Новини

Академічне видавництво як стратегія університету: КНУ на шляху до глобальної інтеграції	29.01.2026
Всього : Фотографія : КНУ імені Тараса Шевченка активно інтегрує українське академічне видавництво у світову екосистему відкритої науки. Про це свідчить нещодавній професійний візит до Великої Британії проректорки з наукової роботи Ганни Толстанової та директорки Координаційного центру із випуску серії наукових періодичних видань КНУ Ганни Харламової. Захід відбувся в Oxford Brookes University за підтримки ініціативи SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery), яку заснувала Frances Pinter (колишня CEO Manchester University Press). Програма об’єднала ключових представників українського академічного видавництва – редакторів журналів, проректорів, представників МОН – з топ-експертами світового ринку: Cambridge University Press, Oxford University Press, UCL Press, Springer Nature, Taylor & Francis, Crossref, CLOCKSS, JISC, Ingram Content Group та іншими. Учасники детально розбирали реальні механізми сучасного академічного видавництва: від стандартизованих процесів peer review та управління рукописами (BMJ), питань research integrity (Taylor & Francis), метаданих і цифрового збереження (Crossref, CLOCKSS), глобальної дистрибуції (Ingram) до моделей відкритих монографій та державної підтримки (UCL Press, COPIM, UKRI). Головні висновки для України: університетські преси – це потужний інструмент інституційного впливу та репутації університету, а не лише допоміжна функція; без стандартизації, цифрових workflow та професійних ролей модель «героїзму окремих людей» нежиттєздатна; українські дослідження «існують» у світі лише за умови якісних метаданих, PID та інтеграції в глобальну інфраструктуру; монографії залишаються найскладнішою ділянкою – потрібні системні інвестиції та продумані моделі фінансування (наприклад, аналог BPC у UCL Press за рахунок грантів або партнерств). «Академічне видавництво – це стратегія університету, його репутація та присутність у Європейському просторі відкритої науки. Це про професійні ролі, інфраструктуру та, неодмінно, про інвестування», – підкреслює Ганна Харламова. Під час візиту закладено стратегічні кроки: концепт створення Асоціації українських університетських пресів; twinning-партнерства між українськими та британськими university presses; спільні політики відкритого доступу, етики, роботи з репозитаріями; гармонізація редакційних процесів журналів та окрема увага до монографій. Наступний етап – панельна дискусія на Книжковому Арсеналі 2026, після успішного спільного стенду університетських видавництв у 2025 році. Кілька ключових сенсів з інтерв’ю Харламової для Times Higher Education: Війна радикально змінила модель існування українських наукових журналів. Багато видань до війни трималися на волонтерській праці, але в умовах кризи це стало неможливим – люди зосереджені на виживанні та оплачуваній роботі. Це підштовхує до професіоналізації редакційної діяльності й усвідомлення, що видавнича робота не може залишатися «безоплатною». Йдеться вже не про «відновлення», а про повну перебудову системи. Замість повернення до довоєнної моделі формується нова – з глибокою цифровізацією, відмовою від паперової залежності та переходом до сталих цифрових процесів, що відповідають умовам нестабільної інфраструктури (зокрема перебоїв з електрикою). Відкритий доступ став не ідеологією, а необхідністю. Майже 95% основного масиву українських журналів доступні онлайн – це ще довоєнна практична відповідь на проблеми друку, логістики та просування, і наразі це важливий крок до європейської моделі наукової комунікації. Міжнародна підтримка має і символічне значення. Важливо не лише навчання й експертність, а сам факт уваги до українських редакторів – це підтримує професійну спільноту психологічно й інституційно в умовах тривалої невизначеності. КНУ імені Тараса Шевченка продовжує працювати над конкурентоспроможною інтеграцією українського наукового видавництва у світову екосистему – через проєкт НФДУ № 2023.03/0192 «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» та міжнародні партнерства. Центр комунікацій

Академічне видавництво як стратегія університету: КНУ на шляху до глобальної інтеграції

29.01.2026

Всього : Фотографія :

КНУ імені Тараса Шевченка активно інтегрує українське академічне видавництво у світову екосистему відкритої науки. Про це свідчить нещодавній професійний візит до Великої Британії проректорки з наукової роботи Ганни Толстанової та директорки Координаційного центру із випуску серії наукових періодичних видань КНУ Ганни Харламової.

Захід відбувся в Oxford Brookes University за підтримки ініціативи SUPRR (Supporting Ukrainian Publishing Resilience and Recovery), яку заснувала Frances Pinter (колишня CEO Manchester University Press). Програма об’єднала ключових представників українського академічного видавництва – редакторів журналів, проректорів, представників МОН – з топ-експертами світового ринку: Cambridge University Press, Oxford University Press, UCL Press, Springer Nature, Taylor & Francis, Crossref, CLOCKSS, JISC, Ingram Content Group та іншими.

Учасники детально розбирали реальні механізми сучасного академічного видавництва: від стандартизованих процесів peer review та управління рукописами (BMJ), питань research integrity (Taylor & Francis), метаданих і цифрового збереження (Crossref, CLOCKSS), глобальної дистрибуції (Ingram) до моделей відкритих монографій та державної підтримки (UCL Press, COPIM, UKRI).

Головні висновки для України:

університетські преси – це потужний інструмент інституційного впливу та репутації університету, а не лише допоміжна функція;
без стандартизації, цифрових workflow та професійних ролей модель «героїзму окремих людей» нежиттєздатна;
українські дослідження «існують» у світі лише за умови якісних метаданих, PID та інтеграції в глобальну інфраструктуру;
монографії залишаються найскладнішою ділянкою – потрібні системні інвестиції та продумані моделі фінансування (наприклад, аналог BPC у UCL Press за рахунок грантів або партнерств).

«Академічне видавництво – це стратегія університету, його репутація та присутність у Європейському просторі відкритої науки. Це про професійні ролі, інфраструктуру та, неодмінно, про інвестування», – підкреслює Ганна Харламова.

Під час візиту закладено стратегічні кроки:

концепт створення Асоціації українських університетських пресів;
twinning-партнерства між українськими та британськими university presses;
спільні політики відкритого доступу, етики, роботи з репозитаріями;
гармонізація редакційних процесів журналів та окрема увага до монографій.

Наступний етап – панельна дискусія на Книжковому Арсеналі 2026, після успішного спільного стенду університетських видавництв у 2025 році.

Кілька ключових сенсів з інтерв’ю Харламової для Times Higher Education:

Війна радикально змінила модель існування українських наукових журналів. Багато видань до війни трималися на волонтерській праці, але в умовах кризи це стало неможливим – люди зосереджені на виживанні та оплачуваній роботі. Це підштовхує до професіоналізації редакційної діяльності й усвідомлення, що видавнича робота не може залишатися «безоплатною».

Йдеться вже не про «відновлення», а про повну перебудову системи. Замість повернення до довоєнної моделі формується нова – з глибокою цифровізацією, відмовою від паперової залежності та переходом до сталих цифрових процесів, що відповідають умовам нестабільної інфраструктури (зокрема перебоїв з електрикою).

Відкритий доступ став не ідеологією, а необхідністю. Майже 95% основного масиву українських журналів доступні онлайн – це ще довоєнна практична відповідь на проблеми друку, логістики та просування, і наразі це важливий крок до європейської моделі наукової комунікації.

Міжнародна підтримка має і символічне значення. Важливо не лише навчання й експертність, а сам факт уваги до українських редакторів – це підтримує професійну спільноту психологічно й інституційно в умовах тривалої невизначеності.

КНУ імені Тараса Шевченка продовжує працювати над конкурентоспроможною інтеграцією українського наукового видавництва у світову екосистему – через проєкт НФДУ № 2023.03/0192 «Теоретичні засади гармонізації редакційних практик українських наукових видань із міжнародними стандартами для конкурентоспроможної інтеграції України до європейського простору відкритої науки» та міжнародні партнерства.

Центр комунікацій