Новини

Візит Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні до КНУ та лекція чеських істориків	01.10.2025
Всього : Фотографія : Про доцільність політики умиротворення і поступок агресору говорили Віт Сметана та Петр Мареш під час лекції «Мюнхен-1938 та його уроки для сьогодення». Зустріч чеських істориків зі студентами відбулася у межах візиту до КНУ новопризначеного Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні Любоша Весели 30 вересня. Лекція продовжила традиційну університетську серію KNU Diplomacy Talks. Мюнхенська угода є прикладом того, як спроба компромісу із диктатором в обмін на збереження миру призвела до Другої світової війни. Про це сказав у вступному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Чехії в Україні Любош Весели. Пан Посол представив Віта Сметану та Петра Мареша як провідних дослідників «мюнхенського періоду» в історії довоєнної Чехословаччини. Віт Сметана – доктор історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту сучасної історії Академії наук Чехії, викладач Карлового університету в Празі. У відеопрезентації лектор розповів про політичний контекст Мюнхенської угоди між лідерами Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини, внаслідок якої Чехословаччина примусово втратила 30 відсотків своєї території. Спікер зупинився на найпоширеніших інтерпретаціях тих подій. Більшість із них зосереджені на «гамлетівській дилемі»: могла чи не могла Чехословаччина чинити опір нацистській Німеччині, яка погрожувала війною, прикриваючись захистом інтересів судетських німців? Хто несе більшу провину за «дні зради» – західні союзники, що уклали угоду без участі уряду Чехословаччини, чи тодішній чехословацький президент Едуард Бенеш, який погодився із вимогами резолюції, рятуючи в такий спосіб республіку і націю? Уряди в Лондоні та Парижі чітко дали зрозуміти, що в разі нападу Німеччини вони не втручатимуться, і це вже – питання функціонування європейських демократій, відзначив Віт Сметана. Ще одна з інтерпретацій, за словами історика, передбачає, що події майже 90-річної давнини можуть бути уроком для сьогодення, зокрема в зусиллях припинення російсько-української війни та запобігання її спалаху на європейському континенті. Адже саме «втома» європейців, їхня байдужість і бажання тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Невілла Чемберлена бути рятівником миру відкрили перед Адольфом Гітлером шлях до його мрії про велику імперію та переділ світу. Мюнхенська угода мала далекосяжний вплив на міжнародні відносини. Цій темі присвятив свою частину лекції Петр Мареш, доктор філософії з історії, координатор проєктів ОБСЄ в Україні, колишній віце-прем’єр Уряду Чехії та Посол. У своєму виступі лектор простежив, як уроки Мюнхена-1938 відобразилися на сучасній зовнішній політиці держав. Зокрема, у США закріпилося негативне ставлення до замирення з агресором, яке загалом поділяла американська громадськість. Водночас концепція умиротворення часто ставала «перехідним прапором» у виборчих кампаніях супротивних партій, а вибір стратегії – предметом суперечок. Але завжди в політиці мусить бути той, хто відповідальний за рішення: чи запропонований порятунок робить його героєм, чи призведе до ще більшого домінування «гангстерів», стверджує Петр Мареш. Після лекції відбулася академічна дискусія, під час якої студенти найбільше цікавилися темою паралелей між Мюнхеном-1938 та сьогоднішніми переговорами щодо долі України. «Я розповідаю історію, яку історія не повторює. Існують певні стереотипи, але кожен історичний момент відбувається з важливим монтажем», – зауважив Петр Мареш. Безсумнівним символом Мюнхена-1938 залишається лише той, що як з ідеалістичних, так і з прагматичних міркувань політика умиротворення є аморальною та програшною. Довідково: Любош Весели на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні від 20 вересня. Випускник Інституту міжнародних студій Факультету соціологічних наук Карлового університету в Празі. Коло наукових зацікавлень – сучасна історія Центральної та Східної Європи. Працював у посольствах в Україні, ПАР та росії. У 2021 р. москва оголосила його персоною нон-грата серед інших 20 співробітників посольства Чехії. Зустріч Любоша Весели зі студентами та викладачами КНУ імені Тараса Шевченка стала першою у його новому статусі Посла. Центр комунікацій

Візит Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні до КНУ та лекція чеських істориків

01.10.2025

Всього : Фотографія :

Про доцільність політики умиротворення і поступок агресору говорили Віт Сметана та Петр Мареш під час лекції «Мюнхен-1938 та його уроки для сьогодення».

Зустріч чеських істориків зі студентами відбулася у межах візиту до КНУ новопризначеного Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні Любоша Весели 30 вересня. Лекція продовжила традиційну університетську серію KNU Diplomacy Talks.

Мюнхенська угода є прикладом того, як спроба компромісу із диктатором в обмін на збереження миру призвела до Другої світової війни. Про це сказав у вступному слові Надзвичайний і Повноважний Посол Чехії в Україні Любош Весели.

Пан Посол представив Віта Сметану та Петра Мареша як провідних дослідників «мюнхенського періоду» в історії довоєнної Чехословаччини.

Віт Сметана – доктор історичних наук, доцент, старший науковий співробітник Інституту сучасної історії Академії наук Чехії, викладач Карлового університету в Празі. У відеопрезентації лектор розповів про політичний контекст Мюнхенської угоди між лідерами Великої Британії, Франції, Італії та Німеччини, внаслідок якої Чехословаччина примусово втратила 30 відсотків своєї території.

Спікер зупинився на найпоширеніших інтерпретаціях тих подій. Більшість із них зосереджені на «гамлетівській дилемі»: могла чи не могла Чехословаччина чинити опір нацистській Німеччині, яка погрожувала війною, прикриваючись захистом інтересів судетських німців? Хто несе більшу провину за «дні зради» – західні союзники, що уклали угоду без участі уряду Чехословаччини, чи тодішній чехословацький президент Едуард Бенеш, який погодився із вимогами резолюції, рятуючи в такий спосіб республіку і націю?

Уряди в Лондоні та Парижі чітко дали зрозуміти, що в разі нападу Німеччини вони не втручатимуться, і це вже – питання функціонування європейських демократій, відзначив Віт Сметана.

Ще одна з інтерпретацій, за словами історика, передбачає, що події майже 90-річної давнини можуть бути уроком для сьогодення, зокрема в зусиллях припинення російсько-української війни та запобігання її спалаху на європейському континенті. Адже саме «втома» європейців, їхня байдужість і бажання тодішнього прем’єр-міністра Великої Британії Невілла Чемберлена бути рятівником миру відкрили перед Адольфом Гітлером шлях до його мрії про велику імперію та переділ світу.

Мюнхенська угода мала далекосяжний вплив на міжнародні відносини. Цій темі присвятив свою частину лекції Петр Мареш, доктор філософії з історії, координатор проєктів ОБСЄ в Україні, колишній віце-прем’єр Уряду Чехії та Посол. У своєму виступі лектор простежив, як уроки Мюнхена-1938 відобразилися на сучасній зовнішній політиці держав. Зокрема, у США закріпилося негативне ставлення до замирення з агресором, яке загалом поділяла американська громадськість. Водночас концепція умиротворення часто ставала «перехідним прапором» у виборчих кампаніях супротивних партій, а вибір стратегії – предметом суперечок. Але завжди в політиці мусить бути той, хто відповідальний за рішення: чи запропонований порятунок робить його героєм, чи призведе до ще більшого домінування «гангстерів», стверджує Петр Мареш.

Після лекції відбулася академічна дискусія, під час якої студенти найбільше цікавилися темою паралелей між Мюнхеном-1938 та сьогоднішніми переговорами щодо долі України.

«Я розповідаю історію, яку історія не повторює. Існують певні стереотипи, але кожен історичний момент відбувається з важливим монтажем», – зауважив Петр Мареш. Безсумнівним символом Мюнхена-1938 залишається лише той, що як з ідеалістичних, так і з прагматичних міркувань політика умиротворення є аморальною та програшною.

Довідково:

Любош Весели на посаді Надзвичайного і Повноважного Посла Чехії в Україні від 20 вересня. Випускник Інституту міжнародних студій Факультету соціологічних наук Карлового університету в Празі. Коло наукових зацікавлень – сучасна історія Центральної та Східної Європи. Працював у посольствах в Україні, ПАР та росії. У 2021 р. москва оголосила його персоною нон-грата серед інших 20 співробітників посольства Чехії.

Зустріч Любоша Весели зі студентами та викладачами КНУ імені Тараса Шевченка стала першою у його новому статусі Посла.

Центр комунікацій