Новини

Європейський підхід до викладання історії: КНУ розпочинає співпрацю з OHTE	08.05.2025
Всього : Фотографія : Про якісну історичну освіту, що базується на демократичних цінностях, об'єктивності та плюралізмі, про розуміння спільного європейського минулого через системний моніторинг стану викладання історії у країнах-членах та про формування й використання правдивих історичних наративів у контексті спільного європейського минулого йшлося під час зустрічі академічних спільнот КНУ імені Тараса Шевченка та Університету Григорія Сковороди в Переяславі з представниками Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи (OHTE), організованої Міністерством освіти *і науки України. Захід відбувся 8 травня у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка.* «Ми зібралися сьогодні, щоб відзначити унікальну співпрацю в рамках Ради Європи, що сприятиме взаємодії між урядами, університетами, дослідниками, викладачами та студентами європейських країн у сфері викладання історії, – відзначив ректор КНУ Володимир Бугров у вітальному слові. – Історична освіта – це не лише про минуле. Це про те, як суспільство формує цінності, розуміє себе, навчається протидіяти дезінформації та ухвалює відповідальні рішення. Університет завжди був і буде простором для критичного осмислення. Ми вдячні OHTE і Раді Європи за підтримку і продовжимо працювати над тим, щоб український досвід став невіддільною частиною європейського освітнього ландшафту». Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, теж наголосив на історичній вагомості візиту представників Обсерваторії. За словами Винницького, проєкт починався як відповідь на потребу розуміння загальноєвропейського наративу, який би об’єднував різні національні наративи. Проте після лютого 2022 року Європа тотально змінилася. Нині йдеться не лише про наратив, а й про правду. «Наративи важливі, адже вони формують ціннісний простір. Україна захищає ціннісний простір, який базується на правді». Спираючись на facts based history, OHTE працює задля спільного розуміння історії на європейському континенті від рівня початкової школи до рівня бакалавра та магістра вчителя історії. З цього постає Європейський вимір вивчення історії. Михайло Винницький подякував представникам Обсерваторії за сміливість бути в Україні. Варто зазначити, що Україна отримала статус спостерігача при OHTE у 2023 році, а вже з 2024 року приєдналася до Обсерваторії як повноправна країна-учасниця, ставши частиною кола з 20 держав, серед яких Франція, Іспанія, Ірландія, Словаччина, Туреччина, Греція, Кіпр, Грузія, Молдова та інші. У 2025 році представник України, заступник міністра освіти і науки України, Михайло Винницький, був обраний віцеголовою Ради Правління OHTE. Частиною зустрічі стала презентація стратегічних напрямів співпраці OHTE та України на 2025–2028 роки, яку представив Сергій Шкабко, національний координатор проєкту: «Ми стоїмо перед важливим завданням – зробити українську історичну освіту не лише об’єктом змін, а активним суб’єктом європейського діалогу. У найближчі роки ми працюватимемо над створенням та імплементацією дорожньої карти участі України в OHTE, дослідженням, як Україна представлена у підручниках історії європейських країн, запуском мережі Центрів вивчення європейської історії на базі університетів та участю в підготовці загального звіту OHTE, що включатиме аналіз змісту, методик, оцінювання та впливу історії на учнів у Європі». Окремий акцент був зроблений на українському перекладі Загального звіту OHTE за 2023 рік – першого комплексного документа, що відображає стан історичної освіти в Україні в європейському контексті. У перекладі містяться порівняльні таблиці, навчальні програми, приклади підходів до викладання в різних країнах. Дімітріс Сотіропулос, Голова Ради Правління та Бюро Обсерваторії, у своєму вітальному слові звернувся до української академічної спільноти: «Ми тут, щоб показати, що стоїмо з тими, хто захищає ті самі цінності, за які Європа боролася в 1945 році: свобода, демократія та людська гідність». Очільник Обсерваторії впевнений, що російське вторгнення – це не лише військовий конфлікт, але й ідеологічна та історична війна. Розуміння цієї динаміки вимагає глибокого занурення в українську історію та походження цього конфлікту, тому українська освіта сьогодні має визначальне значення. Пан Сотіропулос провів паралелі з грецькою війною у 19-му столітті та сучасними подіями в Україні. Обидві війни характеризує: боротьба за суверенність, ідентичність (Сотіропулос вважає, що «ідентичність України базується на українській мові, культурі та історії. Це основа сильного опору русифікації та російським наративам»); міжнародна підтримка Греції у ХІХ ст., України нині; неспівмірність сил; вдале використання наративів («Україна використовує більше засобів масової інформації та дипломатії, щоб висвітлити російські воєнні злочини»); історик вважає, що в Україні релігійне питання особливо маркує відділення від Московського патріархату, що символізує політичну та культурну незалежність; війна за своє майбутнє. Греція виграла цю боротьбу за ідентичність і самобутність, що дозволило їй залишитися собою. Україна, за словами Сотіропулоса, є сильною духовною нацією і робить усе можливе для звільнення від російського культурного домінування. У межах візиту також відбулося спілкування студентів і викладачів Історичного факультету КНУ з Авророю Айлінкай, виконавчою директоркою Обсерваторії. Учасники обговорили впровадження української історії в європейський освітній простір таким чином, щоб це сприяло глибшій євроінтеграції України – не лише політичній, а й культурній та освітній. Підсумком зустрічі стало підписання меморандумів про співпрацю між КНУ імені Тараса Шевченка й Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Обсерваторією Ради Європи. На завершення візиту високі гості мали екскурсійну програму Головним корпусом Університету, Музеєм історії Університету, а також відвідали Місце Тиші – простір пам’яті загиблих у російсько-українській війні студентів і курсантів КНУ. Київський національний університет імені Тараса Шевченка висловлює подяку Раді Європи, Секретаріату OHTE та Міністерству освіти і науки України за сприяння в організації заходу та долучення України до роботи в Обсерваторії. Університет і надалі братиме активну участь у формуванні змістовної, демократичної та багатоголосої історичної освіти як ключового компонента громадянського суспільства. Центр комунікацій

Європейський підхід до викладання історії: КНУ розпочинає співпрацю з OHTE

08.05.2025

Всього : Фотографія :

Про якісну історичну освіту, що базується на демократичних цінностях, об'єктивності та плюралізмі, про розуміння спільного європейського минулого через системний моніторинг стану викладання історії у країнах-членах та про формування й використання правдивих історичних наративів у контексті спільного європейського минулого йшлося під час зустрічі академічних спільнот КНУ імені Тараса Шевченка та Університету Григорія Сковороди в Переяславі з представниками Обсерваторії з викладання історії в Європі при Раді Європи (OHTE), організованої Міністерством освіти і науки України.

Захід відбувся 8 травня у Головному корпусі КНУ імені Тараса Шевченка.

«Ми зібралися сьогодні, щоб відзначити унікальну співпрацю в рамках Ради Європи, що сприятиме взаємодії між урядами, університетами, дослідниками, викладачами та студентами європейських країн у сфері викладання історії, – відзначив ректор КНУ Володимир Бугров у вітальному слові. – Історична освіта – це не лише про минуле. Це про те, як суспільство формує цінності, розуміє себе, навчається протидіяти дезінформації та ухвалює відповідальні рішення. Університет завжди був і буде простором для критичного осмислення. Ми вдячні OHTE і Раді Європи за підтримку і продовжимо працювати над тим, щоб український досвід став невіддільною частиною європейського освітнього ландшафту».

Михайло Винницький, заступник міністра освіти і науки України, теж наголосив на історичній вагомості візиту представників Обсерваторії. За словами Винницького, проєкт починався як відповідь на потребу розуміння загальноєвропейського наративу, який би об’єднував різні національні наративи. Проте після лютого 2022 року Європа тотально змінилася. Нині йдеться не лише про наратив, а й про правду. «Наративи важливі, адже вони формують ціннісний простір. Україна захищає ціннісний простір, який базується на правді». Спираючись на facts based history, OHTE працює задля спільного розуміння історії на європейському континенті від рівня початкової школи до рівня бакалавра та магістра вчителя історії. З цього постає Європейський вимір вивчення історії.

Михайло Винницький подякував представникам Обсерваторії за сміливість бути в Україні.

Варто зазначити, що Україна отримала статус спостерігача при OHTE у 2023 році, а вже з 2024 року приєдналася до Обсерваторії як повноправна країна-учасниця, ставши частиною кола з 20 держав, серед яких Франція, Іспанія, Ірландія, Словаччина, Туреччина, Греція, Кіпр, Грузія, Молдова та інші. У 2025 році представник України, заступник міністра освіти і науки України, Михайло Винницький, був обраний віцеголовою Ради Правління OHTE.

Частиною зустрічі стала презентація стратегічних напрямів співпраці OHTE та України на 2025–2028 роки, яку представив Сергій Шкабко, національний координатор проєкту: «Ми стоїмо перед важливим завданням – зробити українську історичну освіту не лише об’єктом змін, а активним суб’єктом європейського діалогу. У найближчі роки ми працюватимемо над створенням та імплементацією дорожньої карти участі України в OHTE, дослідженням, як Україна представлена у підручниках історії європейських країн, запуском мережі Центрів вивчення європейської історії на базі університетів та участю в підготовці загального звіту OHTE, що включатиме аналіз змісту, методик, оцінювання та впливу історії на учнів у Європі».

Окремий акцент був зроблений на українському перекладі Загального звіту OHTE за 2023 рік – першого комплексного документа, що відображає стан історичної освіти в Україні в європейському контексті. У перекладі містяться порівняльні таблиці, навчальні програми, приклади підходів до викладання в різних країнах.

Дімітріс Сотіропулос, Голова Ради Правління та Бюро Обсерваторії, у своєму вітальному слові звернувся до української академічної спільноти: «Ми тут, щоб показати, що стоїмо з тими, хто захищає ті самі цінності, за які Європа боролася в 1945 році: свобода, демократія та людська гідність».

Очільник Обсерваторії впевнений, що російське вторгнення – це не лише військовий конфлікт, але й ідеологічна та історична війна. Розуміння цієї динаміки вимагає глибокого занурення в українську історію та походження цього конфлікту, тому українська освіта сьогодні має визначальне значення.

Пан Сотіропулос провів паралелі з грецькою війною у 19-му столітті та сучасними подіями в Україні. Обидві війни характеризує:

боротьба за суверенність, ідентичність (Сотіропулос вважає, що «ідентичність України базується на українській мові, культурі та історії. Це основа сильного опору русифікації та російським наративам»);
міжнародна підтримка Греції у ХІХ ст., України нині;
неспівмірність сил; вдале використання наративів («Україна використовує більше засобів масової інформації та дипломатії, щоб висвітлити російські воєнні злочини»);
історик вважає, що в Україні релігійне питання особливо маркує відділення від Московського патріархату, що символізує політичну та культурну незалежність;
війна за своє майбутнє. Греція виграла цю боротьбу за ідентичність і самобутність, що дозволило їй залишитися собою. Україна, за словами Сотіропулоса, є сильною духовною нацією і робить усе можливе для звільнення від російського культурного домінування.

У межах візиту також відбулося спілкування студентів і викладачів Історичного факультету КНУ з Авророю Айлінкай, виконавчою директоркою Обсерваторії. Учасники обговорили впровадження української історії в європейський освітній простір таким чином, щоб це сприяло глибшій євроінтеграції України – не лише політичній, а й культурній та освітній.

Підсумком зустрічі стало підписання меморандумів про співпрацю між КНУ імені Тараса Шевченка й Університетом Григорія Сковороди в Переяславі та Обсерваторією Ради Європи.

На завершення візиту високі гості мали екскурсійну програму Головним корпусом Університету, Музеєм історії Університету, а також відвідали Місце Тиші – простір пам’яті загиблих у російсько-українській війні студентів і курсантів КНУ.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка висловлює подяку Раді Європи, Секретаріату OHTE та Міністерству освіти і науки України за сприяння в організації заходу та долучення України до роботи в Обсерваторії. Університет і надалі братиме активну участь у формуванні змістовної, демократичної та багатоголосої історичної освіти як ключового компонента громадянського суспільства.

Центр комунікацій