Новини

Всього : Фотографія :

Кабінет Міністрів України підтримав пропозицію Державної служби України з етнополітики та свободи совісті (ДЕСС) щодо використання нового правопису кримськотатарської мови, який був схвалений Національною комісією з питань кримськотатарської мови. Документ ухвалено 4 квітня 2025 року.

Активну участь у розробці правопису кримськотатарської мови на основі латинської графіки взяли співробітники КНУ.

«Понад рік науково-педагогічні працівники кафедри тюркології Навчально-наукового інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка працювали над розробкою проєкту нового кримськотатарського правопису, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 28 липня 2023 року № 657-р, – розповіла завідувачка кафедри Ганна Спотар-Аяр.  –  Наш Університет чи не єдина установа, яка дала на 7 сторінок коментарів із пропозиціями щодо редакції проєкту нового правопису. Кожну пропозицію я детально пояснила на засіданні Національної комісії з питань кримськотатарської мови. Всі наші рекомендації були враховані й прийняті у жовтні 2024 року. Тобто Університет виконав подвійну роль. Член нашої кафедри, Ірина Дрига, була серед розробників нового проєкту правопису як член Робочої групи. Далі ми сформували окрему робочу групу в Центрі кримськотатарської мови й літератури ННІ філології, яка працювала над рецензією проєкту нового правопису. Цю роботу здійснювали Абібула Сеїт-Джеліль, Сабріє Сластьон, Ірина Покровська, Оксана Тищенко-Монастирська». 

Ірина Дрига розказала, що затвердженню правопису передувала величезна робота у царині фонетики, історії, морфології та синтаксису кримськотатарської мови багатьох фахівців КНУ імені Траса Шевченка, Інституту мовознавства ім. О.О. Потебні НАН України, Міністерства освіти і науки України, Меджлісу кримськотатарського народу. До остаточного ухвалення документа під координацією ДЕСС відбулося 6 засідань Робочої групи.  Вона зазначила, що над розробкою працювали не тільки вчені з України, а й зі всіх місць локального проживання кримських татар, включно з Європою, Америкою, Канадою, Туреччиною та Кримським півостровом. «Безперечно, особи, які до цього причетні, могли наразити себе на репресії з російського боку, тому вони були засекреченими. Тож ми не знаємо, хто саме з фахівців-лінгвістів працював з нами як експерт. Але було враховано думки абсолютно всіх, адже кожен фахівець, долучений до процесу, мав глибокі знання й був обізнаний з історичним процесом реформації кримськотатарської писемності, абетки тощо», – зауважила Ірина Дрига.

У Державній службі України з етнополітики та свободи совісті зазначили, що «правопис базується на алфавіті, затвердженому ще у вересні 2021 року, і передбачає використання латинської графіки, що відповідає сучасним мовним тенденціям та історичній традиції кримськотатарської мови.

Затверджені правила охоплюють написання, навчання, використання у медіа, літературі та топоніміці. Вони рекомендовані до застосування всіма державними органами, включно з місцевими адміністраціями та військовими адміністраціями, зокрема на території Автономної Республіки Крим».

Варто зауважити, що КНУ імені Тараса Шевченка понад десять років спрямовує зусилля на підтримку та вивчення кримськотатарської мови як однієї з важливих складових нашого багатокультурного суспільства. Так, з 2014 року в Університеті викладають кримськотатарську мову. За словами завідувачки кафедри тюркології Ганни Спотар-Аяр, Київський національний університет імені Тараса Шевченка визначено одним із провідних виконавців заходів Стратегії розвитку кримськотатарської мови, розрахованої на 2022-2032 роки, яка реалізується у межах Міжнародного десятиліття мов корінних народів, згідно з Резолюцією Генеральної Асамблеї ООН від 2 грудня 2019 р. № 74/396.

Матеріал проілюстровано світлиною першого засідання Робочої групи з розроблення проєкту правопису кримськотатарської мови з сайту Державної служби України з етнополітики та свободи совісті.

Центр комунікацій