Новини

Всього : Фотографія :

Президент Фінляндії Александр Стубб виступив у КНУ імені Тараса Шевченка із відкритою лекцією «На шляху до нового світового порядку: цінності, інтереси та сила у зовнішній політиці».

Захід відбувся 11 вересня у межах п’ятого Саміту перших леді та джентльменів, цьогоріч присвяченого темі «Освіта, що моделює світ».

Саміт перших леді та джентльменів, ініційований Першою леді України Оленою Зеленською у 2021 році, з роками перетворився на вагому міжнародну платформу для пошуку спільних рішень у подоланні глобальних викликів. Президент Фінляндії Александр Стубб, який нині є одним із провідних світових гравців, – послідовний прихильник України та важливий гість Саміту. Про це сказав перший заступник Міністра закордонних справ України Сергій Кислиця, відкриваючи зустріч зі студентами Навчально-наукового інституту міжнародних відносин КНУ.

Александр Стубб є також добрим другом Шевченкового університету. Торік, під час свого візиту до України після обрання Президентом, пан Стубб відвідав КНУ імені Тараса Шевченка й поділився зі студентами Університету думками щодо трансформації сучасного світу.

У нинішній лекції «На шляху до нового світового порядку: цінності, інтереси та сила у зовнішній політиці» Александр Стубб продовжив тему, яку глибоко досліджує і якій присвячена його нова книжка «Трикутник сили: перебалансування нового світового порядку», що вийде друком у перекладі українською в 2026 році.

На думку пана Стубба, світ змінюється на багатополярний. Ця зміна триватиме 5-10 років, але визначатиме міжнародні відносини на тривалий період. «Мої три головні пункти сьогодні: перший – погляд на 5 років уперед; другий – на 10 років; третій – смілива спроба зазирнути на 100 років уперед», – сформулював мету лекції фінський Президент.

У короткотерміновій перспективі для Європи, і України зокрема, головним завданням є усвідомлення того, хто наші найближчі союзники і чого вони прагнуть.

Головна дилема наступних десяти років полягатиме у досягненні балансу: «Світ уже не біполярний, як після Другої світової, і не уніполярний, як після Холодної війни. Епоха західного панування закінчилася, Захід не буде домінувати. Те, як взаємодіятимуть Глобальний Захід, Глобальний Схід і Глобальний Південь, визначатиме форму нового світового порядку. Нам потрібен світ багатосторонній, заснований на рівноцінному розподілі глобального впливу. Поки що ми живемо у добу «неспокою» – age of unpeace, де альянси постійно змінюються: деякі з них неприродні, деякі не мають географічної логіки, деякі не базуються на спільних цінностях».

Відтак у довшій перспективі опорами політики мають бути цінності, інтереси й сила. Європейськими цінностями завжди залишатимуться демократія, рівність, свобода, верховенство права, а найбільшим інтересом – безпека. Ключем же до сили є згуртованість і прагматична політика, заснована на компромісах і прийнятті реального балансу сил. Заходу потрібно прийняти «ціннісний реалізм» у зовнішній політиці.

Президент Фінляндії підкреслив важливість регіональної інтеграції: «Якщо глобальні ланцюги постачання та міжнародна торгівля не працюють на користь, країни звертаються ближче до дому. Це парадоксально, але може стати шансом для Європи. Ми здатні створити ефективну систему всередині Європи, опираючись на 450 мільйонів людей, 15 трильйонів євро ВВП та потужні інституції». 

Після закінчення виступу Александра Стубба відбулася дискусія. Серед студентів КНУ було чимало охочих дізнатися думку лектора щодо багатьох актуальних проблем у сучасному світі.

На запитання про приклад держави, яка ефективно поєднує цінності, інтереси та силу, Президент відповів: «Сучасна фінська зовнішня політика визначається як “реалізм, заснований на цінностях”. Щодня ми ухвалюємо рішення, що ґрунтуються на цінностях і водночас служать інтересам. Так, пріоритетом номер один фінської зовнішньої політики наразі є Україна. Тут цінності та інтереси збігаються. Ми хочемо, щоб Україна перемогла у цій війні, виходячи з наших цінностей, і ми хочемо, щоб Росія більше ніколи не могла зробити щось подібне, з огляду на наші інтереси».

Александр Стубб також поділився досвідом Фінляндії щодо збереження незалежності, суверенітету та територіальної цілісності, провівши паралелі із сучасною ситуацією в Україні: навіть невелика держава може вижити поряд із агресивним сусідом, якщо діяти реалістично і перетворити історію виживання на історію відродження.

Особливу увагу Александр Стубб приділив молодіжній дипломатії. «Можливо, ви ще не маєте офіційної посади, але це не применшує значення молодіжної дипломатії. Варіантів для активної участі дуже багато, і я закликаю залишатися максимально активними, – зазначив лектор. – Моє послання до вас: у кожного є вплив і роль. Не лише президенти визначають майбутнє. Не здавайтеся, тримайтеся своїх цінностей!»

Ректор КНУ Володимир Бугров подякував Президенту Фінляндії за візит до Шевченкового університету: «Маю велику честь та щире задоволення вітати вас у нашому Університеті. Ми завжди відкриті до нових зустрічей». Ректор презентував високому гостю книгу «День після війни», створену за 8 годин 39 хвилин. У збірці есеїв, написаних студентами, викладачами та випускниками Навчально-наукового інституту журналістики КНУ, автори діляться своїми думками та мріями про майбутнє України після закінчення війни. «Ця книга має для нас особливе значення, адже відображає мрію українського народу про мирне завтра. Саме тому ми даруємо її вам як знак нашої спільної надії на майбутнє України та всієї Європи», – підкреслив Володимир Бугров.

«Сподіваюся, що коли повернуся наступного року, ми всі матимемо справедливий і тривалий мир, і Україна увійде до Євросоюзу. Якщо зберігатимемо єдність, у взаємодії зі Сполученими Штатами Америки, ця війна неодмінно закінчиться», – завершив зустріч Александр Стубб.

Довідково:

Кай-Йоран Александр Стубб обраний президентом Фінляндії 11 лютого 2024 року. Досвідчений політик, державний діяч, дипломат, має ступінь доктора філософії з міжнародних відносин Лондонської школи економіки.

Фінляндія є одним із найнадійніших партнерів України і продовжує надавати нам значну військову та гуманітарну допомогу. Від 2022 року Фінляндія надала майже 4 млрд євро допомоги, 29 оборонних пакетів, сотні одиниць рятувальної техніки, обладнання та матеріали для енергетики, медицини тощо.

Ми надзвичайно вдячні за це фінам. Нам пощастило мати таких друзів!