Новини

Науковці КНУ залучені до проєкту нового адронного колайдера FCC	13.01.2025
Всього : Фотографія : Церемонія підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо техніко-економічного дослідження майбутнього кругового колайдера (FCC) на базі Європейської організації ядерних досліджень CERN відбулася в КНУ імені Тараса Шевченка 10 січня. До процедури підписання Меморандуму дистанційно долучилися представники інших закладів вищої освіти України та ЗВО-партнери з країн Європейського Союзу. Метою Меморандуму про взаєморозуміння є створення робочих груп на рівні адміністрацій ЗВО-партнерів та науковців, які провадять дослідження в галузі фізики високих енергій, щодо співпраці в реалізації проєкту нового суперколайдера. «Цей Меморандум свідчить не лише про міцність партнерства між Шевченковим університетом та CERN, а й про зобов’язання обох сторін просувати кордони знань у галузях фізики, інженерії та інших сферах, – сказав у вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров. – Ми дуже зацікавлені бути частиною дослідницької спільноти в таких чудових експериментах, як Майбутній круговий колайдер (FCC). Зараз, коли формується це партнерство, ми стоїмо на порозі нових захопливих можливостей для співпраці, інновацій та обміну знаннями». «Разом ми прокладемо нові шляхи для наукових відкриттів», – привітав учасників онлайн-церемонії Майкл Бенедикт, керівник досліджень. Передбачається, що майбутній кільцевий колайдер Future Circular Collider замінить Великий адронний колайдер для створення більш повної теорії про те, як влаштований наш Всесвіт. Проєкт розробляється міжнародною дослідницькою організацією CERN разом із понад 150-ма університетами світу. Новий прискорювач заряджених частинок буде втричі більшим за перший колайдер, його планують будувати у два етапи коштом країн-членів CERN. Нагадаємо, що від 2016 року Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень. «Наразі проєкт FCC перебуває на стадії обговорення пропозицій, ідей, напрямів, джерел фінансування тощо. І надзвичайно важливо, що КНУ долучається до такого масштабного міжнародного проєкту на початковому етапі, – переконаний доцент кафедри ядерної фізики Фізичного факультету КНУ Олег Безшийко. – Створення нового кругового суперколайдера – це справа багатьох років: попередньо планується, що FCC запустять не раніше ніж у середині 2040-х. Але ми працюємо для молоді, саме вони будуть впроваджувати проєкт у життя. Науковці Університету братимуть участь у розробці Future Circular Collider через виконання певних завдань. Українські вчені можуть долучатися до всіх форм наукового співробітництва, які відкриті для членів CERN. У процесі роботи ми контактуватимемо зі своїми колегами з інших українських університетів, і в нас уже є досвід такої взаємодії у рамках багатьох проєктів. Міжнародні партнери дуже допомагають нам сьогодні, я інколи сам у захваті від того, які можливості відкриваються перед сучасними студентами. Участь у проєкті FCC – це додаткові плюси: стажування, нові ініціативи, пов’язані зі студентськими програмами, фінансова та грантова підтримка, забезпечення обладнанням тощо. Тому, звісно, наш Університет зацікавлений у подальшій співпраці з CERN», – розповів Олег Безшийко. КНУ імені Тараса Шевченка вже бере участь у таких експериментах CERN, як LHCb, SHiP, DUNE. Університетські науковці, студенти, дослідники провадять роботу в різних напрямах: теоретичні дослідження, розробка та моделювання різних систем детектування частинок, аналіз даних. Упродовж 2023 року КНУ ще більше розширив співпрацю з CERN. Відтак внесок українських вчених у такі передові проєкти демонструє потенціал української науки навіть за умов війни. Під час підписання Меморандуму про взаєморозуміння CERN представляли також керівник відділу зв’язків з асоційованими членами та країнами, які не є членами, Еммануель Цесмеліс та директор з досліджень CEA (комісія з атомної енергії та альтернативних видів енергії) Максим Тітов. Від КНУ на церемонії підписання були присутні проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова, проректорка з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова, начальник НДЧ Олег Недибалюк, завідувач кафедри ядерної фізики Фізичного факультету Ігор Каденко. Спікерами також виступили представники інших українських ЗВО: ректорка ХНУ імені В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська, директор ННЦ ХФТІ Микола Азаренков, директор Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова Сергій Перепелиця, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів Борис Гриньов. Центр комунікацій

Науковці КНУ залучені до проєкту нового адронного колайдера FCC

13.01.2025

Всього : Фотографія :

Церемонія підписання Меморандуму про взаєморозуміння щодо техніко-економічного дослідження майбутнього кругового колайдера (FCC) на базі Європейської організації ядерних досліджень CERN відбулася в КНУ імені Тараса Шевченка 10 січня.

До процедури підписання Меморандуму дистанційно долучилися представники інших закладів вищої освіти України та ЗВО-партнери з країн Європейського Союзу.

Метою Меморандуму про взаєморозуміння є створення робочих груп на рівні адміністрацій ЗВО-партнерів та науковців, які провадять дослідження в галузі фізики високих енергій, щодо співпраці в реалізації проєкту нового суперколайдера.

«Цей Меморандум свідчить не лише про міцність партнерства між Шевченковим університетом та CERN, а й про зобов’язання обох сторін просувати кордони знань у галузях фізики, інженерії та інших сферах, – сказав у вітальному слові ректор КНУ Володимир Бугров. – Ми дуже зацікавлені бути частиною дослідницької спільноти в таких чудових експериментах, як Майбутній круговий колайдер (FCC). Зараз, коли формується це партнерство, ми стоїмо на порозі нових захопливих можливостей для співпраці, інновацій та обміну знаннями».

«Разом ми прокладемо нові шляхи для наукових відкриттів», – привітав учасників онлайн-церемонії Майкл Бенедикт, керівник досліджень.

Передбачається, що майбутній кільцевий колайдер Future Circular Collider замінить Великий адронний колайдер для створення більш повної теорії про те, як влаштований наш Всесвіт. Проєкт розробляється міжнародною дослідницькою організацією CERN разом із понад 150-ма університетами світу. Новий прискорювач заряджених частинок буде втричі більшим за перший колайдер, його планують будувати у два етапи коштом країн-членів CERN. Нагадаємо, що від 2016 року Україна стала асоційованим членом Європейської організації ядерних досліджень.

«Наразі проєкт FCC перебуває на стадії обговорення пропозицій, ідей, напрямів, джерел фінансування тощо. І надзвичайно важливо, що КНУ долучається до такого масштабного міжнародного проєкту на початковому етапі, – переконаний доцент кафедри ядерної фізики Фізичного факультету КНУ Олег Безшийко. – Створення нового кругового суперколайдера – це справа багатьох років: попередньо планується, що FCC запустять не раніше ніж у середині 2040-х. Але ми працюємо для молоді, саме вони будуть впроваджувати проєкт у життя.

Науковці Університету братимуть участь у розробці Future Circular Collider через виконання певних завдань. Українські вчені можуть долучатися до всіх форм наукового співробітництва, які відкриті для членів CERN. У процесі роботи ми контактуватимемо зі своїми колегами з інших українських університетів, і в нас уже є досвід такої взаємодії у рамках багатьох проєктів.

Міжнародні партнери дуже допомагають нам сьогодні, я інколи сам у захваті від того, які можливості відкриваються перед сучасними студентами. Участь у проєкті FCC – це додаткові плюси: стажування, нові ініціативи, пов’язані зі студентськими програмами, фінансова та грантова підтримка, забезпечення обладнанням тощо. Тому, звісно, наш Університет зацікавлений у подальшій співпраці з CERN», – розповів Олег Безшийко.

КНУ імені Тараса Шевченка вже бере участь у таких експериментах CERN, як LHCb, SHiP, DUNE. Університетські науковці, студенти, дослідники провадять роботу в різних напрямах: теоретичні дослідження, розробка та моделювання різних систем детектування частинок, аналіз даних. Упродовж 2023 року КНУ ще більше розширив співпрацю з CERN. Відтак внесок українських вчених у такі передові проєкти демонструє потенціал української науки навіть за умов війни.

Під час підписання Меморандуму про взаєморозуміння CERN представляли також керівник відділу зв’язків з асоційованими членами та країнами, які не є членами, Еммануель Цесмеліс та директор з досліджень CEA (комісія з атомної енергії та альтернативних видів енергії) Максим Тітов.

Від КНУ на церемонії підписання були присутні проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова, проректорка з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова, начальник НДЧ Олег Недибалюк, завідувач кафедри ядерної фізики Фізичного факультету Ігор Каденко.

Спікерами також виступили представники інших українських ЗВО: ректорка ХНУ імені В. Н. Каразіна Тетяна Кагановська, директор ННЦ ХФТІ Микола Азаренков, директор Інституту теоретичної фізики імені М. М. Боголюбова Сергій Перепелиця, директор Інституту сцинтиляційних матеріалів Борис Гриньов.

Центр комунікацій