Новини

Всього : Фотографія :

Під уламками зруйнованої бібліотеки залишаються не лише книжки. Там – частина пам’яті, мови й культури. Саме тому врятувати книжку на війні означає врятувати значно більше, ніж паперові сторінки.

23 вересня в холі Червоного корпусу КНУ імені Тараса Шевченка відбулася презентація проєкту «Врятована книжка». На мольбертах – опалені війною українські видання, підняті з-під уламків: «Кобзар», твори Григорія Сковороди, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, Остапа Вишні.

Їхню історію розповів старший сержант управління підготовки корпусу «Азов», друг Драгобрат. Виконуючи бойове завдання неподалік Борової на Харківщині, він побачив зруйновану бібліотеку: її фонд понівечили удари керованих авіабомб. Більшість видань становила радянська література, але серед неї була й українська класика.

«Я помітив, що української класичної літератури там чимало, і зрозумів: її треба вивезти в безпечне місце. Довго перебувати в руїнах було небезпечно, тому я сфотографував бібліотеку, а потім на знімках позначив українські книжки – щоб наступного разу знайти їх одразу, не гаючи часу», – розповів військовий.

Під час наступного виїзду він забіг до бібліотеки на кілька хвилин: зорієнтувався за позначками, зібрав книжки й вивіз їх пікапом. У кузові вони їхали поряд зі спорядженням і каністрами з пальним – тим самим шляхом, яким вивозять поранених. Після ротації побратими Драгобрата передали видання до бібліотеки КНУ.

«Хлопці, які, ризикуючи життям, вивезли ці книжки, рятували нашу культуру, нашу спадщину, нашу історію. Вони захищають не лише наших людей, а й те, що робить нас народом. За це їм велика вдячність від усієї університетської спільноти», – наголосив в. о. ректора КНУ Валерій Копійка.

До військових звернувся і декан історичного факультету КНУ Іван Патриляк – нині військовослужбовець Національної гвардії України, підполковник, друг Пайташ.

«Сьогодні, під завивання сирен, ми зібралися на подію, можливо, невелику, але дуже знакову. Книга – фундамент, на якому стоять народи й цивілізації. Історія знає випадки, коли народи втрачали свої землі, але зберігали мову й відроджувалися завдяки книжці. Як сказав Іван Богослов: „Спочатку було Слово, і Слово було в Бога, і Слово було Бог“. І все, що постало, постало через Нього. Без книги народ може загинути – книга дає йому шанс зберегтися й відродитися», – зазначив Іван Патриляк.

Російська війна нищить не лише будинки та інфраструктуру: під ударом опиняються бібліотеки, музейні фонди, архіви. Тому порятунок кожного українського видання із зони бойових дій набуває значення гуманітарної місії.

Університет готовий цю місію продовжити.

Перші врятовані книжки можуть стати початком ширшої ініціативи: КНУ запрошує військових і бібліотечну спільноту передавати до книгозбірні Університету українські видання, врятовані зі зруйнованих бібліотек на окупованих територіях та в зонах бойових дій.

«Ми готові відкрити збір таких книжок – приймати ці артефакти на зберігання й оформлювати до фонду, щоб вони не були втрачені», – сказав Валерій Копійка.

«Це може стати першою краплею у відродженні фондів. Після нашої перемоги й деокупації українських земель, коли відновлюватимуть бібліотеки, ці книжки можна буде повернути до їхніх рідних книгозбірень», – додав він.

Так одна бойова поїздка й двадцять урятованих книжок можуть стати початком значно більшої історії – свідченням того, що зруйноване можна відновити, а врятоване повернути додому.

Центр комунікацій