Новини

Всього : Фотографія :

До КНУ імені Тараса Шевченка завітали представники Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). Тож перша весняна зустріч у форматі #KNUDiplomacyTalks була присвячена темі реформ – «OECD and its Support to Reforms in Ukraine» / «Організація економічного співробітництва та розвитку і її підтримка реформ в Україні».

Захід відбувся 26 березня у Головному корпусі Університету.

Відкриваючи зустріч, проректорка з міжнародного співробітництва КНУ Ксенія Смирнова подякувала гостям за готовність до відкритого діалогу зі студентством та за послідовну підтримку України у складний період.

Вільям Томпсон, керівник відділу Євразії Директорату глобальних відносин та співробітництва ОЕСD, презентував учасникам зустрічі Організацію економічного співробітництва та розвитку. Це провідна міжнародна інституція, (38 країн-членів), що базується в Парижі та об’єднує розвинені економіки для координації політики, стимулювання зростання, торгівлі та покращення соціальних умов. ОЕСР встановлює стандарти у сферах оподаткування, інвестицій та держуправління, активно співпрацюючи з Україною.

Окремо було наголошено, що на відміну від Світового банку чи Міжнародного валютного фонду, ОЕСР не надає позик, проте відіграє важливу роль у сприянні фінансовій підтримці та доступу до дешевих кредитів. Членство в організації відкриває можливості для посилення інвестиційної привабливості та розвитку міжнародної торгівлі.

Співпраця ОЕСР з Україною триває з 1990-х років, однак значно активізувалася після 2014 року та особливо після початку повномасштабного вторгнення росії у 2022 році. Варто додати, що в березні 2014 року ОЕСР призупинила процес вступу росії через її політику щодо України.

У липні 2022 року Україна подала заявку щодо набуття членства в ОЕСР. А 5 жовтня ОЕСР почала переговори про вступ України. На початку лютого 2023 року Верховна Рада України затвердила закон про ратифікацію Угоди між Урядом України та ОЕСР.

Ратифікація оновленої Угоди створила правові підстави для офіційного започаткування діяльності офісу зв’язку ОЕСР у Києві. Офіс розпочав свою роботу у Києві 01.03.2023. Наразі він розташований на базі Посольства Словацької Республіки в Україні.

Ключовим форматом взаємодії є OECD-Ukraine Country Programme (Програма співробітництва ОЕСР – Україна), запущена у червні 2023 року на чотири роки (до червня 2027). Програма спрямована на підтримку реформ, відновлення та відбудови України, зміцнення інституцій, покращення державного управління, антикорупційну політику, розвиток фінансових ринків, інвестиційного клімату, регіонального розвитку та освіти.

Пан Томпсон наголосив, що понад половину запланованих заходів уже виконується або завершено. Вони охоплюють реформи державного управління, публічних фінансів, корпоративного управління державних підприємств, антикорупційну політику, відновлення та стійкість економіки. Багато з цих зусиль безпосередньо підтримують шлях України до членства в ЄС, адже чимало європейських угод прямо посилаються на стандарти ОЕСР.

Про діяльність київського офісу ОЕСР розповів Міхал Фаленчик. Він підкреслив, що функціонування офісу є не лише символом міжнародної солідарності, а й практичним механізмом координації співпраці між експертами ОЕСР, українською владою, бізнесом і громадянським суспільством. Також він подякував університету за можливість виступити перед студентами та зауважив, що серед співробітників офісу є випускники КНУ.

Аналітичний вимір зустрічі представив Оскар Фаст – економіст та аналітик підрозділу України у відділі Євразії ОЕСР. Він презентував ключові висновки звіту «Consolidating Ukraine’s Recovery Architecture: Where it Stands and Next Steps» (2026), присвяченого формуванню архітектури відновлення України.

Доповідач зосередився на масштабах викликів: за оцінками, потреби у відновленні України впродовж наступного десятиліття становлять близько 524 млрд доларів США. Водночас він наголосив на високій стійкості українських інституцій і суспільства та безпрецедентній міжнародній підтримці.

Серед ключових проблем, окреслених у звіті, – дефіцит людських ресурсів, інституційна фрагментація, а також недостатня узгодженість між донорами та фінансовими інструментами. Спираючись на широкі консультації із зацікавленими сторонами, у звіті представлені практичні та обмежені в часі рекомендації щодо зміцнення існуючої архітектури відновлення з метою покращення координації всього уряду та посилення узгодженості дій донорів.

«Ці рекомендації не замінюють, а доповнюють поточні реформи держслужби та європейську інтеграцію, – наполягає експерт. – Їхня мета – зробити процес відновлення ефективнішим, скоординованішим і орієнтованим на результат».

Після виступів спікерів дискусію розпочала Ксенія Смирнова, наголосивши на важливій ролі університетської спільноти у відбудові країни, розвитку людського капіталу та зміцненні інституційної стійкості України.

У зустрічі взяли участь студенти та викладачі Економічного факультету, ННІ міжнародних відносин та ННІ журналістики. Можливість відкритого живого діалогу для них – це, щонайменше, гартування своїх професійних навичок. Молодь цікавилася пріоритетністю та якістю реформ, економічними сферами, які значно покращили показники завдяки таким реформам, реформуванню в часи війни, а також порадами для себе як молодих фахівців.

Захід став важливою платформою для відкритого діалогу між університетською спільнотою та міжнародними експертами, сприяючи формуванню професійних компетентностей студентів і поглибленню розуміння процесів відновлення України.

Центр комунікацій