Новини

Всього : Фотографія :

У КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація методології та результатів дистанційної оцінки орних земель, пошкодження ґрунтів внаслідок бойових дій у Миколаївській та Херсонській областях, проведеної Товариством дослідників України у межах спільної програми Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) та Всесвітньої продовольчої організації ООН (WFP) «Відновлення засобів до існування та відродження сільських громад, постраждалих від мін та вибухонебезпечних залишків війни».

Захід відбувся 1 травня у Головному корпусі Університету.

Учасників презентації привітали ректор КНУ Володимир Бугров та заступник Міністра аграрної політики та продовольства України Денис Башлик.

Володимир Бугров наголосив, що співпраця КНУ з Товариством дослідників України триває вже кілька років. Університет демонструє широкий спектр міждисциплінарних досліджень, активно розвиваючи екологічні, геофізичні та біологічні дослідження: від гідроекології та хімічного аналізу довкілля – до вивчення речовин Сонячної системи.

Ректор також зауважив, що прийнята у Швейцарії ініціатива Президента Зеленського має й науковий вимір. Адже без глибокого аналізу наслідків війни – відновлення неможливе.

«На жаль, Україна – трагічний полігон для науки, – зазначив ректор Бугров. – Підрив Каховської ГЕС, забруднення довкілля, руйнація ґрунтів – усе це ми досліджуємо разом із партнерами з Цюриха, Японії, країн Балтії та Західної Європи. Радіація, хімікати, токсичні сполуки з українських полів і вод рухаються до Середземного моря й далі – в океан. Це не лише наша проблема – це виклик для планети».

Ректор наголосив, що попри небезпеку, Університет відкритий до міжнародної співпраці. «Ми готові бути партнерами в польових дослідженнях, щоб разом з наукою формувати рішення для відновлення не лише України – а й глобальної екологічної безпеки».

Координаторка програми «Розмінування та реабілітація земель» Офісу ФАО в Україні Тіфейн Лукас розповіла про важливість ролі розподілу ресурсів протимінної діяльності на основі даних для підтримки відновлення сільського господарства та визначення пріоритетів гуманітарного розмінування та зробила загальний огляд проєкту.

Ідею проєкту, його методологію, область дослідження презентував Павло Остапенко, керівник проєкту, голова Товариства дослідників України.

Також висновки аналізу пошкодження ґрунтів внаслідок бойових дій у Миколаївській та Херсонській областях представили спеціалісти Товариства дослідників України:

• щодо особливостей застосування аналізу супутникових знімків в оцінці втрат ґрунтів – Володимир Швайко (головний ГІС-спеціаліст проєкту);
• щодо аналізу фізичних пошкоджень ґрунтів – Ілля Кравчук (головний геоморфолог проєкту);
• щодо особливостей картування та моделювання ґрунтів – Олександр Бончковський (головний науковий консультант проєкту).

Дослідження показують, що після трьох років повномасштабної війни територія Миколаївської та Херсонської областей посічена понад 618-ма тисячами вибухових кратерів, кожен третій із яких розміром понад 1 км². Загальна площа бомбардованих ґрунтів – 5778 гектарів. Загальна площа культивованих ґрунтів, порівняно з 21 роком, у Миколаївській області зменшилася на майже 7%, а в Херсонській – на 32%. Дослідження заплановано проводити в межах 11 областей України: 3 з них уже мають результат, 2 – ще в процесі обстеження, ще 6 областей  зазначені в плані.

Варто зазначити, що між Товариством дослідників України та КНУ імені Тараса Шевченка підписаний Меморандум про співпрацю, за яким студенти Географічного факультету КНУ беруть участь у дослідженні пошкоджених в результаті війни ландшафтів. Також у рамках Меморандуму у 2024 році було залучено проєкт міжнародної технічної допомоги від Посольства Швейцарії «Ландшафтна лабораторія КНУ як лабораторний центр екологічної освіти та досліджень». Так, на базі навчальної лабораторії екології ландшафту «Landscape Lab KNU» Географічного факультету студенти, аспіранти або викладачі тепер матимуть змогу дослідити ступінь забруднення ґрунтів або підземних вод, оскільки в рамках проєкту Товариство передало лабораторії сучасне обладнання для дослідження впливу бойових дій на різні компоненти довкілля. Ця практична співпраця між громадською організацією, університетом, владою та міжнародними донорами становить важливий екосистемний підхід до прикладної науки у сфері гуманітарного розмінування.

За підсумками презентації на адресу Університету надійшов лист подяки від Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «за проведення нашого нещодавнього заходу в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка. Ми глибоко вдячні за підтримку, надану Університетом, включаючи доступ до чудового приміщення та обладнання. Професіоналізм і гостинність вашої команди значною мірою сприяли успіху заходу та створили ідеальне середовище для продуктивного обміну та співпраці. Підтримка, надана Університетом, сприяла безперебійному та успішному проведенню заходу. Сподіваємося на подальшу плідну співпрацю!»

Центр комунікацій