Новини

Всього : Фотографія :

Перед милим мумі-тролем, вбраним у футболку з написом «Майбутній студент КНУ», уже відкриті двері Шевченкового університету. Фігурку казкової істоти – героя дитячих творів фінської письменниці та художниці Туве Янссон – привезла в дар КНУ Рінна Куллаа, доцентка Університету Тампере (Республіка Фінляндія). Адже ці книжкові персонажі є частиною фінської культури й символізують любов і терпимість. Тим більше, що мумі-троль – ще той мандрівник, і в Києві він неодмінно знайде гостинну Червону оселю.    

Доцентка факультету соціальних наук, історії, філософії та літературознавства Університету Тампере Рінна Куллаа відвідала КНУ імені Тараса Шевченка з дружнім візитом 27 квітня.

Раніше пані Куллаа неодноразово виступала з лекціями перед студентами ННІ міжнародних відносин КНУ як фахівець у галузі безпекової політики Європейського Союзу. Під час її візиту у жовтні 2025 року були обговорені перспективи подальшої співпраці між Шевченковим університетом і Університетом Тампере щодо академічної мобільності студентів і викладачів, реалізації спільних наукових проєктів тощо.

Під час нещодавньої зустрічі Рінни Куллаа та проректорки з міжнародного співробітництва КНУ Ксенії Смирнової розмова стосувалася, зокрема, залучення Університету Тампере до ініціативи Глобальної коаліції українських студій. Фінська гостя розповіла, як відбувається трансформація українознавчих студій від простих речей до стратегічних рішень, як через вивчення української історії та культури спростовується численна дезінформація і чому в період світових турбулентних потрясінь важливими є публічний діалог і наукова співпраця.

Повну відеоверсію цієї бесіди незабаром можна буде почути в авторському проєкті директора інформагентства «Новини України» Олега Дейнеки, який є аспірантом ННІ публічного управління та державної служби КНУ.

Також Рінна Куллаа ексклюзивно поділилася своїми міркуваннями та враженнями з Центром комунікацій КНУ.  

Пані Рінно, ви неодноразово відвідували нашу країну під час війни. Україна стала для вас чимось більшим, ніж просто об’єктом наукових досліджень?

Я давно вивчаю українську історію, для мене це частина професійного шляху довжиною у понад 25 років. За цей час Україна увійшла в моє серце. Коли я приїжджаю сюди, я зустрічаюся з друзями і почуваюся радісно та впевнено. Тобто Україна – це передусім про науку, але також завжди про друзів. 

У чому полягає взаємна зацікавленість КНУ та Університету Тампере щодо подальшої співпраці?

КНУ імені Тараса Шевченка – це передовий університет в Україні та один із найбільших у Європі. А Університет Тампере належить до лідерів серед фінських закладів вищої освіти. Співпраця між двома університетами розпочалася у 1960-х роках, адже Тампере є давнім містом-побратимом Києва. І вже тоді в нашому університеті існували українські студії. Але з часом, внаслідок багатьох проблем, ми втратили колишні напрацювання і зараз намагаємося їх відновити. Це не так легко. Наприклад, бракує спеціалістів, але в цьому ви нам допомагаєте. Таким чином, ми набули багато особистих контактів. Чимало українських студентів, які у нас навчалися, зараз працюють на важливих посадах у Фінляндії. Та наш погляд звернений у майбутнє. Ми думаємо про українські студії як про мультидисциплінарні. Можемо співпрацювати у сферах архітектури, IT, інженерії та багатьох інших. Як університети і академічні спільноти, ми маємо давати знання молодим людям і бачити їх інноваторами та творцями майбутнього. До того ж, Україна зараз переживає великі зміни, і ми у Фінляндії намагаємося більше дізнатися про ці трансформації.

Ми відчуваємо підтримку Фінляндії впродовж усіх років війни – і на державному рівні, і на рівні особистої комунікації. Чому, на вашу думку, така взаємодія є важливою для обох країн?

Це дуже широке питання. Насамперед треба розуміти, що війна в Україні не обходить Європу. Але фіни підтримують Україну навіть більше, ніж населення інших кран ЄС. Можна сказати, що 9 з 10 громадян Фінляндії на вашому боці. Попри нинішню важку економічну ситуацію у нашій країні. Попри прикрі останні інциденти, коли українські дрони збилися з курсу і впали на фінську територію. Ніщо не змінило позиції людей. Люди кажуть: «Ну, дрон – то дрон». Можливо, тому, що фіни мають схожий історичний досвід і тепер переживають події в Україні на дуже персональному рівні. Мій батько ще на початку повномасштабного вторгнення сказав, що ніхто не має права зазіхати на будинок сусіда. Переважна кількість людей розуміє це саме так – як щось дуже базове і фундаментальне. У цьому позиція громадськості та керівництва країни збігається. Фінляндія ніколи не кричить на весь світ про військову допомогу Україні. Ми знаємо, що ви про це знаєте – і нам цього достатньо.

Чи помічаєте ви зміни у настроях українського суспільства?

Так, під час кожного свого візиту до України я намагаюся уважно спостерігати, про що люди говорять, як вони реагують, щоб краще їх розуміти. У жовтні минулого року я помічала, що українці мого покоління мали приблизно таке саме відчуття війни, як фіни: сподівання на те, що війна ось-ось закінчиться. І коли цього не сталося, було велике розчарування. Але зараз я з гордістю бачу, що надскладна зима, навпаки, енергізувала людей. Вранці люди енергійно йдуть на роботу, студенти переповнені натхненням вчитися, бігати, сміятися і знову вчитися. Мені здавалося, що я не зможу достатньо точно переповісти про це у себе на батьківщині. В якийсь момент я навіть вирішила знімати відео. Але зрозуміла, що жодне відео не здатне передати цей настрій, коли всі українці в одному пориві: «ми стоїмо, ми працюємо, ми найкращі у світі». І коли мене у Фінляндії запитують, як тут все, я намагаюся бути дуже чесною. Я кажу: так, ми часто продовжуємо бесіду в укритті. Але справа не в тому, що ми в укритті, а в тому, що ніхто не плаче! Звичайно, я б хотіла, щоб студенти не мали потреби спускатися в укриття – ні вдень, ні вночі. Після кожної дронової атаки ми звертаємося з молитвою, щоб такого більше не переживати, щоб щоранку спокійно зустрічатися з колегами, сидіти разом за одним столом, спілкуватися і щось обговорювати. Це так чудово! Це моя найбільша мрія.

Центр комунікацій