Новини

З КНУ в CERN: французько-українська співпраця, що відкриває шлях до великої науки	24.09.2026
Всього : Фотографія : Майже двадцять років французькі та українські фізики спільно працюють над дослідженнями у галузі фізики високих енергій, залучаючи до міжнародних експериментів студентів і молодих науковців КНУ. Новий етап цієї співпраці розпочався 2015 року зі створення Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP IDEATE, співзасновником якої є Університет Париж-Сакле. До роботи лабораторії долучився Київський національний університет імені Тараса Шевченка. Про результати цієї роботи, внесок КНУ у великі міжнародні експерименти, роль грантів і сучасного обладнання, а також про можливості, які така співпраця відкриває для молодих учених, говоримо з директорами лабораторії з французької та української сторін – Сергієм Барсуком* та Олегом Безшийком. «У нас дуже багата історія співпраці з вашим університетом» Сергій Барсук наголошує, що співпраця з КНУ має вже майже двадцятирічну історію. Вона розпочалася 2007 року і за цей час охопила, зокрема, спільну підготовку багатьох студентів і аспірантів. Висока професійність та мотивованість університетської молоді, яку неодноразово відзначає пан Сергій, є запорукою того рівня довіри до українських науковців і їхнього внеску в міжнародні дослідження. Зокрема йдеться про міжнародну колаборацію LHCb – один із чотирьох найбільших експериментів на Великому адронному колайдері CERN. Сергій Барсук розповідає, що саме в КНУ було запропоновано дизайн нового детектора світимості прискорювача, який зараз працює. Ідею запропонував Олег Безшийко. Для реалізації проєкту об’єдналися КНУ, наукові установи в Орсе, Болоньї, Лозанні та CERN. Ще один важливий внесок – робота студентів на змінах із контролю якості даних, які отримує експеримент у CERN. Минулого року студенти КНУ протягом трьох місяців повністю виконували такі зміни. За оцінкою Сергія Барсука, це був один із найбільших внесків серед учасників колаборації. Йдеться не просто про навчання студентів, а про їхню безпосередню участь у роботі великого міжнародного наукового експерименту. Олег Безшийко наголошує, що для КНУ принципово важливо залучати студентів саме до реальної наукової роботи – досліджень, роботи з обладнанням, аналізу даних, міжнародних проєктів. Така участь дає можливість ще під час навчання зрозуміти, як працює сучасна наука, і стати частиною міжнародної наукової спільноти. «Важливо залучати сильних студентів до справжніх досліджень» Окремим важливим напрямом Сергій Барсук називає фізичний аналіз даних. Нині такою роботою займається аспірант КНУ Денис Клекоць. Він виконує цікавий аналіз, однак, на думку науковця, такі дослідження можуть стати можливістю і для інших сильних студентів. У КНУ вже є відповідний досвід. Сергій Барсук пригадує щонайменше двох студентів університету, які ще під час навчання в магістратурі виконували дослідження дуже високого рівня та публікували наукові роботи. Одна з таких робіт була присвячена розпадам B-мезонів і навіть потрапила на обкладинку European Physical Journal (йдеться про Андрія Усачова, ОП «Фізика високих енергій»). Для науковця це показовий приклад того, що студенти можуть долучатися до серйозної науки ще до завершення навчання. Олег Безшийко наголошує, що саме тому важливо, аби гранти та міжнародні проєкти створювали не лише фінансові можливості для певного дослідження, а й середовище для роботи студентів і молодих науковців. Наприклад, у межах співпраці закуповували мікроскопи для нанодосліджень – насамперед для студентів. Зараз їх активно залучають до роботи з цим обладнанням. Для університету важливо, щоб матеріальна база, створена в межах міжнародних проєктів, продовжувала працювати і після завершення конкретного гранту. LIA/IRP IDEATE: від спільних досліджень до нових технологій З 2015 року працює франко-українська лабораторія LIA/IRP IDEATE. Олег Безшийко є її директором від української сторони та координатором українських партнерів. Формально робота лабораторії була визначена до 2025 року, але фактично співпраця продовжується. За цей час у її межах реалізовано багато мініпроєктів. Один із результатів – технологія 3D-друку фантомів для роботи з випромінюванням і використання в лікуванні онкології. Це розробка, яку запропонували в межах цієї співпраці. Технологія виявилася перспективною і вже починає використовуватися. За словами Безшийка, проєкт 2018–2020 рр. об’єднав п’ять українських організацій. Його бюджет становив близько 600 тисяч євро, з яких приблизно 200 тисяч отримав Київський університет. Університет також отримав матеріальне обладнання орієнтовною вартістю 120–130 тисяч євро. Для Олега Безшийка це важливо не лише як фінансова підтримка. Кожен грант, на його думку, має залишати після себе обладнання, інфраструктуру, нові компетенції та людей, які можуть продовжувати цю роботу. Сергій Барсук також виокремлює довгостроковість як одну з особливостей співпраці. Вона не обмежується окремими поїздками чи спільними публікаціями. Студенти, аспіранти та викладачі КНУ стають частиною міжнародних дослідницьких проєктів. «Один із найважливіших результатів співпраці – високопрофесійні фахівці» Саме високопрофесійних фахівців людей Олег Безшийко називає одним із найважливіших результатів співпраці. Через лабораторію та пов’язані з нею проєкти пройшло багато студентів і молодих науковців КНУ. Уже понад 60 людей захистили дисертації й сьогодні працюють у різних країнах Європи та Америки. Є випускники КНУ, які мають постійні наукові позиції у Франції. Випускники університету працюють і в CERN, і в інших наукових установах Швейцарії. Це показує, що університет може створювати траєкторію від студента й аспіранта до самостійного науковця, який працює в міжнародному середовищі. Сергій Барсук наголошує, що створення таких можливостей для молодих науковців є надзвичайно важливим. На його думку, вони мають ставати нормою. Якщо молоді люди бачать, що можуть отримувати серйозну фінансову й наукову підтримку для власних досліджень, вони бачать перспективу академічної кар’єри. Особливо важливо це для аспірантів і студентів. Молодим ученим потрібно допомагати отримувати хороші позиції, належну підтримку і можливість займатися наукою на міжнародному рівні. Більше про можливості, які відкриваються для студентів Фізичного факультету, можна буде прочитати у вересневому випуску Газети «Київський університет». «Нас записують авторами цих робіт» Олег Безшийко відзначає й інший важливий результат – участь дослідників КНУ у міжнародних авторських колективах. За його словами, представники КНУ в межах міжнародної колаборації не лише беруть участь у дослідженнях, а й стають співавторами наукових публікацій. З огляду на вагомий внесок групи КНУ у роботу колаборації, від минулого року двоє доцентів і аспірант Університету входять до складу авторів статей без сплати авторського внеску, який зазвичай становить 6–8 тисяч євро на одну особу щороку. У середньому це 30–50 публікацій на рік у провідних міжнародних журналах квартилів Q1–Q2 з афіліацією КНУ. Лише за попередній рік вийшла 41 така стаття. Для фундаментальної науки публікація є одним із ключових результатів. Наукова стаття фіксує результат роботи дослідника і водночас працює на репутацію установи. Тому, за словами Безшийка, важливо, щоб студенти, аспіранти й викладачі КНУ були не просто учасниками міжнародних проєктів, а повноцінними учасниками наукового процесу. Від міжнародного проєкту – до наукової інфраструктури КНУ Ще одним результатом співпраці Олег Безшийко називає сучасне наукове обладнання. Зокрема, LHCb безооплатно передав університету 22 комп’ютерні сервери (понад 1800 ядер) з повним набором внутрішніх блоків живлення, дискових систем і комутаторів. За потужністю цей кластер ще рік тому входив до п’ятірки найкращих серверних кластерів України. Це дає можливість забезпечувати постійну обробку й зберігання великих масивів даних, які отримуються під час експериментів. Водночас таке обладнання потребує відповідних умов – безперебійного живлення, охолодження, серверних стійок та іншої інфраструктури. Сервери не можуть простоювати: вони мають працювати цілодобово. Тому важливо не лише отримати обладнання, а й створити умови, за яких воно повноцінно працюватиме на науку та освіту. Сергій Барсук пояснює значення такого обладнання через можливості, які воно відкриває: сервер – це не просто комп’ютер, а можливість цілодобово працювати з даними, отриманими під час експериментів, і проводити дослідження, неможливі без відповідної обчислювальної потужності. Що далі: нові проєкти, нові партнери, нові можливості** Сергій Барсук вважає важливим продовжувати цю співпрацю та подаватися на нові грантові програми – європейські та не тільки. Перспективним може стати тристоронній формат співпраці Франції, України та Польщі. Це новий формат, який може відкрити додаткові можливості для спільних проєктів. Також важливо переходити до повнішої участі КНУ в міжнародних наукових колабораціях, зокрема LHCb/CERN. Олег Безшийко підкреслює, що продовження співпраці має означати не просто продовження вже започаткованих проєктів. Йдеться про розширення можливостей для студентів, аспірантів і молодих учених, розвиток спільних досліджень, освітніх програм та аспірантури. Є також напрями, де об’єднання інтелектуальних і матеріально-технічних ресурсів може бути особливо корисним для України: медична фізика, зокрема протонна терапія, розробка матеріалів із необхідними радіаційними властивостями, створення детекторних систем. Сергій Барсук переконаний, що можливості для цього є: «Ваші студенти дуже талановиті. Потрібно дати їм можливість брати участь у різноманітних проєктних ініціативах. Ми розуміємо, що це потужна сила». Олег Безшийко підсумовує, що найцінніше в цій співпраці – її результат одразу на кількох рівнях: вона створює нову наукову інфраструктуру, відкриває доступ до міжнародних експериментів, дає студентам і аспірантам можливість працювати поруч із провідними науковцями та формує людей, які продовжують науку вже в міжнародному середовищі. Для університету це означає не просто участь у міжнародних проєктах. Це можливість бути повноцінною частиною великої європейської наукової спільноти. * Сергій Барсук – французький фізик українського походження, провідний дослідник і науковий директор CNRS (Національного центру наукових досліджень Франції), директор Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP та дослідник лабораторії IJCLab в Орсе. Він спеціалізується на експериментальній фізиці елементарних частинок та бере участь у масштабних міжнародних експериментах, зокрема LHCb на Великому адронному колайдері CERN. Олег Безшийко** – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри ядерної фізики та високих енергій Фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, директор Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP IDEATE від української сторони. Його наукові інтереси, окрім фізики високих енергій, також охоплюють експериментальну ядерну та медичну фізику. Він координує спільні франко-українські дослідження та бере участь у міжнародних колабораціях CERN, зокрема SHiP та LHCb. Центр комунікацій

З КНУ в CERN: французько-українська співпраця, що відкриває шлях до великої науки

24.09.2026

Всього : Фотографія :

Майже двадцять років французькі та українські фізики спільно працюють над дослідженнями у галузі фізики високих енергій, залучаючи до міжнародних експериментів студентів і молодих науковців КНУ. Новий етап цієї співпраці розпочався 2015 року зі створення Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP IDEATE, співзасновником якої є Університет Париж-Сакле. До роботи лабораторії долучився Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

Про результати цієї роботи, внесок КНУ у великі міжнародні експерименти, роль грантів і сучасного обладнання, а також про можливості, які така співпраця відкриває для молодих учених, говоримо з директорами лабораторії з французької та української сторін – Сергієм Барсуком* та Олегом Безшийком**.

«У нас дуже багата історія співпраці з вашим університетом»

Сергій Барсук наголошує, що співпраця з КНУ має вже майже двадцятирічну історію. Вона розпочалася 2007 року і за цей час охопила, зокрема, спільну підготовку багатьох студентів і аспірантів. Висока професійність та мотивованість університетської молоді, яку неодноразово відзначає пан Сергій, є запорукою того рівня довіри до українських науковців і їхнього внеску в міжнародні дослідження.

Зокрема йдеться про міжнародну колаборацію LHCb – один із чотирьох найбільших експериментів на Великому адронному колайдері CERN.

Сергій Барсук розповідає, що саме в КНУ було запропоновано дизайн нового детектора світимості прискорювача, який зараз працює. Ідею запропонував Олег Безшийко. Для реалізації проєкту об’єдналися КНУ, наукові установи в Орсе, Болоньї, Лозанні та CERN.

Ще один важливий внесок – робота студентів на змінах із контролю якості даних, які отримує експеримент у CERN. Минулого року студенти КНУ протягом трьох місяців повністю виконували такі зміни. За оцінкою Сергія Барсука, це був один із найбільших внесків серед учасників колаборації. Йдеться не просто про навчання студентів, а про їхню безпосередню участь у роботі великого міжнародного наукового експерименту.

Олег Безшийко наголошує, що для КНУ принципово важливо залучати студентів саме до реальної наукової роботи – досліджень, роботи з обладнанням, аналізу даних, міжнародних проєктів. Така участь дає можливість ще під час навчання зрозуміти, як працює сучасна наука, і стати частиною міжнародної наукової спільноти.

«Важливо залучати сильних студентів до справжніх досліджень»

Окремим важливим напрямом Сергій Барсук називає фізичний аналіз даних. Нині такою роботою займається аспірант КНУ Денис Клекоць. Він виконує цікавий аналіз, однак, на думку науковця, такі дослідження можуть стати можливістю і для інших сильних студентів.

У КНУ вже є відповідний досвід. Сергій Барсук пригадує щонайменше двох студентів університету, які ще під час навчання в магістратурі виконували дослідження дуже високого рівня та публікували наукові роботи.

Одна з таких робіт була присвячена розпадам B-мезонів і навіть потрапила на обкладинку European Physical Journal (йдеться про Андрія Усачова, ОП «Фізика високих енергій»). Для науковця це показовий приклад того, що студенти можуть долучатися до серйозної науки ще до завершення навчання.

Олег Безшийко наголошує, що саме тому важливо, аби гранти та міжнародні проєкти створювали не лише фінансові можливості для певного дослідження, а й середовище для роботи студентів і молодих науковців. Наприклад, у межах співпраці закуповували мікроскопи для нанодосліджень – насамперед для студентів. Зараз їх активно залучають до роботи з цим обладнанням.

Для університету важливо, щоб матеріальна база, створена в межах міжнародних проєктів, продовжувала працювати і після завершення конкретного гранту.

LIA/IRP IDEATE: від спільних досліджень до нових технологій

З 2015 року працює франко-українська лабораторія LIA/IRP IDEATE. Олег Безшийко є її директором від української сторони та координатором українських партнерів. Формально робота лабораторії була визначена до 2025 року, але фактично співпраця продовжується. За цей час у її межах реалізовано багато мініпроєктів.

Один із результатів – технологія 3D-друку фантомів для роботи з випромінюванням і використання в лікуванні онкології. Це розробка, яку запропонували в межах цієї співпраці. Технологія виявилася перспективною і вже починає використовуватися. За словами Безшийка, проєкт 2018–2020 рр. об’єднав п’ять українських організацій. Його бюджет становив близько 600 тисяч євро, з яких приблизно 200 тисяч отримав Київський університет. Університет також отримав матеріальне обладнання орієнтовною вартістю 120–130 тисяч євро.

Для Олега Безшийка це важливо не лише як фінансова підтримка. Кожен грант, на його думку, має залишати після себе обладнання, інфраструктуру, нові компетенції та людей, які можуть продовжувати цю роботу.

Сергій Барсук також виокремлює довгостроковість як одну з особливостей співпраці. Вона не обмежується окремими поїздками чи спільними публікаціями. Студенти, аспіранти та викладачі КНУ стають частиною міжнародних дослідницьких проєктів.

«Один із найважливіших результатів співпраці – високопрофесійні фахівці»

Саме високопрофесійних фахівців людей Олег Безшийко називає одним із найважливіших результатів співпраці. Через лабораторію та пов’язані з нею проєкти пройшло багато студентів і молодих науковців КНУ. Уже понад 60 людей захистили дисертації й сьогодні працюють у різних країнах Європи та Америки.

Є випускники КНУ, які мають постійні наукові позиції у Франції. Випускники університету працюють і в CERN, і в інших наукових установах Швейцарії. Це показує, що університет може створювати траєкторію від студента й аспіранта до самостійного науковця, який працює в міжнародному середовищі.

Сергій Барсук наголошує, що створення таких можливостей для молодих науковців є надзвичайно важливим. На його думку, вони мають ставати нормою. Якщо молоді люди бачать, що можуть отримувати серйозну фінансову й наукову підтримку для власних досліджень, вони бачать перспективу академічної кар’єри.

Особливо важливо це для аспірантів і студентів. Молодим ученим потрібно допомагати отримувати хороші позиції, належну підтримку і можливість займатися наукою на міжнародному рівні.

Більше про можливості, які відкриваються для студентів Фізичного факультету, можна буде прочитати у вересневому випуску Газети «Київський університет».

«Нас записують авторами цих робіт»

Олег Безшийко відзначає й інший важливий результат – участь дослідників КНУ у міжнародних авторських колективах.

За його словами, представники КНУ в межах міжнародної колаборації не лише беруть участь у дослідженнях, а й стають співавторами наукових публікацій. З огляду на вагомий внесок групи КНУ у роботу колаборації, від минулого року двоє доцентів і аспірант Університету входять до складу авторів статей без сплати авторського внеску, який зазвичай становить 6–8 тисяч євро на одну особу щороку. У середньому це 30–50 публікацій на рік у провідних міжнародних журналах квартилів Q1–Q2 з афіліацією КНУ. Лише за попередній рік вийшла 41 така стаття.

Для фундаментальної науки публікація є одним із ключових результатів. Наукова стаття фіксує результат роботи дослідника і водночас працює на репутацію установи. Тому, за словами Безшийка, важливо, щоб студенти, аспіранти й викладачі КНУ були не просто учасниками міжнародних проєктів, а повноцінними учасниками наукового процесу.

Від міжнародного проєкту – до наукової інфраструктури КНУ

Ще одним результатом співпраці Олег Безшийко називає сучасне наукове обладнання. Зокрема, LHCb безооплатно передав університету 22 комп’ютерні сервери (понад 1800 ядер) з повним набором внутрішніх блоків живлення, дискових систем і комутаторів. За потужністю цей кластер ще рік тому входив до п’ятірки найкращих серверних кластерів України. Це дає можливість забезпечувати постійну обробку й зберігання великих масивів даних, які отримуються під час експериментів.

Водночас таке обладнання потребує відповідних умов – безперебійного живлення, охолодження, серверних стійок та іншої інфраструктури. Сервери не можуть простоювати: вони мають працювати цілодобово. Тому важливо не лише отримати обладнання, а й створити умови, за яких воно повноцінно працюватиме на науку та освіту.

Сергій Барсук пояснює значення такого обладнання через можливості, які воно відкриває: сервер – це не просто комп’ютер, а можливість цілодобово працювати з даними, отриманими під час експериментів, і проводити дослідження, неможливі без відповідної обчислювальної потужності.

Що далі: нові проєкти, нові партнери, нові можливості

Сергій Барсук вважає важливим продовжувати цю співпрацю та подаватися на нові грантові програми – європейські та не тільки.

Перспективним може стати тристоронній формат співпраці Франції, України та Польщі. Це новий формат, який може відкрити додаткові можливості для спільних проєктів.

Також важливо переходити до повнішої участі КНУ в міжнародних наукових колабораціях, зокрема LHCb/CERN.

Олег Безшийко підкреслює, що продовження співпраці має означати не просто продовження вже започаткованих проєктів. Йдеться про розширення можливостей для студентів, аспірантів і молодих учених, розвиток спільних досліджень, освітніх програм та аспірантури.

Є також напрями, де об’єднання інтелектуальних і матеріально-технічних ресурсів може бути особливо корисним для України: медична фізика, зокрема протонна терапія, розробка матеріалів із необхідними радіаційними властивостями, створення детекторних систем.

Сергій Барсук переконаний, що можливості для цього є: «Ваші студенти дуже талановиті. Потрібно дати їм можливість брати участь у різноманітних проєктних ініціативах. Ми розуміємо, що це потужна сила».

Олег Безшийко підсумовує, що найцінніше в цій співпраці – її результат одразу на кількох рівнях: вона створює нову наукову інфраструктуру, відкриває доступ до міжнародних експериментів, дає студентам і аспірантам можливість працювати поруч із провідними науковцями та формує людей, які продовжують науку вже в міжнародному середовищі.

Для університету це означає не просто участь у міжнародних проєктах. Це можливість бути повноцінною частиною великої європейської наукової спільноти.

* Сергій Барсук – французький фізик українського походження, провідний дослідник і науковий директор CNRS (Національного центру наукових досліджень Франції), директор Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP та дослідник лабораторії IJCLab в Орсе. Він спеціалізується на експериментальній фізиці елементарних частинок та бере участь у масштабних міжнародних експериментах, зокрема LHCb на Великому адронному колайдері CERN.

** Олег Безшийко – кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри ядерної фізики та високих енергій Фізичного факультету КНУ імені Тараса Шевченка, директор Міжнародної асоційованої лабораторії LIA/IRP IDEATE від української сторони. Його наукові інтереси, окрім фізики високих енергій, також охоплюють експериментальну ядерну та медичну фізику. Він координує спільні франко-українські дослідження та бере участь у міжнародних колабораціях CERN, зокрема SHiP та LHCb.

Центр комунікацій