Новини

У КНУ відбувся Всеукраїнський форум до 80-річчя завершення Другої світової війни	17.10.2025
Всього : Фотографія : Важливі аспекти осмислення Другої світової війни у сучасному науковому та суспільному дискурсі були розглянуті під час Всеукраїнського наукового форуму «Друга світова війна: історія, пам’ять, формування сучасних українських наративів», що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка 16-17 жовтня 2025. Організатори форуму зазначили, що головна мета заходу – звернути увагу та критично проаналізувати питання формування та трансформування наративів про війну в українському суспільстві, особливо в умовах сучасної російсько-української війни, їх поширення в публічному просторі, а також академічній дискусії та вдосконаленню методик викладання історії у закладах вищої освіти. Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров під час відкриття форуму, зауважив, що це не просто академічна подія, а важливий крок у глибокому переосмисленні Другої світової війни крізь призму нашого національного досвіду. «Саме в університетському середовищі, де народжується критичне мислення, мають формуватися справжні, не нав’язані ззовні наративи історичної пам’яті. Ми повинні не лише протистояти російським пропагандистським схемам, а й вибудовувати власну інтелектуальну траєкторію – осмислене бачення минулого, яке стане основою зрілої громадянської свідомості. Завдання університетів – запропонувати суспільству розумний, свідомий “примус” до знання: до вивчення історії, культури, до відповідального ставлення до правди про себе й свою країну», – сказав Володимир Бугров. Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук у вітальному слові наголосив, що тема Другої світової війни є надзвичайно актуальною для нашої держави й нації, адже ми переосмислюємо її в умовах найбільшої збройної агресії у центрі Європи, розв’язаної російським агресором у лютому 2022 року. «Ідеологічне підґрунтя цього повномасштабного вторгнення й досі спирається на радянсько-російські міфи про так звану “Велику вітчизняну війну”, які використовуються як інструмент пропаганди та зброя впливу. Визначення нинішньої війни як війни за незалежність України ще раз підкреслює тяглість і спадкоємність визвольної боротьби нашого народу, яка бере початок у подіях Другої світової, – наголосив Юрій Савчук. – Цілком підтримую думку ректора Володимира Бугрова про необхідність “розумного примусу” до вивчення історії. Адже історія – це не просто педагогічна дисципліна, а чинник, який має опанувати суспільну свідомість, стати рушієм її розвитку й умовою нашої перемоги. Ми повинні зробити осмислення історії невід’ємною частиною колективного мислення українців». Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак також переконаний, що форум має особливе значення, адже саме наукове знання повинно бути основою державної політики у сфері історичної пам’яті. «Лише висновки, сформовані в академічному середовищі, здатні забезпечити розвиток здорового інформаційного й публічного простору, – впевнений Володимир Тиліщак. – Щиро дякую історичному факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Національному музею історії України у Другій світовій війні за ініціативу, а також усім дослідникам, які не випускають із поля уваги складні питання історії Другої світової і продовжують цю надважливу роботу», – сказав він. Декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський у своєму виступі зазначив, що Сучасна російсько-українська війна змусила істориків інакше подивитися на події минулого. «Війну 1939–1945 років ми тепер можемо осмислювати крізь призму сьогодення – у контексті нових викликів: це збереження історичної пам’яті та мінімізація впливу російських міфів; формування сучасних історичних наративів, які мають спиратися на національний досвід; вивчення локальної історії та індивідуальних людських доль, без яких неможливо зрозуміти масштаб і трагізм війни. І, нарешті, ще один важливий аспект, у якому я цілком погоджуюся з ректором Володимиром Бугровим, – необхідність максимально просто і доступно доносити знання про Другу світову війну, пояснювати складні історичні процеси широкій аудиторії. Це наш обов’язок перед суспільством», – підкреслив Руслан Сіромський. Звертаючись до учасників форуму, професор історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, офіцер ЗСУ Мирослав Борисенко зазначив: «У нас були всі можливості вивчити уроки Другої світової. Ми мали відкриту історіографію, досвід і час для осмислення. Але по-справжньому історія вчить нас лише тоді, коли приходить жорстоко. Вибиває двері ногою окупанта і вибухом “шахеда” нагадує про минуле. Ми знову бачимо ті самі механізми насильства, що діяли під час радянських репресій. Не змінилися ні методи, ні агресор. Історія – не інструмент маніпуляції для політиків і не зручна декорація для суспільства. Це простір правди, який вимагає мужності. Сьогодні нове покоління істориків має шанс говорити чесно, фіксувати події, пам’ятати про тих, хто воював, і бути гідними тих, хто бореться зараз». Після вітальних слів логічно постала ширша дискусія про виклики, що стоять перед сучасною історичною наукою та суспільством. Переосмислення історичного досвіду, формування нових наративів і подолання наслідків російської пропаганди стали наскрізними темами форуму.Серед ключових напрямів обговорення: трансформація історичних наративів про Другу світову війну; місце України у європейському контексті подій 1939 –1945 років; використання історії як інструменту інформаційної війни. Захід відбувався у комбінованому форматі (онлайн/офлайн) на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного музею історії України у Другій світовій війні. Протягом двох днів учасники форуму, серед яких провідні історики, музейники, викладачі та дослідники з різних регіонів України, обговорили важливі аспекти осмислення Другої світової війни у сучасному науковому та суспільному дискурсі. Центр комунікацій

У КНУ відбувся Всеукраїнський форум до 80-річчя завершення Другої світової війни

17.10.2025

Всього : Фотографія :

Важливі аспекти осмислення Другої світової війни у сучасному науковому та суспільному дискурсі були розглянуті під час Всеукраїнського наукового форуму «Друга світова війна: історія, пам’ять, формування сучасних українських наративів», що відбувся в КНУ імені Тараса Шевченка 16-17 жовтня 2025.

Організатори форуму зазначили, що головна мета заходу – звернути увагу та критично проаналізувати питання формування та трансформування наративів про війну в українському суспільстві, особливо в умовах сучасної російсько-української війни, їх поширення в публічному просторі, а також академічній дискусії та вдосконаленню методик викладання історії у закладах вищої освіти.

Ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров під час відкриття форуму, зауважив, що це не просто академічна подія, а важливий крок у глибокому переосмисленні Другої світової війни крізь призму нашого національного досвіду. «Саме в університетському середовищі, де народжується критичне мислення, мають формуватися справжні, не нав’язані ззовні наративи історичної пам’яті. Ми повинні не лише протистояти російським пропагандистським схемам, а й вибудовувати власну інтелектуальну траєкторію – осмислене бачення минулого, яке стане основою зрілої громадянської свідомості. Завдання університетів – запропонувати суспільству розумний, свідомий “примус” до знання: до вивчення історії, культури, до відповідального ставлення до правди про себе й свою країну», – сказав Володимир Бугров.

Генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук у вітальному слові наголосив, що тема Другої світової війни є надзвичайно актуальною для нашої держави й нації, адже ми переосмислюємо її в умовах найбільшої збройної агресії у центрі Європи, розв’язаної російським агресором у лютому 2022 року. «Ідеологічне підґрунтя цього повномасштабного вторгнення й досі спирається на радянсько-російські міфи про так звану “Велику вітчизняну війну”, які використовуються як інструмент пропаганди та зброя впливу. Визначення нинішньої війни як війни за незалежність України ще раз підкреслює тяглість і спадкоємність визвольної боротьби нашого народу, яка бере початок у подіях Другої світової, – наголосив Юрій Савчук. – Цілком підтримую думку ректора Володимира Бугрова про необхідність “розумного примусу” до вивчення історії. Адже історія – це не просто педагогічна дисципліна, а чинник, який має опанувати суспільну свідомість, стати рушієм її розвитку й умовою нашої перемоги. Ми повинні зробити осмислення історії невід’ємною частиною колективного мислення українців».

Заступник голови Українського інституту національної пам’яті Володимир Тиліщак також переконаний, що форум має особливе значення, адже саме наукове знання повинно бути основою державної політики у сфері історичної пам’яті. «Лише висновки, сформовані в академічному середовищі, здатні забезпечити розвиток здорового інформаційного й публічного простору, – впевнений Володимир Тиліщак. – Щиро дякую історичному факультету КНУ імені Тараса Шевченка та Національному музею історії України у Другій світовій війні за ініціативу, а також усім дослідникам, які не випускають із поля уваги складні питання історії Другої світової і продовжують цю надважливу роботу», – сказав він.

Декан історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка Руслан Сіромський у своєму виступі зазначив, що Сучасна російсько-українська війна змусила істориків інакше подивитися на події минулого. «Війну 1939–1945 років ми тепер можемо осмислювати крізь призму сьогодення – у контексті нових викликів: це збереження історичної пам’яті та мінімізація впливу російських міфів; формування сучасних історичних наративів, які мають спиратися на національний досвід; вивчення локальної історії та індивідуальних людських доль, без яких неможливо зрозуміти масштаб і трагізм війни. І, нарешті, ще один важливий аспект, у якому я цілком погоджуюся з ректором Володимиром Бугровим, – необхідність максимально просто і доступно доносити знання про Другу світову війну, пояснювати складні історичні процеси широкій аудиторії. Це наш обов’язок перед суспільством», – підкреслив Руслан Сіромський.

Звертаючись до учасників форуму, професор історичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, офіцер ЗСУ Мирослав Борисенко зазначив: «У нас були всі можливості вивчити уроки Другої світової. Ми мали відкриту історіографію, досвід і час для осмислення. Але по-справжньому історія вчить нас лише тоді, коли приходить жорстоко. Вибиває двері ногою окупанта і вибухом “шахеда” нагадує про минуле.

Ми знову бачимо ті самі механізми насильства, що діяли під час радянських репресій. Не змінилися ні методи, ні агресор. Історія – не інструмент маніпуляції для політиків і не зручна декорація для суспільства. Це простір правди, який вимагає мужності. Сьогодні нове покоління істориків має шанс говорити чесно, фіксувати події, пам’ятати про тих, хто воював, і бути гідними тих, хто бореться зараз».

Після вітальних слів логічно постала ширша дискусія про виклики, що стоять перед сучасною історичною наукою та суспільством. Переосмислення історичного досвіду, формування нових наративів і подолання наслідків російської пропаганди стали наскрізними темами форуму.Серед ключових напрямів обговорення:

трансформація історичних наративів про Другу світову війну;
місце України у європейському контексті подій 1939 –1945 років;
використання історії як інструменту інформаційної війни.

Захід відбувався у комбінованому форматі (онлайн/офлайн) на базі Київського національного університету імені Тараса Шевченка та Національного музею історії України у Другій світовій війні.

Протягом двох днів учасники форуму, серед яких провідні історики, музейники, викладачі та дослідники з різних регіонів України, обговорили важливі аспекти осмислення Другої світової війни у сучасному науковому та суспільному дискурсі.

Центр комунікацій