Новини

Всього : Фотографія :

У Науково-дослідному Інституті українознавства КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація збірки «Чумаки. Студії з історії та історіографії».

Збірка є результатом роботи кількох поколінь науковців. Автори представили сучасний погляд на феномен чумацтва та повернули до життя маловідоме дослідження Етнографічної комісії ВУАН «Матеріяли до вивчення виробничих об’єднань. Чумаки», яке за радянських часів з ідеологічних міркувань фактично вилучили з наукового обігу.

«Поряд із "Матеріялами до вивчення виробничих об’єднань. Чумаки" під редакцією Анатолія Лободи та Володимира Білого, що побачили світ 1931 року, у збірці вміщено неопубліковані досі джерела, що не увійшли до згаданого видання і нині зберігаються у фондах рукописів і фонозаписів Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології ім.М.Рильського НАН України, – розповідає один з авторів збірки, директор Науково-дослідного інституту українознавства КНУ імені Тараса Шевченка Роман Додонов. – Йдеться про одне з найкращих досліджень історії чумацтва».

Ідея створення видання з’явилася десять років тому, коли Віталій Андрєєв, автор проєкту, досліджував інтелектуальну біографію визначного українського етнографа, фольклориста, історика, археолога, літературознавця, філософа та письменника Віктора Петрова (В. Домонтовича), який протягом 1927-1930 років очолював Етнографічну комісію при Всеукраїнській академії наук. За тих часів Віктор Петров став одним з організаторів проєкту з вивчення виробничих об’єднань, дніпровського лоцманства й чумацтва, але цей бік його біографії залишається малодослідженим. В опублікованій 1931 року праці його прізвище навіть не згадується..

Автори сучасної збірки прагнули заповнити ці «білі плями». Книгу присвятили пам’яті відомого українського історика Анатолія Бойка (1960-2010), який вважав надзвичайно важливим дослідження таких суто українських культурно-історичних явищ як чумацтво.

Чумаки залишили нам не лише фольклор і топоніми. Феномен українського чумацтва дослідники пов’язують з процесом формування ранньомодерної нації. Завдяки чумацькому промислу відбувалося початкове нагромадження капіталу, зародження буржуазних відносин, формування заможного класу, становлення національного ринку.

Серед чумаків було чимало колишніх козаків, тож п’янкий дух свободи їм був не чужий. На «соляному бізнесі» заробляли чимало, і розповіді про те, що окремі чумаки мали у власності по 100 возів – маж – сучасні дослідники не вважають міфом. Між іншим, чумаки перевозили не тільки сіль, вони провадили гуртову торгівлю хлібом, лісом, залізом, дьогтем, горілкою, тютюном, сушеною рибою, кустарними виробами, пізніше доправляли збіжжя, шкіру, мед та віск.

«Чумацтво, як і козацтво, – явища, не сумісні з кріпацтвом, – зауважує Роман Додонов. – Невільні чумаки намагалися викупити себе з кріпацтва. Вони взагалі не вписувалися в загальний циркуляр Російської імперії. Історія чумаків – це не лише про матеріальний добробут, а й про індивідуальну свободу, єднання людини з природою, мрії про гідне життя».

Завдяки сучасним дослідникам вперше опубліковано напрацьований попередниками розділ, присвячений чумацькій демонології. «Цікавою для нас була також екологічна тематика, – додає одна з авторок збірки Світлана Андрєєва. – Як чумаки відчували зв’язок зі своєю землею, з природою, як піклувалися про своїх волів, інколи навіть золотили їм роги (вочевидь, ще й задля демонстрації статків)».

У виданні також вперше вміщено спогади чумаків, записані у 1920-ті роки етнографом Нестором Малечею (пізніше – репресованим), креслення чумацького воза, виконані студентом Євгеном Артюховим (1913 року) та ілюстрації до цієї тематики відомого українського художника і скульптора Каленика Терещенка.

Історія Етнографічної комісії ВУАН та її проєкту дослідження чумацтва яскраво демонструє, як тоталітарна держава знищувала нашу науку і якими жорстокими репресіями завершився період розквіту української гуманітаристики, що припав на 1920-ті роки. Першим з колективу авторів розстріляли Володимира Білого – 1937 року, не уникли репресій і його колеги. «Після 30-х років ця тема була під підозрою, якщо не заборонена», – кажуть сучасні дослідники, адже чумацтво ототожнювалось з куркульством, носієм антирадянської ідеології.

Довідково

Автори та упорядники наукового видання «Чумаки. Студії з історії та історіографії» – професор кафедри історії України Київського столичного університету імені Бориса Грінченка доктор історичних наук Віталій Андрєєв, доцент кафедри всесвітньої історії університету Грінченка кандидат історичних наук Світлана Андрєєва, директор Науково-дослідного інституту українознавства КНУ доктор філософських наук Роман Додонов, заступник директора «Запорізького професійного коледжу готельно-ресторанного бізнесу», випускник аспірантури Запорізького національного університету Сергій Телюпа та доцент кафедри джерелознавчих студій та суспільних комунікацій Запорізького національного університету кандидат історичних наук Сергій Білівненко. 

Центр комунікацій