Новини

Всього : Фотографія :

Інститут високих технологій КНУ імені Тараса Шевченка презентував новий комп’ютерний кластер під час мініконференції «Перспективи міжнародних міждисциплінарних досліджень у галузі хімії, біомедицини, фізики та матеріалознавства», що відбулася 22–24 жовтня. 

Представники наукової спільноти, фахові експерти та менеджери зібралися на мініконференцію та міжнародний круглий стіл, щоб обговорити шляхи взаємодії науки з державою і бізнесом, зокрема у спільному користуванні обчислювальними ресурсами.

Програма триденного заходу містила лекції провідних дослідників, практичні тренінги, панельну дискусію «Наука – Бізнес – Держава». Також було продемонстровано можливості нового комп’ютерного кластеру, створеного у межах проєкту «Вирішення сучасних проблем хімії, біомедицини, фізики та матеріалознавства за допомогою високопродуктивних обчислень і машинного навчання». Цей інфраструктурний проєкт триває понад рік за фінансування Національного фонду досліджень України. Робота з кластером уже дала перші наукові результати.

Під час урочистого відкриття 23 жовтня учасників конференції привітав ректор КНУ Володимир Бугров:

«Нині глобальна конкуренція передбачає дуже короткий шлях між інноваційними дослідженнями та впровадженням їх в економіку. Тому настільки важливе об’єднання ресурсів науки і бізнесу. КНУ є визнаним лідером в освіті, дослідженнях та інноваціях. Наші факультети й інститути разом із українським підприємництвом, закордонними та вітчизняними партнерами, НАНУ можуть формувати нове знання, доводити його до рівня технологічних розробок, інноваційних винаходів і реалізовувати це на світових ринках, стимулюючи розвиток української економіки. Застосування наукових винаходів і сучасних технологій має стати запорукою нашої перемоги у війні з агресором».

Директор ННІ високих технологій Ігор Комаров переконаний, що фінансування великих інфраструктурних проєктів стимулюватиме розвиток української науки. «Завдяки таким проєктам у багатьох містах України будуть створені потужні інфраструктурні одиниці, відкриті для широкого користування», – зазначив науковець.

Виконавча директорка Національного фонду досліджень України Ольга Полоцька розповіла про те, як виникла ідея оголошення конкурсу інфраструктурних проєктів, і підкреслила:

«Ми прагнули надати найкращим керівникам наукових проєктів і науковим колективам максимум можливостей для того, щоб вони могли проводити на базі своїх установ дослідження високого рівня».

За словами директора Інформаційно-обчислювального Центру КНУ Юрія Бойка, у КНУ вже є досвід створення подібної інфраструктури. Це й дозволило університетським фахівцям у досить стислий термін встановити й запустити нове обладнання, попри вимкнення електроенергії та складну логістику.

Панельну дискусію «Центри колективного користування науковим обладнанням ЗВО та наукових установ: потенціал та перспективи» модерувала проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова.

«Фінальна мета, якої ми хотіли б досягти, – розробка концепції бізнес-моделі функціонування центрів колективного користування при ЗВО і наукових установах», – наголосила проректорка.

У дискусії взяли участь: Ігор Комаров, директор ННІ високих технологій КНУ; Олександра Антонюк, голова Наукового комітету Нацради України з питань розвитку науки і технологій; Дмитро Меленевський, керівник компанії «Новації»; Ігор Маркевич, керівник Community Hub Ukraine; Тетяна Булана, доцентка кафедри інформаційних технологій НТУ «Дніпровська політехніка».

Під час першого раунду дискусії спікери висловили своє бачення ролі центрів колективного користування у розвитку української науки, інновацій і партнерства з бізнесом. У другій частині панелі учасники генерували бізнес-модель таких центрів.

Роботу продовжив тренінг для молодих науковців «Як підготувати та запустити високопродуктивні обчислення».

Завершальний день конференції був присвячений лекціям провідних університетських дослідників, які отримали свої результати у галузях хімії, біології, фізики й астрономії з використанням новоствореного кластера.

Центр комунікацій