушень психічного здоров’я та травмуючих ситуацій, які їх спричинили.

«КНУ планово й покроково впроваджує заходи збереження ментального здоров’я. Нині ми пропонуємо створити стратегію захисту психічного здоров’я не тільки студентів, а й усіх учасників освітнього процесу, – зазначила Ірина Пінчук. – Це має бути інклюзивне освітнє середовище, яке позбавляє стигми, дискримінації і сприяє всебічній підтримці психічного здоров’я. Цілями стратегії є моніторинг психічного здоров’я, профілактика розладів, адаптація освітнього процесу до потреб студентів, які мають проблеми з психічним здоров’ям, і впровадження сучасних інтервенцій». Зокрема, пропонується проводити щорічний скринінг на виявлення ознак депресії й тривожності та визначення груп ризику.

Докладно про «Стан моніторингу та підтримки ментального здоров’я університетської спільноти та заходи психологічної підтримки осіб, постраждалих від воєнних дій» розповіла заступниця декана Факультету психології з навчальної роботи Алла Москаленко. Найбільше учасників дискусії вразили результати десятиденного дослідження, проведеного в листопаді 2024 року серед студентів і співробітників КНУ. Серед опитаних 46,4 % постійно почуваються у стресі. Для більшої частини опитаних стресогенним чинником є повномасштабна війна і майже для половини – ситуація на роботі і в навчанні, яку певною мірою можна змінити. На тлі стресу 9 % опитаних взагалі не думають про своє майбутнє. За таких обставин слушною видається пропозиція Алли Москаленко розширити штат Психологічної служби університету.

Очільник Служби Роман Синельников розповів про величезну роботу з підтримки студентства, яку проводять в КНУ. Зокрема, Психологічна служба надає безкоштовні індивідуальні консультації та реалізовує волонтерський проєкт партнерської емоційної підтримки студентів в чаті «Helper Hub», яку можна отримати цілодобово. Величезне зацікавлення студентів, до того ж не тільки з Шевченкового університету, викликав започаткований у жовтні в КНУ тематичний фестиваль Psy Fest, який відвідали більш як чотири сотні учасників та гостей.

«Потенціал стихійного самозцілення суспільства потроху вичерпується, – додає в.о. декана Факультету психології Іван Данилюк, – тому в Україні треба сформувати національну мережу кризових центрів психічного здоров’я для надання допомоги постраждалим від війни, де обов’язково мають працювати й фахівці з посттравматичного стресового розладу».

Про підготовку військових психологів та адаптацію відповідних освітніх програм до нових викликів розповіла начальниця кафедри військової психології та педагогіки ВІКНУ Наталія Мась. Зокрема, під час широкомасштабного вторгнення у магістратурі ВІКНУ почали вивчати «Прикладні аспекти психології військового полону», адже випускникам Інституту доведеться «повертати» до звичного життя звільнених з російського полону вояків та цивільних.

Про унікальну трикомпонентну методику визначення стану центральної нервової системи та когнітивних функцій людини, яку розробили науковці КНУ, розповів професор ННЦ «Інститут біології та медицини» Микола Макарчук. Завдяки цій методиці можливо діагностували невидимі на МРТ порушення в роботі мозку, що надзвичайно актуально за воєнних часів.

Свій погляд на правові аспекти забезпечення якості психологічної допомоги висловила доцентка кафедри службового та медичного права ННІ права Радмила Гревцова. «Треба встановити чітку заборону надання послуг у сфері психічного здоров’я особами без відповідної психологічної або медичної освіти», – переконана пані Радмила. Нині в законодавстві немає норми, яка б прямо й чітко це забороняла.

Думку студентів представив колишній очільник Студентського парламенту Університету, а нині заступник керівника Української студентської ліги та магістрант Факультету психології КНУ Данило Щоголь. За його словами, завдяки залученню до органів студентського самоврядування молодь переходить з позиції «пасивних спостерігачів» у позицію «активних учасників» процесу свого життя. Власне кроссекторальна взаємодія (спорт, культура, освіта, наука, спільнота, волонтерство), притаманна студентським ініціативам, допомагає мобілізувати різні канали внутрішніх ресурсів студентів. Ще однією ініціативою, що працює за принципом «рівний-рівному» та створює середовище довіри, є інституція студентських кураторів.

Всі учасники погодилися, що саме ментальне здоров’я гарантує ефективне функціонування, психічне благополуччя, академічну продуктивність людини й, зрештою, якість життя. А психосоціальна підтримка учасників освітнього процесу важлива в усіх її аспектах.

Центр комунікацій