Новини

Щомісяця Служба інформаційного моніторингу та підтримки науково-видавничої діяльності Наукової бібліотеки ім. М. Максимовича формує рейтинг статей співробітників КНУ імені Тараса Шевченка, що опубліковані в журналах з найвищими показниками SNIP у БД Scopus.

 

Найрейтинговіші дослідження попереднього місяця охоплюють математику, фізику та соціальні науки й представлені у виданнях Set-Valued and Variational Analysis, Humanities and Social Sciences Communications та Optics Express.

 У квітні до рейтингу увійшли такі статті:

• Dashkovskiy, S., Kapustyan, O., & Krasnieieva, A. (2026). Robust Stability of Global Attractors for Parabolic Inclusion w.r.t. Boundary Disturbances. Set-Valued and Variational Analysis, 34(2), art. 12, 10 p. DOI: 10.1007/s11228-026-00798-2. Співавтор від КНУ Олексій Капустян, професор кафедри інтегральних та диференціальних рівнянь механіко-математичного факультету;
• Przytu?a, S., Rasticova, M., Versal, N. et al. (2026). Technostress in the ivory tower: a digital burden or a manageable challenge for senior academics. Humanities and Social Sciences Communications, 13(1), art. 419, 12 p. DOI: 10.1057/s41599-026-06677-3. Співавтор від КНУ Наталія Версаль, професор кафедри страхування, банківської справи та ризик-менеджменту економічного факультету;
• Hu, Y.-M. R., Ostrovskaya, E. A., Yakimenko, A. et al. (2026). Emergent momentum-space topological pseudospin defects in non-Hermitian systems. Optics Express, 34(7), 13580-13596. DOI: 10.1364/oe.591803. Співавтор від КНУ Олександр Якименко, доцент кафедри квантової теорії поля фізичного факультету.

 

У дослідженні «Robust Stability of Global Attractors for Parabolic Inclusion w.r.t. Boundary Disturbances» вчені розв’язали важливе питання стійкості складних динамічних систем, що описуються параболічними рівняннями. Автори математично довели, що так звані «глобальні атрактори» – стабільні стани, до яких природно прагне система – мають властивість робастності: вони залишаються надійними навіть під впливом зовнішніх завад, що діють через межі системи. Використовуючи теорію стійкості «вхід-стан» (ISS), науковці обґрунтували, що відхилення системи від норми залишається пропорційним силі зовнішнього впливу. Це відкриття має фундаментальне значення для моделювання реальних процесів у фізиці та хімії, де ідеальна ізоляція від середовища неможлива, і підтверджує, що складні математичні моделі зберігають свою передбачуваність навіть у неідеальних умовах. Практичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для аналізу стійкості математичних моделей у фізиці, інженерії, екології та інших галузях, де важливо прогнозувати поведінку систем в умовах зовнішніх впливів.

Дослідження «Technostress in the ivory tower: a digital burden or a manageable challenge for senior academics» висвітлило гостру проблему цифрового навантаження на викладачів старшого покоління (55+) в університетах України, Польщі та Чехії під час вимушеного переходу на дистанційне навчання. Як з’ясували автори, навіть за наявності цифрових навичок, науковці зіткнулися з серйозним «техностресом» – емоційним виснаженням і тривожністю, спричиненими нестабільним інтернетом, постійними оновленнями платформ та розмиванням меж між роботою та особистим життям. Водночас учасники знаходили способи адаптації – через самоорганізацію, позитивне мислення та обмеження часу перед екраном. університети мають інакше подивитися на цифрову трансформацію. «Недостатньо просто запровадити нову платформу або провести загальний ІТ-тренінг. Важливо створити систему підтримки, яка враховує вік, досвід, темп навчання, рівень цифрової впевненості та реальні потреби викладачів» — наголошує проф. Наталія Версаль. Вона зауважує, що старші академічні працівники не є «проблемною групою», навпаки, багато з них демонструють високу мотивацію, відповідальність і готовність навчатися. Але ця готовність потребує не тиску, а підтримки. Цифровізація не повинна перетворюватися на додаткове джерело стресу або на відчуття, що досвід викладача втрачає цінність. Тому результати дослідження можуть бути корисними для університетського менеджменту, HR-служб, центрів підвищення кваліфікації та всіх, хто відповідає за цифрову політику в освіті. Вони допомагають зрозуміти, як зробити цифрові зміни більш людяними, інклюзивними та ефективними. Головний висновок авторів полягає у тому, що  цифрове майбутнє університету має бути не цифровою в’язницею, а простором підтримки, розвитку і збереження людського потенціалу.

У дослідженні «Emergent momentum-space topological pseudospin defects in non-Hermitian systems» команда науковців описала виникнення особливих «топологічних дефектів» у негермітових фізичних системах – середовищах, де відбувається постійний обмін енергією. Вчені виявили, що в таких системах (наприклад, у світло-матеріальних частинках в оптичних мікрорезонаторах) виникають унікальні сингулярності, захищені від зникнення самою природою спектральних розривів енергії. Ці дефекти мають квантовані характеристики та можуть переміщуватися вздовж так званих «уявних дуг Фермі», що відкриває абсолютно нові можливості для керування світлом на мікрорівні. Робота має не лише теоретичне значення, а й закладає фундамент для експериментів у сфері сучасної фотоніки, де маніпуляція такими стійкими структурами може стати ключем до створення оптичних пристроїв нового покоління.

Вітаємо науковців Шевченкового університету з високими результатами публікаційної діяльності. Бажаємо успішної реалізації нових дослідницьких проєктів, міжнародного визнання та подальших вагомих результатів, які зміцнюватимуть авторитет Університету у світовому академічному просторі.

 

За інформацією НДЧ КНУ

Центр комунікацій