Новини

Шевченків університет відзначив ювілей Івана Франка	08.10.2026
Всього : Фотографія : Понад сто учасників, 113 наукових доповідей, два дні академічного діалогу та широка географія учасників з України й Європи – у Шевченковому університеті масштабно відзначили 170-річчя від дня народження Івана Франка. 7–8 жовтня у Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Універсум Івана Франка: людина, нація, епоха», присвячена також 25-річчю заснування ННІ філології. Захід у змішаному форматі об’єднав науковців, викладачів, дослідників і студентів з України та європейських країн. Серед них – представники університетів і наукових установ Польщі та Грузії, а також провідних українських закладів вищої освіти й академічних інституцій. За масштабом і тематичним розмаїттям конференція не поступалася традиційним великим науковим форумам Шевченкового університету. Її програма стала простором для різних дослідницьких шкіл, методологій і поглядів на Франка – письменника, інтелектуала, історичну постать, культурного діяча та творця української модерної ідентичності. *Франко, якого читають по-новому* Пленарне засідання модерувала завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості ННІФ, професорка Оксана Сліпушко. «Ми зібралися, щоб говорити про Івана Франка, про його ідеї та смисли у сучасному світі», – зазначила вона, вітаючи учасників конференції. Пленарне засідання відкрила проректорка з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка професорка Оксана Жилінська, яка наголосила на важливості державотворчих ідей Франка та його духовної місії. З вітальними словами також виступили заступниця директора ННІФ професорка Олена Романенко, директорка Інституту україністики Варшавського університету професорка Катажина Якубовська, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь та начальниця відділу міжнародних зв’язків КНУ Юлія Цирфа. Широту сучасного осмислення постаті й творчої спадщини Івана Франка продемонстрували наукові доповіді пленарного засідання. Франкова проблематика була представлена в різних дослідницьких перспективах – від осмислення значення класики в умовах війни, культурних і міжлітературних зв’язків до біографічного контексту письменника, історії літературного процесу, епістолярної спадщини та перекладу його творів. Зокрема, докторка філології, професорка, директорка Центру польсько-української співпраці Вроцлавського університету Агнєшка Матусяк (Польща) у доповіді «Навіщо нам потрібна класика під час війни? Творчість Івана Франка» звернулася до актуальності Франкової спадщини в сучасних умовах. Доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології ННІ філології КНУ Дмитро Чистяк представив дослідження «Творча діяльність Івана Франка у культурній семіосфері франкомовної Бельгії». Історичний та біографічний виміри постаті письменника розкрив у доповіді «Іван Франко: людина, яку сформувало оточення» кандидат історичних наук, в.о. декана історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний. Докторка габілітована, професорка Університету імені Адама Міцкевича Анна Горнятко-Шумилович (Польща) зосередилася на впливі Франкової традиції на галицький літературний процес, досліджуючи постать Василя Ткачука. Окремі доповіді були присвячені епістолярній спадщині та міжкультурному діалогу. Доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Пилипчук представив історію стосунків Івана Франка й Ольги Рошкевич через їхнє листування. Докторка філології, старший спеціаліст Центру україністики імені проф. Отара Баканідзе Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі Ніно Наскідашвілі (Грузія) розглянула труднощі перекладу творів Івана Франка з карпатською тематикою грузинською мовою. Пленарне засідання об’єднало дослідників з України, Польщі, Грузії та інших наукових середовищ і засвідчило широкий міжнародний та міждисциплінарний контекст сучасних франкознавчих студій. Окремою дискусійною платформою першого дня стала розмова «Образ Лідера в сучасному світі: яким він має бути?» Розмова вийшла за межі суто академічного осмислення постаті Франка. Його досвід став приводом поговорити про сучасне лідерство, відповідальність, здатність формувати суспільні смисли та відстоювати національні інтереси в умовах глобальних викликів. Так Франко постав у діалозі двох епох – як людина свого часу і водночас як постать, через яку можна осмислювати актуальні питання сучасності. Перший день конференції був насичений науковою роботою. Учасники працювали у чотирьох тематичних секціях, кожна з яких відкривала окремий вимір Франкового універсуму. У секції «Художній універсум Івана Франка: текст, контекст, рецепція» дослідники зосередилися на художній спадщині письменника, її контекстах та рецепції. Секція «Міжкультурний діалог: перекладацькі та сходознавчі студії письменника» розширила розмову до проблем перекладу, міжкультурної взаємодії та Франкових сходознавчих зацікавлень. Психологічні, філософські та історичні аспекти його творчості й світогляду стали предметом обговорення у секції «Психологічний дискурс творчості та філософсько-історичні погляди мислителя». Окремий напрям було присвячено міжнародному контексту – секція «Творчість Івана Франка у слов’янському світі» зосередила увагу на рецепції та значенні Франкової спадщини у слов’янському культурному просторі. Важливим майданчиком для міждисциплінарної розмови став круглий стіл «Переосмислення наукової спадщини І. Франка: фольклор, пам’ять, ідентичність». Таким чином, уже сама структура конференції демонструвала масштаб Франкового універсуму: від художнього тексту та психології творчості – до філософії, історії, перекладу, сходознавства, фольклору, міжкультурного діалогу та проблем національної ідентичності. *«Вільний франківський мікрофон»: другий день конференції* Другий день міжнародного наукового заходу пройшов у поетичній атмосфері. У ННІ філології відбувся поетичний марафон «Вільний франківський мікрофон», який об’єднав студентів, викладачів та всіх охочих навколо поетичного слова і творчої спадщини Івана Франка. Модераторками заходу стали професорка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко та директорка Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства Богдана Сахно. Поєднання наукової дискусії та живого звучання Франкового слова стало символічним продовженням конференції: Франко постав не лише як об’єкт академічного дослідження, а як автор, із яким продовжують вести діалог нові покоління. Міжнародна конференція «Універсум Івана Франка: людина, нація, епоха» стала масштабним майданчиком для такого діалогу. Її учасники говорили про людину і націю, літературу й історію, Україну та Європу, минуле і сучасність – і водночас по-новому відкривали постать Франка. За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць, до якого увійдуть результати досліджень її учасників. Ювілей Івана Франка у Шевченковому університеті відзначили не лише як пам’ятну дату, а як нагоду для нового масштабного інтелектуального діалогу. Адже Франко залишається невичерпним – і кожна нова епоха має можливість прочитати його заново. Центр комунікацій

Шевченків університет відзначив ювілей Івана Франка

08.10.2026

Всього : Фотографія :

Понад сто учасників, 113 наукових доповідей, два дні академічного діалогу та широка географія учасників з України й Європи – у Шевченковому університеті масштабно відзначили 170-річчя від дня народження Івана Франка.

7–8 жовтня у Навчально-науковому інституті філології КНУ імені Тараса Шевченка відбулася Міжнародна науково-практична конференція «Універсум Івана Франка: людина, нація, епоха», присвячена також 25-річчю заснування ННІ філології.

Захід у змішаному форматі об’єднав науковців, викладачів, дослідників і студентів з України та європейських країн. Серед них – представники університетів і наукових установ Польщі та Грузії, а також провідних українських закладів вищої освіти й академічних інституцій. За масштабом і тематичним розмаїттям конференція не поступалася традиційним великим науковим форумам Шевченкового університету. Її програма стала простором для різних дослідницьких шкіл, методологій і поглядів на Франка – письменника, інтелектуала, історичну постать, культурного діяча та творця української модерної ідентичності.

Франко, якого читають по-новому

Пленарне засідання модерувала завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури і літературної творчості ННІФ, професорка Оксана Сліпушко. «Ми зібралися, щоб говорити про Івана Франка, про його ідеї та смисли у сучасному світі», – зазначила вона, вітаючи учасників конференції.

Пленарне засідання відкрила проректорка з наукової роботи КНУ імені Тараса Шевченка професорка Оксана Жилінська, яка наголосила на важливості державотворчих ідей Франка та його духовної місії.

З вітальними словами також виступили заступниця директора ННІФ професорка Олена Романенко, директорка Інституту україністики Варшавського університету професорка Катажина Якубовська, директор Інституту літератури імені Т. Г. Шевченка НАН України Олександр Боронь та начальниця відділу міжнародних зв’язків КНУ Юлія Цирфа.

Широту сучасного осмислення постаті й творчої спадщини Івана Франка продемонстрували наукові доповіді пленарного засідання. Франкова проблематика була представлена в різних дослідницьких перспективах – від осмислення значення класики в умовах війни, культурних і міжлітературних зв’язків до біографічного контексту письменника, історії літературного процесу, епістолярної спадщини та перекладу його творів.

Зокрема, докторка філології, професорка, директорка Центру польсько-української співпраці Вроцлавського університету Агнєшка Матусяк (Польща) у доповіді «Навіщо нам потрібна класика під час війни? Творчість Івана Франка» звернулася до актуальності Франкової спадщини в сучасних умовах. Доктор філологічних наук, професор кафедри романської філології ННІ філології КНУ Дмитро Чистяк представив дослідження «Творча діяльність Івана Франка у культурній семіосфері франкомовної Бельгії».

Історичний та біографічний виміри постаті письменника розкрив у доповіді «Іван Франко: людина, яку сформувало оточення» кандидат історичних наук, в.о. декана історичного факультету КНУ Тарас Пшеничний. Докторка габілітована, професорка Університету імені Адама Міцкевича Анна Горнятко-Шумилович (Польща) зосередилася на впливі Франкової традиції на галицький літературний процес, досліджуючи постать Василя Ткачука.

Окремі доповіді були присвячені епістолярній спадщині та міжкультурному діалогу. Доктор філологічних наук, професор кафедри української фольклористики Львівського національного університету імені Івана Франка Святослав Пилипчук представив історію стосунків Івана Франка й Ольги Рошкевич через їхнє листування. Докторка філології, старший спеціаліст Центру україністики імені проф. Отара Баканідзе Тбіліського державного університету імені Іване Джавахішвілі Ніно Наскідашвілі (Грузія) розглянула труднощі перекладу творів Івана Франка з карпатською тематикою грузинською мовою.

Пленарне засідання об’єднало дослідників з України, Польщі, Грузії та інших наукових середовищ і засвідчило широкий міжнародний та міждисциплінарний контекст сучасних франкознавчих студій.

Окремою дискусійною платформою першого дня стала розмова «Образ Лідера в сучасному світі: яким він має бути?»

Розмова вийшла за межі суто академічного осмислення постаті Франка. Його досвід став приводом поговорити про сучасне лідерство, відповідальність, здатність формувати суспільні смисли та відстоювати національні інтереси в умовах глобальних викликів.

Так Франко постав у діалозі двох епох – як людина свого часу і водночас як постать, через яку можна осмислювати актуальні питання сучасності.

Перший день конференції був насичений науковою роботою. Учасники працювали у чотирьох тематичних секціях, кожна з яких відкривала окремий вимір Франкового універсуму.

У секції «Художній універсум Івана Франка: текст, контекст, рецепція» дослідники зосередилися на художній спадщині письменника, її контекстах та рецепції. Секція «Міжкультурний діалог: перекладацькі та сходознавчі студії письменника» розширила розмову до проблем перекладу, міжкультурної взаємодії та Франкових сходознавчих зацікавлень.

Психологічні, філософські та історичні аспекти його творчості й світогляду стали предметом обговорення у секції «Психологічний дискурс творчості та філософсько-історичні погляди мислителя». Окремий напрям було присвячено міжнародному контексту – секція «Творчість Івана Франка у слов’янському світі» зосередила увагу на рецепції та значенні Франкової спадщини у слов’янському культурному просторі.

Важливим майданчиком для міждисциплінарної розмови став круглий стіл «Переосмислення наукової спадщини І. Франка: фольклор, пам’ять, ідентичність».

Таким чином, уже сама структура конференції демонструвала масштаб Франкового універсуму: від художнього тексту та психології творчості – до філософії, історії, перекладу, сходознавства, фольклору, міжкультурного діалогу та проблем національної ідентичності.

«Вільний франківський мікрофон»: другий день конференції

Другий день міжнародного наукового заходу пройшов у поетичній атмосфері. У ННІ філології відбувся поетичний марафон «Вільний франківський мікрофон», який об’єднав студентів, викладачів та всіх охочих навколо поетичного слова і творчої спадщини Івана Франка.

Модераторками заходу стали професорка, завідувачка кафедри історії української літератури, теорії літератури та літературної творчості Оксана Сліпушко та директорка Всеукраїнського навчально-наукового центру шевченкознавства Богдана Сахно.

Поєднання наукової дискусії та живого звучання Франкового слова стало символічним продовженням конференції: Франко постав не лише як об’єкт академічного дослідження, а як автор, із яким продовжують вести діалог нові покоління.

Міжнародна конференція «Універсум Івана Франка: людина, нація, епоха» стала масштабним майданчиком для такого діалогу. Її учасники говорили про людину і націю, літературу й історію, Україну та Європу, минуле і сучасність – і водночас по-новому відкривали постать Франка.

За підсумками конференції буде видано збірник наукових праць, до якого увійдуть результати досліджень її учасників.

Ювілей Івана Франка у Шевченковому університеті відзначили не лише як пам’ятну дату, а як нагоду для нового масштабного інтелектуального діалогу. Адже Франко залишається невичерпним – і кожна нова епоха має можливість прочитати його заново.

Центр комунікацій