Новини

У КНУ відбулася перша в Україні Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів	07.02.2025
Всього : Фотографія : У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася перша Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів Orientation Session for Newly Arrived Diplomats. Шевченків університет радо ділився з партнерами й друзями знаннями, відкривав для них Україну такою, якою ми її відчуваємо, любимо та захищаємо. На першу сесію завітали представники з майже 50 країн світу. Автор ідеї, Андрій Шевченко, посол України в Канаді (2015 – 2021), співзасновник аналітичного центру DREAM Hub та випускник ННІ журналістики КНУ у вступному слові наголосив, що «2025 рік має стати роком тектонічних змін у світі. Україна є одним із епіцентрів цих змін. Нам важливі розуміння та підтримка світової спільноти. Щоб продемонструвати свою відкритість світу, ми запланували таку інформаційну сесію. І вирішили провести її в Університеті, що має 190-річну історію, в якій переплелися наукові досягнення, боротьба за незалежність, культурна спадщина та традиції, що формують нашу національну ідентичність». Вітаючи високоповажне зібрання, ректор Університету Володимир Бугров зауважив, що «сьогодні дипломатія стала мистецтвом взаєморозуміння, яке виходить за межі політичних чи економічних аспектів і охоплює глибші культурні й людські зв'язки. І для того, щоб по-справжньому зрозуміти Україну, важливо знати її історію, політичну ситуацію, та відчувати Україну серцем». І хоча, за словами ректора, повномасштабне вторгнення росії змінило наше суспільство, наші пріоритети, наше бачення майбутнього, «Університет продовжує свою місію: виховувати, навчати, досліджувати й захищати культурні та духовні цінності нашої Держави». Ректор подякував високоповажному зібранню за «інтерес, з яким міжнародна спільнота прагне розуміти Україну, свідомість народу та його цінності». Представникам амбасад організатори презентували унікальне видання – перше комплексне дослідження національного інформаційного простору України в період 1989 – 2019 років «Від Майдану до Майдану». Видання авторства журналістів Юрія та Юлії Нестеряків, фотокореспондента парламентської газети «Голос України» Олександра Клименка, є правдивим свідком суспільних і політичних подій 30-річного періоду новітньої історії України. Книга стане джерелом пізнання процесів суспільно-політичного середовища, яке відіграє фундаментальну роль у процесах трансформації інформаційного простору України. Упродовж насиченого дня з гостями спілкувалися авторитетні спікери. Їхня думка надала цінні горизонти руху України вперед, динаміки безпеки та можливостей для глибшої взаємодії з українськими установами. Дискусія розгорталася на 6 панельних сесіях, тематика кожної доповнювала попередню та давала перспективу наступної. Перша сесія відкривала закордонним гостям шлях до розуміння українського коду через культуру та історію. Професорка Наталія Кривда, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, голова Українського культурного фонду, зосередилася на зображенні ідентичності українців, яка в своїй основі сполучає кровну єдність та єдність цінностей. Цінності українців – це європейські цінності, такі як гідність, свобода, права людини, рівність, демократія та верховенство права. Гідність для українців – найбільша мотивація. У часи бездержавності українці демонструють свою гідність через культуру. Наша історія та культура – це довгий шлях зі своїми успіхами та невдачами. Але це наші успіхи та невдачі, які формують нашу етнічність, інакшість від російської. «Ми не „задній двір” Російської імперії», – наголошує професорка Кривда. – Для того, щоб бути собою, нам не потрібен „старший брат”». Наталія Кривда стверджує, що «українська історія – це історія цивілізації, яка сформувала свою ідентичність через злиття багатьох різних культур, потім захистила цю ідентичність від загарбницьких сил, а згодом реконтекстуалізувала її як боротьбу на кордоні між пострадянським імперіалізмом і демократією». Водночас професорка наголошує, що концепт російської культури – пропаганда, яка створює потужний міф, покликаний впливати на світ. Йому важко протистояти, «але українці це роблять – своєю боротьбою, сміливістю та гідністю!» Професорка наголошує на тому, що українцям доводиться боротися упродовж усієї своєї історії, щоб захистити і зберегти себе. Проте це не віктимна історія, це історія переможців. Сьогоднішня незламність українців це підтверджує. На прохання слухачів Наталія Кривда називала міста, які, на її думку, є дуже промовистими свідками української історії та культури: Київ, Софіївський собор – тисячолітня пам’ятка з мозаїками і фресками, «місце, де живуть сенси». Львів – центр українського бароко – «прекрасного, насиченого, яскравого». Харків – місто, в якому «гідність сильніша за артилерію». Чернігів – місто дивовижних церков та соборів. Крим, Бахчисарай – «місто, яке має засвідчити перемогу України». На другій сесії амбасадори вивчали українську стратегію перемоги. «Ми перемагаємо чи програємо?» – з таким першим питанням звернувся модератор Андрій Шевченко до спікерів сесії Вадима Пристайка, посла України у Великобританії (2020 – 2023) та Олексія Резнікова, міністра оборони України (2021 – 2023) та голови DREAM Hub. Досвідчені урядовці одностайні – «ми боремося і закликаємо світ допомагати нам в цьому». Ключові меседжі, які висловили мовці: Зараз ми знаємо, як виробляти власну зброю, як захищатися, як планувати, та все ж ми не маємо залишатися в цій війні наодинці з ворогом. За свою гідність українці боротимуться і без збройної підтримки. За версією Росії Україна мала впасти за 72 години, проте минає три роки, як ми продовжуємо давати відсіч російським окупантам. Ми справді зустрічаємо їх квітами – «Піонами», «Гвоздиками»… Розмови про перемовини ведуться, але ніхто не відповідає, як нам співіснувати з росією далі. Це новий тип війни. У 2014 році сіра зона становила 5 км (те, що прострілюється артилерією). Нині ж сіра зона – 50 км, бо є fpv-дрони. Саме тому важлива не кількість війська, а його якість. Це війна ресурсів, а Росія – це ресурсний монстр. У війні ресурсів немає чарівних дипломатичних рішень. Для того, щоб працювала дипломатія, рівень агресії має бути знижено. Молодь України воює, але йде у військо добровільно. Гарантії безпеки потрібні Україні вже. Ситуація не передбачає умовності. Україна вже втрачає життя, інфраструктура вже руйнується. Будапештський меморандум не має повторитися. НАТО – все ще сила. Україна має стати її частиною. Обидва спікери збігаються в поглядах на перемогу України. Вони вбачають її у трьох вимірах: політичному – Україна в кордонах 1991 року; правовому – справедливе покарання для російських політичних та військових злочинців, Нюрнберг-2; громадянському, цивільному – відбудована вільна, успішна Україна («подорожувати з сім'єю, вилітаючи з Бориспільського аеропорту»). Третя сесія знайомила закордонних гостей з роботою українського уряду. Віцепрем'єр-міністр України – міністр національної єдності Олексій Чернишов висловив сподівання на розвиток економічних, культурних і політичних зв’язків. Уряд України відкритий до партнерства та готовий взаємодіяти з кожним, хто прагне сприяти побудові стабільного і мирного майбутнього. Пан Чернишов наголосив, що «міжнародне співробітництво, солідарність з Україною та підтримка на глобальному рівні стали надзвичайно важливими у боротьбі за нашу свободу і незалежність». Населення України невпинно скорочується, нині ця цифра становить 32 млн. Такої кількості замало, щоб економічно розвивати нашу країну. Нині економіка підтримується пакетами допомоги, проте для росту цього недостатньо. Водночас кількість українців за кордоном майже дорівнює сучасній чисельності населення – йдеться про 20-25 млн. Цю цифру складають три категорії: громадяни, які виїхали після здобуття Україною незалежності; громадяни, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення; діаспора та етнічні українці. Завдання Уряду – ефективно працювати з кожною категорією та заохочувати повертатися в Україну. Після повномасштабного вторгнення найбільше українців перебувають у Німеччині, Польщі та Чехії. Міністр подякував представникам цих країн за надану допомогу й підтримку. Міністерство працює над створенням центрів допомоги українцям за кордоном. Вже відомо про перший хаб у Берліні. Наступна сесія сприяла розумінню українського суспільства. Спікери Роман Ващук, посол Канади в Україні (2014 – 2019), бізнес-омбудсмен України; Дора Хом’як, генеральна директорка Razom в Україні, та Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, розповідали про силу громадянського суспільства. Через постійну боротьбу за свободу та самозбереження, особливо у часи бездержавності українці навчилися швидко самоорганізовуватися. Тому владна вертикаль завжди викликає опозицію, натомість горизонтальні зв’язки є надзвичайно сильними. Найкращий приклад тому – феномен українського волонтерства. Суть волонтерства в проактивності, інноваційності та креативності українців, бажанні «не сидіти, склавши руки, а впливати на ситуацію». Що відрізняє від росіян: якщо який президент монополізує закони під себе, українці вийдуть на майдан; українці готові до компромісів і діалогу (приклад – демократичність виборів); українці хочуть мати гарні відносини з сусідами. Українці втомлені, але не складають зброю і продовжують боротьбу. Нам потрібна підтримка. Для розуміння оновлень на лінії фронту до розмови був запрошений Володимир Гаврилов, генерал-майор у відставці, співзасновник аналітичного центру DREAM Hub, який одним із перших отримав повідомлення про початок повномасштабного вторгнення. Генерал наполягає, що в цій технологічній війні Україні бракує зброї та техніки. Росія тим часом намагають повністю окупувати Донецьку область перед початком переговорів. Також пан Гаврилов стверджує, якщо обирати між територією та людьми, то ми обираємо людей, бо вони є найбільшою цінністю. З оптимізмом генерад дивиться на співпрацю з адміністрацією Трампа. Досвід минулої каденції дозволяє думати про швидші процеси та оперативніші рішення. Загалом у 2025 році є нагода цю війну завершити, адже Росія близька до економічного колапсу, мають проблеми з мобілізацією. Заключна сесія стосувалася роботи з Українським Парламентом. Олександр Мережко, народний депутат, голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентських зв’язків, познайомив з діяльністю Верховної Ради під час війни, закликав до тіснішої співпраці. «Скептиками залишаються ті, хто в Україні не був. Хто приїжджає та бачить все на власні очі – добре розуміють ситуацію», – наголошує народний депутат. Підбиваючи підсумки, проректорка КНУ з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова зауважила, що Університет як місце проведення першої Орієнтаційної сесії для новоприбулих дипломатів, окрім освітньої та наукової функції, виконав і соціальне зобов?язання перед суспільством. «Дуже приємно, що ми допомогли зануритися глибше в українську ідентичність, розуміння українського суспільства, розуміння війни та миру, українського бачення перемоги, питання єдності українців. Є відповіді на багато питань, але є питання, які залишаються без відповіді, тому вони зададуть певний напрямок нашим майбутнім зустрічам та обговоренням». Кажучи про Україну в війні, зокрема й про Університет у війні, пані Смирнова перефразувала відомий вислів Нельсона Мандели («Освіта – це найпотужніша зброя, яку ви можете використовувати, щоб змінити світ»): «Єдина зброя, яку ми маємо – знання, і вони можуть змінити світ. Нині саме той час, коли ми маємо поширювати наші знання та досвід, щоб змінити світ на краще, щоб змінити країну на краще». Проректорка запросила закордонних гостей до участі в університетському проєкті #KNUDiplomacyTalks – спілкуванні амбасадорів зі студентами та викладачами КНУ. Також проректорка Смирнова подякувала співорганізаторам інформаційної сесії громадській ініціативі Media Center Ukraine та аналітичному центру DREAM Hub. Фотозвіт Центру комунікацій КНУ: https://yuribochan49.pixieset.com/orientationsessionfornewlyarriveddiplomats/ Відеосюжет Media Center Ukraine: Відеосюжет Факти ICTV: Центр комунікацій

У КНУ відбулася перша в Україні Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів

07.02.2025

Всього : Фотографія :

У Київському національному університеті імені Тараса Шевченка відбулася перша Орієнтаційна сесія для новоприбулих дипломатів Orientation Session for Newly Arrived Diplomats. Шевченків університет радо ділився з партнерами й друзями знаннями, відкривав для них Україну такою, якою ми її відчуваємо, любимо та захищаємо. На першу сесію завітали представники з майже 50 країн світу.

Автор ідеї, Андрій Шевченко, посол України в Канаді (2015 – 2021), співзасновник аналітичного центру DREAM Hub та випускник ННІ журналістики КНУ у вступному слові наголосив, що «2025 рік має стати роком тектонічних змін у світі. Україна є одним із епіцентрів цих змін. Нам важливі розуміння та підтримка світової спільноти. Щоб продемонструвати свою відкритість світу, ми запланували таку інформаційну сесію. І вирішили провести її в Університеті, що має 190-річну історію, в якій переплелися наукові досягнення, боротьба за незалежність, культурна спадщина та традиції, що формують нашу національну ідентичність».

Вітаючи високоповажне зібрання, ректор Університету Володимир Бугров зауважив, що «сьогодні дипломатія стала мистецтвом взаєморозуміння, яке виходить за межі політичних чи економічних аспектів і охоплює глибші культурні й людські зв'язки. І для того, щоб по-справжньому зрозуміти Україну, важливо знати її історію, політичну ситуацію, та відчувати Україну серцем». І хоча, за словами ректора, повномасштабне вторгнення росії змінило наше суспільство, наші пріоритети, наше бачення майбутнього, «Університет продовжує свою місію: виховувати, навчати, досліджувати й захищати культурні та духовні цінності нашої Держави». Ректор подякував високоповажному зібранню за «інтерес, з яким міжнародна спільнота прагне розуміти Україну, свідомість народу та його цінності».

Представникам амбасад організатори презентували унікальне видання – перше комплексне дослідження національного інформаційного простору України в період 1989 – 2019 років «Від Майдану до Майдану». Видання авторства журналістів Юрія та Юлії Нестеряків, фотокореспондента парламентської газети «Голос України» Олександра Клименка, є правдивим свідком суспільних і політичних подій 30-річного періоду новітньої історії України. Книга стане джерелом пізнання процесів суспільно-політичного середовища, яке відіграє фундаментальну роль у процесах трансформації інформаційного простору України.

Упродовж насиченого дня з гостями спілкувалися авторитетні спікери. Їхня думка надала цінні горизонти руху України вперед, динаміки безпеки та можливостей для глибшої взаємодії з українськими установами. Дискусія розгорталася на 6 панельних сесіях, тематика кожної доповнювала попередню та давала перспективу наступної.

Перша сесія відкривала закордонним гостям шлях до розуміння українського коду через культуру та історію. Професорка Наталія Кривда, професорка КНУ імені Тараса Шевченка, голова Українського культурного фонду, зосередилася на зображенні ідентичності українців, яка в своїй основі сполучає кровну єдність та єдність цінностей. Цінності українців – це європейські цінності, такі як гідність, свобода, права людини, рівність, демократія та верховенство права. Гідність для українців – найбільша мотивація. У часи бездержавності українці демонструють свою гідність через культуру. Наша історія та культура – це довгий шлях зі своїми успіхами та невдачами. Але це наші успіхи та невдачі, які формують нашу етнічність, інакшість від російської. «Ми не „задній двір” Російської імперії», – наголошує професорка Кривда. – Для того, щоб бути собою, нам не потрібен „старший брат”». Наталія Кривда стверджує, що «українська історія – це історія цивілізації, яка сформувала свою ідентичність через злиття багатьох різних культур, потім захистила цю ідентичність від загарбницьких сил, а згодом реконтекстуалізувала її як боротьбу на кордоні між пострадянським імперіалізмом і демократією». Водночас професорка наголошує, що концепт російської культури – пропаганда, яка створює потужний міф, покликаний впливати на світ. Йому важко протистояти, «але українці це роблять – своєю боротьбою, сміливістю та гідністю!»

Професорка наголошує на тому, що українцям доводиться боротися упродовж усієї своєї історії, щоб захистити і зберегти себе. Проте це не віктимна історія, це історія переможців. Сьогоднішня незламність українців це підтверджує. На прохання слухачів Наталія Кривда називала міста, які, на її думку, є дуже промовистими свідками української історії та культури:

Київ, Софіївський собор – тисячолітня пам’ятка з мозаїками і фресками, «місце, де живуть сенси».
Львів – центр українського бароко – «прекрасного, насиченого, яскравого».
Харків – місто, в якому «гідність сильніша за артилерію».
Чернігів – місто дивовижних церков та соборів.
Крим, Бахчисарай – «місто, яке має засвідчити перемогу України».

На другій сесії амбасадори вивчали українську стратегію перемоги. «Ми перемагаємо чи програємо?» – з таким першим питанням звернувся модератор Андрій Шевченко до спікерів сесії Вадима Пристайка, посла України у Великобританії (2020 – 2023) та Олексія Резнікова, міністра оборони України (2021 – 2023) та голови DREAM Hub. Досвідчені урядовці одностайні – «ми боремося і закликаємо світ допомагати нам в цьому».

Ключові меседжі, які висловили мовці:

Зараз ми знаємо, як виробляти власну зброю, як захищатися, як планувати, та все ж ми не маємо залишатися в цій війні наодинці з ворогом.

За свою гідність українці боротимуться і без збройної підтримки.

За версією Росії Україна мала впасти за 72 години, проте минає три роки, як ми продовжуємо давати відсіч російським окупантам. Ми справді зустрічаємо їх квітами – «Піонами», «Гвоздиками»…

Розмови про перемовини ведуться, але ніхто не відповідає, як нам співіснувати з росією далі.

Це новий тип війни. У 2014 році сіра зона становила 5 км (те, що прострілюється артилерією). Нині ж сіра зона – 50 км, бо є fpv-дрони. Саме тому важлива не кількість війська, а його якість.

Це війна ресурсів, а Росія – це ресурсний монстр. У війні ресурсів немає чарівних дипломатичних рішень. Для того, щоб працювала дипломатія, рівень агресії має бути знижено.

Молодь України воює, але йде у військо добровільно.

Гарантії безпеки потрібні Україні вже. Ситуація не передбачає умовності. Україна вже втрачає життя, інфраструктура вже руйнується. Будапештський меморандум не має повторитися.

НАТО – все ще сила. Україна має стати її частиною.

Обидва спікери збігаються в поглядах на перемогу України. Вони вбачають її у трьох вимірах: політичному – Україна в кордонах 1991 року; правовому – справедливе покарання для російських політичних та військових злочинців, Нюрнберг-2; громадянському, цивільному – відбудована вільна, успішна Україна («подорожувати з сім'єю, вилітаючи з Бориспільського аеропорту»).

Третя сесія знайомила закордонних гостей з роботою українського уряду. Віцепрем'єр-міністр України – міністр національної єдності Олексій Чернишов висловив сподівання на розвиток економічних, культурних і політичних зв’язків. Уряд України відкритий до партнерства та готовий взаємодіяти з кожним, хто прагне сприяти побудові стабільного і мирного майбутнього. Пан Чернишов наголосив, що «міжнародне співробітництво, солідарність з Україною та підтримка на глобальному рівні стали надзвичайно важливими у боротьбі за нашу свободу і незалежність».

Населення України невпинно скорочується, нині ця цифра становить 32 млн. Такої кількості замало, щоб економічно розвивати нашу країну. Нині економіка підтримується пакетами допомоги, проте для росту цього недостатньо. Водночас кількість українців за кордоном майже дорівнює сучасній чисельності населення – йдеться про 20-25 млн. Цю цифру складають три категорії: громадяни, які виїхали після здобуття Україною незалежності; громадяни, які виїхали після початку повномасштабного вторгнення; діаспора та етнічні українці. Завдання Уряду – ефективно працювати з кожною категорією та заохочувати повертатися в Україну.

Після повномасштабного вторгнення найбільше українців перебувають у Німеччині, Польщі та Чехії. Міністр подякував представникам цих країн за надану допомогу й підтримку.

Міністерство працює над створенням центрів допомоги українцям за кордоном. Вже відомо про перший хаб у Берліні.

Наступна сесія сприяла розумінню українського суспільства. Спікери Роман Ващук, посол Канади в Україні (2014 – 2019), бізнес-омбудсмен України; Дора Хом’як, генеральна директорка Razom в Україні, та Олексій Гарань, професор Києво-Могилянської академії, розповідали про силу громадянського суспільства. Через постійну боротьбу за свободу та самозбереження, особливо у часи бездержавності українці навчилися швидко самоорганізовуватися. Тому владна вертикаль завжди викликає опозицію, натомість горизонтальні зв’язки є надзвичайно сильними. Найкращий приклад тому – феномен українського волонтерства. Суть волонтерства в проактивності, інноваційності та креативності українців, бажанні «не сидіти, склавши руки, а впливати на ситуацію».

Що відрізняє від росіян:

якщо який президент монополізує закони під себе, українці вийдуть на майдан;
українці готові до компромісів і діалогу (приклад – демократичність виборів);
українці хочуть мати гарні відносини з сусідами.

Українці втомлені, але не складають зброю і продовжують боротьбу. Нам потрібна підтримка.

Для розуміння оновлень на лінії фронту до розмови був запрошений Володимир Гаврилов, генерал-майор у відставці, співзасновник аналітичного центру DREAM Hub, який одним із перших отримав повідомлення про початок повномасштабного вторгнення.

Генерал наполягає, що в цій технологічній війні Україні бракує зброї та техніки. Росія тим часом намагають повністю окупувати Донецьку область перед початком переговорів.

Також пан Гаврилов стверджує, якщо обирати між територією та людьми, то ми обираємо людей, бо вони є найбільшою цінністю.

З оптимізмом генерад дивиться на співпрацю з адміністрацією Трампа. Досвід минулої каденції дозволяє думати про швидші процеси та оперативніші рішення. Загалом у 2025 році є нагода цю війну завершити, адже Росія близька до економічного колапсу, мають проблеми з мобілізацією.

Заключна сесія стосувалася роботи з Українським Парламентом. Олександр Мережко, народний депутат, голова Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентських зв’язків, познайомив з діяльністю Верховної Ради під час війни, закликав до тіснішої співпраці. «Скептиками залишаються ті, хто в Україні не був. Хто приїжджає та бачить все на власні очі – добре розуміють ситуацію», – наголошує народний депутат.

Підбиваючи підсумки, проректорка КНУ з міжнародного співробітництва Ксенія Смирнова зауважила, що Університет як місце проведення першої Орієнтаційної сесії для новоприбулих дипломатів, окрім освітньої та наукової функції, виконав і соціальне зобов?язання перед суспільством. «Дуже приємно, що ми допомогли зануритися глибше в українську ідентичність, розуміння українського суспільства, розуміння війни та миру, українського бачення перемоги, питання єдності українців. Є відповіді на багато питань, але є питання, які залишаються без відповіді, тому вони зададуть певний напрямок нашим майбутнім зустрічам та обговоренням». Кажучи про Україну в війні, зокрема й про Університет у війні, пані Смирнова перефразувала відомий вислів Нельсона Мандели («Освіта – це найпотужніша зброя, яку ви можете використовувати, щоб змінити світ»): «Єдина зброя, яку ми маємо – знання, і вони можуть змінити світ. Нині саме той час, коли ми маємо поширювати наші знання та досвід, щоб змінити світ на краще, щоб змінити країну на краще». Проректорка запросила закордонних гостей до участі в університетському проєкті #KNUDiplomacyTalks – спілкуванні амбасадорів зі студентами та викладачами КНУ.

Також проректорка Смирнова подякувала співорганізаторам інформаційної сесії громадській ініціативі Media Center Ukraine та аналітичному центру DREAM Hub.

Фотозвіт Центру комунікацій КНУ: https://yuribochan49.pixieset.com/orientationsessionfornewlyarriveddiplomats/

Відеосюжет Media Center Ukraine:

Відеосюжет Факти ICTV:

Центр комунікацій