Новини

Міжнародна конференція про сучасні геологічні та екологічні виклики	22.04.2026
Всього : Фотографія : У КНУ триває XIX Міжнародна наукова конференція «Моніторинг геологічних процесів та екологічного стану навколишнього середовища». Масштабна подія, що відбуватиметься впродовж 20–24 квітня, організована ННІ «Інститут геології» спільно з Європейською асоціацією геологів та інженерів (EAGE). Ключові теми обговорення охоплюють нові підходи до моніторингу природних катастроф, оцінку шкоди довкіллю внаслідок бойових дій, підготовку фахівців із геології для майбутнього відновлення країни. XIX Міжнародна наукова конференція «Моніторинг геологічних процесів та екологічного стану навколишнього середовища» – провідний щорічний захід Інституту геології КНУ – всьоме проводиться під егідою EAGE і вперше від початку війни у форматі очної участі. «Онлайн-конференції дозволяли нам працювати в умовах підвищеного ризику під час бойових дій, але вони не можуть повноцінно замінити особисте спілкування і взаємодію, – сказав під час відкриття конференції директор Інституту геології Сергій Вижва. – Символічно, що вже багато років конференція відбувається у КНУ імені Тараса Шевченка. Наразі університети є одними з головних центрів стабільності в Україні. Ми поєднуємо минуле із сучасним і готуємо кадри для майбутнього відродження країни». Проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова розповіла про унікальну екосистему наук про землю, що існує в КНУ і включає низку підрозділів: Інститут геології, Географічний факультет, Інститут біології та медицини, Астрономічна обсерваторія, ФРЕКС та інші. «Але ми не зупиняємося лише на проведенні досліджень. Ми чітко розуміємо нашу роль як провідника знань до органів виконавчої влади і бізнесу, розробляємо нові методи оцінки стану довкілля і ремедіації. Наразі Шевченків університет міцно зайняв свою нішу як освітній і практичний хаб для реалізації багатьох стратегій державної екологічної політики», – підкреслила у вступному слові Ганна Толстанова. За словами Сергія Вижви, конференція є ключовим в Україні і одним із найбільших у Європі тематичних майданчиків для обговорення геонебезпек і екологічних ризиків з огляду на наявну у нас величезну базу даних для моніторингу та порівняння. Програма цьогорічного заходу містить понад 160 доповідей, які будуть представлені на восьми тематичних сесіях та великій постерній сесії. Цьогоріч поряд із традиційними темами на конференції заявлені нові актуальні напрями, такі як «Наслідки військових дій», «Декарбонізація» та «Цифровізація». Так, основна доповідь Пітера Вервея, головного інформаційного директора EAGE, була присвячена новим розробкам у системах знань на основі штучного інтелекту для геолого-дослідних та професійних спільнот. У презентації «EAGE EarthDoc ШІ: агентний підхід» спікер розповів, як упродовж 2023–2026 років Європейська асоціація геологів та інженерів впроваджувала обізнаність щодо штучного інтелекту й тепер, завдяки новим можливостям і належному аналізу даних, зможе краще обслуговувати членів та клієнтів. Пітер Вервей за роки війни вчетверте відвідує нашу країну. Під час заходу голова Спілки геологів України Олена Андрєєва вручила представнику EAGE відзнаку, подякувавши за послідовну підтримку України і, зокрема, допомогу в організації конференції. Під час панельної дискусії «Геологічний моніторинг у часи кризи: від даних до прийняття рішень» учасники дослідили сучасні виклики у забезпеченні екологічного та геофізичного моніторингу, коли польові спостереження часто обмежені, а перевірки контролюючих органів зведені до мінімуму з міркувань вимог воєнного стану. Водночас, за останніми даними, загальні збитки довкіллю України внаслідок агресії рф зросли до понад 6 трильйонів. За таких обставин моніторинг потрібен насамперед для підтвердження перед міжнародною спільнотою коректності нашої оцінки збитків, адже агресор рано чи пізно має понести кримінальну відповідальність за скоєний екоцид. Експертами у дискусії виступили директор Інституту геології КНУ Сергій Вижва, директор із розвідки та розробки «Укргазвидобування» Максим Вітик, голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Сергій Паюк, відомий український політик і громадський діяч Микола Томенко. Такий склад спікерів унаочнював, що лише у взаємодії різних суспільних секторів наукові результати можна перетворити на практичні рішення для уряду, промисловості та громад. Також учасники дискусії обговорили майбутні пріоритети для геологічних досліджень, зокрема підготовку кадрів, які б заповнили брак галузевих фахівців. «Зараз ми спостерігаємо велику увагу до українських природних ресурсів. Є угода про партнерство з ЄС у сфері критично важливої мінеральної сировини, є чимало інших міжурядових домовленостей, що мають на меті стимулювати інвестиції в геолого-видобувну галузь. Відповідно будуть потрібні фахівці. Як тільки суспільство побачить, що галузь розвивається, до нас неодмінно прийдуть студенти. Це питання перспективи», – висловив переконання Сергій Вижва. Максим Вітик закликав відходити від стереотипного уявлення геолога як чоловіка з картою і молотком. Адже йдеться не лише про родовища і корисні копалини, є багато дотичних напрямів, які відкривають перед молодими людьми новітні горизонти: питання екології, енергетики, супутникових досліджень, інформатизації та цифровізації тощо. До речі, пан Вітик сам ламає стереотипи про «непопулярного геолога»: у Геологічному музеї КНУ відкрилася виставка його картин. Збереження національної освіти Микола Томенко вважає одним із головних завдань держави: «Нам сьогодні треба зберегти молоде покоління, викладачів, учителів, які мають розуміти, що держава допомагає їм вижити в умовах війни, а не виганяє їх за кордон абсолютно шкідливими ідеями та реформами». Також до обговорення на конференції заявлено такі теми: Сучасні технології геофізичного та геологічного моніторингу. Екологічний моніторинг повітря, води та ґрунту. Геонебезпеки: моніторинг, прогнозування, пом’якшення наслідків. Дистанційне зондування, БПЛА та аналітика геопросторових даних. Моніторинг екологічних та економічних ризиків. Технології моніторингу наслідків війни та виявлення невибухлих боєприпасів. Моніторинг проєктів енергетичного переходу та декарбонізації. Технології цифрового моніторингу, інтеграція даних та штучний інтелект у геологічних науках. З огляду на майбутню повоєнну відбудову нашої країни, необхідність відновлення стратегічних галузей промисловості та забезпечення їх ресурсами, ці теми ще багато років залишатимуться актуальними для України і показовими для країн ЄС. За словами координатора EAGE в Україні Дмитра Божежі, висновки та рекомендації конференції будуть оформлені у вигляді відкритого звернення її учасників і надіслані відповідним державним органам, профільним організаціям і компаніям. Центр комунікацій

Міжнародна конференція про сучасні геологічні та екологічні виклики

22.04.2026

Всього : Фотографія :

У КНУ триває XIX Міжнародна наукова конференція «Моніторинг геологічних процесів та екологічного стану навколишнього середовища». Масштабна подія, що відбуватиметься впродовж 20–24 квітня, організована ННІ «Інститут геології» спільно з Європейською асоціацією геологів та інженерів (EAGE). Ключові теми обговорення охоплюють нові підходи до моніторингу природних катастроф, оцінку шкоди довкіллю внаслідок бойових дій, підготовку фахівців із геології для майбутнього відновлення країни.

XIX Міжнародна наукова конференція «Моніторинг геологічних процесів та екологічного стану навколишнього середовища» – провідний щорічний захід Інституту геології КНУ – всьоме проводиться під егідою EAGE і вперше від початку війни у форматі очної участі.

«Онлайн-конференції дозволяли нам працювати в умовах підвищеного ризику під час бойових дій, але вони не можуть повноцінно замінити особисте спілкування і взаємодію, – сказав під час відкриття конференції директор Інституту геології Сергій Вижва. – Символічно, що вже багато років конференція відбувається у КНУ імені Тараса Шевченка. Наразі університети є одними з головних центрів стабільності в Україні. Ми поєднуємо минуле із сучасним і готуємо кадри для майбутнього відродження країни».

Проректорка з наукової роботи Ганна Толстанова розповіла про унікальну екосистему наук про землю, що існує в КНУ і включає низку підрозділів: Інститут геології, Географічний факультет, Інститут біології та медицини, Астрономічна обсерваторія, ФРЕКС та інші.

«Але ми не зупиняємося лише на проведенні досліджень. Ми чітко розуміємо нашу роль як провідника знань до органів виконавчої влади і бізнесу, розробляємо нові методи оцінки стану довкілля і ремедіації. Наразі Шевченків університет міцно зайняв свою нішу як освітній і практичний хаб для реалізації багатьох стратегій державної екологічної політики», – підкреслила у вступному слові Ганна Толстанова.

За словами Сергія Вижви, конференція є ключовим в Україні і одним із найбільших у Європі тематичних майданчиків для обговорення геонебезпек і екологічних ризиків з огляду на наявну у нас величезну базу даних для моніторингу та порівняння. Програма цьогорічного заходу містить понад 160 доповідей, які будуть представлені на восьми тематичних сесіях та великій постерній сесії. Цьогоріч поряд із традиційними темами на конференції заявлені нові актуальні напрями, такі як «Наслідки військових дій», «Декарбонізація» та «Цифровізація».

Так, основна доповідь Пітера Вервея, головного інформаційного директора EAGE, була присвячена новим розробкам у системах знань на основі штучного інтелекту для геолого-дослідних та професійних спільнот. У презентації «EAGE EarthDoc ШІ: агентний підхід» спікер розповів, як упродовж 2023–2026 років Європейська асоціація геологів та інженерів впроваджувала обізнаність щодо штучного інтелекту й тепер, завдяки новим можливостям і належному аналізу даних, зможе краще обслуговувати членів та клієнтів.

Пітер Вервей за роки війни вчетверте відвідує нашу країну. Під час заходу голова Спілки геологів України Олена Андрєєва вручила представнику EAGE відзнаку, подякувавши за послідовну підтримку України і, зокрема, допомогу в організації конференції.

Під час панельної дискусії «Геологічний моніторинг у часи кризи: від даних до прийняття рішень» учасники дослідили сучасні виклики у забезпеченні екологічного та геофізичного моніторингу, коли польові спостереження часто обмежені, а перевірки контролюючих органів зведені до мінімуму з міркувань вимог воєнного стану. Водночас, за останніми даними, загальні збитки довкіллю України внаслідок агресії рф зросли до понад 6 трильйонів. За таких обставин моніторинг потрібен насамперед для підтвердження перед міжнародною спільнотою коректності нашої оцінки збитків, адже агресор рано чи пізно має понести кримінальну відповідальність за скоєний екоцид.

Експертами у дискусії виступили директор Інституту геології КНУ Сергій Вижва, директор із розвідки та розробки «Укргазвидобування» Максим Вітик, голова Державної комісії України по запасах корисних копалин Сергій Паюк, відомий український політик і громадський діяч Микола Томенко. Такий склад спікерів унаочнював, що лише у взаємодії різних суспільних секторів наукові результати можна перетворити на практичні рішення для уряду, промисловості та громад.

Також учасники дискусії обговорили майбутні пріоритети для геологічних досліджень, зокрема підготовку кадрів, які б заповнили брак галузевих фахівців.

«Зараз ми спостерігаємо велику увагу до українських природних ресурсів. Є угода про партнерство з ЄС у сфері критично важливої мінеральної сировини, є чимало інших міжурядових домовленостей, що мають на меті стимулювати інвестиції в геолого-видобувну галузь. Відповідно будуть потрібні фахівці. Як тільки суспільство побачить, що галузь розвивається, до нас неодмінно прийдуть студенти. Це питання перспективи», – висловив переконання Сергій Вижва.

Максим Вітик закликав відходити від стереотипного уявлення геолога як чоловіка з картою і молотком. Адже йдеться не лише про родовища і корисні копалини, є багато дотичних напрямів, які відкривають перед молодими людьми новітні горизонти: питання екології, енергетики, супутникових досліджень, інформатизації та цифровізації тощо. До речі, пан Вітик сам ламає стереотипи про «непопулярного геолога»: у Геологічному музеї КНУ відкрилася виставка його картин.

Збереження національної освіти Микола Томенко вважає одним із головних завдань держави: «Нам сьогодні треба зберегти молоде покоління, викладачів, учителів, які мають розуміти, що держава допомагає їм вижити в умовах війни, а не виганяє їх за кордон абсолютно шкідливими ідеями та реформами».

Також до обговорення на конференції заявлено такі теми:

Сучасні технології геофізичного та геологічного моніторингу.
Екологічний моніторинг повітря, води та ґрунту.
Геонебезпеки: моніторинг, прогнозування, пом’якшення наслідків.
Дистанційне зондування, БПЛА та аналітика геопросторових даних.
Моніторинг екологічних та економічних ризиків.
Технології моніторингу наслідків війни та виявлення невибухлих боєприпасів.
Моніторинг проєктів енергетичного переходу та декарбонізації.
Технології цифрового моніторингу, інтеграція даних та штучний інтелект у геологічних науках.

З огляду на майбутню повоєнну відбудову нашої країни, необхідність відновлення стратегічних галузей промисловості та забезпечення їх ресурсами, ці теми ще багато років залишатимуться актуальними для України і показовими для країн ЄС.

За словами координатора EAGE в Україні Дмитра Божежі, висновки та рекомендації конференції будуть оформлені у вигляді відкритого звернення її учасників і надіслані відповідним державним органам, профільним організаціям і компаніям.

Центр комунікацій