Новини

Всього : Фотографія :

Гендерна рівність у сфері освіти та науки є одним із ключових пріоритетів КНУ імені Тараса Шевченка. Університет активно працює над впровадженням відповідної політики, обмінюється досвідом із міжнародними партнерами та розвиває власні ініціативи. Одним із важливих кроків у цьому напрямку стала лютнева зустріч делегації КНУ з представниками Університету імені Адама Міцкевича у Познані (Республіка Польща), під час якої обговорювалися питання гендерної рівності в академічному середовищі.

З метою обміну досвідом та планування подальшої співпраці делегація КНУ завітала на Факультет політичних наук та журналістики Університету імені Адама Міцкевича в Познані та взяла участь у XXV Міжнародній науковій конференції «Європа у XXI столітті» в Колегіум Полонікум у місті Слубіце. Цьогоріч дводенна дискусія мала тему: «Безпека Європи, Європейського Союзу та його держав-членів: сучасний стан і майбутні сценарії».

Майбутнє Європи та світу значною мірою залежить від перебігу та результатів російсько-української війни, тому українська тематика посіла вагоме місце в обговореннях. Програма конференції включала панельні дискусії на теми «Міжнародна та регіональна безпека», «Суспільство і політика», «Європейський союз: політика, безпека, виклики», «Міграція та інтеграція», «Медіа, дезінформація та комунікація» тощо. У багатьох із них порушувалися питання ризиків, пов’язаних із війною в Україні.

Участь у конференції взяла численна делегація КНУ: проректорка зі зв’язків з громадськістю Олена Добржанська, заступниця директора з науково-педагогічної роботи ННІ журналістики Анастасія Волобуєва, професор кафедри соціальних комунікацій ННІ журналістики Віталій Корнєєв, доцентка кафедри друкованих медіа та історії журналістики ННІ журналістики Юлія Нестеряк, доцентка кафедри соціальної реабілітації та соціальної педагогіки факультету психології Юлія Красілова та асистентка кафедри міжнародної інформації ННІ міжнародних відносин Марія Зайцева. На пленарному засіданні Юлія Нестеряк представила доповідь про журналістські стандарти воєнного часу в Україні.

З ініціативи української сторони в межах конференції вперше відбувся польсько-український круглий стіл «Гендерна рівність у Польщі та Україні: академічний контекст». Його модерували проректорка КНУ Олена Добржанська та голова оргкомітету конференції, професор Університету імені Адама Міцкевича, почесний доктор КНУ Тадеуш Валляс. До дискусії долучилася й професорка цього університету Ельжбета Лесєвич, консультантка ректора з гендерних питань. Це дало змогу українським представникам ознайомитися з польським досвідом упровадження гендерної рівності в академічній сфері.

І в Польщі, і в Україні університети прагнуть забезпечити рівні можливості для жінок і чоловіків у здобутті освіти, науковій діяльності, викладанні та управлінні. Вони розробляють плани гендерної рівності, проводять тематичні дослідження, організовують тренінги з боротьби з дискримінацією. Учасники круглого столу обговорили інституційні прояви гендерної рівності в університетах, забезпечення рівних прав студентів та гендерну рівність у наукових дослідженнях.

«Ми порівнювали нормативну базу, аналізували конкретні кейси, – розповідає Олена Добржанська. – Дійшли висновку, що в Польщі та Україні є чимало спільного в цій сфері, але й деякі відмінності. Звісно, говорили й про вплив російсько-української війни на гендерну рівність та політику».

Проректорка акцентувала на тому, що навіть під час війни Україна приділяє значну увагу питанням гендерної рівності як необхідній умові забезпечення прав людини та сталого розвитку. «Рівність можливостей – це запорука демократичного суспільства, і впровадження політики гендерної рівності є важливим у контексті європейської інтеграції України».

Гендерна політика спрямована також на зменшення проявів гендерно обумовленого насильства, зокрема побутового. Як зазначила Олена Добржанська, українки історично ніколи не були безправними. «Наприкінці XIX – на початку XX століття українські жінки мали право володіти власністю, яка успадковувалася по жіночій лінії – так звана "материзна"».

Попри задекларовану Конституцією рівність прав, у реальному житті залишаються певні гендерні дисбаланси, зокрема у виборі професій. Наприклад, у 2024 році на факультеті інформаційних технологій КНУ навчалося 1259 хлопців і лише 481 дівчина, тоді як на філологічних спеціальностях переважали жінки. Водночас в управлінні університетом збережено гендерний баланс: половина керівного складу – жінки.

«За індексом гендерного розриву (The Global Gender Gap 2024) Україна посідає 63-тє місце у світі, Польща – 51-ше, – констатує Олена Добржанська. – Цей рейтинг оцінює рівень освіти, участь в економіці, здоров’я та політичні права».

Останніми роками в Україні ухвалено низку документів, що зміцнюють рівність прав в академічній сфері. Зокрема, 2021 року МОН затвердило методологію гендерного аудиту, а у 2022 році – Стратегію впровадження гендерної рівності у сфері освіти до 2030 року. У 2023 році Вчена рада КНУ ухвалила Стратегію забезпечення гендерної рівності, а ще 2019 року університет відкрив магістерську програму «Гендерні студії». Наразі студенти вивчають гендерні аспекти в межах низки дисциплін: «Гендер і медіа», «Гендерна рівність у сфері публічної служби», «Географія праці та гендеру», «Гендерні політики», «Гендерні аспекти у соціально-педагогічній роботі».

«З 1 січня цього року в нашому університеті працює Навчальна лабораторія «Центр гендерної освіти», – додає Олена Добржанська. – Її створено з метою консультування з гендерних питань та організації відповідного аудиту в КНУ. Центр організовує методичний супровід просвітницьких семінарів для викладачів і студентів, консультує щодо розв’язання конкретних проблем».

На базі Лабораторії матимуть змогу проходити практику студенти соціологи та слухачі сертифікаційних програм Інституту післядипломної освіти «Гендерний аудит» та «Гендерна аналітика».

КНУ планує продовжити співпрацю з польськими колегами, зокрема провести II Круглий стіл «Гендерний вимір прав і свобод: Глобальна та локальна гендерна політика» вже на початку березня цього року.

Центр комунікацій