Новини

Всього : Фотографія :

Про виклики та перспективи реформування вищої юридичної освіти в Україні йшлося під час круглого столу, організованого в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за підтримки Представництва ЄС в Україні та проєкту Європейського Союзу «Право-Justice». Захід відбувся у змішаному форматі – наживо й онлайн – і зібрав керівників та викладачів закладів вищої освіти, народних депутатів, представників Вищої ради правосуддя, Асоціації правників України, міжнародних експертів.

«Якісна юридична освіта з її ціннісним компонентом – одна із засад утвердження верховенства права, тому ми постійно перебуваємо в пошуку вдосконалення моделей та умов навчання в ННІ права та ННІ міжнародних відносин КНУ», – наголосив ректор Університету Володимир Бугров.

Секторальний менеджер Представництва ЄС в Україні Албан Біосса, який долучився до обговорення онлайн, підкреслив, що реформа юридичної освіти є ключовою в контексті євроінтеграції України. Він нагадав, що якісна правнича освіта може відкрити українським юристам доступ до правової практики в межах усього ЄС. «Побудова ефективної системи юридичної освіти важлива і з огляду на масштабну російську агресію – вона дасть змогу краще боротися з масивом воєнних злочинів», – зазначив Біосса.

Керівниця Проєкту ЄС «Право-Justice» Оксана Цимбрівська підкреслила стратегічну роль освіти в трансформації правової системи: «Для нас велика честь підтримувати роботу робочої групи з реформування вищої правничої освіти в Україні. ЄС, починаючи з Революції Гідності, активно і системно підтримує перетворення в секторі юстиції. Проте жодна реформа – зокрема судова, реформа органів прокуратури чи інших державних інституцій – не буде завершеною без нового покоління правників».

Результатом понад 15-річних дискусій про розвиток юридичної освіти стали концепція її реформування та проєкт Закону України «Про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії». Водночас законопроєкт ще не зареєстрований у парламенті.

«Наше завдання – напрацювати такий механізм підготовки юристів і такий механізм доступу до юридичної професії, які б гарантували кожному і кожній справедливий доступ до правосуддя та забезпечення їхніх прав», – зазначив голова підкомітету Комітету Верховної Ради з питань правової політики Микола Стефанчук.

Як співголова робочої групи з реформування юридичної освіти і співавтор законопроєкту, він окреслив його ключові положення: «Маємо створити справедливі і чесні правила підготовки юристів, щоб у результаті отримати абсолютно нову якість суддів, прокурорів, адвокатів, нотаріусів та інших правників».

Запропонована реформа має на меті підвищення якості підготовки та усунення з ринку закладів, які видають дипломи без належної фахової бази. Однією з основних умов первинного доступу до професії юриста пропонується визначити успішне складання ЄДКІ (єдиного державного кваліфікаційного іспиту) із присвоєнням ступеня магістра та професійної кваліфікації «Правник». Заклади освіти зобов’яжуть щороку проводити внутрішній моніторинг освітніх програм і результатів ЄДКІ, а також проходити постакредитаційний моніторинг раз на три роки.

Окрему увагу приділено переходу до наскрізної магістратури на основі повної загальної середньої освіти замість чинної ступеневої системи бакалаврату й магістратури. «Річ у тім, що ліцензійні й акредитаційні вимоги до бакалаврської та магістерської освіти різні. Інколи заклади освіти отримують ліцензії на підготовку бакалаврів, не маючи належної фахової бази», – пояснив Микола Стефанчук.

Наприкінці 2024 року юристів в Україні готували майже 170 ЗВО. «Така кількість і такий ліцензійний обсяг не завжди свідчать про якість. Ситуацію, коли в закладі працюють троє докторів юридичних наук за сумісництвом і восьмеро кандидатів наук, з яких троє – також за сумісництвом, а при цьому отримано ліцензію на 60 бакалаврів і 25 магістрів, не можна вважати нормальною», – наголосив він.

Законопроєкт також передбачає оновлення ліцензійних умов і стандартів вищої правничої освіти, а також чітке розмежування між підготовкою правників і працівників правоохоронних органів. «Цей перехід буде поступовим. Ми прагнемо зберегти кадри, науковий і навчальний потенціал кожного ЗВО. Усі студенти, які вступлять на перший курс у рік ухвалення закону, завершать навчання за чинною програмою», – підкреслив Стефанчук.

Перший заступник міністра юстиції Микола Кучерявенко підтримав ініціативу, відзначивши її відповідність євроінтеграційним прагненням України. У межах підготовки до перемовин про членство в ЄС формується Дорожня карта за сферою «Верховенство права», яка включає розділи про судову владу, основоположні права, юстицію, свободу та безпеку. «Закладені в них принципи відображені і в концепції, і в проєкті закону», – підкреслив він.

Ректор Володимир Бугров додав, що чинне законодавство розмежовує академічну та професійну кваліфікації. «Робота в органах прокуратури, юстиція у широкому сенсі передбачають професійну кваліфікацію. Відповідні процедури визначаються законами про прокуратуру, судоустрій, адвокатуру, нотаріат», – зауважив він.

Учасники дискусії також звернули увагу, що запровадження наскрізної магістратури викликає запитання серед академічної спільноти. Крім того, МОН уже має інструменти для усунення недобросовісних гравців з освітнього ринку. Реформа, на думку присутніх, має сприяти переосмисленню ролі правника – не як слуги системи, а як служителя суспільного блага.

Член робочої групи Андрій Бойко, професор Києво-Могилянської академії, нагадав, що трансформації у юридичній освіті тривають вже десять років. Впровадження ЄФВВ і ЄДКІ, підвищення мінімального конкурсного балу на спеціальності «право» та «міжнародне право» вже дали позитивний ефект. «Найближчим часом винесуть на обговорення проєкт документа про особливості ліцензування спеціальностей, що передбачають доступ до регульованих професій – він перебуває на етапі доопрацювання», – повідомив Бойко.

Водночас він наголосив на низці проблем: інституційна неузгодженість новацій (зокрема, ЄФВВ та ЄДКІ), слабка практична підготовка студентів, відсутність розмежування підготовки юристів і працівників правоохоронних органів. «Не можна готувати правника у закладах зі специфічними умовами навчання, де відповідно до закону можуть обмежуватись академічні права та свободи», – підкреслив він. Окрім того, студенти таких ЗВО не складають ЄДКІ, а дані про них не вносять до ЄДЕБО – врегулювати це можна лише на рівні закону.

Міжнародний експерт проєкту «Право-Justice» Гінтарас Сведас підкреслив важливість узгодженості реформи з європейськими директивами, зокрема щодо визнання дипломів. Він зауважив, що поліцейські академії не готують правників, адже мають інший обсяг і зміст навчальних програм. Також міжнародні експерти сумніваються в ефективності заочної юридичної освіти, яка все ще зберігається в Україні. Потрібно також підвищити вимоги до матеріально-технічної бази та кадрового складу закладів.

Ці питання стали підґрунтям для створення законопроєкту «Про вищу правничу (юридичну) освіту та первинний доступ до правничої професії». Водночас посилення регулювання не має суперечити принципам академічної автономії.

«Чи не призведе наскрізна магістратура до звуження плюралізму юридичних шкіл, які існують в Україні?» – поставила резонне запитання модераторка заходу, проректорка КНУ Ксенія Смирнова.

Присутні погодилися, що варто також переглянути ефективність наявних інструментів контролю якості освіти, які вже використовують МОН і НАЗЯВО. Дискусії потребує і сама ідея визначення успішного складання ЄДКІ як умови первинного доступу до правничої професії – адже в законодавстві досі немає визначення цього поняття.

Усі учасники круглого столу наголосили: якісна та сучасна юридична освіта є запорукою зміцнення верховенства права в Україні.

Центр комунікацій