Новини

Засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України в КНУ	26.09.2025
Всього : Фотографія : Очільники провідних українських ЗВО 25 вересня зібралися в КНУ імені Тараса Шевченка на засіданні Громадської організації «Спілка ректорів закладів вищої освіти України», щоб обговорити підсумки вступної кампанії-2025 та шляхи подолання системних проблем в освітній політиці держави, які проявилися під час її перебігу. На засіданні Спілки ректорів, що відбулося у залі Вченої ради КНУ, були присутні представники МОН України, органів державної влади, народні депутати, громадські діячі, члени Профспілки працівників освіти і науки, викладачі та науковці. На порядку денному – питання перебігу вступної кампанії у профільних закладах вищої освіти та в закладах прифронтових територій. Освітянська спільнота поділяє спільну мету – залучати сучасну молодь до української вищої освіти, бо це необхідна умова для збереження і розвитку людського капіталу. Однак для досягнення цієї мети потрібні прозорі правила й зрозумілі траєкторії розвитку для студентів, конкурентні програми та реальна практика. На цьому акцентував новопризначений заступник Міністра освіти та науки України Микола Трофименко, відзначивши, що Спілка ректорів – це потужне об’єднання державників, які мають вагомий голос у формуванні та реалізації політики розвитку вищої освіти. Наразі для зміцнення інституційної спроможності Спілки ректорів обговорюється ідея перетворення цієї громадської організації на Асоціацію університетів із чітким мандатом і залученням відповідних експертних ресурсів. «У тісній комунікації, у партнерстві з Міністерством освіти і науки та Верховною Радою України ми зможемо реалізувати всі державні політики, в тому числі для збереження нашої молоді, забезпечення гідних умов для її розвитку в країні», – переконаний Микола Трофименко. Ключові виклики, з якими стикається система вищої освіти України, проаналізував у доповіді «Про загальні підсумки вступної кампанії у закладах вищої освіти України у 2025 році» ректор КНУ та заступник голови Спілки ректорів Володимир Бугров. До ключових викликів, які вплинули на вступну кампанію, ректор КНУ відніс: загрозу безпеці громадян та інфраструктури, критичний тиск на особистісний розвиток, сферу інформаційної та кібербезпеки; нестабільність гарантованого енергозабезпечення та швидкісного інтернету; зміну підходів до фінансування освіти та науки, реалії державного бюджету, інфляцію та девальвацію; падіння економіки та відсутність стимулів для держави та бізнесу у підтримці освітніх проєктів; зростання зовнішньої конкуренції на рівні освітніх послуг і наукових досліджень; втрату професорсько-викладацького потенціалу та нестачу людських ресурсів на всі позиції; обмеження можливостей підвищення кваліфікації та академічної мобільності для військовозобов’язаних здобувачів освіти та працівників; зменшення кількості охочих здобувати вищу освіту в Україні на всіх рівнях; зміну мотивації частини абітурієнтів; погіршення емоційно-психологічного стану членів академічної спільноти. «Звичайно, усі ці виклики прямо чи опосередковано пов’язані з агресією росії», – зазначив доповідач. Водночас Володимир Бугров зауважив, що на діяльність університетів суттєво вплинули такі законодавчі новації, як про розвиток індивідуальніх освітніх траєкторій; нові переліки спеціальностей і професійних кваліфікацій тощо. На думку ректора, багато цих змін підвищують відповідальність закладів вищої освіти, але не завжди надають необхідні інструменти для реалізації автономії. З-поміж проблем вступної кампанії-2025 Володимир Бугров виокремив такі: Затягнуті терміни вступної кампанії, що тягнуть за собою невизначеність до початку вересня, це ускладнює організацію освітнього процесу та сприяє відтоку абітурієнтів за кордон. Надмірна бюрократизація. Правила прийому щороку стають дедалі об’ємнішими та складнішими. Абітурієнти й навіть співробітники університетів часто не в змозі розібратися в цих документах без додаткових роз’яснень. Регіональні коефіцієнти. Важливі для підтримки прифронтових територій, однак у регульованих професіях (право, медицина тощо) потребують перегляду. Особливо небезпечним є застосування коефіцієнтів у спеціальностях, що вимагають виключно офлайн-навчання. Нестача природничників та інженерів. Держава критично потребує фізиків, хіміків, інженерів. Як можливе рішення ректор назвав прикладом КНУ: запуск нової міждисциплінарної бакалаврської програми «Хімія біомолекул», яку повністю фінансує «Біофарма-плазма». Також ректор відзначив цьогорічний крок від МОН та Мінфіну – підвищення стипендій хімікам. Проте загалом набір на природничі спеціальності залишається вкрай низьким. Проблеми розподілу держзамовлення. Чинний алгоритм призводить до «розпорошення» студентів, що створює ілюзію різноманітності, але шкодить ефективності та якості навчання (значна частина програм отримує лише 1–2 місця держзамовлення; є випадки, коли фізика та астрономія розподілені на 20 програм із групами по одному студенту). Надлишкова кількість освітніх програм. Абітурієнтам пропонуються понад 6 300 програм, з яких на 540 програм не вступив жоден студент; на 2 900 програм – лише від 1 до 9 осіб. Більшість таких програм є другорядними й не профільними для університетів. Об’єднання у «широкому конкурсі» різних спеціальностей викликає дисбаланс. Наприклад, міжнародні відносини «перекривають» політологію, а соціологію цього року врятувало лише розмежування з психологією. Не отримує належної підтримки вивчення спеціальних мов. Військовослужбовці як абітурієнти: кількість військових серед здобувачів освіти зростає, що потребує окремих гнучких підходів до навчання. Індикативна вартість навчання: орієнтація на доходи київських домогосподарств не враховує соціальні реалії студентів з інших регіонів, особливо переселенців. Комунікаційна стратегія: результати вступу активно обговорюються у медіа, проте університетам слід чіткіше пояснювати суспільству особливості цих процесів, адже поверхове розуміння пропускає інформаційні викривлення, зокрема щодо кількості абітурієнтів та їхнього середнього балу. На завершення Володимир Бугров висловив подяку Міністерству освіти та науки, ДП «Інфоресурс» та Національному агентству забезпечення якості освіти за те, що вступна кампанія відбулася. Проте ректор наголосив на потребі серйозного опрацювання проговорених питань. Присутні також заслухали доповіді ректорів Віктора Грешти (Національний університет «Запорізька політехніка»), Олексія Дніпрова (Київський національний університет будівництва і архітектури), Вадима Ткачука (Національний університет біоресурсів і природокористування України), Вікторії Петрушенко (Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова), Максима Тимошенка (Національна музична академія України імені Петра Чайковського), Олександра Грищука (Національний транспортний університет), Віталія Коцура (Університет Григорія Сковороди в Переяславі). Зауваження, пропозиції та експертні висновки від членів Спілки ректорів завжди враховуються в роботі Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, запевнила голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина: «Це робить наші рішення більш виваженими та якісними». Юлія Гришина зупинилася на кількох законодавчих питаннях, зокрема законопроєкті про академічну доброчесність, який найближчим часом буде винесений на друге читання у парламенті, та вже зареєстрованому законопроєкті про відтермінування ЗНО для абітурієнтів із прифронтових регіонів. «Це складне і дискусійне питання, адже пов’язане з принципом рівності, але разом із тим – із реальною потребою зупинити відтік молоді», – пояснила народна депутатка. Також питання підвищення зарплати для науково-педагогічних працівників університетів Юлія Гришина назвала «особистим пріоритетом». Готовність підтримувати ініціативи щодо підвищення зарплат викладачам і загалом фінансування освіти підтвердила член Комітету ВРУ з питань бюджету Анна Пуртова. За бюджетною процедурою, до 1 жовтня парламентарі можуть подавати правки, тому важливо встигнути консолідувати позицію. Народна депутатка закликала ректорів бути активними, адже мовчання призводить до того, що абітурієнти обирають інші країни. Виходячи з власного досвіду як мами цьогорічного абітурієнта, Анна Пуртова зауважила, що існуюча система вступу до ЗВО не відповідає потребам вступників, а лише створює додаткові бар’єри. Тому чимало випускників задовго до іспитів шукають пропозиції у закордонних університетах. На проблемі відтоку українських абітурієнтів за кордон з огляду на спрощені умови вступу звернув увагу і член Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко. Це створює серйозний ризик для України: ми втрачаємо майбутніх студентів, а разом із цим – перспективу вирішення демографічних та економічних питань, сказав народний депутат. Також Іван Кириленко вказав на відсутність консолідованої позиції між Міністерством освіти і науки, парламентським профільним Комітетом та Спілкою ректорів, внаслідок чого законопроєкти в освітній сфері здебільшого ініціюють народні депутати, а не професійна спільнота. «Лише виступаючи єдиним фронтом, можна досягти результату – як у питаннях фінансування освіти, так і в розробці законодавчих ініціатив», – заявив доповідач. Генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОНУ Олег Шаров зауважив, що неможливо змінити нинішні правила прийому в межах чинного «Закону про освіту», тому варто дочекатися ухвалення найближчим часом законопроєкту №13650 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року». Своєю чергою МОНУ вже розробляє проєкт Порядку прийому і планує його узгодження з освітянською спільнотою, зокрема Спілкою ректорів, сказав Олег Шаров: «Звичайно, всі речі підлягають обговоренню». Заслухавши виступи доповідачів і запрошених учасників, засідання Спілки ректорів постановило, що, попри об’єктивні труднощі, вступна кампанія 2025 відбулася успішно. На НМТ був зареєстрований 317 091 учасник. Вступниками до ЗВО було зареєстровано 882 891 заяву. Загалом тільки на перший курс на основі повної загальної середньої освіти до ЗВО зараховано 220 тисяч осіб (у 2021 році – 215 тисяч осіб). Водночас ті проблеми, на яких наголошували у своїх виступах учасники засідання, потрібно взяти до уваги та проаналізувати з метою поліпшення організації вступної кампанії у 2026 році. Для цього засідання Спілки ректорів запропонувало створити робочу групу для підготовки пропозицій МОН України щодо внесення змін і доповнень до законодавчих і нормативно-правових актів, які регламентують питання прийому до ЗВО. Робоча група повинна підготувати відповідні пропозиції у місячний термін. Центр комунікацій

Засідання Спілки ректорів закладів вищої освіти України в КНУ

26.09.2025

Всього : Фотографія :

Очільники провідних українських ЗВО 25 вересня зібралися в КНУ імені Тараса Шевченка на засіданні Громадської організації «Спілка ректорів закладів вищої освіти України», щоб обговорити підсумки вступної кампанії-2025 та шляхи подолання системних проблем в освітній політиці держави, які проявилися під час її перебігу.

На засіданні Спілки ректорів, що відбулося у залі Вченої ради КНУ, були присутні представники МОН України, органів державної влади, народні депутати, громадські діячі, члени Профспілки працівників освіти і науки, викладачі та науковці.

На порядку денному – питання перебігу вступної кампанії у профільних закладах вищої освіти та в закладах прифронтових територій.

Освітянська спільнота поділяє спільну мету – залучати сучасну молодь до української вищої освіти, бо це необхідна умова для збереження і розвитку людського капіталу. Однак для досягнення цієї мети потрібні прозорі правила й зрозумілі траєкторії розвитку для студентів, конкурентні програми та реальна практика.

На цьому акцентував новопризначений заступник Міністра освіти та науки України Микола Трофименко, відзначивши, що Спілка ректорів – це потужне об’єднання державників, які мають вагомий голос у формуванні та реалізації політики розвитку вищої освіти. Наразі для зміцнення інституційної спроможності Спілки ректорів обговорюється ідея перетворення цієї громадської організації на Асоціацію університетів із чітким мандатом і залученням відповідних експертних ресурсів.

«У тісній комунікації, у партнерстві з Міністерством освіти і науки та Верховною Радою України ми зможемо реалізувати всі державні політики, в тому числі для збереження нашої молоді, забезпечення гідних умов для її розвитку в країні», – переконаний Микола Трофименко.

Ключові виклики, з якими стикається система вищої освіти України, проаналізував у доповіді «Про загальні підсумки вступної кампанії у закладах вищої освіти України у 2025 році» ректор КНУ та заступник голови Спілки ректорів Володимир Бугров.

До ключових викликів, які вплинули на вступну кампанію, ректор КНУ відніс:

загрозу безпеці громадян та інфраструктури, критичний тиск на особистісний розвиток, сферу інформаційної та кібербезпеки;
нестабільність гарантованого енергозабезпечення та швидкісного інтернету;
зміну підходів до фінансування освіти та науки, реалії державного бюджету, інфляцію та девальвацію;
падіння економіки та відсутність стимулів для держави та бізнесу у підтримці освітніх проєктів;
зростання зовнішньої конкуренції на рівні освітніх послуг і наукових досліджень;
втрату професорсько-викладацького потенціалу та нестачу людських ресурсів на всі позиції;
обмеження можливостей підвищення кваліфікації та академічної мобільності для військовозобов’язаних здобувачів освіти та працівників;
зменшення кількості охочих здобувати вищу освіту в Україні на всіх рівнях;
зміну мотивації частини абітурієнтів;
погіршення емоційно-психологічного стану членів академічної спільноти.

«Звичайно, усі ці виклики прямо чи опосередковано пов’язані з агресією росії», – зазначив доповідач.

Водночас Володимир Бугров зауважив, що на діяльність університетів суттєво вплинули такі законодавчі новації, як про розвиток індивідуальніх освітніх траєкторій; нові переліки спеціальностей і професійних кваліфікацій тощо. На думку ректора, багато цих змін підвищують відповідальність закладів вищої освіти, але не завжди надають необхідні інструменти для реалізації автономії.

З-поміж проблем вступної кампанії-2025 Володимир Бугров виокремив такі:

Затягнуті терміни вступної кампанії, що тягнуть за собою невизначеність до початку вересня, це ускладнює організацію освітнього процесу та сприяє відтоку абітурієнтів за кордон.
Надмірна бюрократизація. Правила прийому щороку стають дедалі об’ємнішими та складнішими. Абітурієнти й навіть співробітники університетів часто не в змозі розібратися в цих документах без додаткових роз’яснень.
Регіональні коефіцієнти. Важливі для підтримки прифронтових територій, однак у регульованих професіях (право, медицина тощо) потребують перегляду. Особливо небезпечним є застосування коефіцієнтів у спеціальностях, що вимагають виключно офлайн-навчання.
Нестача природничників та інженерів. Держава критично потребує фізиків, хіміків, інженерів. Як можливе рішення ректор назвав прикладом КНУ: запуск нової міждисциплінарної бакалаврської програми «Хімія біомолекул», яку повністю фінансує «Біофарма-плазма». Також ректор відзначив цьогорічний крок від МОН та Мінфіну – підвищення стипендій хімікам. Проте загалом набір на природничі спеціальності залишається вкрай низьким.
Проблеми розподілу держзамовлення. Чинний алгоритм призводить до «розпорошення» студентів, що створює ілюзію різноманітності, але шкодить ефективності та якості навчання (значна частина програм отримує лише 1–2 місця держзамовлення; є випадки, коли фізика та астрономія розподілені на 20 програм із групами по одному студенту).
Надлишкова кількість освітніх програм. Абітурієнтам пропонуються понад 6 300 програм, з яких на 540 програм не вступив жоден студент; на 2 900 програм – лише від 1 до 9 осіб. Більшість таких програм є другорядними й не профільними для університетів.
Об’єднання у «широкому конкурсі» різних спеціальностей викликає дисбаланс. Наприклад, міжнародні відносини «перекривають» політологію, а соціологію цього року врятувало лише розмежування з психологією.
Не отримує належної підтримки вивчення спеціальних мов.
Військовослужбовці як абітурієнти: кількість військових серед здобувачів освіти зростає, що потребує окремих гнучких підходів до навчання.
Індикативна вартість навчання: орієнтація на доходи київських домогосподарств не враховує соціальні реалії студентів з інших регіонів, особливо переселенців.
Комунікаційна стратегія: результати вступу активно обговорюються у медіа, проте університетам слід чіткіше пояснювати суспільству особливості цих процесів, адже поверхове розуміння пропускає інформаційні викривлення, зокрема щодо кількості абітурієнтів та їхнього середнього балу.

На завершення Володимир Бугров висловив подяку Міністерству освіти та науки, ДП «Інфоресурс» та Національному агентству забезпечення якості освіти за те, що вступна кампанія відбулася. Проте ректор наголосив на потребі серйозного опрацювання проговорених питань.

Присутні також заслухали доповіді ректорів Віктора Грешти (Національний університет «Запорізька політехніка»), Олексія Дніпрова (Київський національний університет будівництва і архітектури), Вадима Ткачука (Національний університет біоресурсів і природокористування України), Вікторії Петрушенко (Вінницький національний медичний університет імені Миколи Пирогова), Максима Тимошенка (Національна музична академія України імені Петра Чайковського), Олександра Грищука (Національний транспортний університет), Віталія Коцура (Університет Григорія Сковороди в Переяславі).

Зауваження, пропозиції та експертні висновки від членів Спілки ректорів завжди враховуються в роботі Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, запевнила голова підкомітету з питань вищої освіти Юлія Гришина: «Це робить наші рішення більш виваженими та якісними».

Юлія Гришина зупинилася на кількох законодавчих питаннях, зокрема законопроєкті про академічну доброчесність, який найближчим часом буде винесений на друге читання у парламенті, та вже зареєстрованому законопроєкті про відтермінування ЗНО для абітурієнтів із прифронтових регіонів. «Це складне і дискусійне питання, адже пов’язане з принципом рівності, але разом із тим – із реальною потребою зупинити відтік молоді», – пояснила народна депутатка. Також питання підвищення зарплати для науково-педагогічних працівників університетів Юлія Гришина назвала «особистим пріоритетом».

Готовність підтримувати ініціативи щодо підвищення зарплат викладачам і загалом фінансування освіти підтвердила член Комітету ВРУ з питань бюджету Анна Пуртова. За бюджетною процедурою, до 1 жовтня парламентарі можуть подавати правки, тому важливо встигнути консолідувати позицію. Народна депутатка закликала ректорів бути активними, адже мовчання призводить до того, що абітурієнти обирають інші країни.

Виходячи з власного досвіду як мами цьогорічного абітурієнта, Анна Пуртова зауважила, що існуюча система вступу до ЗВО не відповідає потребам вступників, а лише створює додаткові бар’єри. Тому чимало випускників задовго до іспитів шукають пропозиції у закордонних університетах.

На проблемі відтоку українських абітурієнтів за кордон з огляду на спрощені умови вступу звернув увагу і член Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Іван Кириленко. Це створює серйозний ризик для України: ми втрачаємо майбутніх студентів, а разом із цим – перспективу вирішення демографічних та економічних питань, сказав народний депутат.

Також Іван Кириленко вказав на відсутність консолідованої позиції між Міністерством освіти і науки, парламентським профільним Комітетом та Спілкою ректорів, внаслідок чого законопроєкти в освітній сфері здебільшого ініціюють народні депутати, а не професійна спільнота. «Лише виступаючи єдиним фронтом, можна досягти результату – як у питаннях фінансування освіти, так і в розробці законодавчих ініціатив», – заявив доповідач.

Генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих МОНУ Олег Шаров зауважив, що неможливо змінити нинішні правила прийому в межах чинного «Закону про освіту», тому варто дочекатися ухвалення найближчим часом законопроєкту №13650 «Про внесення змін до деяких законів України щодо державної підсумкової атестації та вступної кампанії 2026 року». Своєю чергою МОНУ вже розробляє проєкт Порядку прийому і планує його узгодження з освітянською спільнотою, зокрема Спілкою ректорів, сказав Олег Шаров: «Звичайно, всі речі підлягають обговоренню».

Заслухавши виступи доповідачів і запрошених учасників, засідання Спілки ректорів постановило, що, попри об’єктивні труднощі, вступна кампанія 2025 відбулася успішно. На НМТ був зареєстрований 317 091 учасник. Вступниками до ЗВО було зареєстровано 882 891 заяву. Загалом тільки на перший курс на основі повної загальної середньої освіти до ЗВО зараховано 220 тисяч осіб (у 2021 році – 215 тисяч осіб).

Водночас ті проблеми, на яких наголошували у своїх виступах учасники засідання, потрібно взяти до уваги та проаналізувати з метою поліпшення організації вступної кампанії у 2026 році. Для цього засідання Спілки ректорів запропонувало створити робочу групу для підготовки пропозицій МОН України щодо внесення змін і доповнень до законодавчих і нормативно-правових актів, які регламентують питання прийому до ЗВО. Робоча група повинна підготувати відповідні пропозиції у місячний термін.

Центр комунікацій