Новини

Всього : Фотографія :

Про жінок, які залишили яскравий слід у зовнішньополітичній діяльності України, розповідає фотовиставка «Перші. Жінка в українській дипломатії: від постатей-символів до сучасних амбасадорок».

Виставка відкрилася в КНУ імені Тараса Шевченка 24 червня – у Міжнародний день жінок у дипломатії.

Дипломатія перестала бути ареною суто чоловічих звитяг. Сьогодні в Україні та в інших країнах світу все більше жінок ефективно працюють на дипломатичних посадах. Як чимало українок стали до лав ЗСУ зі зброєю в руках, так і українські дипломатки тримають опір російській навалі, формуючи міжнародну адвокацію нашої держави. 

Міжнародний день жінок у дипломатії, ухвалений Генеральною асамблеєю ООН три роки тому, власне і є визнанням зростаючої ролі «м’якої сили» у всій сучасній системі світової дипломатії. Великою мірою на цю тенденцію вплинула діяльність Першої леді Олени Зеленської, яка зламала раніше усталені шаблони статусу дружини Президента і часто виконує дипломатичну державницьку місію.

На цьому наголосила проректорка з міжнародного співробітництва, професорка Інституту міжнародних відносин КНУ Ксенія Смирнова, відкриваючи виставку «Перші. Жінка в українській дипломатії: від постатей-символів до сучасних амбасадорок».

У заході взяли участь Надзвичайний і Повноважний Посол Хорватії в Україні Аніца Джамич, Надзвичайний і Повноважний Посол Аргентинської Республіки в Україні Елена Летіся Мікусінські, Надзвичайний і Повноважний Посол Чорногорії в Україні Борянка Симічевич, асистентка Надзвичайного і Повноважного Посла Суверенного Мальтійського Ордену в Україні Софія Мигаль, представники МЗС України, співробітники та студенти Шевченкового університету. До зустрічі долучилися онлайн Генеральний консул України в Гамбурзі Ірина Тибінка, Голова Наукового товариства історії дипломатії та міжнародних відносин Ірина Матяш.

Авторка проєкту Ірина Матяш поділилася тим, як народився задум розповісти про роль жінки в дипломатії через історії кар’єрних дипломаток і дружин дипломатів. Важливо було показати, що українська дипломатія виникла не після відновлення державної незалежності України, а значно раніше. УНР і Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського мали офіційні контакти з багатьма країнами. Саме тому експозицію, відкриту в КНУ, можна умовно поділити на три фрагменти.

Доба державотворення представлена постатями Надії Суровцевої, Марії Донцової, Ганни Чикаленко-Келлер, Валерії О’Коннор-Вілінської, Оксани Храпко-Драгоманової. Три стенди присвячені посолкам незалежної України: Ніні Ковальській, Наталії Зарудній, Тетяні Іжевській. І, звісно, видатні історичні особистості Анна Ярославна, Галшка Гулевичівна, Леся Українка уособлюють потужну дипломатичну силу, оскільки прославили Україну на всю Європу.

Під час зустрічі розгорнулася дискусія про особливості так званої жіночої дипломатії. Спікерки відзначали, що не існує «жіночої» чи «чоловічої» дипломатії – є лише професіоналізм і покликання. Успішність на високих дипломатичних посадах не залежить від гендеру, але від рівня освіти, уміння вести переговори, здатності до самоконтролю та усвідомлення місії служити своїй країні.

«Я повністю погоджуюся з тим, що дипломатія є покликанням, її не можна приписувати чоловікам чи жінкам. Але все ж є певні відмінності, тому що ми – жінки. Я говорю про це, опираючись на власний досвід роботи в Україні», – мудро зауважила Аніца Джамич, яка навіть у перші дні ворожого вторгнення залишилася в охопленій війною країні, керуючись глибоким співчуттям і милосердям, а не просто службовим обов’язком.

«Жіночність у дипломатії – це не про дипломатичну «зброю», це більше про переосмислення життєвих ситуацій через жіноче серце, духовний досвід і загальнолюдські цінності. Донесення цих цінностей є тією soft power – м’якою силою, якою володіє жінка-дипломатка, виконуючи своє завдання з відкритою душею і високим професіоналізмом. Саме тому ми говоримо про «жінок у дипломатії», а не про «жіночу дипломатію», – констатує Ксенія Смирнова.

У межах проєкту вийшли друком два видання: «Жіноче обличчя української дипломатії: нариси, спогади, інтерв’ю» та «Жінка в дипломатії. Час війни», примірники яких були урочисто передані до Наукової бібліотеки імені М.Максимовича. Адже виставка є елементом освітньої дипломатії, з поширенням знань серед студентів і науковців.

Авторка-упорядниця Ірина Матяш повідомила, що організатори проєкту планують до кінця року підготувати третю книжку, і запросила амбасадорок в Україні долучитися до роботи над майбутнім виданням.

Довідково: 

Проєкт «Жінка в дипломатії» був започаткований у 2024 році Науковим товариством історії дипломатії та міжнародних відносин спільно з Асоціацією «Подружжя українських дипломатів» та її співзасновницею пані Тетяною Сибігою, а також видавництвом «Бук-Друк» за сприяння Міністерства закордонних справ України та підтримки Фонду Ганнса Зайделя в Україні.

Центр комунікацій