Новини

Всього : Фотографія :

«Мрію про той час, коли замість укриттів ми зустрічатимемось у високих світлих авдиторіях. Я точно знаю, що в Шевченковому університеті такі є. Я знаю, як у них гарно спілкуватися, як гарно думати про майбутнє. Але майбутнє нашої країни забезпечується вже сьогодні. І саме молодь є цим енергійним, небайдужим сьогоденням, націленим на позитивні зміни».

Про це сказав Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук після зустрічі з академічним колективом КНУ імені Тараса Шевченка, присвяченої обговоренню проєкту нової редакції Цивільного кодексу України в межах ініціативи «Парламентський діалог». Дискусія відбулася 28 вересня в укритті Економічного факультету КНУ.

Протягом двох годин тривала відкрита розмова студентів, викладачів та науковців КНУ зі спікером українського парламенту Русланом Стефанчуком, який є ініціатором та керівником проєкту з масштабного оновлення (рекодифікації) чинного Цивільного кодексу України.

Учасники говорили: 

• про ризики та позитивні новації нового ЦК;
• про збереження правової тяглості й гармонізацію української правової традиції з правом ЄС та європейськими стандартами;
• про завдання не просто перекласти чи адаптувати європейські правові концепції, а знайти для них точну органічну українську термінологію;
• про головні сучасні виклики перед цивільним правом – зокрема цифровізацію, нові форми власності та активів, розвиток технологій, транскордонні відносини,
• а також про те, наскільки Кодекс має бути гнучким, щоб не «застаріти» в повоєнній Україні, заледве набувши чинності.

«Дякую нашим студентам, аспірантам, викладачам за їхні сміливі та гострі запитання, – підсумував дискусію перший проректор КНУ Микола Погорецький. – Гадаю, всі залишилися задоволеними, адже отримали надзвичайно глибокі й вичерпні відповіді. Ми маємо спільно брати участь у законотворчій роботі, якщо хочемо жити в демократичній державі. Сьогодні майбутні правники, фахівці у сфері міжнародних відносин та державного управління отримали чудовий майданчик для професійної дискусії щодо майбутніх законодавчих змін».

В ексклюзивному інтерв’ю для Центру комунікацій КНУ Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поділився враженнями від зустрічі зі студентами.

– Наскільки професійними були запитання вихованців Шевченкового університету – майбутніх фахівців-правників? І чи залучалися до роботи над новим Цивільним кодексом викладачі й науковці КНУ?

– Київський університет імені Тараса Шевченка був і залишається інтелектуальним форпостом усіх змін в Цивільний кодекс України. Хочу подякувати всім колегам, які долучилися до роботи над цим законодавчим актом, особливо з кафедри цивільного права ННІ права КНУ. Окремо хочу виділити Наталію Кузнєцову та Анатолія Довгерта, які є співкоординаторами цього проєкту. Це люди, які працювали над чинним Цивільним кодексом і продовжують вкладати свої знання в написання його нової редакції.

Щодо студентства, то це фантастичні зустрічі, шалений обмін енергетикою! Окрім цього, мені важливо було почути не заготовлені репліки, а запитання від душі. Тому що я відразу бачу, що турбує молодих людей і які рішення ми можемо їм запропонувати. Кажуть, що молодь – це майбутнє. Але насправді – це наше сьогодення, яке забезпечить майбутнє Україні.

Ми повинні вже зараз думати, якою буде Україна на наступний день після завершення цієї війни. А для цього потрібен новий суспільний договір між владою і народом. Потрібні правила, схвалені усім суспільством. Саме тому ми проводимо ці зустрічі з академічними спільнотами, молоддю та представниками влади. 

За результатами публічних дискусій ми отримали тисячі поправок, які наразі ретельно розглядаються та опрацьовуються. Найкращі, найзмістовніші речі обов’язково будуть враховані. Після цього проєкт нового Цивільного кодексу України буде винесено до другого читання у Верховній Раді.

Однак ми не ставимо дедлайнів. Для нас важливо представити парламенту якісний компромісний закон. Не повинно бути жодного, хто б сказав, що його інтереси скривджені. Новий Цивільний кодекс пишеться якраз для всіх людей. Ми маємо унікальний досвід війни, який, можливо, ми ніколи не хотіли б мати. Але так склалося, що маємо. І цей досвід ще не завершений. А для нас важливо зафіксувати всі уроки війни.

– Що регулює новий Цивільний кодекс в частині освітянській і науковій? 

– Передусім особливий статус об’єктів інтелектуальної власності, оскільки освіта дедалі більше пов’язана зі створенням інтелектуальних продуктів. Наше завдання – забезпечити всі умови, щоб університети могли комерціалізувати результати своєї наукової та творчої діяльності.

Крім цього, ми багато чого прописуємо в частині питань цифровізації, цифрових освітніх продуктів, дистанційних послуг, використання штучного інтелекту під час створення тих чи інших об’єктів інтелектуальної власності, захисту промтів тощо. Це дуже складна матерія, але ми її вирішуємо.

Окремо ми врегульовуємо питання в межах зобов’язального права, зокрема права на освіту і відповідних договорів, угод про виконання науково-дослідних робіт. Ми формуємо нові підстави для того, щоб університети мали більш стабільний фундамент для здійснення своєї науково-дослідної діяльності.

– Як коротко можна сформулювати головну зміну у філософії нового Цивільного кодексу порівняно з чинним?

– Це Кодекс мирної України, Кодекс компромісу.

Довідково: 

Верховна Рада підтримала законопроєкт за основу 28 квітня 2026 року. Наразі проєкт нового Цивільного кодексу України готується до другого читання у Верховній Раді, проходячи етап доопрацювання. Чинний Цивільний кодекс був ухвалений у 2003 році, задовго до євроінтеграції, швидкого інтернету та анексії Криму. Всі ці події докорінно змінили наш світ, але майже ніяк не відобразилися в Кодексі. Війна стала своєрідним «тестом на актуальність» цивільного права. Відтак, за словами авторів законопроєкту, у новому Кодексі мають знайти відображення висновки, зроблені з досвіду війни, і водночас працювати після її завершення. 

Центр комунікацій