Новини

З Днем науки!	16.05.2026
Із 1997 року кожної третьої суботи травня Україна відзначає День науки. Започаткований Указом Президента від 14.02.1997 № 145/97 як професійне свято науковців України, День науки набув більш глибокого змісту, ставши своєрідним символом стратегічної стійкості нашої держави. Забезпечуючи підґрунтя для економічного поступу і суспільного прогресу, в реаліях сьогодення наука України набула значно глибшого змісту як критично важливий інструмент захисту державності України та запорука її сталого розвитку у повоєнний час. Шановна Університетська громадо! Дорогі викладачі і науковці – досвідчені дослідники і молоді вчені, співробітники наукових і навчально-наукових підрозділів, докторанти, аспіранти, ад’юнкти, а також майбутнє української науки – студенти! З нагоди Дня науки в Україні прийміть найщиріші вітання з професійним святом! Наука в Університеті – це ядро його інтелектуального життя, бо в освіті транслюються лише наукові знання, це джерела нескінченного розвитку усіх галузей знань, бо тільки тут в освітньо-науковому дискурсі народжуються нові покоління дослідників – тих, хто генеруватимуть нові знання і забезпечуватимуть неперервність наукового поступу людства. Наука в Університеті – це наукові колективи інститутів і факультетів, кафедр, дослідницьких центрів і лабораторій, навчально-наукових центрів, проєктних груп, авторських колективів, наукових шкіл, постійно діючих і разових вчених рад, редакційних колегій наукових видань, це також колективи науково-дослідної частини, науково-консультаційного центру, відділу аспірантури і докторантури, наукової бібліотеки, астрономічної обсерваторії, ботанічного саду, університетських музеїв. Сьогодні наука у Шевченковому Університеті – це: унікальні людські ресурси, які формують 2 463 науково-педагогічні працівники (з них – 657 докторів наук та 1 444 кандидатів наук / докторів філософії) та 225 наукових працівників (з яких 26 мають ступінь доктора наук, а 138 – кандидата наук/ доктора філософії), 35 докторантів та 1511 аспірантів; це унікальні за історією свого становлення і розвитку наукові колективи 193 кафедр 11 інститутів і 12 факультетів, це 78 наукових шкіл у всіх галузях знань, багато з них мають 100-150 траєкторію становлення і розвитку; це 31 постійно діюча спеціалізована вчена рада, що охоплює 60 наукових спеціальностей, і це 120 разових вчених рад, які утворено лише за перші 120 днів 2026 року; це 52 наукові періодичні видання в усіх галузях знань і більшості спеціальностей; це найбільша серед українських ЗВО та наукових установ чисельність виконавців наукових проєктів, що фінансуються за рахунок загального фонду державного бюджету (69 держбюджетних тем), за рахунок грантової підтримки НФДУ (25 дослідницьких проєктів) та рахунок міжнародних наукових грантів та угод (35 грантових проєктів). Наука в Університеті від 24 лютого 2022 року – це завдяки Силам оборони України, у складі яких є й університетські колеги, які нині на передовій захищають нашу освітню і наукову діяльність, і завдяки кому освітньо-наукові процеси тривають навіть у воєнний час, ВАМ наша шана і вічна вдячніть! І вічна пам'ять нашим колегам, які загинули внаслідок російсько-української війни, починаючи з 2014 року. Їхні імена назавжди залишаться в історії Університету, закарбовані на сторінках його Меморіалу пам’яті: Ігор ЗИМА – відомий нейробіолог, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри фізіології та анатомії ННЦ «Інститут біології та медицини». Загинув 1 січня 2025 року від уламків ворожого БпЛА під час атаки на Київ. Олеся СОКУР – докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця, заступниця директора з наукової роботи ННЦ «Інститут біології та медицини» (2016–2021 рр.). Загинула 1 січня 2025 року разом із колегою Ігорем Зимою під час атаки дронів на Київ. Андрій ГАЛЬЧУС – начальник Лінгвістичного науково-дослідного управління науково-дослідного центру Військового інституту КНУ. Один із засновників системи військової термінології у ЗСУ. Загинув 2 березня 2022 року. Анатолій КРАВЧУК – старший викладач кафедри автомобільної підготовки факультету післядипломної освіти Військового інституту КНУ, полковник ЗСУ. Загинув 26 лютого 2022 року. Андрій КРАВЧЕНКО – науковець, учасник наукової групи в ННІ високих технологій, розробник нового вітчизняного кровоспинного засобу. Загинув в обороні Києва 3 квітня 2022 року. Денис АНТІПОВ – викладач корейської мови ННІ філології КНУ, перекладач. Загинув 11 травня 2022 року під Ізюмом. Володимир МУКАН – співробітник ННІ філології КНУ, офіцер ЗСУ. Загинув 29 квітня 2023 року під Бахмутом. Олександр ЧУБ – інструктор з рукопашного бою Військового інституту КНУ, молодший лейтенант ГУР МО. Герой України (посмертно). Загинув 19 червня 2022 року на Луганщині. Любомир БОРДУН – викладач Підготовчого відділення для громадян України КНУ (2008–2011 рр.), начальник управління освіти Коломиї. Загинув у вересні 2022 року. Юрій ЗАСКОКА – аспірант 4 року ННІ публічного управління та державної служби, полковник поліції, начальник відділу департаменту Кіберполіції. Загинув 10 жовтня 2022 року під час ракетного обстрілу Києва. Наука сьогодні у Шевченковому університеті – це: упевнене лідерство в науковому просторі за даними рейтингу Ukrainian National H-index Ranking – у загальному рейтингу Університет посідає друге місце у загальнонаціональному рейтингу, поступаючись лише Національній академії наук України, та впродовж усіх років рейтингування є Університетом №1 в Україні за сукупним показником наукової продуктивності; беззаперечне академічне лідерство в міжнародних наукометричних рейтингах серед закладів вищої освіти України, підтримуючи стабільне зростання ключових показників: H-індекс КНУ імені Тараса Шевченка в МНБД Scopus зріс до 148 (порівняно зі 143 наприкінці 2025 року), а у Web of Science сягнув позначки 142 (проти 136 наприкінці минулого року). Наразі науковий доробок Університету включає 30 155 проіндексованих публікацій у Scopus та 28 383 – у Web of Science, і це найвищий результат у національному академічному просторі серед українських ЗВО; найбільше представництво в індивідуальному рейтингу 1000 найкращих вчених українських наукових організацій (TOP 1000 Scientists in Scopus) – за оцінкою показника індексу Гірша в Scopus представлено 73 науковці Університету. До складу п’ятірки лідерів входять: Олексій БОЯРСЬКИЙ (фізичний ф-т) – 48 H-index Оксана СИТАР (ННЦ "Інститут біології та медицини") – 44 H-index Юрій ПРИЛУЦЬКИЙ (ННЦ "Інститут біології та медицини") – 43 H-index Володимир АУШЕВ (фізичний ф-т) – 42 H-index Костянтин ДОМАСЕВИЧ (хімічний ф-т) – 40 H-index Постійне нарощення публікаційної активності – лише з початку 2026 року університетські дослідники збільшили публікаційну активність у високо рейтингових наукових виданнях – із 209 публікацій у топових сегментах 125 належать до квартилю Q1, а 84 публікації – до часописів квартилю Q2, що підтверджує відповідність досліджень Університету світовим стандартам доказовості та наукової новизни; академічне лідерство Університету в інституційному рейтингу публікаційної активності університетів – Nature Index 2025; ефективність аспірантури, так, у складі найбільш продуктивних наукових керівників, під керівництвом яких успішно виконано та захищено найбільшу кількість дисертаційних робіт здобувачами ступеня доктора філософії, лідирують такі професори Університету: д. х. н. Юліан ВОЛОВЕНКО (хімічний ф-т), д. х. н. Сергій РЯБУХІН (ІВТ), д. ю. н. Олег ЗАЯРНИЙ та д. ю. н. Оксана ХОТИНСЬКА-НОР (Інститут права), д. держ. упр. Вікторія КОЛТУН (Інститут публічного управління та державної служби). результативна державна атестація за науковими напрямами: за «Природничо-математичним» напрямом Університет підтвердив національне абсолютне лідерство (категорія А); за напрямом «Суспільний» суттєво покращено результат атестації 2020 року – з категорії В до А; «Біомедичний» напрям дістав категорію Б; «Гуманітарно-мистецький» та «Інженерно-технологічний» напрями зберегли свої позиції (категорії Б та В відповідно). Щиро вітаючи з професійним святом усіх представників Науки Шевченкового Університету, бажаємо Вам, дорогі колеги, невичерпного творчого натхнення і незмінного дослідницького успіху в реалізації Ваших наукових проєктів, та насамперед – миру, добра, любові, родинного затишку і міцного здоров’я Вам і Вашим рідним! Utilitas, Honor et Gloria! З повагою В.о. ректора Валерій КОПІЙКА

З Днем науки!

16.05.2026

Із 1997 року кожної третьої суботи травня Україна відзначає День науки. Започаткований Указом Президента від 14.02.1997 № 145/97 як професійне свято науковців України, День науки набув більш глибокого змісту, ставши своєрідним символом стратегічної стійкості нашої держави. Забезпечуючи підґрунтя для економічного поступу і суспільного прогресу, в реаліях сьогодення наука України набула значно глибшого змісту як критично важливий інструмент захисту державності України та запорука її сталого розвитку у повоєнний час.

Шановна Університетська громадо!

Дорогі викладачі і науковці – досвідчені дослідники і молоді вчені, співробітники наукових і навчально-наукових підрозділів, докторанти, аспіранти, ад’юнкти, а також майбутнє української науки – студенти!

З нагоди Дня науки в Україні прийміть найщиріші вітання з професійним святом!

Наука в Університеті – це ядро його інтелектуального життя, бо в освіті транслюються лише наукові знання, це джерела нескінченного розвитку усіх галузей знань, бо тільки тут в освітньо-науковому дискурсі народжуються нові покоління дослідників – тих, хто генеруватимуть нові знання і забезпечуватимуть неперервність наукового поступу людства. Наука в Університеті – це наукові колективи інститутів і факультетів, кафедр, дослідницьких центрів і лабораторій, навчально-наукових центрів, проєктних груп, авторських колективів, наукових шкіл, постійно діючих і разових вчених рад, редакційних колегій наукових видань, це також колективи науково-дослідної частини, науково-консультаційного центру, відділу аспірантури і докторантури, наукової бібліотеки, астрономічної обсерваторії, ботанічного саду, університетських музеїв.

Сьогодні наука у Шевченковому Університеті – це:

унікальні людські ресурси, які формують 2 463 науково-педагогічні працівники (з них – 657 докторів наук та 1 444 кандидатів наук / докторів філософії) та 225 наукових працівників (з яких 26 мають ступінь доктора наук, а 138 – кандидата наук/ доктора філософії), 35 докторантів та 1511 аспірантів;
це унікальні за історією свого становлення і розвитку наукові колективи 193 кафедр 11 інститутів і 12 факультетів,
це 78 наукових шкіл у всіх галузях знань, багато з них мають 100-150 траєкторію становлення і розвитку;
це 31 постійно діюча спеціалізована вчена рада, що охоплює 60 наукових спеціальностей, і це 120 разових вчених рад, які утворено лише за перші 120 днів 2026 року;
це 52 наукові періодичні видання в усіх галузях знань і більшості спеціальностей;
це найбільша серед українських ЗВО та наукових установ чисельність виконавців наукових проєктів, що фінансуються за рахунок загального фонду державного бюджету (69 держбюджетних тем), за рахунок грантової підтримки НФДУ (25 дослідницьких проєктів) та рахунок міжнародних наукових грантів та угод (35 грантових проєктів).

Наука в Університеті від 24 лютого 2022 року – це завдяки Силам оборони України, у складі яких є й університетські колеги, які нині на передовій захищають нашу освітню і наукову діяльність, і завдяки кому освітньо-наукові процеси тривають навіть у воєнний час, ВАМ наша шана і вічна вдячніть! І вічна пам'ять нашим колегам, які загинули внаслідок російсько-української війни, починаючи з 2014 року. Їхні імена назавжди залишаться в історії Університету, закарбовані на сторінках його Меморіалу пам’яті:

Ігор ЗИМА – відомий нейробіолог, доктор біологічних наук, старший науковий співробітник, доцент кафедри фізіології та анатомії ННЦ «Інститут біології та медицини». Загинув 1 січня 2025 року від уламків ворожого БпЛА під час атаки на Київ.
Олеся СОКУР – докторка біологічних наук, старша наукова співробітниця, заступниця директора з наукової роботи ННЦ «Інститут біології та медицини» (2016–2021 рр.). Загинула 1 січня 2025 року разом із колегою Ігорем Зимою під час атаки дронів на Київ.
Андрій ГАЛЬЧУС – начальник Лінгвістичного науково-дослідного управління науково-дослідного центру Військового інституту КНУ. Один із засновників системи військової термінології у ЗСУ. Загинув 2 березня 2022 року.
Анатолій КРАВЧУК – старший викладач кафедри автомобільної підготовки факультету післядипломної освіти Військового інституту КНУ, полковник ЗСУ. Загинув 26 лютого 2022 року.
Андрій КРАВЧЕНКО – науковець, учасник наукової групи в ННІ високих технологій, розробник нового вітчизняного кровоспинного засобу. Загинув в обороні Києва 3 квітня 2022 року.
Денис АНТІПОВ – викладач корейської мови ННІ філології КНУ, перекладач. Загинув 11 травня 2022 року під Ізюмом.
Володимир МУКАН – співробітник ННІ філології КНУ, офіцер ЗСУ. Загинув 29 квітня 2023 року під Бахмутом.
Олександр ЧУБ – інструктор з рукопашного бою Військового інституту КНУ, молодший лейтенант ГУР МО. Герой України (посмертно). Загинув 19 червня 2022 року на Луганщині.
Любомир БОРДУН – викладач Підготовчого відділення для громадян України КНУ (2008–2011 рр.), начальник управління освіти Коломиї. Загинув у вересні 2022 року.
Юрій ЗАСКОКА – аспірант 4 року ННІ публічного управління та державної служби, полковник поліції, начальник відділу департаменту Кіберполіції. Загинув 10 жовтня 2022 року під час ракетного обстрілу Києва.

Наука сьогодні у Шевченковому університеті – це:

упевнене лідерство в науковому просторі за даними рейтингу Ukrainian National H-index Ranking – у загальному рейтингу Університет посідає друге місце у загальнонаціональному рейтингу, поступаючись лише Національній академії наук України, та впродовж усіх років рейтингування є Університетом №1 в Україні за сукупним показником наукової продуктивності;
беззаперечне академічне лідерство в міжнародних наукометричних рейтингах серед закладів вищої освіти України, підтримуючи стабільне зростання ключових показників: H-індекс КНУ імені Тараса Шевченка в МНБД Scopus зріс до 148 (порівняно зі 143 наприкінці 2025 року), а у Web of Science сягнув позначки 142 (проти 136 наприкінці минулого року). Наразі науковий доробок Університету включає 30 155 проіндексованих публікацій у Scopus та 28 383 – у Web of Science, і це найвищий результат у національному академічному просторі серед українських ЗВО;
найбільше представництво в індивідуальному рейтингу 1000 найкращих вчених українських наукових організацій (TOP 1000 Scientists in Scopus) – за оцінкою показника індексу Гірша в Scopus представлено 73 науковці Університету. До складу п’ятірки лідерів входять:

Олексій БОЯРСЬКИЙ (фізичний ф-т) – 48 H-index

Оксана СИТАР (ННЦ "Інститут біології та медицини") – 44 H-index

Юрій ПРИЛУЦЬКИЙ (ННЦ "Інститут біології та медицини") – 43 H-index

Володимир АУШЕВ (фізичний ф-т) – 42 H-index

Костянтин ДОМАСЕВИЧ (хімічний ф-т) – 40 H-index

Постійне нарощення публікаційної активності – лише з початку 2026 року університетські дослідники збільшили публікаційну активність у високо рейтингових наукових виданнях – із 209 публікацій у топових сегментах 125 належать до квартилю Q1, а 84 публікації – до часописів квартилю Q2, що підтверджує відповідність досліджень Університету світовим стандартам доказовості та наукової новизни;
академічне лідерство Університету в інституційному рейтингу публікаційної активності університетів – Nature Index 2025;
ефективність аспірантури, так, у складі найбільш продуктивних наукових керівників, під керівництвом яких успішно виконано та захищено найбільшу кількість дисертаційних робіт здобувачами ступеня доктора філософії, лідирують такі професори Університету: д. х. н. Юліан ВОЛОВЕНКО (хімічний ф-т), д. х. н. Сергій РЯБУХІН (ІВТ), д. ю. н. Олег ЗАЯРНИЙ та д. ю. н. Оксана ХОТИНСЬКА-НОР (Інститут права), д. держ. упр. Вікторія КОЛТУН (Інститут публічного управління та державної служби).

результативна державна атестація за науковими напрямами:

за «Природничо-математичним» напрямом Університет підтвердив національне абсолютне лідерство (категорія А);
за напрямом «Суспільний» суттєво покращено результат атестації 2020 року – з категорії В до А;
«Біомедичний» напрям дістав категорію Б;
«Гуманітарно-мистецький» та «Інженерно-технологічний» напрями зберегли свої позиції (категорії Б та В відповідно).

Щиро вітаючи з професійним святом усіх представників Науки Шевченкового Університету, бажаємо Вам, дорогі колеги, невичерпного творчого натхнення і незмінного дослідницького успіху в реалізації Ваших наукових проєктів, та насамперед – миру, добра, любові, родинного затишку і міцного здоров’я Вам і Вашим рідним!

Utilitas, Honor et Gloria!

З повагою

В.о. ректора Валерій КОПІЙКА