|
Бунге Микола Християнович
11 (23) листопада 1823 - 3 (15) червня 1895 р.
|
Народився в Києві у дворянській родині. Після закінчення 1841 р. Першої Київсь¬кої гімназії навчався на юридичному факультеті університету Св. Воло¬димира. 1845 року закінчив навчання зі ступенем кандидата законознавства і 31 жовтня того ж року призначений виклада¬чем кафедри казенного управління Ніжинського ліцею князя Безбородька, де виявив неабиякі педагогічні здібності. Після захисту 1847 року дисер¬тації "Исследование начал торгового законодательства Петра Великого" був затверджений 19 грудня того ж року магістром державного права і профе¬сором кафедри казенного управління зазначеного навчального закладу.
31 жовтня 1850 р. переведений до університету Св. Володимира на по¬саду виконуючого обов’язки ад’юнкта кафедри політичної економії та ста¬тистики історико-філологічного факультету (з 1863 р. за новим універси¬тетським Статутом цю кафедру підпорядковано юридичному факульте¬ту). Після захисту дисертації "Теория кредита" 16 червня 1852 р. отримав ступінь доктора політичних наук і 7 листопада затверджений екстраорди-нарним професором, а 26 березня 1854 р. – ординарним професором кафед¬ри політекономії та статистики. Читав лекції на історико-філологічному факультеті, згодом – на юридичному.
З 14 січня по 1 липня 1867 р. - декан юридичного факультету. 1869 року залишив кафедру політичної економії та статистики й перейшов на кафедру поліційного права. 1876 року удостоєний звання заслуженого ординар¬ного професора, а 8 травня 1880 р. – почесного члена університету Св. Во¬лодимира.
Лекції М. X. Бунге мали велику популярність серед студентів, а його осо¬бистість була настільки авторитетною, що попечитель Київського нав¬чального округу М. І. Пирогов призначив його у травні 1859 р. ректором університету Св. Володимира (затверджений міністром народної освіти 6 травня). Цю посаду М. X. Бунге обіймав тричі (6 травня 1859 р. – лютий 1862 р.; 26 травня 1871 – 2 травня 1875 р.; 2 вересня 1878 – березень 1880 р.). Першого разу його призначено ректором, а двічі обрано відповідно до ви¬мог нового університетського Статуту (1863 р.).
Перше ректорство М. X. Бунге (1859 – 1862 рр.) збіглося в часі з педа¬гогічною діяльністю М. І. Пирогова в Києві. В університеті Св. Володи¬мира відбулися зміни у навчальному й науковому процесах: запровадже¬но твердий розклад занять на семестр; затверджено нові Правила іспиту для студентів; дозволено всім викладачам брати участь у засіданнях фа-культетських рад із наданням їм права голосу; встановлено порядок заміщення вакантних посад професорів і доцентів за конкурсом. Дисер¬тації, які раніше подавалися на захист у рукописному вигляді, тепер обов’язково мали бути надруковані, а дисертації з медичних спеціаль¬ностей дозволялося захищати не лише латиною, а й російською. З вересня 1861 р. почав виходити друкований орган університету (щомісячне періодичне видання "Университетские известия", на сторінках якого містилися звіти, наукові праці викладачів і найкращих студентів, протоко¬ли засідань Вченої Ради, що висвітлювали діяльність університету, тощо).
У грудні 1861 р. входив до скла¬ду спеціальної комісії Міністерства народної освіти, яка розробляла про¬екти нового університетського Статуту 1863 р., який мав дати університетам значну самостійність та автономію. З листопада 1863 р. по червень 1864 р. на запрошення імператора викладав політекономію та фінансове право ціса¬ревичу Миколі Олександровичу.
Повернувшись до Києва, М. X. Бунге з 1864/65 р. навчального ро¬ку продовжує викладати в університеті політичну економію та статисти¬ку й водночас погоджується очолити третю за значенням у Росії Київську контору Держбанку (1862 – 1866 рр.).
Під час другого ректорства М. X. Бунге (1871 – 1875 рр.) при універси¬теті було відкрито два наукових товариства – Південно-Західний відділ Російського географічного товариства (1873 р.) й Історичне товариство Нес¬тора Літописця (1874 р.); здійснено переїзд хімічної лабораторії та кабіне¬ту в нове приміщення (1873 р.).
1 липня 1880 р. М. X. Бунге переведено до Санкт-Петербурга на поса¬ду товариша міністра. 1881 – 1886 рр. він був міністром фінансів Росії та членом Державної Ради, а впродовж 1887 – 1895 рр. – головою Кабінету міністрів Росії.
М. X. Бунге – автор багатьох наукових праць та підручників із політекономії, бюджету, статистики: "Исследования о железной промыш¬ленности в губерниях Киевского учебного округа" (1855 р.), "Курс статис¬тики" (1865 р.), "Основания политической экономии" (1870 р.). Мав також праці, присвячені проблемам освіти: "О современном направлении рус¬ских университетов и о потребностях высшего образования" (1858 р.) та ін. Одним із унікальних документів останніх років життя М. X. Бунге були "Загробные заметки", які стали його політичним заповітом.
М. X. Бунге був членом Імператорського Російського географічного товариства, почесним членом Петербурзької Академії наук (з 1881 р.), Санкт-Петербурзького й Новоросійського (з 1870 р.) університетів, Істо¬ричного товариства Нестора Літописця (з 1872 р.), Київського юридично¬го товариства та інших наукових товариств. З березня 1890 р. обраний ор¬динарним академіком Петербурзької Академії наук за розрядом політичної економії історико-філологічного відділення.
Київське товариство взаємного кредиту 1872 року відрахувало від своїх прибутків 6180 крб. на заснування в університеті Св. Володимира сти¬пендії імені свого колишнього керівника М. X. Бунге, а міська Дума на відзнаку корисної праці в Києві у липні 1880 р. обрала його почесним гро¬мадянином міста.
Мав чин таємного радни¬ка (з 1874 р.). Нагороджений орденами Св. Станіслава II (1857 р.) і І (1865 р.) ступенів, Св. Володимира III (1862 р.) й II (1874 р.) ступенів, Св. Анни І ступеня (1868 р.), Білого Ор¬ла (1879 р.), Св. Олександра Невського (1883 р.) та Золо¬тою медаллю за участь у працях Редакційної комісії із селянського питання й ме¬даллю в пам’ять війни 1853 – 1856 pp.
Помер М. X. Бунге 3 черв¬ня 1895 р. у Царському Селі (тепер м. Пушкін Ленін¬градської обл., Росія). По¬хований, за заповітом, у Києві 8 червня 1895 р. на лю¬теранській ділянці Байково¬го цвинтаря.
Після смерті М. X. Бунге його нащадки у жовтні 1895 р. подарували бібліотеці університету Св. Володими¬ра частину особистої біб¬ліотеки вченого з умовою "образовать из него самосто¬ятельный отдел с присвоени¬ем имени ученого". На вели¬ку книгозбірню М. X. Бунге, яка складала близько 5000 одиниць (переважно економічної літератури різ¬ними мовами), було укладе¬но каталог. 1927 року поста¬новою Наркомосу УРСР її передано до фонду Всена¬родної бібліотеки України при Українській Академії наук (тепер НБУВ).
За заповітом М. X. Бунге залишив університету Св. Володимира 6 тис. крб. На проценти від цієї суми 29 травня 1896 р. затверджено щорічну премію М. X. Бунге за найкращу студентську роботу з економічної тема¬тики та дві щорічні грошові допомоги найуспішнішим студентам.
Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 85-89.
