Проект

Програма розвитку

Київського національного університету
імені Тараса Шевченка на 2010-2015 роки

Загальні положення

Київський національний університет імені Тараса Шевченка (далі - Університет) має статус самоврядного (автономного) дослідницького національного університету (постанова Кабінету Міністрів України №795 від 29 липня 2009 р).

Університет заснований 2 листопада 1833 року Указом імператора Миколи I як Імператорський університет Св. Володимира. За час існування Університет в його стінах підготовлені десятки поколінь учених, педагогів,  громадських діячів, митців поезії та прози, виробничників, які були і залишаються гордістю української нації.

Виконання основних функцій, покладених на Університет щодо формування національної еліти України, забезпечення підготовки висококваліфікованих фахівців для наукових, освітніх та виробничих установ, сприяння інтеграції України у світовий економічний простір як рівноправного партнера, допомога у прийнятті ефективних управлінських рішень усім органам державної влади при реагуванні на економічні, екологічні, політичні, соціальні проблеми вимагають наявності та дотримання базової стратегії розвитку і дієвих механізмів оперативного реагування на поточні зміни обстановки. Основні завдання Університету відображені в Програмі розвитку Київського національного університету імені Тараса Шевченка на 2010-2015 роки (далі Програма).

Підґрунтям для розробки Програми є законодавство України, міжнародні нормативні акти, Програма економічних реформ України на 2010-2014 рр., Статут Університету, аналітичні дослідження вітчизняних і закордонних провідних фахівців, напрацювання університетських вчених.

Мета та завдання

Метою цієї Програми є розроблення заходів для перетворення Університету в дослідницький університет і головний навчально-науковий центр України з підготовки науково-педагогічних і наукових кадрів вищої кваліфікації. Університет нового типу покликаний виконувати завдання, визначені у Програмі економічних реформ України на 2010-2014 рр. щодо підвищення конкурентоспроможності вітчизняної освіти, інтеграції системи української освіти в єдиний європейський освітній простір.

Аналіз сучасних проблем в університетській освіті й науці

Сучасні проблеми Університету пов’язані з низкою зовнішніх (об’єктивних) і внутрішніх (суб’єктивних) чинників, головними з яких є:

• економічні ризики на рівні держави (бюджет, держзамовлення);
• несприятлива демографічна ситуація в країні та у світі в цілому;
• суттєве зниження рівня підготовки учнів у середній загальноосвітній школі;
• низький рівень мотивації абітурієнтів, студентів до опанування сучасними знаннями;
• невідповідність матеріально-технічної бази Університету сучасному рівню провідних університетів світу;
• слабка інтеграція у світовий освітній простір;
• недостатність системної роботи з резервом науково-педагогічних та керівних кадрів, системного навчання і перепідготовки управлінців та викладачів;
• ослаблення зв’язків з потенційними замовниками кадрів (роботодавцями).

Шляхи та способи розв’язання проблем

Опрацювання аналітичних досліджень, проведених на замовлення урядів провідних держав світу, дозволяє визначити шляхи підвищення конкурентоспроможності в галузі надання освітніх послуг і залучення науковців Університету до виконання національних і міжнародних наукових програм, а саме:

• інтелектуалізація, розвиток системного і професійного мислення викладачів та студентів;
• інтенсивні особистісно-орієнтовані технології навчання (індивідуалізація навчання);
• диверсифікація джерел фінансування освітніх і наукових програм Університету;
• налагодження ефективної взаємодії з випускниками Університету для поширення університетських цінностей та взаємодопомоги як у подальшому кар’єрному зростанні, так і для встановлення зворотного зв’язку з метою корегування освітнього процесу та фінансової підтримки з боку випускників;
• створення інтегрованої неперервної системи відбору і підготовки кадрів за схемою «ліцей – коледж – Університет»;
• створення внутрішньої системи забезпечення якості освіти та інтенсивної і цілеспрямованої підготовки викладацьких і наукових кадрів;
• посилення зв’язків із провідними науковими і виробничими організаціями країни та світу;
• нерозривне поєднання процесу навчання і науково-дослідницької роботи;
• підготовка інноваційних проектів (постійне впровадження результатів фундаментальних і прикладних досліджень у науку, виробництво та освітянські технології);
• моніторинг тенденцій у світовій освіті і науці з метою аналізу можливостей впливу на ці процеси вітчизняних, зокрема університетських, учених.

Подальший розвиток та реформування Університету передбачає:

• досягнення або утримання світового рівня якості освіти і наукових досліджень;
• визначення і формування суспільних цінностей та духовних орієнтирів в освітньому й науковому процесах;
• забезпечення високої якості освіти й наукової діяльності, розвиток демократії в управлінні Університетом;
• підвищення соціального статусу педагогів і науковців, соціальний захист співробітників, студентів і аспірантів;
• комплексну реконструкцію та оновлення основних фондів, розроблення плану розвитку території Університету, невідкладне виконання ремонтних і будівельних робіт з урахуванням новітніх світових вимог та надбань у сфері будівництва й архітектури;
• підвищення ефективності використання фінансових та матеріально-технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення розвитку Університету.

Враховуючи світові тенденції, пріоритетними напрямами діяльності колективу Університету на середню та довготривалу перспективу є розвиток природничих, фізико-математичних досліджень та прикладних аспектів соціо- гуманітарних, економічних і юридичних дисциплін.

Світовий рівень якості освіти й наукових досліджень є загальнонаціональним пріоритетом, і його забезпечення є першочерговим завданням Університету. Єдність розвитку освіти й науки є визначальним чинником реформування суспільства.

Основними завданнями в освітній сфері є:

• розробка індивідуальних університетських навчальних планів і програм з урахуванням міжнародних стандартів і рекомендацій у галузі освіти;
• упровадження гнучких освітніх програм, навчальних планів та інформаційних технологій навчання, створення та відкриття нових напрямів і спеціальностей для підготовки фахівців відповідно до вимог Болонської декларації;
• забезпечення процесу навчання новітнім лабораторним обладнанням та матеріалами, інтеграція вищої освіти і наукових досліджень;
• участь у розробленні та впровадженні державних стандартів освіти нового покоління, національної системи кваліфікацій, інформатизації та комп’ютеризації навчально-виховного процесу;
• інтеграція Університету з навчальними закладами різних рівнів, науковими установами та підприємствами, зокрема, шляхом створення навчально-науково-виробничих комплексів;
• участь Університету в програмах академічної мобільності;
• здійснення планомірної професійно-орієнтаційної роботи з обдарованою молоддю, залучення талановитих вступників шляхом проведення олімпіад і конкурсів, створення регіональних центрів підготовки абітурієнтів в Україні та за її межами, інших форм довузівської підготовки;
• розвиток матеріально-технічної бази фізико-математичного та гуманітарного ліцеїв Університету, розроблення та фінансове забезпечення механізмів залучення до роботи в них високопрофесійних науково-педагогічних працівників Університету;
• розроблення сучасних технологій оцінювання здібностей абітурієнтів і студентів за допомогою об’єктивних психолого-педагогічних методів і комп’ютерного аналізу;
• забезпечення вільного багатоканального доступу до світових освітніх та наукових ресурсів через мережу Інтернет в усіх приміщеннях Університету;
• індивідуалізація та диференціація навчання обдарованої молоді; створення умов для здобуття якісної освіти інвалідами, дітьми-сиротами та дітьми, позбавленими батьківського піклування;
• впровадження у навчальний процес та в діяльність університетської бібліотеки сучасних інформаційних і комп’ютерних технологій, створення з цією метою лабораторій для підготовки та збереження електронних курсів, обладнання аудиторій для проведення дистанційних лекцій та телеконференцій;
• активне залучення до навчально-виховного процесу і науково-дослідницької роботи учених Національної академії наук України та інших галузевих академій, виробничників, провідних фахівців організацій та установ;
• систематичне проведення аналізу стану працевлаштування випускників, забезпечення зворотного зв’язку з роботодавцями, організація діяльності асоціацій випускників Університету;
• створення ефективної системи перепідготовки педагогічних кадрів, їх професійного удосконалення.

Виконання цих завдань передбачає:

1. Відкриття в Університеті нових напрямів підготовки і спеціальностей, передбачених „Переліком напрямів, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра” (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №1719 від 13 грудня 2006 року) і „Переліком спеціальностей, за якими здійснюється підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за освітньо-кваліфікаційними рівнями спеціаліста і магістра” (затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №787 від 27 серпня 2010 року).

2. Ініціювання Університетом створення нових напрямів підготовки та спеціальностей, що відсутні у „Переліку-2006” і „Переліку-2010”, але на які є попит з боку держави і бізнесу.

3. Відкриття міжфакультетських спеціалізацій, сертифікатних програм з метою забезпечення мобільності в межах Університету.

4. Запровадження міжнародних стандартів викладання іноземних мов та вимог до мовних кваліфікацій відповідно до „Загальноєвропейських рекомендацій з мовної політики”, прийнятих Радою Європи, шляхом реалізації „Концепції вивчення іноземних мов студентами природничих і гуманітарних факультетів та Інституту журналістики”.

5. Створення англомовних груп для вітчизняних студентів.

6. Збільшення, починаючи з 2011 року, кількості студентів ОКР „магістр” за рахунок зменшення кількості студентів ОКР „спеціаліст”. Поетапний перехід до підготовки фахівців з повною вищою освітою винятково за ОКР „магістр”. Забезпечення набору до магістратури висококваліфікованих випускників бакалаврату інших вищих навчальних закладів.

7. Створення організаційно-правової та фінансової бази для здійснення академічної мобільності студентів, аспірантів, викладачів, у тому числі із залученням донорських організацій, фондів тощо.

8. Кардинальне збільшення кількості іноземних студентів, насамперед на природничих факультетах.

9. Створення відділів: моніторингу якості освіти; сприяння працевлаштуванню випускників, студентів і аспірантів; академічної мобільності.

10. Укладення угод і здійснення комплексу заходів щодо професійно-орієнтаційної роботи із загальноосвітніми навчальними закладами, випускники яких демонструють належний рівень мотивації до навчання і високі показники у Зовнішньому незалежному оцінюванні.

11. Розробка системи післядипломної освіти, в тому числі для співробітників Університету.

12. Розвиток зв’язків із підприємствами та організаціями, що є споживачами випускників Університету, використання їхніх ресурсів для інтелектуального, кадрового та матеріального забезпечення навчального процесу.

Основними завданнями у науковій сфері є:

• виявлення і підтримка нових перспективних наукових напрямків, генерація нових знань та їх постійне впровадження у виробництво;
• зосередження науково-дослідних робіт в напрямках, пов’язаних з викликами, що стоять перед людством, і є актуальними для забезпечення розвитку української держави;
• консолідація та концентрація ресурсів у перспективних науково-технологічних напрямах на основі застосування механізмів державно-приватного партнерства, зокрема, за рахунок замовлень приватного бізнесу;
• забезпечення постійного зростання державного та позабюджетного фінансування університетської науки, пріоритетного фінансування фундаментальних досліджень, їх зв’язку з прикладними розробками та навчальним процесом; відбір і виконання науково-дослідних робіт всередині Університету на конкурсній основі;
• реалізація проектів комерціалізації технологій та результатів фундаментальних і прикладних досліджень відповідно до пріоритетних напрямів розвитку науки, техніки й технологій в Україні;
• забезпечення державної підтримки інноваційних центрів, створених з цією метою в Університеті;
• оновлення матеріально-технічної бази наукових досліджень, створення науково-навчальних центрів колективного користування;
• розвиток науково-технічної кооперації між Університетом, Національною академією наук України і промисловими підприємствами; створення спільних навчально-наукових центрів високих технологій;
• розвиток науково-технічної кооперації між Університетом, закордонними відомствами, виробничо-науковими фірмами і промисловими підприємствами;
• підвищення рівня наукових кадрів і вдосконалення діяльності аспірантури й докторантури шляхом посиленого контролю за підготовкою і якістю дисертацій та здійсненням наукового керівництва; створення ефективної системи атестації та професійного удосконалення наукових кадрів;
• забезпечення участі науковців Університету у перспективних, практично важливих наукових дослідженнях, українських та зарубіжних наукових конкурсах шляхом зміцнення кадрової та матеріальної бази науки;
• розвиток міжнародного наукового обміну шляхом: 1) фінансового та організаційного забезпечення щорічного стажування науково-педагогічних і наукових працівників, студентів та аспірантів у провідних закордонних навчально-наукових центрах; 2) запрошення провідних зарубіжних учених для виступів та читання лекцій з перспективних і проблемних напрямів науки; 3) проведення Університетом міжнародних наукових конференцій за участю провідних зарубіжних учених; 4) участі науково-педагогічних працівників Університету в міжнародних наукових конференціях поза межами України;
• забезпечення державного фінансування розвитку інформаційних, аналітичних та довідкових баз даних Університету, зокрема Наукової бібліотеки імені М. Максимовича; вдосконалення аналітичної системи управління наукою; підтримка університетських наукових видань та створення їх електронних сайтів; передплата іноземних наукових журналів, відкриття доступу до зарубіжних електронних баз наукових статей;
• впровадження наукових результатів у навчальний процес, забезпечення мобільності наукових кадрів для ефективної організації навчального процесу, формування змісту освіти на основі новітніх наукових і технологічних досягнень, широке залучення відомих українських науковців на умовах сумісництва;
• залучення до наукової діяльності обдарованої студентської молоді, вдосконалення системи студентських наукових конференцій, премій, конкурсів, залучення студентів до наукової роботи на платній основі за рахунок виділених для цього коштів державного фінансування.

Виконання цих завдань передбачає:

1. Розвиток наукового парку та його інфраструктури. Формування технологічної складової наукового парку, підрозділу комерціалізації наукових розробок.

2. Прийняття та забезпечення виконання широкомасштабної програми інформатизації Університету, що надасть можливість оптимальної та ефективної організації навчальної, наукової, управлінської діяльності.

3. Створення інтегрованих навчально-наукових і навчально-науково-виробничих центрів у пріоритетних галузях науки (Інститут гуманітарних досліджень, Інститут правових проблем, Відділення фундаментальної медицини тощо).

4. Створення міжфакультетських науково-дослідних центрів для проведення міждисциплінарних досліджень.

5. Ініціювання Університетом відкриття експериментальних наукових спеціальностей в аспірантурі та докторантурі з наступним їх затвердженням шляхом уведення до «Номенклатури спеціальностей наукових працівників».

6. Повноцінне представлення наукових здобутків Університету на національних та міжнародних наукових конференціях шляхом розширення фінансування відповідних відряджень.

7. Створення Музею наукових досягнень університету.

Основними завданнями у сфері міжнародного співробітництва є:

• налагодження постійних зв’язків з МОН, МЗС, посольствами України за кордоном з метою запрошення учених, викладачів та студентів Університету до зарубіжних навчальних закладів, сприяння і підтримки у виконанні програм стажування та навчання за кордоном;
• інтенсифікація співпраці із закордонними університетами-партнерами на основі двохсторонніх угод, розширення напрямків співпраці з метою більш широкого залучення викладачів, науковців. аспірантів університету до виконання спільних міжнародних наукових проектів;
• активне використання зв’язків зі стажерами, випускниками та співробітниками Університету, які працюють у закордонних університетах, для спільної наукової діяльності, участі у міжнародних конкурсах;
• впровадження інтенсивних технологій вивчення іноземних мов для студентів усіх факультетів/ інститутів Університету;
• забезпечення можливості самостійного вивчення іноземних мов для викладачів та співробітників Університету, запровадження мовних стажувань;
• отримання Університетом права підбору та працевлаштування іноземних науково-педагогічних працівників згідно з чинним законодавством України;
• створення резерву кадрів для оптимального планування закордонних навчальних та наукових відряджень з урахуванням мовної підготовки, педагогічного навантаження, сімейного стану;
• розроблення і затвердження програми відкриття кафедр україністики в зарубіжних університетах, проведення «літніх» фахових шкіл;
• вдосконалення матеріально-технічної та кадрової бази міжнародного співробітництва з метою забезпечення взаємодії з міжнародними, міжурядовими та неурядовими організаціями, фондами і програмами (ООН, ЄС, ЮНЕСКО, Рада Європи, Світовий банк тощо) для залучення додаткових джерел підтримки розвитку освіти й науки в Університеті, створення каналів інформаційного обміну з іноземними державами.

Виконання цих завдань передбачає:

1. Формування спільних наукових програм, консорціумів для отримання грантів на проведення наукових досліджень.

2. Ініціювання відкриття кафедр україністики в університетах-партнерах, надання їм методичної підтримки.

3. Організація і проведення літніх і зимових шкіл на базі Університету для представників університетів-партнерів та інших навчальних закладів і наукових установ.

4. Видання дво- (багато-) мовного наукового журналу. Видання іноземними мовами дайджесту серії «Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка» з найбільш вагомими результатами наукових досліджень, перехід частини цих збірників на англійську мову видання.

5. Надання науково-методичної допомоги учителям шкіл українського зарубіжжя.

Суспільні цінності та духовні орієнтири освіти й науки є основою розвитку демократичного громадянського суспільства. Основними шляхами розв’язання проблем у цій сфері є:

• активізація процесів підвищення національної свідомості, вивчення традицій та історії міста, села, країни загалом, формування поваги до державного прапора, герба, гімну, ознайомлення з кращими зразками рідної культури, повне використання культурних можливостей столиці України;
• відновлення й розвиток багаторічних традицій Університету, урочисте святкування загальнодержавних і університетських свят: посвяти в першокурсники, випускних вечорів, днів Університету й факультетів, формування шанобливого ставлення до ветеранів війни і праці, запровадження системи нагород для кращих студентів;
• забезпечення гідного зовнішнього вигляду будівель і приміщень Університету як необхідної умови культурного виховання студентів, науково-педагогічних працівників та інших співробітників Університету;
• широке ознайомлення студентів і науково-педагогічних працівників з нормативними документами, наказами і розпорядженнями по Університету, у тому числі через Інтернет, для формування правової культури; забезпечення використання в Університеті виключно ліцензійного програмного забезпечення, аудіо і відеозаписів;
• розвиток існуючих і створення нових університетських засобів масової інформації та їх використання для ведення активної виховної роботи;
•  регулярне проведення моніторингових соціальних досліджень стану та якості навчальної, наукової та виховної роботи.

Виконання цих завдань потребує проведення таких заходів:

1. Створити Всеукраїнський центр Шевченкознавства.

2. Започаткувати проведення щорічного конкурсу наукових студентських робіт та студентської олімпіади з історії Університету та галузей науки.

3. Запровадити на всіх факультетах вивчення історії Університету (в курсі «Історія України» та/або як самостійної дисципліни).

4. Проводити посвяту у студенти на Тарасовій горі (Канів). Організувати відвідування студентами Національного Музею Тараса Шевченка і Канева.

5. Створити FM радіостанцію в основних корпусах і будівлях Університету;

6. Створити соціологічну службу Університету для вивчення громадської думки.

7. Провести реорганізацію університетської газети та перетворити її на повноформатне видання.

8. Розробити і забезпечити підтримку Інтернет-порталу Університету мінімум 3-ма мовами.

9. Створити асоціацію випускників Університету. Сформувати базу даних про випускників, в т.ч. громадян іноземних країн. Створити веб-сторінку асоціації.

10. Розробити і виготовити комплекс сувенірної продукції та атрибутики в Університеті, в т.ч. з урахуванням запитів факультетів та інститутів.

11. Постійно готувати та видавати наукові та науково-популярні видання, присвячені історії Університету, його науковим досягненням, видатним вихованцям та співробітникам.

Демократизація управління Університетом передбачає посилення ролі структурних підрозділів, органів громадського самоврядування, активізацію участі професійних і громадських організацій у навчально-методичній, науково-дослідній, виховній та господарській діяльності та їх плануванні.

Основними передумовами здійснення демократизації управління є:

• повна підтримка та сприяння активній діяльності з боку громадських організацій, фондів, меценатів, засобів масової інформації; залучення їх до розроблення та реалізації рішень освітніх та наукових програм; розширення ролі студентського самоврядування у навчально-виховному процесі;
• запровадження нової етики управлінської діяльності, що ґрунтується на принципах взаємоповаги і позитивної мотивації, розширення повноважень структурних підрозділів Університету;
• відкритість процесу розроблення основних нормативних документів (положень, планів, наказів, розпоряджень тощо), їх експертизи та затвердження;
• створення ефективної системи регулярної звітності кожного виборного керівника перед своїм колективом за усіма напрямами діяльності, чітке дотримання демократичних засад виборної системи.

Для підвищення соціального статусу викладачів і науковців необхідно передбачити спрямування частини бюджетних ресурсів на здійснення першочергових соціальних видатків та модернізацію навчально-лабораторної бази, на розвиток соціальної інфраструктури Університету.

Основними шляхами розв’язання проблем у цій сфері є:

• встановлення і дотримання науково обґрунтованих та диференційованих норм навчального та педагогічного навантаження;
• розробка програми та механізму забезпечення житлом співробітників;
• формування поважного ставлення до ветеранів праці, використання їх знань і досвіду для організації наукової, педагогічної та громадської роботи, виховання молоді;
• вдосконалення системи загальноуніверситетських нагород і відзнак, забезпечення публічного вручення нагород на факультетах і в інститутах, відновлення Дошки пошани для наукових, науково-педагогічних працівників та інших співробітників Університету.

Потреба у реконструкції основних фондів викликана тим, що абсолютна більшість споруд Університету будувалась або капітально ремонтувалась  30-60 років тому, земельні ресурси використовувались нераціонально, а інфраструктура окремих гуртожитків і навчальних корпусів не відповідає технічним нормам забезпечення сучасного навчального і наукового процесу, умовам проживання та праці.

Для виконання цих завдань необхідно:

• виконати невідкладні ремонтні роботи у навчальних і лабораторних корпусах, гуртожитках, інших спорудах Університету;
• збудувати Палац культури, житло для студентів і співробітників, нові навчальні й лабораторні корпуси, бібліотеку, стадіон;
• реконструювати Ботанічний сад імені акад. О.В. Фоміна, заміські бази практик та бази відпочинку Університету;
• забезпечити благоустрій прилеглих до будівель Університету територій, провести реконструкцію інженерних мереж і доріг.

Підвищення ефективності використання фінансових та матеріально-технічних ресурсів, які залучаються для забезпечення діяльності Університету, можна досягти шляхом:

• визначення критеріїв обчислення вартості підготовки фахівців за державним замовленням, розроблення та впровадження методики розрахунку видатків, пов’язаних із здобуттям вищої освіти та наукових ступенів з різних напрямів та спеціальностей;
• встановлення правил прозорого розподілу коштів на матеріально-технічне постачання, ремонтні і будівельні роботи між інститутами і факультетами з урахуванням їхніх об’єктивних потреб і стратегічних напрямів розвитку Університету, визначення частки зароблених інститутами і факультетами позабюджетних коштів, яка залишається в їх розпорядженні, посилення особистої відповідальності керівників підрозділів за використання виділених коштів;
• здійснення громадського контролю (Вчена рада, профспілки, студентське самоуправління) за ефективністю розподілу та якістю виконання усіх статей кошторису Університету.

Реалізація програми заходів для надання (підтвердження)
статусу дослідницького університету

Університет відповідає більшості критеріїв, за якими підтверджується статус дослідницького. У той же час, окремим з них Університет відповідає умовно, або має значний потенціал для нарощування цієї відповідності.

Для повної відповідності статусу дослідницького університету до 2014 року необхідно:

• розширити перелік об’єктів, що становлять національне надбання, включивши, зокрема, колекції геологічного, зоологічного, історичного музеїв Університету, Ботанічного саду, Наукової бібліотеки;
• забезпечити ефективне функціонування науково-навчальних центрів Університету та створити центр колективного користування наукоємним обладнанням;
• створити та забезпечити ефективне функціонування наукового парку і  технопарку, фінансове наповнення їх програм;
• проводити постійний моніторинг публікації статей у фахових виданнях, які входять до міжнародних наукометричних баз даних (Web of Science, SCOPUS);
• проводити моніторинг університетських видань, що входять до переліку фахових видань, затверджених Вищою атестаційною комісією, у тому числі фахових наукових журналів;
• забезпечити функціонування інтернет-центру та вільного доступу студентів до інформаційних ресурсів;
• укласти прямі договори та забезпечити функціонування мінімум 20 загальноосвітніх навчальних закладів, що входять до навчально-наукових комплексів Університету;
• проводити на базі Університету протягом року не менше десяти міжнародних, всеукраїнських та регіональних студентських олімпіад і конкурсів студентських наукових робіт;
• надавати підтримку для отримання молодими ученими премій, винагород та заохочень різного рівня, зокрема, премій та грантів Президента України, премій Кабінету Міністрів України, премій Національної та галузевих академій наук України;
• оформити участь Університету у міжнародних та європейській асоціаціях університетів та у Великій хартії університетів;
• забезпечити для більшості наукових підрозділів отримання протягом року бюджетних призначень спеціального фонду державного бюджету в розмірі, що становить не менш, ніж 50 відсотків обсягу бюджетних призначень, передбачених у загальному фонді для проведення науково-дослідних робіт.

Виконання завдань в галузі освіти та науки відповідно до
Програми економічних реформ України на 2010-2014 рр.

Програмою економічних реформ України на 2010-2014 роки передбачено удосконалення системи управління освітою, поліпшення якості освіти та підвищення ефективності її фінансування.

У зв’язку з цим підвищення якості і конкурентоспроможності освіти в Університеті передбачає:

• активне запровадження інформаційно-комунікаційних технологій у навчальний процес;
• узгодження кваліфікаційних характеристик, стандартів і навчальних програм з освітньо-кваліфікаційними вимогами робочих місць;
• залучення роботодавців до участі в підготовці навчальних програм, узгодження з ними освітніх і професійних стандартів; переорієнтація навчальних планів на збільшення частини практичного компонента; масштабне запровадження програм стажування на виробництві;
• запровадження в Університеті навчальних програм академічного й практичного профілю, розвиток професійно-орієнтованої вищої освіти;
• запровадження системи формування державного замовлення на підготовку фахівців відповідно до прогнозу потреб економіки (регіону);
• радикальне поліпшення матеріального забезпечення навчального процесу та приведення його у відповідність до світових стандартів.

Окремими етапами передбачені: оптимізація кількості бюджетних програм у сфері освіти (2010); до кінця 2012 р. – участь України в міжнародних рейтингах університетів; розроблення методичних засад прогнозування потреби у фахівцях на ринку праці; встановлення порядку формування й розміщення державного замовлення на підготовку фахівців, професійних кадрів з урахуванням потреб ринку праці й контролю за його виконанням; до кінця 2014 р. – запровадження Національної рамки кваліфікацій.

Основним індикатором успіху має стати присутність нашого Університету в основних міжнародних рейтингах найкращих університетів світу.

Очікувані результати

Виконання Програми економічних реформ України на 2010-2014 рр. дасть можливість перетворити Київський національний університет імені Тараса Шевченка на дослідницький університет, забезпечити перехід до вищої якості освіти, наукової і виховної роботи, зокрема:

• підвищити якість навчання і виховання шляхом впровадження новітніх педагогічних та інформаційних технологій, поглиблення інтеграції освіти і науки;
• зміцнити мораль і духовність, сформувати у молоді національні світоглядні позиції, патріотизм;
• привести у відповідність зі світовими стандартами наукове та навчально-методичне забезпечення усіх ланок освіти і науково-дослідницької роботи завдяки розвитку фундаментальних і прикладних наукових досліджень, розробок та їх комерціалізації;
• розширити міжнародні освітні й наукові зв’язки, прискорити входження Університету до світового освітнього та наукового простору;
• створити рівні умови і можливості для здобуття різними категоріями громадян повноцінної освіти для плідної праці на благо держави, гармонійного розвитку особи і її творчої самореалізації;
• підвищити професіоналізм та соціальний статус науково-педагогічних працівників шляхом забезпечення їм державної підтримки;
• узгоджувати потреби ринку освітніх та наукових послуг і ринку праці, забезпечити міцний зв’язок освіти, науки і виробництва;
• покращити умови праці і відпочинку науково-педагогічних працівників і студентів;
• підтримувати ефективний механізм залучення та використання ресурсів держави на потреби освіти і науки;
• підвищити авторитет Університету і держави Україна в світі.

Фінансове забезпечення

Видатки, пов’язані з виконанням основних положень Програми, здійснюються за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік, коштів, отриманих Університетом за надання освітніх і наукових послуг, а також за рахунок інших джерел. Для додаткового залучення коштів необхідно широко впроваджувати засоби морального стимулювання меценатів.