Новини

Всього : Фотографія :

Бджоли – і космічний моніторинг? Мед – і спектрометричні методи? Апітерапія – і реабілітація ветеранів війни? Так, усе це можливі напрями підвищення ефективності бджільництва – однієї з найбільш експортно орієнтованих галузей українського агросектору. Бджільництво давно вийшло за межі простого збору меду пасічником у солом’яному брилі, перетворившись на технологічний, наукомісткий бізнес. А отже, потребує високоосвічених фахівців.

Про це йшлося під час підписання Договору про співпрацю між КНУ імені Тараса Шевченка та Національним науковим центром «Інститут бджільництва імені П.І. Прокоповича». Документ підписано 24 вересня.

Договір про співпрацю скріпили підписами в.о. ректора КНУ Валерій Копійка та директор Інституту бджільництва Володимир Постоєнко. У зустрічі взяв участь професор кафедри математичної інформатики Факультету кібернетики та комп’ютерних наук КНУ Володимир Заславський.

«Україна стабільно входить до п’ятірки світових експортерів меду та посідає провідні позиції в Європі. Український акацієвий мед визнано еталоном чистоти й витонченого смаку. Але щоб підтримати бджільництво у майбутньому, потрібні нові підходи із залученням науковців, суспільства і державників, – сказав під час підписання Договору Володимир Постоєнко. – Це справді унікальна галузь на стику багатьох наук. Це питання продовольчої безпеки, стійкості екосистем та біорізноманіття, кліматичних змін, наслідків військових дій, впровадження ризик-менеджменту, застосування народної медицини та багатьох інших».

За словами директора Інституту бджільництва, галузі потрібні сучасні природничники, економісти, фахівці у сфері IT і навіть правники. На це є великий запит від вітчизняних промисловців-експортерів.

«Я вітаю підписання цього Договору і сподіваюся, що документ стане першим кроком подальшого спільного руху вперед, – підтримав ініціативу Валерій Копійка. – КНУ зацікавлений у тому, щоб дослідження, які провадять університетські науковці, мали практичне економічне застосування. Наша співпраця має бути взаємовигідною».

В.о. ректора запропонував новим партнерам підготувати «дорожню карту» першочергових дій, етапів та завдань задля досягнення успішної взаємодії.

Спільною метою Договору визначено підвищення якості наукових досліджень та впровадження їх результатів у практику сучасного бджільництва як критично важливої галузі економіки країни. Співпраця передбачає: 

• проведення семінарів і практик для зацікавлених фахівців;
• обмін інформацією, обмін досвідом на пасіках і виставках;
• проведення спільних заходів, наукових і науково-практичних конференцій;
• підготовка національних і міжнародних проєктів для фінансування через національні та міжнародні фонди;
• використання навчальних лабораторій як баз практик;
• підготовка спільних монографій, книг, підручників, навчальних посібників тощо.

«У планах керівництва КНУ – формування позитивного бренду Шевченкового університету та максимальне його використання на користь як Університету, так і наших партнерів», – підсумував Валерій Копійка.

Центр комунікацій