Новини

Можливі перебої з теплопостачанням та електроенергією, необхідність збереження наукового обладнання, забезпечення роботи гуртожитків і стабільного освітнього процесу – саме ці виклики вже сьогодні змушують Університет готуватися до наступного опалювального сезону.

11 травня на базі Механіко-математичного факультету відбулася масштабна нарада щодо підготовки до осінньо-зимового періоду. У зустрічі взяли участь в.о. ректора КНУ Валерій Копійка, проректор з перспективного розвитку Олександр Рожко, декани факультетів і директори навчально-наукових інститутів, розміщених на Південному кампусі, директорка Студмістечка та керівники технічних служб Університету.

 

Саме Південний кампус є найбільшою територією Університету, де розташовані 14 навчальних підрозділів КНУ та більшість гуртожитків Студмістечка. Тому питання його стабільного функціонування в умовах потенційних енергетичних ризиків стало одним із ключових для університетської спільноти.

Під час наради обговорили як оперативні рішення для проходження наступного опалювального сезону, так і довгострокову стратегію модернізації інфраструктури. Йшлося про створення автономної системи теплопостачання, модернізацію тепломереж, встановлення резервного живлення для насосного обладнання, використання інверторів, сонячних електростанцій, акумуляторних систем та дизель-генераторів.

«Ми маємо вже зараз сформувати чітке бачення того, як має функціонувати кампус у критичних умовах. Питання тепла – це не лише питання комфорту. Це питання можливості продовжувати навчальний процес, зберігати наукове обладнання та забезпечувати роботу гуртожитків. Нам потрібні не ситуативні рішення, а системний підхід», – наголосив Валерій Копійка.

Окрему увагу учасники зустрічі приділили можливості створення автономної котельні для кампусу. За словами керівництва Університету, такий проєкт може стати стратегічним рішенням, яке дозволить забезпечити незалежність від міських тепломереж у кризових ситуаціях.

«Якщо ми будемо вкладати ресурси, то це має бути інвестиція не на одну зиму, а на десятиліття вперед. Ми маємо рухатися до автономності кампусу – крок за кроком, паралельно вирішуючи і нагальні проблеми, і стратегічні завдання», – зазначив в. о. ректора.

Під час наради також обговорили досвід інших українських університетів у підготовці до можливих енергетичних викликів. Зокрема, учасники звернули увагу на практики Львівської та Дніпровської політехнік, які вже працюють над створенням автономних систем теплопостачання та модернізацією енергетичної інфраструктури. За словами Валерія Володимировича, керівництво КНУ вже проводить консультації з колегами щодо технічних рішень, моделей організації робіт та можливостей впровадження подібних підходів у Південному кампусі Університету.

Під час обговорення керівники факультетів та інститутів представили інформацію про стан своїх корпусів, уже виконані роботи та найбільш критичні проблеми. Серед них – аварійний стан окремих тепломереж, значні тепловтрати через старі вікна й неутеплені конструкції, необхідність модернізації насосного обладнання та забезпечення резервного електроживлення.

Проректор Олександр Рожко наголосив, що Університету необхідно перейти від точкових рішень до комплексної системи підготовки інфраструктури. «Ми бачимо, що наказів і формального планування недостатньо. Потрібен системний підхід: від поточних ремонтів і термомодернізації до стратегічних рішень – когенераційних установок, автономних котелень та модернізації мереж. Сьогодні наше завдання – максимально швидко зібрати всю інформацію та визначити критичні точки», – підкреслив проректор.

Значна частина дискусії стосувалася функціонування лабораторій та наукового обладнання в умовах низьких температур або перебоїв із живленням. Представники природничих факультетів звернули увагу, що для багатьох лабораторій критичним є навіть короткочасне падіння температури нижче допустимого рівня, адже це створює ризики для дорогого обладнання та виконання наукових проєктів.

Також на нараді порушили питання термомодернізації корпусів. Йдеться про заміну вікон, утеплення будівель та проведення енергоаудиту для визначення найбільших зон тепловтрат. До цієї роботи планують залучити фахівців Фізичного факультету та ННІ «Інститут геології», які мають необхідне обладнання для тепловізійного аналізу будівель та оцінки втрат тепла.

Серед тактичних рішень, які можуть бути реалізовані вже найближчим часом, учасники наради назвали заміну найбільш проблемних вікон, локальне утеплення корпусів, модернізацію насосного обладнання та встановлення резервного живлення для систем теплопостачання. Окрему увагу приділили питанням стабільного водопостачання та функціонування внутрішніх мереж у навчальних корпусах і гуртожитках, адже навіть за наявності тепла критичним залишається безперебійна робота насосів і циркуляційних систем.

Окремо Валерій Копійка наголосив на необхідності постійної комунікації між керівництвом Університету, технічними службами та навчальними підрозділами. За його словами, ефективна підготовка до зими неможлива без оперативного інформування про проблеми на місцях та швидкого реагування на критичні ситуації.

«Має бути максимальна комунікація і повна інформація. Якщо ви бачите, що десь питання зупинилося або виникла проблема – про це потрібно одразу сигналізувати. Так само і ми маємо постійно тримати вас у курсі того, як рухаються процеси. Лише так ми зможемо оперативно реагувати й проходити цей період системно», – підкреслив очільник КНУ.

За підсумками зустрічі факультетам, інститутам і технічним службам доручили оперативно підготувати узагальнену інформацію про стан енергетичної та теплової інфраструктури своїх корпусів, першочергові потреби та пропозиції для формування єдиного плану підготовки Південного кампусу до наступного опалювального сезону.

Центр комунікацій