|
Садовень Олексій Андрійович
25 вересня (7 жовтня) 1857 — 8 жовтня 1919 р.
|
Народився в Чернігівській губернії у дворянській родині. Після закінчення медичного факультету Казанського університету (1880) працював позаштатним ординатором терапевтичної клініки цього університету. Протягом 1884–1886 навчався у Петербурзькій військово-медичній академії. У травні 1886 р. захистив дисертацію "Газообмен и теплопроизводство при уремии" на здобуття ступеня доктора медицини й був призначений на роботу в медичний департамент. З 2 квітня 1888 р. працював приват-доцентом Петербурзької військово-медичної академії, викладаючи загальну та експериментальну патологію. 1889 р. разом з іншими лікарями військового шпиталю був відправлений у наукове відрядження за кордон. 12 серпня 1889 р. призначений екстраординарним професором кафедри медичної хімії університету Св. Володимира, а 9 квітня 1900 р. – ординарним професором і завідувачем цієї кафедри. З серпня 1914 р. – заслужений ординарний професор.
На медичному факультеті університету О. А. Садовень викладав фар¬макологію, а на природничому відділенні фізико-математичного факуль¬тету – фізичну хімію. У вересні 1907 р. був одним із організаторів та викладачем медичного відділення Київських вищих жіночих курсів. Майже шість років (квітень 1913 – травень 1917 р., жовтень 1917 – вересень 1919 р.) обирався деканом медичного факультету. Виконував обов’язки ректора університету (з 29 листопада 1917 р. по 5 квітня 1918 р. ), водночас продов¬жуючи викладати медичну (біологічну) хімію.
Час ректорства О. А. Садовеня припав на складний період історії країни, пов’язаний із війною та революційними подіями. Але, незважа¬ючи на це, Рада університету продовжувала функціонувати й вирішувати нагальні питання. Одним із них було відкриття Кримського філіалу університету Св. Володимира 1918 року (нині Таврійський національний університет ім. В. І. Вернадського в м. Сімферополі).
Університетом Св. Володимира було надано аудиторії для занять студентів щойно відкритого Українського народного університету (осінь 1917), у роботі якого активну участь брали й університетські викладачі. На засіданні Ради університету від 20 грудня 1917 р. доповідалося про дарунок університетській бібліотеці колекції книг (понад тисячу найменувань) покійного професора М. Ф. Владимирського-Буданова.
Мав чин дійсного статського радника (з 1911). Нагороджений орденами Св. Станіслава III, II, І (1890) ступенів, Св. Анни III (1895) та II (1904) ступенів, Св. Володимира IV (1908) та III (1914) ступенів, срібною медаллю в пам’ять царювання імператора Олександра ІІІ, Георгіївською медаллю IV ступеня.
Помер О. А. Садовень 8 жовтня 1919 р. в терапевтичній клініці університету. Похований на Байковому цвинтарі.
Джерело інформації: Ректори Київського університету. 1834-2006 / КНУТШ; В.В. Скопенко, В.А. Короткий, Т.В. Табенська, І.І. Тіщенко, Л.В. Шевченко. – Київ : Либідь, 2006. – С. 177.
