Новини

Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) налагоджує співпрацю з українськими університетами	15.05.2026
Всього : Фотографія : Академічна спільнота може стати потужним голосом у поширенні інформації про діяльність правового компенсаційного механізму для фіксації історичної правди про злочини агресора. Ця тема обговорювалася під час круглого столу «Роль університетів на шляху до компенсації збитків, завданих війною: міжнародний Реєстр збитків для України», що відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 14 травня. У круглому столі, організованому в змішаному форматі, взяли участь понад 60 учасників із 25 ЗВО України. «Університети сьогодні поєднують освітню, наукову та експертну функцію і стають частиною широкої інфраструктури реагування на наслідки війни. Їхня робота є менш видимою та публічною, але принципово важливою: це залучення до збору та документації даних, архівування наслідків війни в доказовому науковому форматі, фахова оцінка завданої шкоди. Водночас академічне середовище забезпечує методологічний супровід цього процесу відповідно до міжнародного права. Отож, університети сьогодні є складовою глобальної системи фіксації наслідків війни як у гуманітарному, так і у правовому вимірі. І ми це прекрасно розуміємо», – сказав в.о. ректора КНУ Валерій Копійка, звертаючись до учасників форуму з вітальним словом. Із промовою виступив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський. Доповідь на тему «Реєстр збитків як перший етап міжнародного компенсаційного механізму: від фіксації до відшкодування шкоди, завданої війною» містила такі ключові меседжі. Які основні функції Реєстру збитків? «Повномасштабна агресія росії призвела до масових збитків і для людей, і для громад, і для юридичних осіб, і для держави. В українському суспільстві існує величезний запит на справедливість. Наша організація «Міжнародний реєстр збитків для України» створена, власне, як відповідь на цю суспільну вимогу – забезпечити справедливу та ефективну компенсацію за всю шкоду, яку російська війна завдає нашій країні. Від 2023 року, коли було засновано Реєстр, ми маємо цілком практичні результати. Сьогодні нам уже зрозумілий правовий шлях до отримання репарацій. І найголовніше – що на цьому шляху поруч із нами крокує велика кількість держав і людей, для яких міжнародне право, його цінності та принципи, є не порожніми словами, а наріжним каменем майбутнього світового порядку». Які етапи компенсаційного механізму? «Реєстр є лише першим кроком на шляху до широкого компенсаційного механізму. Подальший розгляд та оцінка заяв, внесених до Реєстру, буде функцією майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії. Конвенцію про створення цієї комісії в грудні минулого року в Гаазі підписало 36 держав. Цього тижня до переліку долучилася Канада, і найближчим часом ми очікуємо ще низку підписань. Після того, як відповідна кількість держав ратифікує Конвенцію за своїми внутрішніми правилами, документ набуде чинності, і Комісія почне свою роботу. Третім елементом механізму буде Компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуть виплати. Наразі Компенсаційна комісія та Компенсаційний фонд перебувають на етапі створення. Але ми говоримо не про якусь абстракцію, а про цілком конкретні, юридично значущі дії, які мають підтримку десятків держав світу». Хто може подавати заяви до Реєстру? «Сьогодні фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності, в тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування та загалом держава Україна, можуть подати заяву до Реєстру збитків через портал «Дія». Йдеться про втрату життя родичів, серйозні тілесні ушкодження, насильство, зникнення безвісти, а також про будь-які руйнування. Ми знаємо, що така доля торкнулася без перебільшення мільйонів українців. Тут ми говоримо також про те, що заявниками можуть бути і університети, які часто безпосередньо ставали жертвами війни, не кажучи вже про такі неймовірно складні речі, як потреба релокацій і зміну поглядів на можливість працювати в умовах війни». Чому варто подавати заяви до Реєстру збитків? «Кожна нова заява – це голос, кожне свідчення – це доказ, і разом ми рухаємося до того, щоб росія не змогла уникнути відповідальності за свої злочини й компенсувала збитки. Поширюйте інформацію про Реєстр збитків для України у своїх соцмережах, серед друзів і знайомих. Попри скепсис, попри цілком конкретні й гострі проблеми сьогодення, які потребують зусиль просто заради виживання, люди повинні знайти час і сили, щоб зібрати документи і зафіксувати своє право на отримання компенсації у майбутньому. Масове подання заяв створює політичний та міжнародний тиск, що сприяє досягненню справедливості». Чому важлива співпраця з університетами? «Перш за все ми прагнемо поширювати інформацію серед університетів про те, що вони самі можуть бути заявниками, зафіксувавши всі руйнування та пошкодження майна. Друга причина, як справедливо зауважив пан Валерій Копійка, – це використання університетів як величезного академічного, наукового та навчального ресурсу. І третя важлива обставина: університетська спільнота має високий рівень суспільної довіри. Коли про компенсаційний механізм говорить університетський викладач, чи лідер студентського самоврядування, чи просто студент – люди дослухаються. За результатами проведеного нами соціологічного дослідження, голос молоді є одним із найважливіших джерел інформації. Позиція студентства – це голос знань і критичного мислення, який допомагає переконувати людей, що за справедливість варто боротися». Маркіян Ключковський висловив переконаність, що заклади вищої освіти можуть стати потужними просвітницькими центрами, які допоможуть тисячам постраждалих від війни реалізувати своє право на компенсацію. Після виступу основного доповідача відбулася професійна дискусія. Учасники круглого столу підняли такі питання: процедура подачі заявок і безпека цифрового Реєстру збитків; можливість у майбутньому виплачувати компенсації за рахунок заморожених російських активів за кордоном; розширення часових меж до 2014 року, щоб задокументувати втрачені активи в Криму та інші злочини початку російсько-української війни; взаємодія з органами державної влади; нові напрями освітніх програм для підготовки відповідних фахівців тощо. В обговоренні взяли участь представники інституцій, що опікуються питаннями державної політики у сфері освіти, представники українських університетів, включно із ЗВО, переміщеними з територій бойових дій та тимчасово окупованої території України, викладачі КНУ. Проректор з міжнародного співробітництва КНУ Вадим Попко подякував ініціаторам круглого столу – Ганні Христовій (голові Київського офісу Реєстру збитків) та Ксенії Смирновій (голові Ради проректорів з міжнародного співробітництва ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України») – за організацію заходу. «Я впевнений, що разом ми зможемо створювати синергетичні події, об’єднуватися в різних форматах і на різних платформах задля досягнення поставлених цілей. Шевченків університет має для цього колосальний потенціал», – підсумував Вадим Попко. Центр комунікацій

Міжнародний Реєстр збитків (RD4U) налагоджує співпрацю з українськими університетами

15.05.2026

Всього : Фотографія :

Академічна спільнота може стати потужним голосом у поширенні інформації про діяльність правового компенсаційного механізму для фіксації історичної правди про злочини агресора.

Ця тема обговорювалася під час круглого столу «Роль університетів на шляху до компенсації збитків, завданих війною: міжнародний Реєстр збитків для України», що відбувся у КНУ імені Тараса Шевченка 14 травня.

У круглому столі, організованому в змішаному форматі, взяли участь понад 60 учасників із 25 ЗВО України.

«Університети сьогодні поєднують освітню, наукову та експертну функцію і стають частиною широкої інфраструктури реагування на наслідки війни. Їхня робота є менш видимою та публічною, але принципово важливою: це залучення до збору та документації даних, архівування наслідків війни в доказовому науковому форматі, фахова оцінка завданої шкоди. Водночас академічне середовище забезпечує методологічний супровід цього процесу відповідно до міжнародного права. Отож, університети сьогодні є складовою глобальної системи фіксації наслідків війни як у гуманітарному, так і у правовому вимірі. І ми це прекрасно розуміємо», – сказав в.о. ректора КНУ Валерій Копійка, звертаючись до учасників форуму з вітальним словом.

Із промовою виступив виконавчий директор Реєстру збитків Маркіян Ключковський. Доповідь на тему «Реєстр збитків як перший етап міжнародного компенсаційного механізму: від фіксації до відшкодування шкоди, завданої війною» містила такі ключові меседжі.

Які основні функції Реєстру збитків?

«Повномасштабна агресія росії призвела до масових збитків і для людей, і для громад, і для юридичних осіб, і для держави. В українському суспільстві існує величезний запит на справедливість. Наша організація «Міжнародний реєстр збитків для України» створена, власне, як відповідь на цю суспільну вимогу – забезпечити справедливу та ефективну компенсацію за всю шкоду, яку російська війна завдає нашій країні. Від 2023 року, коли було засновано Реєстр, ми маємо цілком практичні результати. Сьогодні нам уже зрозумілий правовий шлях до отримання репарацій. І найголовніше – що на цьому шляху поруч із нами крокує велика кількість держав і людей, для яких міжнародне право, його цінності та принципи, є не порожніми словами, а наріжним каменем майбутнього світового порядку».

Які етапи компенсаційного механізму?

«Реєстр є лише першим кроком на шляху до широкого компенсаційного механізму. Подальший розгляд та оцінка заяв, внесених до Реєстру, буде функцією майбутньої Міжнародної компенсаційної комісії. Конвенцію про створення цієї комісії в грудні минулого року в Гаазі підписало 36 держав. Цього тижня до переліку долучилася Канада, і найближчим часом ми очікуємо ще низку підписань. Після того, як відповідна кількість держав ратифікує Конвенцію за своїми внутрішніми правилами, документ набуде чинності, і Комісія почне свою роботу. Третім елементом механізму буде Компенсаційний фонд, з якого здійснюватимуть виплати. Наразі Компенсаційна комісія та Компенсаційний фонд перебувають на етапі створення. Але ми говоримо не про якусь абстракцію, а про цілком конкретні, юридично значущі дії, які мають підтримку десятків держав світу».

Хто може подавати заяви до Реєстру?

«Сьогодні фізичні та юридичні особи, незалежно від форм власності, в тому числі органи державної влади, органи місцевого самоврядування та загалом держава Україна, можуть подати заяву до Реєстру збитків через портал «Дія». Йдеться про втрату життя родичів, серйозні тілесні ушкодження, насильство, зникнення безвісти, а також про будь-які руйнування. Ми знаємо, що така доля торкнулася без перебільшення мільйонів українців. Тут ми говоримо також про те, що заявниками можуть бути і університети, які часто безпосередньо ставали жертвами війни, не кажучи вже про такі неймовірно складні речі, як потреба релокацій і зміну поглядів на можливість працювати в умовах війни».

Чому варто подавати заяви до Реєстру збитків?

«Кожна нова заява – це голос, кожне свідчення – це доказ, і разом ми рухаємося до того, щоб росія не змогла уникнути відповідальності за свої злочини й компенсувала збитки. Поширюйте інформацію про Реєстр збитків для України у своїх соцмережах, серед друзів і знайомих. Попри скепсис, попри цілком конкретні й гострі проблеми сьогодення, які потребують зусиль просто заради виживання, люди повинні знайти час і сили, щоб зібрати документи і зафіксувати своє право на отримання компенсації у майбутньому. Масове подання заяв створює політичний та міжнародний тиск, що сприяє досягненню справедливості».

Чому важлива співпраця з університетами?

«Перш за все ми прагнемо поширювати інформацію серед університетів про те, що вони самі можуть бути заявниками, зафіксувавши всі руйнування та пошкодження майна. Друга причина, як справедливо зауважив пан Валерій Копійка, – це використання університетів як величезного академічного, наукового та навчального ресурсу. І третя важлива обставина: університетська спільнота має високий рівень суспільної довіри. Коли про компенсаційний механізм говорить університетський викладач, чи лідер студентського самоврядування, чи просто студент – люди дослухаються. За результатами проведеного нами соціологічного дослідження, голос молоді є одним із найважливіших джерел інформації. Позиція студентства – це голос знань і критичного мислення, який допомагає переконувати людей, що за справедливість варто боротися».

Маркіян Ключковський висловив переконаність, що заклади вищої освіти можуть стати потужними просвітницькими центрами, які допоможуть тисячам постраждалих від війни реалізувати своє право на компенсацію.

Після виступу основного доповідача відбулася професійна дискусія. Учасники круглого столу підняли такі питання:

процедура подачі заявок і безпека цифрового Реєстру збитків;
можливість у майбутньому виплачувати компенсації за рахунок заморожених російських активів за кордоном;
розширення часових меж до 2014 року, щоб задокументувати втрачені активи в Криму та інші злочини початку російсько-української війни;
взаємодія з органами державної влади;
нові напрями освітніх програм для підготовки відповідних фахівців тощо.

В обговоренні взяли участь представники інституцій, що опікуються питаннями державної політики у сфері освіти, представники українських університетів, включно із ЗВО, переміщеними з територій бойових дій та тимчасово окупованої території України, викладачі КНУ.

Проректор з міжнародного співробітництва КНУ Вадим Попко подякував ініціаторам круглого столу – Ганні Христовій (голові Київського офісу Реєстру збитків) та Ксенії Смирновій (голові Ради проректорів з міжнародного співробітництва ГО «Спілка ректорів закладів вищої освіти України») – за організацію заходу.

«Я впевнений, що разом ми зможемо створювати синергетичні події, об’єднуватися в різних форматах і на різних платформах задля досягнення поставлених цілей. Шевченків університет має для цього колосальний потенціал», – підсумував Вадим Попко.

Центр комунікацій