Новини

Три роки після ракетного удару: КНУ – доказ сили спільноти і віри в Україну	10.10.2025
Всього : Фотографія : 10 жовтня 2022 року кадри пожеж і руйнувань, спричинених масованим ракетним обстрілом Києва, облетіли весь світ. Країна-терорист ударила по середмістю столиці близько 8:20 ранку – саме тоді, коли кияни поспішали на роботу. Одна з російських ракет влучила у перехрестя вулиці Володимирської та бульвару Тараса Шевченка, де завжди людно у години пік. Тоді загинули троє людей: аспірант ННІ ПУДС КНУ, начальник відділу департаменту Кіберполіції Юрій Заскока, співробітниця АТ «Укртелеком» Любов Авраменко та лікарка-гематолог «Охматдиту» Оксана Леонтьєва. Ще одна ракета впала в парку Тараса Шевченка, утворивши вирву просто на дитячому майданчику. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Вибуховою хвилею було пошкоджено кілька національних музеїв, культурних і освітніх установ, пам’ятки архітектури. Лише дивом і завдяки захисному каркасу, встановленому благодійниками з ініціативи одного з випускників КНУ, уцілів пам’ятник Кобзареві, який опинився майже в епіцентрі атаки. Від обстрілу постраждали кілька історичних будівель Університету: Головний (Червоний) корпус (1842 р.), корпус Навчально-наукового інституту філології (1852 р.), Наукова бібліотека імені М. Максимовича (1940 р.) і частково Хімічний факультет (1905 р.). Було пошкоджено Зоологічний музей КНУ – один із найстаріших у країні, а також оранжерею Ботанічного саду імені Олександра Фоміна, де зберігається унікальна колекція тропічних і субтропічних рослин, деякі з яких пережили навіть дві світові війни. Знімки розтрощених вікон і меблів одного з найстаріших університетів України стали доказом воєнних злочинів росії, а для університетської спільноти – символом незламності. Навіть після атаки Університет не припинив роботу. Працівники, студенти, волонтери й небайдужі громадяни відразу взялися розчищати пошкоджені приміщення. «Переходимо на дистанційку і працюємо на Перемогу! Все буде Україна», – написав того дня у Facebook ректор Володимир Бугров. Унаслідок ворожої ракетної атаки було вибито близько 1000 кв. м дверей, пошкоджено стелі та стіни, понад 3000 кв. м вікон залишилися без шибок. Особливо постраждала Наукова бібліотека імені М. Максимовича. Її співробітники та студенти різних підрозділів рятували унікальні фонди: очищали книжки від скла та пилу, переносили стародруки з аварійних приміщень у вцілілі. Люди ставали вервечкою й передавали цінні фоліанти з рук у руки – аби зберегти безцінну пам’ять і дух Університету. На першочергові відновлювальні роботи уряд виділив 15 млн грн із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти було спрямовано на відновлення вікон у будівлях Головного корпусу, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича та Хімічного факультету. Складність робіт полягала в тому, що всі ці споруди мають статус пам’яток архітектури, тож кожен етап вимагав не лише будівельних дозволів, а й погоджень від фахівців пам’яткоохоронної справи. На заклик керівництва КНУ про допомогу відгукнулися студенти, працівники, випускники, міжнародні партнери і просто небайдужі, які переказували на відновлення будівель від кількох до десятків тисяч гривень. Завдяки спільним зусиллям до грудня Університет відновив майже всі пошкодженні вікна. У Жовтому корпусі 500 пошкоджених вікон засклили коштом уряду Туреччини. У межах угоди між КНУ та Турецьким агентством зі співробітництва та координації (TIKA), підписаної 9 листопада 2022 року, партнери профінансували встановлення вікон у будівлі ННІ філології в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Здійснення внеску в інфраструктуру освіти України». Оновлений корпус відкривали урочисто – за участю керівництва Університету, Надзвичайного і Повноважного Посла Турецької Республіки в Україні Ягмура Ахмета Гюльдере та координатора програм TIKA в Україні Джунейта Есмера. Спільними зусиллями працівників, студентів, випускників, благодійників і міжнародних партнерів Університет не лише відновив пошкоджені корпуси, а й зміцнив свою спільноту. Досвід пережитого став свідченням сили єдності, взаємної підтримки та віри в майбутнє. КНУ продовжує стояти як символ незламності української освіти, науки й культури, попри щоденні виклики воєнного часу. *Довідково: З початку широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну внаслідок ворожих обстрілів зазнали пошкоджень приміщення низки підрозділів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, у березні 2022 року* постраждали корпуси Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та Навчально-наукового інституту журналістики (ще раз 3 листопада 2024 року), Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби (обидві будівлі) та Факультету інформаційних технологій. 10 жовтня 2022 року – Головний (Червоний) навчальний корпус, будівлі Навчально-наукового інституту філології, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича та частково Хімічного факультету, а також оранжереї Ботанічного саду імені О. В. Фоміна. 31 грудня 2022 року – Науково-навчальний центр «Інститут біології та медицини», Навчально-науковий інститут високих технологій, корпуси факультетів психології, географічного, соціології, комп’ютерних наук та кібернетики, радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, а також механіко-математичного факультету. Руйнувань зазнали лабораторний корпус, кафедра ядерної фізики та кріогенний комплекс Фізичного факультету, Спортивний комплекс, кілька гуртожитків та Український фізико-математичний ліцей. 25 травня 2025 року від ворожого БПЛА постраждали 3 гуртожитки Студмістечка. Відділення Оптико-механічного фахового коледжу в місті Ізюм (Харківська область) знищено повністю. Центр комунікацій

Три роки після ракетного удару: КНУ – доказ сили спільноти і віри в Україну

10.10.2025

Всього : Фотографія :

10 жовтня 2022 року кадри пожеж і руйнувань, спричинених масованим ракетним обстрілом Києва, облетіли весь світ. Країна-терорист ударила по середмістю столиці близько 8:20 ранку – саме тоді, коли кияни поспішали на роботу.

Одна з російських ракет влучила у перехрестя вулиці Володимирської та бульвару Тараса Шевченка, де завжди людно у години пік. Тоді загинули троє людей: аспірант ННІ ПУДС КНУ, начальник відділу департаменту Кіберполіції Юрій Заскока, співробітниця АТ «Укртелеком» Любов Авраменко та лікарка-гематолог «Охматдиту» Оксана Леонтьєва.

Ще одна ракета впала в парку Тараса Шевченка, утворивши вирву просто на дитячому майданчику. На щастя, тоді ніхто не постраждав. Вибуховою хвилею було пошкоджено кілька національних музеїв, культурних і освітніх установ, пам’ятки архітектури. Лише дивом і завдяки захисному каркасу, встановленому благодійниками з ініціативи одного з випускників КНУ, уцілів пам’ятник Кобзареві, який опинився майже в епіцентрі атаки.

Від обстрілу постраждали кілька історичних будівель Університету: Головний (Червоний) корпус (1842 р.), корпус Навчально-наукового інституту філології (1852 р.), Наукова бібліотека імені М. Максимовича (1940 р.) і частково Хімічний факультет (1905 р.). Було пошкоджено Зоологічний музей КНУ – один із найстаріших у країні, а також оранжерею Ботанічного саду імені Олександра Фоміна, де зберігається унікальна колекція тропічних і субтропічних рослин, деякі з яких пережили навіть дві світові війни.

Знімки розтрощених вікон і меблів одного з найстаріших університетів України стали доказом воєнних злочинів росії, а для університетської спільноти – символом незламності. Навіть після атаки Університет не припинив роботу.

Працівники, студенти, волонтери й небайдужі громадяни відразу взялися розчищати пошкоджені приміщення.

«Переходимо на дистанційку і працюємо на Перемогу! Все буде Україна», – написав того дня у Facebook ректор Володимир Бугров.

Унаслідок ворожої ракетної атаки було вибито близько 1000 кв. м дверей, пошкоджено стелі та стіни, понад 3000 кв. м вікон залишилися без шибок.

Особливо постраждала Наукова бібліотека імені М. Максимовича. Її співробітники та студенти різних підрозділів рятували унікальні фонди: очищали книжки від скла та пилу, переносили стародруки з аварійних приміщень у вцілілі. Люди ставали вервечкою й передавали цінні фоліанти з рук у руки – аби зберегти безцінну пам’ять і дух Університету.

На першочергові відновлювальні роботи уряд виділив 15 млн грн із резервного фонду державного бюджету. Ці кошти було спрямовано на відновлення вікон у будівлях Головного корпусу, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича та Хімічного факультету.

Складність робіт полягала в тому, що всі ці споруди мають статус пам’яток архітектури, тож кожен етап вимагав не лише будівельних дозволів, а й погоджень від фахівців пам’яткоохоронної справи.

На заклик керівництва КНУ про допомогу відгукнулися студенти, працівники, випускники, міжнародні партнери і просто небайдужі, які переказували на відновлення будівель від кількох до десятків тисяч гривень.

Завдяки спільним зусиллям до грудня Університет відновив майже всі пошкодженні вікна. У Жовтому корпусі 500 пошкоджених вікон засклили коштом уряду Туреччини. У межах угоди між КНУ та Турецьким агентством зі співробітництва та координації (TIKA), підписаної 9 листопада 2022 року, партнери профінансували встановлення вікон у будівлі ННІ філології в рамках проєкту міжнародної технічної допомоги «Здійснення внеску в інфраструктуру освіти України».

Оновлений корпус відкривали урочисто – за участю керівництва Університету, Надзвичайного і Повноважного Посла Турецької Республіки в Україні Ягмура Ахмета Гюльдере та координатора програм TIKA в Україні Джунейта Есмера.

Спільними зусиллями працівників, студентів, випускників, благодійників і міжнародних партнерів Університет не лише відновив пошкоджені корпуси, а й зміцнив свою спільноту. Досвід пережитого став свідченням сили єдності, взаємної підтримки та віри в майбутнє. КНУ продовжує стояти як символ незламності української освіти, науки й культури, попри щоденні виклики воєнного часу.

Довідково:

З початку широкомасштабного вторгнення російської федерації в Україну внаслідок ворожих обстрілів зазнали пошкоджень приміщення низки підрозділів Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Зокрема, у березні 2022 року постраждали корпуси Навчально-наукового інституту міжнародних відносин та Навчально-наукового інституту журналістики (ще раз 3 листопада 2024 року), Навчально-наукового інституту публічного управління та державної служби (обидві будівлі) та Факультету інформаційних технологій. 10 жовтня 2022 року – Головний (Червоний) навчальний корпус, будівлі Навчально-наукового інституту філології, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича та частково Хімічного факультету, а також оранжереї Ботанічного саду імені О. В. Фоміна. 31 грудня 2022 року – Науково-навчальний центр «Інститут біології та медицини», Навчально-науковий інститут високих технологій, корпуси факультетів психології, географічного, соціології, комп’ютерних наук та кібернетики, радіофізики, електроніки та комп’ютерних систем, а також механіко-математичного факультету. Руйнувань зазнали лабораторний корпус, кафедра ядерної фізики та кріогенний комплекс Фізичного факультету, Спортивний комплекс, кілька гуртожитків та Український фізико-математичний ліцей. 25 травня 2025 року від ворожого БПЛА постраждали 3 гуртожитки Студмістечка. Відділення Оптико-механічного фахового коледжу в місті Ізюм (Харківська область) знищено повністю.

Центр комунікацій