Новини

Всього : Фотографія :

 Делегація Шевченкового університету на чолі з ректором Володимиром Бугровим, проректорами, викладачами й студентами Навчально-наукового інституту філології та Навчально-наукового центру «Інститут біології та медицини», а також представниками Студентського парламенту відвідала Садибу-музей Симиренків у селі Мліїв Черкаської області. Почесними гостями екскурсійного туру стали засновник благодійного фонду «Коло» Віктор Кривенко та нащадок родини Симиренків Георгій Дубинський. У заході взяли участь понад п’ятдесят осіб.

Візит розпочався з ознайомлення з родинною церквою Симиренків. Учасники туру мали можливість оглянути храм зсередини – зберігся не лише простір, але й певні елементи, які відтворюють дух родинного місця пам’яті. Історія храму постає як свідчення духовних орієнтирів української інтелігентської родини кінця ХІХ – початку ХХ століття.

Далі відбулася прогулянка територією дендропарку Мліївської науково-дослідної станції садівництва імені Л. П. Симиренка Інституту садівництва НАН України. У парку зростають рідкісні та багаторічні дерева: від дубів і кленів до реліктових видів. Особливу увагу екскурсоводи звернули на те, як змінювався склад насаджень упродовж десятиліть та як ведеться догляд за дендропарком як живою науковою лабораторією.

Наступним етапом стало відвідання пам’ятника Левку Платоновичу Симиренку – визначному вченому, агроному, садівнику, чиє ім’я носить наукова станція. Учасники насолодилися бузковою колекцією, дізналися історію її створення, наукову цінність і місце в загальному ландшафті станції.

Офіційна частина візиту відбулася біля пам’ятника Тарасові Шевченку, встановленого на території Садиби. Учасники туру дізналися про перебування поета у цих місцях та загальну дотичність родини Симиренків до збереження й популяризації української культури. Засновник фонду «Коло» Віктор Кривенко презентував делегації факсимільне перевидання одного з прижиттєвих видань «Кобзаря» та підкреслив важливість таких поїздок для формування цінностей молоді, збереження пам’яті й розвитку ініціатив у царині культури. Ректор КНУ Володимир Бугров у своєму слові наголосив на значенні спадщини Шевченка як морального орієнтира для академічної спільноти, зокрема в умовах сьогодення. Він підкреслив важливість усвідомленого ставлення до історичних місць, як от Садиба Симиренків, що поєднує в собі науку, культуру та відповідальність.

Офіційна частина продовжилася мистецькою програмою: фольклорний гурт «Роксоланія» кафедри фольклористики ННІ філології виконав українські народні пісні, що створили атмосферу глибокого занурення в автентичну культуру. Після цього до слова був запрошений Георгій Дубинський – нащадок родини Симиренків. Він поділився родинними спогадами та висловив вдячність за збереження інтересу до історії та наукової спадщини його предків.

Після офіційної частини учасники перейшли до неформального спілкування. Їх пригощали традиційними українськими стравами: кулішем, пиріжками, узваром. У теплій атмосфері учасники змогли поділитися враженнями, обговорити почуте й краще познайомитися між собою.

У другій половині дня делегація розділилася на дві групи. Студенти ННІ філології відвідали музей родини Симиренків. Там їм розповіли про історію родини, її внесок у розвиток науки, освіти та промисловості в Україні. Студенти мали змогу побачити документи, побутові речі, архівні матеріали, а також дізнатися більше про соціальну позицію представників роду у переломні для країни часи.

Тим часом студенти ННЦ «Інститут біології та медицини» відвідали лабораторну частину станції, де ознайомилися з процесами селекції плодових культур. Фахівці станції розповіли, що створення нового сорту може тривати понад 25 років, а також поділилися досягненнями та викликами в сучасному садівництві. Біологи мали змогу побачити на власні очі наукову інфраструктуру, яка досі функціонує на базі Садиби.

Під кінець дня всі учасники зібралися для спільного підбиття підсумків. Поїздка до Садиби-музею Симиренків стала не просто екскурсією – вона перетворилася на глибоке осмислення значення культурної та наукової спадщини, а також на простір живого діалогу між історією, наукою й сучасною академічною спільнотою.

За інформацією Аліни Василик, Софії Ващук, ІІІ курс ННІ журналістики КНУ

Центр комунікацій