|
Голик Олександр Захарович
16 (29) квітня 1906 - 5 березня 1991 р.
|
Народився в с. Мерефа на Харківщині в родині залізничника. Самостійне трудове життя розпочав у 17 років. Працював чорноро¬бом на різних підприємствах, листоношею в м. Феодосія. 1926 року профспілкою поштового відділення направлений для навчання до Дніпро¬петровського інституту народної освіти (ІНО). Закінчивши 1930 р. фізико-хіміко-математичний факультет, залишився на викладацькій роботі в ІНО (згодом реорганізувався в університет) і вступив до аспірантури Фізико-технічного інституту Дніпропетровська. У 1930-ті працював до¬центом Дніпропетровського університету та науковим співробітником Фізико-технічного інституту. 1937 р. захистив дисертацію "К вопросу о вязкости растворов электролитов" на ступінь кандидата фізико-матема¬тичних наук. Упродовж 1937–1941 – завідувач кафедри фізики Інсти¬туту інженерів залізничного транспорту (Дніпропетровськ).
Із початком Великої Вітчизняної війни разом із Фізико-технічним інститутом евакуювався до Магнітогорська (Росія). У червні 1942 р. пішов добровольцем до Червоної Армії. Командуванням Уральського військово¬го округу направлений навчатися до Вищого військово-педагогічного інституту Робітничо-селянської Червоної Армії (РСЧА), який закінчив за скороченою програмою, здобувши спеціальність політпрацівника. У лю-тому 1943 направлений у діючу армію Південно-Західного фронту. Брав участь у боях за звільнення Донбасу, Дніпропетровська, Нікополя, Ми¬колаєва, Одеси, Кишинева.
Після демобілізації з армії в березні 1946 призначений заступником директора та старшим науковим співробітником Інституту фізичної хімії АН УРСР (Київ), де організував лабораторію молекулярної фізики. У грудні 1950 захистив дисертацію "Вязкость и молекулярное строение жидкостей" на ступінь доктора фізико-математичних наук і був призна¬чений ученим секретарем Президії Академії наук УРСР. У листопаді 1951 переведений на посаду ректора Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка (обіймав її до грудня 1955).
За час ректорства О. 3. Голика зведено новий лабораторний корпус Астрономічної обсерваторії (1951), по відбудові головного кор¬пусу університету відкрито Зоологічний музей (1951). На базі кафедри фізичної електроніки засновано радіофізичний факультет (1952). О. 3. Голик був ініціатором створення (березень 1952) кафедри молекулярної фізики. У липні 1953 на базі відділень журналістики філологічних факультетів Київського та Харківського університетів відкрито факультет журналістики.
Протягом 1958–1962 був деканом фізичного факультету. До виходу на пенсію (у квітні 1978) залишався професором та завідувачем кафедри молекулярної фізики. Спеціалізувався в галузі молекулярної фізики. Ос¬новні наукові праці (їх понад 150) присвячені фізиці рідкого стану та фізиці полімерів. Починаючи з 1953 виступав організатором десяти Все¬союзних наукових нарад із питань фізики рідкого стану речовини. З 1963 керував Комісією координації наукових досліджень із рідкого стану речовини при Мінвузі СРСР, був членом науково-технічної ради при Міністерстві вищої і середньої освіти УРСР та заступником відповідаль¬ного редактора "Українського фізичного журналу".
Нагороджений двома орденами Трудового Червоного Прапора (1962, 1966), орденами Вітчизняної війни II ступеня, Червоної Зірки (1943–1946) та 30 медалями. Заслужений діяч науки УРСР (з 1966).
Помер О. 3. Голик 5 березня 1991 в Києві, де й похований.
Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 243-244.
